- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
Для розробки плану роботи транспортного господарства, економічного обгрунтування вибору транспортних засобів і потреби в них визначають кількісні (вантажообіг і обсяг вантажно-розвантажувальних робіт за вантажами основних видів, що виконуються ручним і механізованим способом), якісні (швидкість руху, коефіцієнт вантажопідйомності, пробігу і використання робочого часу транспортних засобів, а також трудомісткість і собівартість транспортних робіт) і техніко-економічні показники.
Обсяг перевезень вантажів - кількість перевезених вантажів (у тоннах) або тих, що потрібно перевезти з пункту відправлення до пункту призначення.
Вантажообіг - виконана або призначена до виконання транспортна робота (у тонно-кілометрах) з перевезення вантажів на визначену відстань між пунктами відправлення і призначення.
ДСТУ 29.60-94 10.3. Вантажообіг підприємства
Основний умовно-натуральний показник роботи транспорту, що визначається як сума добутків ваги вантажів на відстань їх перевезення на підприємстві за розрахунковий період.
Вантажопотік - кількість вантажів (у тоннах) перевезення або призначених до перевезення в одному напрямку (з пункту відправлення до пункту призначення) (рис. 12.6).
Згідно з рис. 12.6 перевезення вантажів Q] ... Q6 здійснюється між пунктами А, В і С. Обсяг перевезень вантажів становить:
Вантажообіг між пунктами А, В і С визначають:
Вантажопотік (у прямому напрямку) А-С: Вантажопотік (упрямомунапрямку) А-В: Вантажопотік (у зворотньому напрямку) С-А: Вантажопотік (узворотньомунапрямку) С-В:
Рис. 12.6. Схема вантажообігу, вантажопотоку та обігу перевезень вантажів Обсяг вантажно-розвантажувальних робіт - це кількість завантажених, розвантажених і перевантажених тонн вантажу (згідно з рис. 12.6 у разі ручного завантаження і розвантаження різних видів вантажів).
Під пунктами завантаження і розвантаження розуміють склади, площі цехів, ділянки інших підрозділів підприємства. На кожному з них можуть виконуватися одночасно операції завантаження і розвантаження.
Якщо обсяг перевезень вантажів (у тоннах) планують у кількості деталей (виробів, заготовок і т.п.), то його величину визначають за формулою:
де q- маса однієї деталі, кг;
Вт- кількість і-х деталей, які треба перевезти за визначений термін часу.
ДСТУ 29.60-94, 10.4. Маршрутизація перевезень
Організація використання внутрішньозаводського та внутрішньоцехо-вого транспорту на основі системи стійких маршрутів із закріпленням за кожним з них постійних виконавців та транспортних машин. Примітка. На промислових підприємствах вживаються кільцева та маятникова система маршрутизації перевезень.
На кожному маршруті транспортний засіб здійснює перевезення. Перевезенням називають закінчений цикл транспортного процесу, що складається із завантаження у відправника вантажу, його перевезення і розвантаження в отримувача та подачі рухомого складу під наступне навантаження. Рейсом називають транспортний процес переміщення вантажу від початкового пункту до кінцевого на маршруті.
Методи встановлення розмірів вантажопотоків залежать від типів виробництва: в умовах стабільної номенклатури та обсягів виробництва продукції вони з достатнім ступенем точності можуть бути визначені аналогічним методом за виробничими завданнями і нормами витрат матеріалів, напівфабрикатів і нормами технологічних відходів. В одиничному і дрібносерійному виробництві фактичні розміри вантажних потоків доцільно встановлювати шляхом проведення спеціального обстеження, яке основане на реєстрації обсягів вантажів, що прибувають і відправляються, і подальшої статистичної обробки одержаних даних.
На основі даних про потужність вантажопотоків у тоннах і відстані між кореспондуючими пунктами визначають обсяг транспортної роботи в тонно-кілометрах.
Дані про вантажообіг і вантажні потоки 'підприємства та окремих цехів доцільно наводити у формі шахової таблиці. У табл. 12.2 подано відомості про вантажообіг підприємства без розподілу вантажних
потоків за видами вантажів. За допомогою шахових таблиць перевіряють розрахунки з визначення розміру вантажообігу на основі балансу прибуття і відправлення вантажів і обліку втрат вантажів, що не повертаються.
За даними шахових таблиць, планувань цехів і генеральних планів підприємств складають схему (діаграму) вантажопотоків підприємства (рис. 12.7). Аналіз цих схем дає змогу виявити і ліквідувати нераціональні перевезення, досягнути прямоточності руху вантажів.
