§ 6.3.1. Вправи

1. Поясніть порядок слів у цих реченнях та правильно перекла­діть їх:

1. Es wehte ein starker Wind, und sie fror in ihrem leichten Mantel. 2. Es waren noch zwei Wochen verstrichen, aber sie fьhlte sich ebenso krank und schwach wie zuvor, sie fieberte oft. 3. Es herrschte tiefe Stille im Zimmer des Kranken, niemand durfte seine Ruhe stцren. 4. Es verging einige Zeit, und noch immer hatte ich keinen Brief von meinem Bruder bekommen, auch seinen Freunden hatte er nichts geschrieben. 5. Nach dem Tod der Mutter blieb Anna allein, sie wuЯte nicht, was sie jetzt anfangen sollte. Aber es fan­den sich Menschen, dte ihr mit Rat und Tat beistanden. 6. Es kam endlieh

325

d er Tag der Abfahrt, auf den ich seit Ende Januar so sehnsьchtig gewartet hatte. 7. Seine Schwester benahm sich heute irgendwie anders als sonst. Es lag in ihrer Stimme etwas, was er nicht verstehen konnte. 8. Sie war­tete schon eine ganze Stunde, aber er kam und kam nicht... Es fuhr ihr ein schrecklicher Gedanke durch den Kopf: Vielleicht wird er gar nicht mehr erscheinen? 9. Der Saal war schon voll, aber der Zustrom der Gдste lieЯ nicht nach. Es kamen immer neue Menschen, die den Jubilar sehen, ihm gra­tulieren wollten. 10. Es war wohl etwas Furchtbares geschehen, von allen Seiten liefen Menschen herbei.

2. Перекладіть ці інформаційні замітки, пояснивши порядок слів у реченнях:

Hamburg. Hamburg und Prag haben am Donnerstag eine Stдdtepartner­schaft abgeschlossen. Im Kaisersaal des Hamburger Rathauses unterzeich­neten die Bьrgermeister von Prag und Hamburg einen entsprechenden Ver­trag. Nach Leningrad, Dresden, Osaka, Schanghai, Marseille und dem nica-raguanischen Leon ist Prag die siebte Partnerstadt Hamburgs. ("Frankfurter Allgemeine Zeitung", Freitag, 20. April)

Buenos Aires (AP). Argentinien hat seinen Anspruch auf die im Sьdat­lantik gelegenen und GroЯbritannien gehцrenden Falkland-Inseln bekrдf­tigt. Der KongreЯ des sьdamerikanischen Landes beschloЯ, die Inselgruppe in die neugeschaffene Provinz Tierra-del-Fuego (Feuerland) einzugliedern. Das Haus billigte eine entsprechende Gesetzesvorlage mit 106 gegen 91 Stimmen. Zuvor hatte sich bereits der Senat fьr die Einbeziehung der in Ar­gentinien Malvinas genannten Inseln in die neue Provinz ausgesprochen.

Dresden (dpa). Die jьngste Greenpeace-Aktion in Dresden hat einen ers­ten Erfolg gebracht: Seit gestern stoppt das Arzneimittelwerk in Radebeul die Einleitung der zehn giftigsten Chemikalien in die Elbe. Nach Angaben der Umweltschutzorganisation hatten am Donnerstag Umweltschьtzer den Leiter der Wasserwirtschaftsdirektion Dresden aufgefordert, die umweltver­giftende Produktion zu stoppen. ("Sьddeutsche Zeitung", Samstag/Sonntag, 28./29. April)

3. Перекладіть текст "Aus der Geschichte Цsterreichs", врахову­ ючи порядок слів:

Vor 2000 Jahren war Wien eine rцmische Grenzfestung. Im 8. Jahrhun­dert begrьndete Karl der GroЯe an, der Donau als Bollwerk im Osten die

Awarische Mark. Ein Teil des Raumes fiel 916 an die Babenberger. Auf Ше Babenberger folgten 1282 die Habsburger, die ihre Besitzungen durch Heirats- und Bьndnispolitik erweiterten und von 1438 bis 1806 die Kaiser-Wьrde des Rцmischen Reiches innehatten. Unter Karl V (1519 bis 1556) Wftr Цsterreich Mittelpunkt eines Weltreiches, "in dem die Sonne nicht unter­ging". Lange waren auch Belgien und groЯe Teile Italiens mit Цsterreich ver­bunden, das zusammen mit Bцhmen, Kroatien und Dalmatien den Kern eines mitteleuropдischen Reiches bildete. Wдhrend der EinfluЯ der Habsburger in Deutschland seit der Reformation immer mehr zurьckging, gewannen sie nach Abwehr der Tьrken, die 1529 und 1683 Wien belagerten, Ungarn und spiiter auch Polen hinzu. Schon im 18. Jahrhundert schufen die Reformen der Kaiserin Maria Theresia und ihres Sohnes Josef II die Grundlagen eines modernen Staates. Dieser Staat, der seit 1867 Цsterreich-Ungarn hieЯ, zerfiel 1918. Die Republik Цsterreich wurde 1938 das erste Opfer der Eroberungs­politik Adolf Hitlers. Nach 1945 blieb Цsterreich von den vier GroЯmдchten besetzt. Es erlangte erst 1955 durch den Staatsvertrag seine volle Souverдni­tдt und erklдrte aus freien Stьcken seine immerwдhrende Neutralitдt.

