10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
Викладання методики оцінки рівня якості дається на прикладі пристроїв передачі інформації, які використовують в автоматизованих
системах управління. Технічні показники пристроїв наведено у табл. 10.5. При цьому, враховуючи ілюстративний характер прикладу, для аналізу використано тільки частину показників.
Таблиця 10.5. Показники технічного рівня пристроїв передачі інформації
|
Найменування показників |
Пристрій | ||
|
№ 1 |
№2 |
№3 | |
|
1. Кількість пунктів, що контролюються, шт. |
12 |
21 |
32 |
|
2. Довжина ліній зв'язку одного напрямку, км |
15 |
5...10 |
5...10 |
|
3. Граничний обсяг інформації в цифровій формі, яка передається з одного пункту, біт |
208 |
1052 |
1052 |
|
4. Швидкодія передачі дискретних сигналів, біт/с |
36 |
25 |
35 |
|
5. Основна помилка, % |
±1 |
±1 |
±1 |
|
6. Розрахункове напрацювання до відмови, год |
1400 |
6000 |
9000 |
Кількісні значення коефіцієнтів, які визначають важливість (пріоритет) показників, визначає спеціальна експертна комісія згідно з важливістю показника для підвищення ефективності суспільного виробництва. При цьому зважають на умову, щоб сума коефіцієнтів важливості усіх показників дорівнювала одиниці, тобто
Об'єктивність експертних оцінок визначає правильність оцінки загального рівня якості виробів, тому експертами слід призначати еру-дованих спеціалістів, які досконало знають специфіку й особливості використання пристроїв. З метою забезпечення об'єктивності остаточної експертної оцінки розрахунки з визначення рівня якості доцільно проводити на підставі думки не менш як п'яти експертів.
Визначення коефіцієнтів важливості охоплює такі етапи:
Ранжування показників за ступенем їхньої важливості.
Перевірка придатності експертних оцінок для подальшого використання.
Виявлення й оцінка попарного пріоритету показників.
4. Обробка результатів і визначення коефіцієнтів кш
Ранжування показників. Після докладного обговорення й аналізу показників кожен експерт оцінює ступінь їхньої важливості шляхом проставлення рангу: найважливішому (на думку експерта) показнику присвоюють ранг 1, наступному, менш важливому, ранг 2 і так далі. Якщо експерт вважає декотрі показники рівноцінними, він проставляє їм однакову пару рангів, наприклад, 3-4; тоді цим показникам присвоюють однаковий ранг 3,5, який визначається як напівсума рангів 3 і 4.
Результати експертного ранжування показників для наведеного прикладу подано у табл. 10.6 (колонки 2-6). При цьому сума рангів з кожної колонки повинна дорівнювати п(п+ї)І2. Для нашого прикладу це6(6+1)/2=21.
Таблиця 10.6. Результати ранжування показників і перевірки ступеня придатності експертних оцінок
|
Найменування показників |
Ранг показника, на думку експерта |
Сума R. |
Різниця А. |
А.2 | ||||
|
|
1-го |
2-го |
3-го |
4-го |
5-го | |||
|
1. Кількість пунктів, що контролюються, шт |
1-2 |
2-3 |
1-2 |
1 |
3 |
9,5 |
-0,8 |
64,0 |
|
2. Довжина ліній зв'язку одного напрямку, км |
6 |
4-5 |
4 |
6 |
6 |
26,5 |
9,0 |
81,0 |
|
3. Граничний обсяг інформації в цифровій формі, яка передається з одного пункту, біт |
3-4 |
2-3 |
5-6 |
3-4 |
1-2 |
16,5 |
-1,0 |
1,0 |
|
4. Швидкодія передачі дискретних сигналів, біт/с |
1-2 |
1 |
1-2 |
2 |
1-2 |
7,5 |
-10,0 |
100,0 |
|
5. Основна помилка, % |
5 |
4-5 |
5-6 |
5 |
5 |
25,0 |
7,5 |
56,25 |
|
6. Розрахункове напрацювання до відмови, год |
3-4 |
6 |
3 |
3-4 |
4 |
20,0 |
2,5 |
6,26 |
|
7. Сума |
21 |
21 |
21 |
21 |
21 |
105,0 |
0 |
308,5 |
Перевірка придатності експертних оцінок. Можливість використання результатів ранжування показників для подальших розрахунків визначають за допомогою обчислення коефіцієнта конкордації (узгодженості) експертних оцінок. Для цього:
а) визначають суму рангів кожного показника (за рядками)
для /' = 1,2,3 п показників
/= 1,2,3.....N експертів
г.. - ранг г'-того показника, присвоєний^'-тим експертом.
Так, у нашому випадку
для першого показника R, =1,5 + 2,5+1,5+1+3=9,5;
для другого показника R2 = 6+4,5+4+6+6=26,5 і т.д.
