- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
Під час виготовлення партії п однакових предметів праці використовують один із способів передачі з однієї операції на іншу (один із способів організації виробничого процесу в часі чи видів руху предметів праці). Розрізняють три види руху предметів праці за операціями: послідовний, паралельний та послідовно-паралельний.
Послідовний рух предметів праці характеризується тим, що при виготовленні деякої партії п однакових предметів праці (заготовок, деталей, вузлів) у багатоопераційному технологічному процесі кожна наступна операція починається тільки після закінчення виготовлення всієї партії на попередній операції (рис. 3.2).
ДСТУ2960-94, 6.4. Послідовне поєднання операцій
Метод організації виробничих процесів, за яким окремий предмет праці передається на наступну операцію після того, як уся партія пройде попередню операцію.
Тривалість технологічного циклу складається з тривалостей операційних циклів. При с. = 1
де т - кількість операцій технологічного процесу
Рис. 3.2. Графік послідовного руху предметів праці (апар - 0, п - 54 шт.)
Послідовний рух предметів праці характеризується відносно простою організацією та відсутністю перерв на робочих місцях (робітників), але й найбільшою тривалістю технологічного циклу у зв'язку із довготривалим пролежуванням кожного виробу на попередній операції у чеканні закінчення обробки всієї партії (перерва партіонності).
Час чекання
У нашому прикладі Тчек = (54-1)-23 = 1219 хв.
Недолік послідовного руху полягає у великій тривалості технологічного циклу (Тц = 1242 хв) не лише всієї партії виробів, але й кожного виробу (1083) окремо. Тому така організація виробничого процесу в часі доцільна тільки при малих партіях виробів та невеликій трудомісткості операцій, що притаманне зазвичай поодинокому та дрібнооптовому виробництву в машинобудівних та інших галузях промисловості.
На рис. 3.3 наведено також циклограму послідовного руху предметів праці (графік циклічності) [25].
ДСТУ 2960-94, 6.10. Графік циклічності Наочне відображення ходу виробничого процесу в часі.
Паралельний рух предметів праці у виробництві характерний тим, що невеликі партії/? чи окремі штуки предметів праці передають із попередньої операції на наступну негайно після закінчення їхньої обробки на попередній операції (рис. 3.4).
Рис. 3.3. Циклограма послідовного руху предметів праці (п =54 шт.)
ДСТУ 2960-94, 6.5. Паралельне поєднання операцій
Метод організації виробничих процесів, за яким кожний екземпляр предмета праці передається на наступну операцію відразу ж після проходження ним попередньої операції.
При цьому партія чи кожен окремий виріб у процесі обробки не пролежують, однак робочі місця завантажені неповністю. Безперервно діє лише максимальна за тривалістю операція (головна). На всіх інших операціях будуть перерви, що дорівнюють
(3.7)
Сумарний час перерв зі всього технологічного процесу:
Тільки у синхронному процесі, в якому тривалості операцій однакові (t1=t2=t3=...=tn) чи кратні (t1/c1=t2/c2=t3/c3=… =tn/cn, робота на всіх операціях буде вестися без перерв. Такий технологічний процес називають безперервним, або рівноопераційним. Він характерний для потокових ліній, відзначається наикоротшою тривалістю технологічного циклу.
Рис. 3.4. Графік паралельного руху предметів праці (а па1 - 0,657, п = 54 шт., р =6 шт.)
Тривалість технологічного циклу при паралельному русі предметів праці
У нашому прикладі Т""р - 426 хв.
Оскільки кожний предмет праці передають на наступну операцію негайно після його обробки на попередній, досягається найкоротший час проходження партії за всіма операціями, але при різній їхній продуктивності (якщо tl Ф12 Ф ... Ф tn ). Зазначимо, що наявність простоїв у роботі робочих місць дуже обмежує застосування цього виду руху предметів праці. Його використовують лише за умови гострого дефіциту окремих виробів чи складальних одиниць, але найбільше - на синхронізованих операціях у потоковому виробництві. Циклограму паралельного руху предметів праці наведено на рис. 3.5 [91].
Рис. 3.5. Циклограма паралельного руху предметів праці (п = 54 шт., р = 6)
Послідовно-паралельний рух предметів праці відзначається частковим запаралелюванням операцій. Суть його полягає в тому, що всю партію предметів праці п, які обробляють (чи збирають), розбивають на транспортні партії р, які передають на наступну операцію, незважаючи на те, що обробка інших транспортних партій не закінчена. При цьому потрібно дотримуватись умови безперервної роботи на кожній операції із виготовлення всієї партії п (рис. 3.6).
ДСТУ 2960-94, 6.6. Паралельно-послідовне поєднання операції
Метод організації виробничих процесів, за яким оброблювані предмети праці можуть передаватися на наступну операцію відразу чи після проходження попередньої операції частиною партії.
Рис. 3.6. Графік паралельно-послідовного руху предметів праці (а = 0,386, п = 54 шт., р = 6 шт.)