• v § 6.4. Загальні принципи перекладу складних речень

Складне речення не є механічним, а цілісним об'єднанням двох чи більше простих. Вступаючи за своїми предикативними центрами в пев­ні синтаксичні відносини, одна з частин такого речення може зазнати деяких авторських змін та отримати нову структурну організацію (пев­ний порядок слів та дейктичних конструкцій), відмінну від вихідних простих речень. Відмінності цієї організації творять специфіку автор­ського стилю, що стає об'єктом перекладу.

Важко не погодитися з досвідченим редактором Н. Галь про те, що непросто відтворити стиль та манеру кожного автора. Мопассан незрів­нянно лаконічніший від Бальзака. В одного - прозора чітка мова, ко­ротка, максимально чітка фраза, а в іншого - довгі, та не завжди плавні періоди й ускладнений виклад, що вимагає уважності та роздумів. Не менш специфічним є і синтаксис німецького художнього тексту, дуже різноманітний за своєю структурою - від речень з семи слів у Е. М. Ре-

326

327

м арка до довжелезних півсторінкових речень-періодів у Т. Манна (пор. речення з 1568 слів у О. Забужко). Читачеві досить складно на двадця-ти-тридцяти рядках серед десятків підрядних речень не загубити хід авторських міркувань. І поряд з тим все змінюється протягом декількох сторінок, підпорядковуючись певній подієвій логіці, яку перекладач має відтворити, оптимально зберігаючи форму викладу.

Це ж стосується як українського, так і німецького синтаксису, вжи­ваного в науково-технічному тексті, що відзначається не меншою спе­цифікою при його відтворенні іншою мовою. Специфіка німецької мови спонукає виробити певний алгоритм для перекладу синтаксич­них конструкцій.

1. Отже, для правильного розуміння та наступного перекладу ре­чення потрібно для себе прояснити його структуру в цілому, для чого необхідно: а) правильно зорієнтуватися в розділових зна­ках; б) правильно визначити головне та підрядне речення (чи розділити сурядні речення); встановити тип речення, розібрав­шись у багатозначних сполучниках {als "коли — ніж - як"; wenn "коли - якщо"; dass "що - щоб"); в) правильно виділити головні члени речення (підмет, присудок тощо).

2. При перекладі не обов'язково зберігати ту ж послідовність окре­мих елементів речення, що спостерігається в оригіналі (це ж сто­сується як самостійного головного, так і складнопідрядного ре­чення). Тому для полегшення сприйняття перекладеного речення інколи доцільно переставляти члени речення, не змінюючи під­порядкування окремих елементів та групи слів.

Klar wurde der Gedanke einer einheitlichen Verbindung von Beton und Stahl zu biege- und feuersicheren Bauteilen von dem Ingenieur Hyatt zum Ausdruck gebracht: Інженер Гіят чітко виразив думку про поєднання бетону й сталі в конструкціях, які відзначатимуться гнучкістю та вогнестійкістю.

3. Додаткові речення та інфінітивні конструкції можна розташову­ вати при перекладі до чи після головного речення. Це не сто­ сується підрядних означальних речень та інфінітивної групи у функції означення, яке, як правило, перекладають після означу­ ваного іменника.

Доцільно починати переклад з головного речення у тих випадках, Шли воно за своїм обсягом менше від підрядного значення чи інфіні-

ТИішої групи.

Welche Bedeutung unter diesen Umstдnden dem Sprungpunkt als kenn­zeichnende Werkstoffeigenschaft zukommt, bleibt abzuwarten: Залишається ще ч'ясувати, яке значення властиве в цих умовах критичному пункту ЯК показнику властивостей матеріалу (підрядне підметове речення).

Auf den Aufbau von Windschutzanlagen im einzelnen einzugehen, wьrde hier zu weit fьhren: Занадто відхилить від теми детальний розбір будови ІІтрозахисних установок.

4. Характерними ознаками німецького речення вважається рамкова конструкція та інверсія (обернений порядок слів) перед присуд­ ком, яку не потрібно враховувати при перекладі:

In der Elektronenhьllenphysik spielen angeregte Zustдnde eine groЯe Rolle: У фізиці електронної оболонки збуджені стани відіграють велику роль.

5. Рамкова конструкція (як розрив складного присудку на дві части­ ни - однієї на другому місці, а іншої - на останньому), як прави­ ло, не перекладається. Збільшення розміру рамки, тобто відста­ ні між елементами, що складають лексико-граматичну єдність, поза сумнівом, ускладнюють швидке розуміння тексту та його переклад. Поряд з тим, поєднання воєдино розрізнених елемен­ тів рамки забезпечує правильне розуміння тексту та, відповідно, його переклад:

Der Я-Zerfall ist von einer schwachen kontinuierlichen j-Strahlung be­gleitet: Я-розпад супроводжується слабким неперервним гамма-випро­мінюванням.

