Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
Залежно від характеру та призначення виконуваних процесів, виробництво відповідно до Державного стандарту України ДСТУ 2960-94, підпункти 4.12-4.15 [10], поділяється на основне, допоміжне, підсобне та побічне (рис. 11.1).
ДСТУ 2960-94, 4.13. Допоміжне виробництво
Частина виробничої діяльності підприємства, яка полягає в обслуговуванні основного виробництва, забезпеченні безперебійного виготовлення і випуску продукції та проводиться у певних структурних підрозділах.
Рис. 11.1. Схема організації виробництва на підприємстві
Роботи з технічного обслуговування основного виробництва підприємства виконують спеціальні господарства: інструментальні, енергетичні, ремонтні, транспортні, складські та капітального будівництва.
ДСТУ 2960-94 зараховує до допоміжного виробництва ремонтне, інструментальне та енергетичне господарства.
Організація допоміжного виробництва визначається його роллю у виробничому процесі. Роль допоміжного виробництва суттєво посилюється у зв'язку з розвитком науково-технічного прогресу основного виробництва. Виникають додаткові вимоги унаслідок вдосконалення основних виробничих фондів підприємства, технічного та конструктивного ускладнення продукції, безперервності виробничих процесів, впровадження наукової організації праці.
Для підвищення ефективності допоміжного виробництва у низці галузей промисловості України, насамперед у машинобудуванні, потрібно виконувати такі заходи з:
концентрації виробництва спеціального інструменту, обладнання та технологічного спорядження на базі крупних інструментальних цехів;
організації об'єднаних енергетичних господарств за промисловими регіонами.
Засоби технологічного спорядження - це сукупність знарядь виробництва, необхідних для виконання технологічного процесу, або засоби технологічного спорядження, які доповнюють технологічне устаткування під час виконання певної частини технологічного процесу. Наприклад, технологічним оснащенням-є різальний, контрольно-вимірювальний інструмент, штампи, пристрої, прес-форми, ливарні форми тощо (ДСТУ 2391).
11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
Сучасне підприємство споряджене дорогим і різноманітним устаткуванням, автоматизованими системами керування, потоковими лініями, роботами тощо.
Для ефективного використання основних фондів підприємства, насамперед устаткування, запобігання зносу, аварій, збереження техніко-економічних показників на підприємстві, потрібно організувати та проводити комплекс заходів щодо догляду та моніторингу за його станом. Для забезпечення надійної роботи вимагається систематичне технічне обслуговування, виконання ремонтних робіт та заходів технічної діагностики устаткування. За цих умов виникають підвищені вимоги до систематичного, кваліфікованого ремонтного обслуговування виробничого процесу підприємства.
Для виконання вказаних робіт на підприємстві має бути організовано ремонтне господарство.
ДСТУ 2960-94, 10.6. Ремонтне господарство
Сукупність загальнозаводських та цехових підрозділів, що здійснюють комплекс заходів з технічного догляду за устаткуванням, нагляду за його станом та з ремонту.
Склад і структура ремонтного господарства залежить від загальної та виробничої структури підприємства, характеру засобів праці, обсягу ремонтних робіт, рівня спеціалізації та інших факторів. Підрозділи, що входять до складу ремонтного господарства, виконують технічне обслуговування та ремонт засобів праці, монтаж і введення в дію нового устаткування, виготовлення запасних частин і нестандартного обладнання, модернізацію машин та устаткування.
Завданнями ремонтного господарства підприємства є:
Підтримання устаткування в стані високої експлуатаційної готовності.
Скорочення тривалості простоїв устаткування у ремонті.
Зниження витрат на ремонт устаткування при забезпеченні його якості.
Планування строків виведення устаткування в ремонт та суворе їхнє дотримання.
Запобігання зносу устаткування та повне виключення аварійних ремонтів.
Стан технологічного устаткування, організація його ремонту та експлуатації суттєво впливають на ефективність виробництва. Зауважимо, що, наприклад, до 15 % обладнання машинобудівної галузі, що перебуває в експлуатації, щорічно піддаються капітальному, 20-25 % - середньому та 90-100 % - малому ремонту.і
Загальні витрати на проведення ремонтів устаткування можуть становити до 12-18 % від загальної суми цехових витрат або 6-8 % від собівартості продукції.
ДСТУ 2960-94, 10.7. Ремонт устаткування
Комплекс операцій для відновлення справності або працездатності устаткування шляхом заміни чи відновлення зношених і пошкоджених деталей та вузлів.