2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
На рис.2.1 наведено класифікацію виробничих процесів за технологічною ознакою.
Синтетичні виробничі процеси наявні тоді, коли з різних видів сировини та матеріалів виготовляють продукцію одного найменування (наприклад, електричні машини, верхній одяг, печиво, йогурт тощо).
В аналітичних виробничих процесах один вид сировини чи матеріалів використовують для виготовлення (одержання) декількох видів готової продукції (наприклад, переробка нафти, виробництво чавуну, сталі, прокату з руди, виробництво меблів тощо).
Прямі виробничі процеси застосовують один вид сировини для виготовлення одного виду продукції (виробництво електроенергії на базі палива - вугілля, газу чи мазуту, енергії води, вітру, сонця тощо).
Вихідні сировина та матеріали проходять три основні стадії виробничого процесу, доки не набудуть властивостей готового виробу. На заготівельній стадії йде підготовка сировини та матеріалів до подальшої обробки (виробництво чавунних та сталевих відливок, нарізка сталевого листа і труб, збагачення палива, стерилізація молока тощо).
Рис. 2.1 Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
Важливою стадією виробничого процесу є стадія обробітку - сукупність робіт із перетворення сировини та матеріалів у напівфабрикати та частини готової продукції. Завершальна стадія виробничого процесу - складально-оздоблювальні процеси (складання машин та механізмів; розфасування і пакування масла, прикрашення тортів тощо).
2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
Незважаючи на різноманітність виробничих процесів, їхня організація передбачає використання таких загальних принципів (рис. 2.2).
1. Спеціалізація виробничих процесів, тобто закріплення за кожною дільницею, робочим місцем визначеного виду робіт, схожих за виконанням (цей принцип лежить в основі розподілу народного господарства на комплексні галузі виробництва і подальшої спеціалізації окремих галузей та підгалузей, підприємств).
ДСТУ 2960-94, 4.23. Спеціалізація виробництва Форма організації, що полягає у виготовленні продукції обмеженої та стабільної номенклатури або в однотипності технології. Примітка. Розрізняють спеціалізацію виробництва предметну, по детальну, технологічну.
2. Пропорційність. Полягає в однаковій відносній продуктивності виробничих підрозділів як основного, так і допоміжного виробництва. Принцип передбачає рівномірне та оптимальне завантаження потужності обладнання, відсутність "вузьких" місць у виробничому процесі та зайвого обладнання. В умовах пропорційного завантаження усіх ланок виробництва забезпечується рівномірний випуск продукції за однакові відрізки часу. Роль цього принципу зростає в умовах автоматизованого виробництва, яке може ефективно функціонувати на основі відповідних норм і нормативів.
ДСТУ2960-94, 4.18. Пропорційність
Принцип організації виробництва, згідно з яким усі стадії виробничого процесу збалансовані, співвідношення виробничих потужностей взаємопов'язаних елементів виробничої системи визначається з урахуванням створення доцільної величини міжопераційних запасів та розроблення раціональних графіків ремонту обладнання.
3. Паралельність. Сутність принципу полягає в одночасному, тобто паралельному, виконанні окремих операцій виробничого циклу. Таке їхнє виконання сприяє скороченню втрат часу, пов'язаних з чеканням предметами праці наступних операцій. Застосування цього принципу передбачає виконання деяких умов, головною з яких є значний масштаб виробництва, який забезпечує оптимальний рівень використання потужності виробничих ліній. Використання принципу сприяє скороченню тривалості виробничого циклу та зменшує потреби в обігових коштах.
ДСТУ 2960-94, 4.20. Паралельність виробництва Принцип організації виробництва, згідно з яким одночасно виконуються часткові процеси виготовлення продукції чи окремі операції всередині них.
4. Ритмічність. Характеризується рівномірним запуском та випуском продукції протягом визначеного часу (година, зміна, тиждень, декада, місяць), однаковими проміжками часу між запуском-випуском окремих партій продукції при рівномірних трудових витратах на виготовлення продукції. Однак зі зменшенням проміжку часу між запуском-випуском окремих партій продукції виникають труднощі в організації ритмічності виробництва. Якщо місячну ритмічність можна забезпечити, то декадну або добову не завжди. Не становить труднощів забезпечення ритмічності безперервних потокових ліній.
Головні передумови організації ритмічного виробництва - це достатній рівень внутрішньовиробничого планування, створення та регулювання незавершеного виробництва, своєчасне і комплексне матеріально-технічне постачання, якісна робота ремонтних та енергетичних підрозділів, транспортного та складського господарств.
ДСТУ 2960-94, 4.16. Ритмічність виробництва
Принцип організації виробництва, згідно з яким окремі процеси закономірно чергуються, регулярно повторюючись у всіх своїх частинах та елементах через певні проміжки часу.
5. Прямотоковість. Передбачає організацію виробництва у просторі за найкоротшим шляхом виконання усіх операцій та руху предметів праці по робочих місцях, виробничих дільницях, цехах від запуску сировини до випуску готової продукції.
ДСТУ 2960-94, 4.19. Прямотоковість виробництва
Принцип організації потокового виробництва, згідно з яким просторове розміщення устаткування забезпечує найкоротший шлях проходження предметів праці між усіма стадіями виробничого процесу без зустрічних та зворотних рухів матеріальних потоків.
Потоковість. Означає скорочення перерв або їх повну ліквідацію при виробництві окремих видів продукції. Найбільш повно цей принцип використовується в потоковому виробництві.
Безперервність. Організація виробничого процесу таким чином, щоб кожен предмет праці як можна менш часу залишався поза роботою.
ДСТУ 2960-94, 4.17. Безперервність виробництва
Принцип організації виробництва, згідно з яким предмети праці рухаються від операції до операції без затримок у часі.
Принцип найменших зусиль. Передбачає таку побудову виробничого процесу, в залежності від особливостей технології, при якій мінімізуються витрати енергоресурсів на транспортування предметів праці від одної операції до іншої.
Автоматичність. Забезпечення максимально можливого рівня виконання усіх операцій виробничого процесу автоматично, без участі в ньому робітників.
Рис.2.2. Принципи організації виробничого процесу на підприємстві
10. Принцип уніфікації. Передбачає використання однакових деталей, комплектуючих, вузлів та модулів для різних типів машин і обладнання; однакових інгредієнтів для різних виробів.
11. Принцип нормалізації. Передбачає багатоцільове застосування окремих видів продукції, машин, обладнання у різних середовищах. Наприклад, одна і таж машина може пересуватися на поверхні води, під водою та літати у повітрі.
Сучасна організація виробничого процесу передбачає застосування більшості перелічених принципів для створення ефективного виробництва.