6. При перекладі підрядних речень слід врахувати типово німець­ ке прикінцеве розташування присудка і перекладати його укра-

■'->- їнською відразу ж після підмета: Es wurde schon erwдhnt, dass .л .,-: . Azeton ganz bedeutende Mengen von Azetylen zu lцsen vermag: Слід

- згадати, що ацетон здатний розчинити значні маси ацетилену.

; .7. Загалом при перекладі варто дотримуватися загальновідомої іс-

),, тини, що не можна перекладати іншомовну фразу слово за сло-

>•■:' вом, а перш за все її необхідно перебудувати за законами рідної

■ b" мови. На противагу німецькому реченню з фіксованим порядком

328

329

d ene Eigenschaften der betreffenden Sache hervorheben. Obwohl also die durch zwei oder mehrere Synonyme bezeichnete Sache ein und dieselbe ist, decken sich doch die ... Bedeutungen nicht vollstдndig. Die Unterschiede, die durch die einzelnen Bezeichnungen hervorgehoben werden, kцnnen ent­weder begrifflicher oder auch stilistischer Art sein. Der Planet Venus

1. Die Raumfahrtforschung hat auf dem Gebiet der Astrophysik der Planeten viele neue Erkenntnisse gebracht, dadurch haben sich unsere Auf­fassungen ьber die Planeten unseres Sonnensystems wesentlich verдndert. 2. Neue Forschungsmethoden haben entscheidend zur Vervollkommnung und teilweise zur Wandlung unserer Auffassungen fiber unsere benachbarten Himmelskцrper gefьhrt, unter diesen ist vor allem die Methode der Radar­messungen zu nennen. 3. Die Radarmessungen werden nicht nur von Raum­flugkцrpern aus angestellt, sondern sie werden auch von der Oberflache der Erde aus vorgenommen. 4. Die Venus ist der der Erde nдchste Planet, unsere Auffassungen ьber deren Oberflдche sind jedoch bis zu der letzten Zeit recht ungenьgend gewesen. 5. Von der Erde wurden Radarsignale zur Venus ab­gestrahlt, diese wurden von der Venusoberflдche reflektiert und als Echos auf der Erde empfangen. 6. Die von den Gebirgen der Venus empfangenen Signale haben eine kьrzere Laufzeit als die von tiefer gelegenen Gebieten des Planeten, denn die ersteren werden von der Venusoberflache aus eher reflektiert. 7. Auf diese Weise wurden auf I der Venus Hцhenunterschiede bis zu 8 km festgestellt, die hцchsten Erhebungen auf der Venus sind also mit den hцchsten Erdbergen vergleichbar. 8. Sowohl die Radarsignale haben neue Erkenntnisse ьber die Besonderheiten der Venus-Oberflдche vermittelt, als auch die Venus-Sonden haben eine bessere Erforschung der Venus-Ober­flдche ermцglicht. 9. Die Venus-Sonden waren tief in die Venusatmosphare eingedrungen, dabei konnten Temperaturmessungen in verschiedenen Hц­henbereichen vorgenommen werden. 10. Die oberflдchennahen Schichten der Venusatmosphare und die Oberflдche des Planeten selbst sind ausseror­dentlich heiЯ, die Venus-Sonden haben nдmlich Oberflдchentemperaturen von 500 bis 600 Grad Celsius festgestellt etc.

Umweltkommission

Im April 1989 beschlossen die in Prag versammelten Gewerkschaftsver­treter einiger Kontinente, eine Gewerkschaftskommission fьr Umwelt zu

bilden. Ihr Treffen bot Gelegenheit zu einer offenen, ernsten Diskussion nicht nur ьber die allgemeinen Probleme im Zusammenhang mit der Ver­besserung der industriellen und natьrlichen Umwelt, sondern auch ьber die Mцglichkeiten, die Werktдtigen aktiver in die Bewдltigung dieser Probleme auf allen Ebenen einzubeziehen. Die Vцlker der ganzen Welt stehen vor ernsten Problemen, die durch die Verschmutzung der industriellen und na­tьrlichen Umwelt entstanden sind. Eine Reihe von Katastrophen, die in den letzten Jahren die Umwelt stark beeintrдchtigten, riefen der Weltцffentlich­keit ins BewuЯtsein, daЯ Umweltschutz vorrangige Bedeutung erlangt hat. Darьber hinaus zeigt sich deutlich, daЯ die internationale Gemeinschaft, insbesondere die Industrielдnder, das gesamte wissenschaftlich-technische Potential nicht ausreichend fьr den Schutz der Umwelt des einzelnen im ProduktionsprozeЯ und anderswo nutzen. In dem bekannten Bericht der UNO-Kommission fьr Umwelt und Entwicklung (Brundlandt-Raport) heiЯt es dazu, daЯ die diesbezьglichen MaЯnahmen nicht den weltweiten Dimen­sionen der цkologischen Probleme entsprechen.