Тема 9. Нормування праці

9.1. Сутність нормування праці та його значення

При проектуванні виробничого процесу й організації пращ визначають оптимальний метод виконання виробничого завдання із застосуванням прогресивних обґрунтованих норм праці.

В умовах розвитку ринкових відносин, поглиблення економічної самостійності підприємств нормування праці набуває великого значення як засіб скорочення затрат живої праці, зниження собівартості продукції, підвищення продуктивності праці тощо.

Необхідність нормування праці випливає з потреби точного визначення фактичних витрат, обґрунтованого планування трудомісткості робіт і чисельності персоналу.

Нормування праці - це вид діяльності з управління виробництвом, пов'язаний з визначенням необхідних затрат праці і її результатів, контролем за мірою праці.

Нормування праці - складова організації праці і виробництва. Воно є важливою ланкою технологічної й організаційної підготовки виробництва, оперативного управління ним, невід'ємною частиною менеджменту і соціально-трудових відносин.

Нормування праці - це метод установлення технічно обґрунтованих норм часу для виконання певної роботи або норм виробітку продукції на основі вивчення трудового процесу на робочому місці, а також розробки і впровадження заходів, спрямованих на удосконалення організації виробництва і праці.

Метою нормування праці є встановлення норм праці на конкретному робочому місці, максимальне зменшення витрат виробництва за рахунок максимально повного використання робочого часу, звільнення його від непродуктивних витрат і втрат, що, своєю чергою, сприятиме розширенню виробництва і зростанню реальних доходів працівників.

Норми праці мають бути: прогресивними, періодично переглядатися відповідно до змін у техніці, технології та організації виробництва; науково обґрунтованими (такими, щоб їх могла виконувати більшість працівників).

Норми праці є основою системи планування роботи підприємства та його підрозділів, організації оплати праці персоналу, обліку затрат на продукцію, управління соціально-трудовими відносинами тощо.

Завданнями технічного нормування праці є:

• встановлення нормативу часу на одиницю продукції;

• впровадження найбільш раціонального режиму використання устаткування, машин і механізмів;

• розробка найбільш раціональної структури виробничого процесу;

• впровадження найліпшої організації праці на робочому місці.

Для забезпечення правильності, наукової обґрунтованості у встановленні норм праці при її нормуванні треба дотримуватися таких принципів:

• максимальна відповідність розроблених норм суспільно необхідним витратам праці;

• прогресивність встановлених норм;

• наукова й організаційно-технічна обґрунтованість норм;

• єдність застосовуваних норм і їхнього рівня напруженості;

• обов'язкова комплексність норм;

• чітка регламентація складу робіт і організаційно-технічних умов їхнього виконання;

• оптимальний вибір об'єкта дослідження як одиниці нормування праці;

• демократичне залучення трудящих до процесу розробки норм.

Організовуючи працю, треба визначити, яка її кількість потрібна для виконання кожної конкретної роботи і якою має бути її якість. Норми праці є основою для визначення пропорцій розвитку галузей економіки, складання балансу використання трудових ресурсів, визначення виробничих потужностей.

На кожному підприємстві норми праці використовують під час виконання планово-організаційних розрахунків, внутрішньозаводського й цехового оперативного планування. За допомогою норм складають бізнес-плани підприємств, планують обсяги виробництва цехів і дільниць, розраховують завантаження устаткування й робочих місць. На основі норм праці встановлюють завдання з підвищення продуктивності праці, визначають потребу в кадрах, розробляють календарно-планові нормативи тощо. За допомогою нормування узгоджують взаємодію цехів, бригад і відділів підприємства, досягають синхронізації роботи на різних робочих місцях, виробничих дільницях, забезпечують рівномірність і ритмічність виробничого процесу.

Норми трудових затрат потрібні для організації праці не тільки робітників-відрядників, а й робітників-погодинників, спеціалістів, службовців. Визначають їх для кожної категорії працівників. Норми праці є складовим елементом організації заробітної плати, оскільки виконання норм є умовою отримання заробітку, відповідного тарифу або окладу, встановленого для цього працівника.

Норми праці на підприємстві можна використовувати для визначення трудомісткості окремих видів продукції і відповідних затрат праці для виконання виробничої програми. Отже, нормування праці є засобом визначення як міри праці для виконання тієї чи іншої конкретної роботи, так і міри винагороди за працю залежно від її кількості та якості.

Норми праці потрібно постійно вдосконалювати. Вдосконалення нормування праці передбачає:

- максимальне охоплення нормами праці різних видів робіт з обслуговування виробництва та управління ним;

• широке впровадження технічно обґрунтованих норм, тобто розроблення норм виробітку, часу, обслуговування з урахуванням можливостей сучасної техніки й технології виробництва, передових методів праці тощо;

• підвищення не тільки технічної, а й економічної та фізіологічної обґрунтованості норм. Якщо технічне обґрунтування полягає у виявленні виробничих можливостей робочих місць, то економічне - у виборі найдоцільнішого варіанта виконання роботи, а фізіологічне - у виборі раціональних форм поділу і кооперації праці, визначенні правильного чергування робочого навантаження і відпочинку тощо;

• поліпшення якості нормування на основі науково-технічних рекомендацій;

• широке застосування методів прямого нормування, що дає змогу визначати трудомісткість робіт і нормованих завдань, установлювати оптимальне завантаження працівників, ширше використовувати прогресивні форми матеріального стимулювання;

• формування єдиної системи нормування праці, в основі якої мають бути норми й нормативи, що охоплюють весь комплекс технологічних процесів;

• створення автоматизованих робочих місць для нормувальників;

• комп'ютеризація проектування технологічної та організаційної документації, а також норм затрат часу;

- підвищення кваліфікаційного рівня нормувальників. За допомогою нормування праці забезпечують:

• вивчення провідного науково-технічного і виробничого досвіду (вітчизняного і закордонного), аналіз можливостей впровадження його в умовах конкретного підприємства;

• проектування раціонального виконання робіт, ефективності їхніх складових процесів, послідовності виконання їх у часі з метою найбільш повної відповідності організаційно-технічним умовам виробництва;

• апробація нових норм, оцінка їхньої економічної ефективності з погляду підвищення продуктивності праці;

• впровадження провідних, науково обгрунтованих норм на конкретному робочому місці з метою економії праці.