Рис. 12.7. Діаграма вантажопотоків підприємства
- заводська станція;
- відвал;
- склад палива;
- теплоцентраль;
- склад сировини;
- цех № 1;
- цех № 2;
- цех № 3;
- вагова;
10 - склад готових виробів.
За вантажообігом і вантажопотоком встановлюють тип і структуру парку транспортних та підйомно-транспортних машин, розміри вантажно-розвантажувальних фронтів.
Таблиця 12.2 Шахова таблиця вантажообігу підприємства
Відправник |
Одержувач |
Разом | |||||
|
Станція Київ-товарний |
Заводська станція |
Цех № 1 |
Цех №2 |
Цех №3 |
Відвали |
|
Станція Київ-товарний |
- |
10000 |
- |
- |
- |
- |
10000 |
Заводська станція |
1000 |
- |
2000 |
8000 |
-' |
- |
11000 |
Цех № 1 |
- |
200 |
- |
- |
- |
1800 |
2000 |
Цех № 2 |
- |
- |
- |
- |
8000 |
- |
8000 |
Цех № 3 |
— |
800 |
- |
- |
- |
7200 |
8000 |
Відвали і т.д. |
— |
- |
- |
- |
- |
- |
- |
Разом |
1000 |
11000 |
2000 |
8000 |
8000 |
9000 |
39000 |
На основі часового інтервалу обсяг перевезень вантажів і вантажообіг поділяють на: змінний, добовий, місячний, квартальний і річний. Перевезення вантажів бувають разовими і маршрутними (постійними) і здійснюються за разовими заявками або встановленим розкладом. Для розробки маршрутів транспортних засобів застосовують маятникову, кругову, збірну (розвізну) і радіальну схеми перевезень.
Маятникові маршрути за організацією руху бувають простими (зі зворотним холостим пробігом), загальними (зворотний пробіг із вантажем), змішаними (зворотний пробіг недовантажений). Збірний маршрут - це вид кругового маршруту, а радіальний - комбінація різних маятникових маршрутів.
Рис. 12.8. Простий маятниковий маршрут
Рис. 12.9. Загальний маятниковий маршрут
Рис. 12.10. Змішаний маятниковий маршрут
Рис. 12.11. Круговий маршрут
Рис. 12.13. Збірний маршрут
Рис. 12.14. Радіальний маршрут
Для масового і багатосерійного виробництва найефективнішою є кругова система перевезень з постійним розкладом. Схеми маршрутів міжцехових перевезень встановлюють відповідно до схеми вантажопотоків на підприємстві. На основі цієї схеми визначають обсяг перевезень кожної групи вантажів та здійснюють вибір транспортних засобів, розраховують потрібну кількість і техніко-економічні показники роботи рухомого складу.
Технічну швидкість V транспортного засобу (кілометри на годину) визначають за формулою:
де L - довжина шляху, пройденого за певний проміжок часу, км;
1 р- час, що витрачається на рух, год. Експлуатаційна швидкість:
де Тв - час на вантажні роботи, год.
Коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу розраховують за формулою:
де Q - обсяг перевезень вантажів, т;
q - вантажопідйомність транспортного засобу, т;
Zn - кількість перевезень за визначений інтервал часу.
Час на перевезення за маятниковим маршрутом визначають за формулою:
де К Vx - швидкість транспортного засобу, відповідно, з вантажем і без нього.
Час перевезення за круговим маршрутом визначають за формулою:
де т- кількість пунктів завантаження та розвантаження на маршруті;
tx - середній час завантаження на маршруті;
t1 - середній час розвантаження на маршруті;
ґ3 - середній час на оформлення документації, прийом та здачу вантажу;
Vcp - середня швидкість пересування маршруту.
Кількість транспортних засобів, потрібних для перевезення вантажів за простим маятниковим маршрутом, визначають за формулою:
для загального маятникового маршруту
де N - кількість виробів /-го типорозміру, що перевозять упродовж визначеного періоду, піт.;
Quitj - маса одиниці виробу, кг;
q - вантажопідйомність транспортного засобу, кг;
увп- коефіцієнт використання вантажопідйомності транспортного засобу;
F, - ефективний фонд робочого часу транспортного засобу за зміну, місяць або рік, год;
Н ~ номенклатура транспортованих виробів.
Кількість транспортних засобів для кругового маршруту з рівномірним вантажопотоком
Масу вантажу, що перевозять за зміну, визначають за формулою
де Q - річний вантажообіг на маршруті, кг; Др - кількість робочих днів на рік;
Кн - коефіцієнт нерівномірності перевезень (приймають Кн = 0,85). Кількість перевезень за добу визначають за формулою:
де К - коефіцієнт використання фонду робочого часу транспортного засобу;
t vi - тривалість робочої зміни, год.