Цикл при послідовно-паралельному русі предметів праці менший, ніж при послідовному, внаслідок паралельності перебігу кожної пари суміжних операційних циклів X,. Звідси
У виробничому процесіможливі два варіанти поєднання суміжних операційних циклів:
1) тривалість виконання попередньої операції менша, ніж наступної:
2) тривалість виконання попередньої операції більша, ніж наступної:
Ступінь паралельності операційних циклів за цими варіантами буде різною. У першому випадку максимальне суміщення операційних циклів можна одержати за умовою передачі першої транспортної партії/), на наступну операцію відразу після закінчення роботи над нею на попередній операції і початку обробки. Всі наступні транспортні партії будуть пролежувати між цими операціями та чекати вивільнення робочого місця, на якому обробляють попередню партію. На робочих місцях забезпечується безперервна робота (рис. 3.7а).
У другому випадку для забезпечення безперервної роботи на наступній операції (/+1) потрібно орієнтуватись на останню транспортну партію, визначаючи можливий час початку (закінчення) її обробки
на (г+1) операції. Щоб забезпечити безперервне завантаження робочого місця операції (/+1), до часу початку роботи над останньою передаточною партією треба закінчити роботу над всіма транспортними партіями, що залишилися, без будь-яких перерв (рис. 3.76).
Рис. 3.7. Варіанти технологічних циклів при послідовно-паралельному русі предметів праці за операціями
Потрібно звернути увагу на те, що скорочення тривалості технологічного циклу т при кожному сполученні операційних циклів визначається відносно найбільш короткотривалого операційного циклу обробки партії (п~р), тобто
де tmPi - тривалість коротких операцій (між двома суміжними операціями), хв.
Тривалість технологічного циклу виготовлення деталей може бути визначена за формулою (с.= 1)
Отже, послідовно-паралельний рух предметів праці має більш короткий цикл, ніж послідовний, за умовою безперервної роботи робочих місць на всіх операціях, хоча предмети праці пролежують на робочих місцях і кількість обліково-планових одиниць збільшується (ускладнення з погляду організації виробництва); більш високого темпу набуває і робота транспортних засобів. Тому його доцільно використовувати під час обробки великих партій та значній трудомісткості виробів, що притаманне багатосерійному виробництву.
При організації виробничого процесу в часі за послідовно-паралельною схемою потрібно враховувати такі особливості цього виду:
1) скорочення часу короткотривалої операції, що здійснюється між більш довготривалими, не тільки не зменшує загальної тривалості виробничого циклу, а й може привести до її збільшення:
2) збільшення тривалості короткотривалих операцій, щодо більших, тобто вирівнювання їх, приводить до скорочення тривалості виробничого циклу:
3) саме таких результатів можна досягти об'єднанням кількох короткотривалих операцій за умови, що певне об'єднання не приведе до більш тривалої операції, ніж головна;
4) якщо операційний час з першої до останньої операції поступово йде до а) збільшення, чи б) скорочення, чи в) поступового зростання, а потім скорочення, чи, навпаки, г) скорочення, а потім зростання, цикл послідовно-паралельного руху може відповідати циклу паралельного.
Наприклад, якщо
Номер операції |
t„ хв | ||
1 |
1 |
6 |
1 |
2 |
1 |
6 |
2 |
3 |
2 |
4 |
3 |
4 |
3 |
3 |
6 |
5 |
4 |
2 |
6 |
6 |
6 |
1 |
4 |
7 |
6 |
1 |
1 |
jnn = ТпаР = 42g хв (при п = 54 шт ^ ^ = g шт^
На рис. 3.8 наведено циклограму послідовно-паралельного руху предметів праці [91].
Рис. 3.8. Циклограма паралельно-послідовного руху предметів праці (п = 54 шт., р = 6 шт.)
При неповній останній передаточній (транспортній) партії виробів ІРф< р) тривалість технологічного циклу виготовлення всієї партії виробів п скорочується на величину АГ„, яка дорівнює при паралельному русі предметів праці
при послідовно-паралельному
де t - трудомісткість (тривалість) останньої операції технологічного процесу, хвилин;
- трудомісткість (тривалість) коротких операцій технологічногопроцесу, які перебувають після більш тривалих або тієї ж тривалості операцій, хв;
р - заданий розмір передаточної (транспортної) партії виробів, шт.;
р - фактичний розмір останньої передаточної (транспортної) партії виробів (р <р), штук.
Наприклад, при п = 20 шт., р,_3= 6 ;:п.,рл=2 шт. і t,■: 2, 1, 6, 3,4, 2, 2 хв, маєморф = р4 =2 шт.
Тривалість технологічного циклу
Цізначення (196 хв і 200 хв) тривалостей технологічного циклу мають місце й при графічному зображенні тривалостей технологічного циклу, відповідно, при паралельному та послідовно-паралельному рухах предметів праці.
У разі зменшення останньої передаточної (транспортної) партії змінюється ступінь запаралелювання суміжних операційних циклів Ху при послідовно-паралельному русі предметів праці.
Так, прирф<р
Xj = (п-р) • tKoPi при переході з короткої операції технологічного процесу на більш тривалу операцію {tj < ti+l) і
Xj = {n-p^'tmpi при переході з більш тривалої операції на менш тривалу операцію (t.>t.+i). Так, наприклад,
і