- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
Систематичний облік та аналіз браку і дефекту продукції, виявлення конкретних винуватців - невід'ємна частина раціональної організації виробництва. Особливо важливе значення облік і аналіз браку мають в умовах ринкових відносин, коли кожен цех, кожна виробнича дільниця несе матеріальну відповідальність за якість продукції. Облік і аналіз браку мають на меті своєчасне і повне виявлення усіх видів, причин і винуватців браку та дефектів продукції, розробку організаційно-технічних заходів, які забезпечують запобігання й усунення браку; облік збитків від браку та відшкодування їх за рахунок конкретних винуватців; організацію роботи з виготовлення продукції замість забракованої; підготовку статистичних матеріалів для підсумкових зведень і вивчення динаміки браку за окремими календарними періодами і місцями утворення.
Браком зветься продукція, яка має відхилення від вимог нормативної документації, передача якої споживачу не допускається через наявність якихось дефектів. Дефект - це кожна окрема невідповідність продукції встановленим вимогам. Дефекти бувають явні, виявлення яких регламентовано відповідною документацією, і приховані, виявлення яких не передбачено документацією.
Продукцію, яка відповідає вимогам нормативної документації, вважають придатною для використання споживачем. Брак може бути виправний і невиправний. Виправним браком вважають вироби з такими дефектами, які технічно можливо й економічно доцільно усунути. Невиправним браком вважають продукцію, яка не може бути використана за її прямим призначенням і виправлення якої технічно неможливе чи економічно недоцільне.
Для ліквідації і запобігання браку потрібно розрізняти, як було вказано вище, види браку, виявляти причини браку і винуватців браку.
Під видом браку розуміють ті конкретні дефекти і відхилення від встановлених вимог до якості продукції (матеріалу, форми, розмірів тощо), які є основою для її вибраковування і відділення від придатної продукції. Наприклад, недотримання розмірів; лом, бій металу, лиття; тріщини, раковини, сипкість матеріалу тощо.
Причина браку - це відхилення від нормативних виробничих умов і, в окремих випадках, від встановленого технологічного процесу, які спричинили появу браку. Наприклад, робота на несправному обладнанні, дефекти креслення, помилки технології, наладки тощо.
Винуватцями браку вважають робітників, інженерно-технічний персонал, службовців цехів, дільниць, відділів апарату управління підприємства, чиї дії чи недогляд зумовили виникнення браку, відхилення від нормальних виробничих умов.
Для правильного визначення видів, причин і винуватців браку, для його систематизації, обліку й аналізу при оформленні первинної документації потрібно користуватись класифікаторами, які містять шифри окремих видів, причин і винуватців браку.
Кожна партія продукції пред'являється до контролю з супровідною документацією (робочим нарядом чи змінним завданням), в яких контролер зазначає результати перевірки якості.
При виявленні продукції з невиправним браком контролер повинен оформити його актом. Виправний брак повертається на доробку. Акт про брак є основним і єдиним первинним документом для обліку й аналізу браку. У ньому мають бути тільки необхідні відомості - найменування виробу, а також операції, на яких з'явився брак, характеристика браку, де вказаний шифр його виду, причини браку і винуватець (згідно з класифікатором), а також сума втрат, які належить вимагати з винуватця.
Весь виявлений брак позначають, негайно вилучають і відправляють на склади-ізолятори, звідки передають на склад утілю.
Коли брак продукції виявляється у споживача, на підприємство надходить рекламація, де зазначено причини, унаслідок яких продукція не задовольняє вимогам споживача - замовника. Підприємство перевіряє обґрунтованість рекламації і браковану продукцію замінює придатною, відшкодовуючи збитки споживачеві. Повернення дефектної чи бракованої продукції для кожної виробничої ланки враховують під час оцінювання ефективності їхньої роботи.