- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
Процеси, що відбуваються у машинобудівному та інших виробництвах, найчастіше досить складні (побудова машини, приладу, апарата).
Це - виготовлення деталей, збірка вузлів та комплектуючих виробів, випробування, а також інші процеси, які передбачені технологічним процесом виробництва продукції.
Виробничий цикл складного процесу виготовлення виробів - це загальна тривалість комплексу взаємопов'язаних у часі та просторі простих процесів. Тривалість циклу складного процесу можна визначити аналітичним, графічним і графоаналітичним методами, а також методами спостереження. За аналітичним методом тривалість виробничого циклу, днів:
де Т дет – виробничий цикл виготовлення ведучої деталі (найбільш довготривалий); Т скд - виробничий цикл складання виробу; Г шп - тривалість випробувань; Т - тривалість комплектування; Т - тривалість упаковки і резервний час.
Величину тривалості виробничого циклу ведучої деталі (вузла) визначають за формулами відповідного руху деталі (вузла) в часі.
Графічний метод визначення процесу тривалості циклу складного процесу полягає у тому, що на основі технологічного процесу комплектування виробу складають календарний (цикловий) графік комплектування та визначають тривалість циклу [64, 65, 66]. У виробництві складних машин, комплексів обладнання тривалість циклу можна визначити за методом сітьового планування (сітьовий графік). Графоаналітичний метод включає елементи аналітичного (визначення виробничого циклу виробів) та графічного для інших складових циклу.
3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
Збільшення номенклатури виробів, що виробляють на окремій предметно-замкнутій дільниці з різноманітним обладнанням, потребує такої організації запуску в часі різнойменних партій предметів праці, яка має забезпечити мінімальну тривалість циклу виготовлення не лише кожної окремої номенклатури виробів, а й всієї номенклатури загалом. При цьому можна використовувати різноманітні системи організації виробничого процесу в часі: послідовну, паралельну, послідовно-паралельну та їхні модифікації. Але виникає багато варіантів порядку запуску різнойменних виробів у виробництво, що відповідають кількості перестановок із кількості найменувань, виробів (/'), які запускають у виробництво, а саме Pj =j (так, якщо номенклатура становить 4 найменування виробів, - 24 варіанти, 5 найменувань - 120 варіантів порядку запуску) [4,21,44,81].
До цього часу немає достатніх теоретичних, аналітичних розробок чи будь-яких інших пропозицій щодо оптимізації запуску різнойменних виробів у виробництво з урахуванням різноманітних систем організації виробничого процесу в часі.
Для полегшення аналізу можливих шляхів скорочення тривалості загального технологічного циклу виготовлення заданої номенклатури виробів, розрахунку часу початку та закінчення обробки на кожній операції будь-якого найменування виробів, визначення тривалості операційних і технологічних циклів та з'ясування оптимального порядку запуску виробів запропоновано табличну форму розрахунку тривалості циклу. У табл. 3.1 наведено характеристику технологічного процесу виготовлення виробів трьох найменувань А, Б, В.
Таблиця 3.1. Характеристика технологічного процесу виготовлення деталей А, Б, В
Номер технологічної операції |
Трудомісткість виготовлення виробу t„ хв. | ||
А( п =12 шт.) |
Б (п = 10шт.) |
В( п = 15шт.) | |
1 2 3 4 5 |
3 1 5 головна 1 2 |
2 3 головна 1 2 1 |
1 2 4 головна 1 1 |
У табл. 3.2 запропоновано розрахунок тривалості технологічного циклу для послідовної схеми, на рис. 3.21 графік запуску виробів.
Таблиця 3.2. План-графік деталей А,Б,В за послідовною схемою
Номер технологічної операції |
Технологічний цикл за деталями, хв. | ||||||||
А (п = 12шт.) |
Б (п = 10шт.) |
В (п = 15шт.) | |||||||
пti |
Початок |
закінчення |
пti |
Початок |
закінчення |
пti |
Початок |
закінчення | |
1 |
36 |
0 |
36 |
20 |
36 |
56 |
15 |
56 |
71 |
2 |
12 |
36 |
48 |
30 |
56 |
86 |
30 |
86 |
116 |
3 |
60 |
48 |
108 |
10 |
108 |
118 |
60 |
118 |
178сумарна головна операція |
4 |
12 |
108 |
120 |
20 |
120 |
140 |
15 |
178 |
193 |
5 |
24 |
120 |
144 |
10 |
144 |
154 |
15 |
193 |
208 |
Разом |
144 |
- |
144 |
90 |
- |
154 |
135 |
- |
208 |
Рис. 3.21. Графік запуску деталей А, Б, В за послідовною схемою
За умов організації виробничого процесу за паралельною чи послідовно-паралельною схемою у першому стовпці розрахункової таблиці за кожною номенклатурою замість трудомісткості обробки всієї партії nt. потрібно підрахувати трудомісткість обробки передаточної партії/)?, з урахуванням деяких уже відомих особливостей цих систем руху.
