- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
Раніше було з'ясовано переваги й недоліки наявних видів руху предметів праці та їхній вплив на тривалість технологічного циклу: найбільш тривалий технологічний та виробничий цикли виходять при послідовному русі, найменш тривалі - при паралельному.
На тривалість технологічного циклу суттєво впливає розмір партії виробів, які обробляють. Тривалість циклу збільшується зі збільшенням партії виробів п при будь-якому русі предметів праці за лінійною залежністю, але з різним ступенем інтенсивності: найбільший вплив на тривалість циклу збільшення партії (обсягу випуску) спостерігається при послідовному русі, найменший - при паралельному (рис. 3.9) [43, 44, 83].
Рис. 3.9. Залежність тривалості технологічного циклу від розміру партії деталей, які обробляють при різних видах руху предметів праці (п = 54 шт., р = І шт.)
За основу побудови залежності взято такі показники трудомісткості виконання окремих операцій tt, хв:
| ||||||||
Номер операції |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
Сума |
U |
2 |
6 |
1 |
6 |
4 |
1 |
3 |
23 |
Ікорі |
- |
2 |
1 |
1 |
4 |
1 |
1 |
10 |
Для паралельного та послідовно-паралельного руху предметів праці тривалість технологічного циклу збільшується також із збільшенням передаточної (транспортної) партії р навіть при однакових значеннях всієї партії п (рис. 3.10.)
Отже, мінімальна тривалість технологічного циклу досягається при поштучній передачі предметів праці з однієї операції на іншу. Але це відбувається тоді, коли в норму часу на виконання окремих операцій технологічного процесу (?,) закладено й час транспортування виробів від однієї операції до іншої. Коли ж час транспортування виробів відокремлений від часу виконання основних технологічних операцій, виникає необхідність вибору розміру передаточної (транспортної) партії з урахуванням як часу безпосередньо виконання операцій технологічного процесу, так і часу транспортування предметів праці. Ці дві складові витрат часу спрямовані в різні боки, тому виникає задача оптимізації (мінімізації) таких витрат.
Рис. 3.10. Залежність тривалості технологічного циклу від розміру передаточної партії виробів (п = 54)
Автори запропонували використання нижченаведених формул для вибору оптимального розміру передаточної (транспортної) партії [83], який забезпечує мінімальну загальну тривалість технологічного циклу:
- для паралельного руху предметів праці:
- для послідовно-паралельного руху предметів праці:
де ґ, - трудомісткість (штучно-калькуляційна норма часу) виконання i-тої операції технологічного процесу, хв;
t - середній час транспортування одного виробу від однієї операції до іншої, хв;
т - кількість операцій технологічного процесу на цій дільниці;
п - кількість предметів праці, які обробляють - розмір партії чи серії, штук;
tmpi - тривалість коротких операцій між двома суміжними операціями технологічного процесу, хв.
У нашому прикладі, коли прийняти умовно час транспортування предметів праці t = ґ,тіп = 1 хв/шт, а час виконання технологічних операцій відповідно 2, 6, 1, 6, 4, 1,3 хв, т = 7; л = 54шт., одержимо
Для того, щоб відобразити одночасний вплив обох вказаних факторів, тобто привести залежність Т = f(n,p), доцільно користуватись номограмами тривалості технологічного циклу [44,71].
На рис. 3.11 подано таку номограму для паралельного руху предметів праці, а на рис. 3.12 - для послідовно-паралельного. Із цих рисунків видно, що, якщо передаточна партія збільшується (р > 1),
пряма, яка відображає залежність Тц = f(n), пересувається вгору паралельно залежності Тц = f(n) при/> = 1 шт., тобто ордината у будь-якій її точці буде лежати вище на величину АТЦ проти прямої Тц = f(n) при р=\ шт. Відповідно:
- при паралельному русі предметів праці:
- при послідовно-паралельному русі предметів праці:
Рис. 3.11. Номограма тривалості технологічного циклу при паралельному русі предметів праці
Якщо при заданому значенні партії виробів, що обробляється, передаточна партія досягне р=п, паралельний (чи послідовно-паралельний) рух предметів праці переходить у послідовний. Отже, номограма обмежується зверху прямою, яка зображує залежність Т"осл = /(«), та знизу прямою T1"ap = f(n) пряр= 1 шт. (чи Tl"'" = f(n) прир= 1 шт).
На тривалість технологічного циклу впливає скорочення (підвищення) трудомісткості окремих операцій. Якщо зменшити (збільшити) на А?,„, головну операцію, тривалість технологічного циклу зміниться, відповідно,
при послідовному русі Д7™сл = яДґг0ї,
при паралельному &Т"Іар = nAt ,
при послідовно-паралельному AT"'" = nAtM1, тобто однаково в напрямі зміни головної операції для усіх видів руху на одну й ту саму величину
При тих самих діях з короткотривалою операцією, що перебуває міжбільш довготривалими, відповідно
(можливо, у протилежному напрямі зі зміненням tmp).
Рис. 3.12. Номограма тривалості технологічного циклу при послідовно-паралельному русі предметів праці
Крім того, на тривалість технологічного циклу при послідовно-паралельному русі впливає співвідношення часу виконання суміжних операцій і послідовності їх виконання.
Ступінь паралельності проходження операційних циклів характеризується коефіцієнтом паралельності а (рис. 3.13) [82]
де Тц - тривалість технологічного циклу за відповідним рухом, хв;
- трудомісткість обробки партії деталей, хв.
Рис. 3.13. Вплив розміру партії виробів, що обробляються, на коефіцієнт паралельності
При послідовному русі предметів праці без дублюючих робочих місць ОСпар=0 (немає ніякої паралельності). Коефіцієнт зростає зі збільшенням розміру партії оброблюваних виробів "«" при паралельному та паралельно-послідовному русі предметів праці, прямуючи до одиниці, (100%-му запаралелюванню), тобто ос =[0,1 [чи lima =1.