Виконується перевірка загальної суми рангів для колонки 7
У прикладі 7?.. =105;
б) підраховують середню суму рангів Т (як середньоарифметичну величину) за формулою:
в) визначають відхилення суми рангів для кожного показника R. від середньої суми Г(табл. 10.2, колонка 8):
Сума відхилень за всіма показниками повинна дорівнювати нулю
г) розраховують квадрат відхилень для кожного показника Аг2 і загальну суму квадратів відхилень (табл. 10.6, колонка 9):
д) визначають коефіцієнт конкордації (узгодженості) за формулою:
Величина коефіцієнта конкордації може мати значення в діапазоні 0< W< 1.
У випадку повної узгодженості думок експертів W = 1,0; що більша неузгодженість думок експертів при ранжуванні показників, то менша (щодо 1,0) величина W.
Одержану розрахункову величину W порівнюють з мінімально допустимою (нормативною) величиною - W\ якщо W > Wu дані заслуговують довіри і придатні для подальшого використання.
Мінімально допустима величина
W повинна
встановлюватись диференційовано за
групами пристроїв і обладнання. Головним
при цьому є ступінь однорідності впливу
показників на ефективність використання
виробів для різних споживачів. Так, для
засобів електровимірювальноїтехнікипідгалузевою
методикою [60] визначено W
= 0,7. Для засобів
обчислювальної техніки (враховуючи
велику диференціацію ролі їхніх
показників для різних споживачів)
потрібно регламентувати вільніші межі
достовірності експертних оцінок, тому
для засобів ОТ приймається WH
= 0,67 . У наведеному прикладі 1?
408 ^ W = 2
—з '
= 0,705 > 0,67, що дає підставу використовувати
результати експертного опитування для
подальших розрахунків.
Якщо розрахункове значення W менше за Wh, треба провести повторне ранжування. Для цього можна залучати глибше обговорення й аналіз важливості показників між експертами з метою уточнення їхньої ролі й ефективності використання виробів.
Виявлення й оцінка попарного пріоритету показників.
Використовуючи одержані від кожного експерта результати ранжування показників, визначають попарний пріоритет показників (табл. 10.7, колонки 2-6). Для цього послідовно порівнюють попарно усі показники (кількість пар дорівнює ) і визначають співвідношення між ними так:
а) якщо з розглянутої пари показників перший (початковий) важливіший щодо порівнюваного (тобто чисельне значення рангу початкового показника менше, ніж порівнюваного), пріоритет початкового показника позначають терміном "більш важливий" і йому проставляють знак " > ";
б) якщо початковий показник менш важливий щодо порівнюваного (тобто чисельне значення рангу початкового показника більше, ніж порівнюємого), пріоритет початкового показника позначають терміном "менш важливий" і йому проставляють знак " < ";
в) якщо показники однаково важливі, то їхній пріоритет позначають терміном "равноцінно" і знаком " = ".
Результати виявлення попарного пріоритету використовують для визначення підсумкового показника пріоритету, згідно з поглядами усіх експертів (табл. 10.7, колонка 7).
Таблиця 10.7. Результати розрахунку попарного пріоритету показників (методи А, Б)
|
Пари, що порівнюються |
Пріоритет початкового |
Оцінка попарного пріоритету | ||||||
|
показника, заданий експертом |
за підсумковим знаком пріоритету |
за знаками кожного експерта | ||||||
|
1-м |
2-м |
3-м |
4-м |
5-м |
Підсумок | |||
|
1 і 2 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
1,0 і 0 |
|
1 і 3 |
> |
= |
> |
> |
< |
> |
0,75 і 0,25 |
0,7 і 0,3 |
|
1 і 4 |
= |
< |
= |
> |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0,4 і 0,6 |
|
1 і 5 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
1,0 і 0 |
|
1 і 6 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
1,0 і 0 |
|
2 і 3 |
< |
< |
> |
< |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0,2 і 0,8 |
|
2 і 4 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0 і 1,0 |
|
2 і 5 |
< |
= |
> |
< |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0,3 і 0,7 |
|
2 і 6 |
< |
> |
< |
< |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0,2 і 0,8 |
|
3 і 4 |
< |
< |
< |
< |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0 і 1,0 |
|
3 і 5 |
> |
> |
= |
> |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
0,9 і 0,1 |
|
3 і 6 |
= |
> |
< |
= |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
0,6 і 0,4 |
|
4 і 5 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
1,0 і 0 |
|
4 і 6 |
> |
> |
> |
> |
> |
> |
0,75 і 0,25 |
1,0 і 0 |
|
5 і 6 |
< |
> |
< |
< |
< |
< |
0,25 і 0,75 |
0,2 і 0,8 |
Проставлені знаки попарного пріоритету показників підлягають подальшій обробці з метою чисельної оцінки пріоритету. Сьогодні є багато методів обчислення пріоритету, ми розглянемо три, які використовуються найчастіше.