У табл. 3.3 наведено розрахунок тривалості технологічного циклу при запуску виробів А, Б, В за паралельною схемою при р = 1шт., а на рис. 3.22 зображено графік запуску виробів у виробництво.
Таблиця 3.3. План-графік запуску деталей А, Б, В за паралельною схемою при р = 1 шт.
Номертехнологічноїоперації |
Технологічний цикл за деталями, хв. | ||||||||
А (п = 12шт.) |
Б (п = 10шт.) |
В (п = 15шт.) | |||||||
pti |
Початок |
закінчення |
pti |
Початок |
закінчення |
pti |
Початок |
закінчення | |
1 |
3 |
0 |
58 |
2 |
59 |
88 |
1 |
90 |
147 |
2 |
1 |
3 |
59 |
3 |
61 |
91 |
2 |
91 |
149 |
3 |
5 |
4 |
64 |
1 |
64 |
92 |
4 |
93 |
153 |
4 |
1 |
9 |
65 |
2 |
65 |
94 |
1 |
97 |
154 |
5 |
2 |
10 |
67 |
1 |
67 |
95 |
1 |
98 |
155 |
Разом |
12 |
- |
67 |
9 |
- |
95 |
9 |
- |
155 |
Рис. 3.22. Графік запуску деталей А, Б, В за паралельною схемою
Аналогічні показники наведено у табл. 3.4 і на рис. 3.23 для послідовно-паралельного руху.
Таблиця 3.4. План-графік запуску деталей А, Б, В за послідовно-паралельною схемою при р = 1 шт.
Номертехнологічноїоперації |
Технологічний цикл за деталями, хв. | ||||||||
А (п = 12шт.) |
Б (п = 10шт.) |
В (п = 15шт.) | |||||||
pti |
Початок |
закінчення |
pti |
Початок |
закінчення |
pti |
Початок |
закінчення | |
1 |
3 |
0 |
36 |
2 |
63 |
83 |
1 |
94 |
109 |
2 |
1 |
25 |
37 |
3 |
65 |
95 |
2 |
95 |
125 |
3 |
5 |
26 |
86 |
1 |
86 |
96 |
4 |
97 |
157 |
4 |
1 |
75 |
87 |
2 |
87 |
107 |
1 |
143 |
158 |
5 |
2 |
76 |
100 |
1 |
100 |
110 |
1 |
144 |
159 |
Разом |
12 |
- |
100 |
9 |
- |
110 |
9 |
- |
159 |
Рис. 3.23. Графік запуску деталей А, Б, В за послідовно-паралельною схемою
Під час складання план-графіка запуску різнойменних виробів треба взяти до уваги, що обробка виробів цього найменування на наступній операції можлива після обробки партії виробів п чи передаточної партії р на попередній операції; обробка виробів кожного нового найменування можлива після обробки виробів попереднього найменування на цій операції/
Задачу оптимізації запуску різнойменних виробів легко розв'язати за допомогою комп'ютера, що значно скорочує час розрахунків. Так, реалізація програми оптимізації запуску виробів А, Б, В визначила оптимальний порядок і мінімальну тривалість технологічного циклу:
при послідовній системі - А+Б + В, Т = 208 хв;
паралельній системі - В + А + Б, Т = 147 хв;
послідовно-паралельній системі - В + А + Б, Т = 154 хв.
В останніх випадках тривалість циклу найменша у зв'язку зі збільшенням ступеня запаралелювання при обробці суміжних номенклатур виробів.
Запропонований табличний метод розрахунку загальної тривалості технологічного циклу може бути використаний для будь-якої кількості найменувань виробів, до речі, вивід на друк (дисплей) при машинній обробці можна виконати як для оптимального варіанта, так і будь-якого іншого за запитом оператора. Графічний метод, який зараз часто використовують у виробництві, втрачає свою наочність п збільшенням номенклатури виробів, тому доцільніше користуватися табличним методом.
Аналітичний метод недостатньо оперативний (аналітичну залежність теоретично вивести нескладно, хоча є труднощі у підрахунках додаткового часу), оскільки дає змогу визначити лише загальну тривалість технологічного циклу. Необхідність з'ясування інших часових параметрів робить цей метод громіздким.
Табличний метод вільний від зазначених недоліків, його можна широко використовувати для вирішення одного з важливих питань оперативно-виробничого планування -- організації виробничого процесу в часі у багатономенклатурному виробництві за допомогою як ручних, так і машинних розрахунків.