4. Білоруський переклад

В. Сьомуха, Фауст (1976) Напісана: 'Было спочатку Слова!' Ці так? Ці ясна? Ці не памылкова? Лічу, для Слова гонару зашмат,-Перекладу я лепш на іншьі лад,

Натхнёны згадкою магічнай. #

'Была спочатку Думка!'-Так лагічней. Але без спеху толькі, з першых фраз Каб я у бяссэнсщы не уграз, — Бо хіба ж Думка што-небудзь тварыла? Скажу ясней: 'Была спачатку Сіла!' Пішу, а сэрца кроіиь пачуццё, Што не, не Сілай творыцца быццё. Чакай,-мо Воля, Розум, Дзеянне, Парыу? Так, 'Дзеяннем сусвет начаты быу!'

§7.6. Вправи до текстів

а) Перевірте у словниках повний набір сем кожної лексеми оригіна­ лу, щоб встановити, чи не втрачений у перекладі головний варі­ ант значення слова в контекстуальних умовах першоджерела.

б) Порівняйте концепцію оригіналу і перекладів, її вербальне вті­ лення та специфіку так званого "поетичного синтаксису": звуко­ пис, інтонація, ритм, розмір, рима.

в) Зіставте наведені переклади між собою і встановіть, де криються перекладацькі труднощі: в оригіналі, у професійності переклада­ ча, у лінгвальних особливостях обох мов.

г) Зверніть увагу на хронологічну відстань між перекладами, щоб з'ясувати, що впливає на розбіжності у перекладі: чинник часу, відповідна перекладацька теорія доби, індивідуальний стиль пе­ рекладача.

ґ) Зважаючи на те, що всі творці наведених перекладів - це пись­менники й перекладачі високого ґатунку, аргументуйте, чим ви­кликані перекладацькі розбіжності: складністю оригіналу, інди­відуальним стилем перекладача, специфікою порівняних мов.

д) Напишіть рецензію на переклади з власними варіантами їх реда­ гування.

є) Під час порівняння гетевського "Фауста" з перекладами особли­ву увагу зверніть на наступне:

394

395

• н аявність архаїзмів та неологізмів;

• семантична відповідність українських, російських та біло­руських слів німецьким "Wort, Sinn, Kraft, Tat", а також "Geist"; особливо акцентуйте полісемію "Sinn" та "Geist";

• повтор порядку слів у висловах "Im Anfang war...", де у Гете змінюється лише останній член речення;

• збереження розділових знаків, які в оригіналі яскраво й зна­чуще оформлюють думки автора.

ж) Зробіть власний переклад гетевського фрагмента з записом на плівку, дайте її іншому студенту для прослуховування та письмо­вої рецензії з детальним редагуванням та професійною оцінкою.

РОЗДІЛ 8. ФУНКЦЮНАЛЬНО-СТИЛЬОВІ ТРУДНОЩІ ПЕРЕКЛАДУ

§ 8.1. Нарис проблематики

§ 8.1.1. Соціально-професійне субмовлення та переклад

У теоретичній частині підручника вказувалось на те, що перекла­дацькі труднощі починаються з належності оригіналу до певного функ­ціонального стилю (соціально-професійного субмовлення), лексичний склад і конотативні особливості якого в їх найновітніших проявах ще не відображені у словниках, тому що потрапляють туди лише тоді, коли стають традиційними і тому перекладачеві вже майже непотрібні. Че­рез це він завжди повинен спиратись на власний досвід, професійну інтуїцію та консультації з фахівцями. Нагадаємо, що ми запропонували слідом за фахівцями з соціолінгвістики (мовної варіативності) класи­фікувати всі висловлювання насамперед за пануванням в них однієї з головних функцій мови. Ретельніша класифікація (виділення у кожно­му соціально-професійному субмовленні жанрів та піджанрів) значної ролі для перекладознавства не відіграє, бо труднощі йому роблять саме функціональні стилі, а не їх гібриди та підстилі. Незважаючи на розма­їття мовних функцій у багатьох стилістів, ми залишили стрижневими лише 5: пізнання (світомоделювання), повідомлення (інформування), впливу (спонукання), естетичну (цілісності), спілкування (комуніка­ції). Панування однієї з них і дозволяє створювати відповідні комплек­си текстів, якими послуговується певне соціально-професійне угрупу-вання: світомоделююча породжує науково-технічний функціональний стиль, інформативна - діловий, спонукальна - публіцистичний, есте­тична - белетристичний, комунікативна - побутовий. Саме відповідна функція і зумовлює перекладацькі перепони: наприклад, герметичну термінологічність у науково-технічному типі тексту, клішовану канце-лярність - у діловому, експресивну конотативність - у публіцистич­ному, національно забарвлену ситуативність - у побутовому, багато-

3%

397

з начну прагматичність - у белетристичному. Зрозуміло, що практика живого мовлення додає кожного разу фахівцям з мовної варіативності нові прояви субмовлення: економічний, рекламний, бізнесовий тощо, котрі деякі з вчених бажають назвати окремими функціональними сти­лями. Але якщо подивитися на них очима стиліста та перекладознавця, то неважко дійти об'єктивного висновку про їх належність до одного із вказаних п'яти стрижневих субмовлень, бо вони мають спільні з ними перекладацькі труднощі: наприклад, економічний текст належить до науково-технічного комплексу, рекламний - до публіцистичного, біз­несовий - до офіційно-ділового тощо. Вказані перекладацькі труднощі настільки складні й вагомі, що є сенс виділяти окремі типи функці­онально-стильового перекладу: науково-технічний, офіційно-діловий, публіцистичний, художній, побутовий.