A. Оцінка за підсумковим знаком пріоритету.
Б. Оцінка з урахуванням знаків кожного експерта.
B. Оцінка за сумарною кількістю відданих переваг.
У всіх випадках мова зводиться до такого: сума значень оцінок пріоритету кожної пари показників дорівнює 1,0, і задача зводиться до правильного розподілу 1,0 між показниками з метою кількісної оцінки їхньої взаємної важливості.
А. Оцінка за підсумковим знаком пріоритету заснована на використанні усередненої думки усіх експертів. Якщо початковий показник одержав підсумковий знак " > ", його пріоритет оцінюється значенням 0,75 (а другий з порівнюваних показників 1,0 - 0,75 = 0,25); якщо показники рівноцінні (знак " = "), вони одержують по 0,5; якщо початковий показник має знак " < ", йому дається оцінка 0,25 (а другому в парі 0,75). Результати кількісної оцінки попарного пріоритету показників за цим методом наведено в табл. 10.7, колонка 8.
Б. Суттєвим недоліком розглянутого вище методу є те, що в ньому не враховано структури оцінок експертів. Так, наприклад, початковий показник може одержати підсумковий знак " > " (за умови N=5) при п'яти, чотирьох і трьох знаках " > ". Природно, що однакова кількісна оцінка пріоритету у такому разі призводить до суттєвого усереднення і не зовсім достовірно відображає сутність важливості показників.
Тому метод диференційованого обліку оцінок передбачає роздільний облік знака експерта:
за кожен знак " > " початкового показника дається оцінка !0/jV;
за кожен знак " = " початковому (і порівнюваному) показнику дається оцінка
- за кожен знак " < " початковий показник одержує оцінку "0". Результати оцінки попарного пріоритету показників за цим методом наведено у табл. 10.7, колонка 9.
В. Попередній метод оцінки пріоритету показників з урахуванням думки кожного експерта дає достатньо достовірні результати. Однак цей метод враховує лише структуру попарних експертних оцінок. Більш точно пріоритет показників можна визначити на підставі сумарної кількості відданих переваг, тобто знаків " > " цього показника щодо кількості відданих переваг кожного з решти показників.
Розрахунок попарного пріоритету показників цим методом виконують так:
а) на підставі результатів ранжування показників (табл. 10.6) складають таблицю оцінок пріоритетів усіх можливих пар показників, яких повинно бути п(п-1) (табл. 10.8, колонки 2-6) і визначають для кожної пари суму переваг, тобто знаків ">" цього показника/5., кожен з яких оцінюють в 1,0. За знак " = " дається оцінка 0,5 переваги, за знак "<"0(табл. 10.8, колонка 7);
б) подальша обробка даних ведеться в спеціальній таблиці (табл. 10.9). Для цього в колонку 2 заносять обчислені вище значення попарних оцінок Р. початкового показника і підраховують загальну суму оцінок Ф. початкового показника (табл. 10.9, колонка 3). Так, для першого показника
Ф, = 5+3,5+2+5+5=20,5.
Для другого
Ф, = 0+1+0+1,5+1=3,5 і т.д.
Потім заповнюють колонку 4 табл. 10.9, в якій для кожної пари наводять сумарні значення оцінок, які набрав кожен показник. У колонці 5 зазначають суму оцінок для кожної пари показників. Так, для пари 1 і 2 це буде 20,5 +3,5 = 24,0; для пари 1 і 3 -*20,5 +13,0=33,5 і т.д.
Таблиця 10.8. Результати визначення попарних відданих переваг
|
Порівнювані пари |
Пріоритет початкового показника, на думку експерта |
Кількість відданих переваг | ||||
|
|
1-го |
2-го |
3-го |
4-го |
5-го |
|
|
1і2 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
НЗ |
> |
|
> |
> |
< |
3,5 і 1,5 |
|
1 і 4 |
= |
< |
|
> |
< |
2,0 і 3,0 |
|
1і5 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
1І6 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
2і 1 |
< |
< |
< |
< |
< |
0 і 5,0 |
|
2іЗ |
< |
< |
> |
V |
< |
1,0 і 4,0 |
|
2і4 |
< |
< |
< |
< |
< |
0 і 5,0 |
|
2і5 |
< |
= |
> |
< |
< |
1,5 і 3,5 |
|
2і6 |
< |
> |
-•" |
< |
< |
1,0 і 4,0 |
|
Зіі |
< |
= |
< |
< |
> |
1,5 і 3,5 |
|
Зі 32 |
> |
> |
< |
> |
> |
4,0 і 1,0 |
|
ЗІ4 |
< |
< |
< |
< |
< |
0 і 5,0 |
|
ЗІ5 |
> |
> |
= |
> |
> |
4,5 і 0,5 |
|
Зіб |
= |
> |
< |
= |
> |
3,0 і 2,0 |
|
4і 1 |
= |
> |
= |
< |
> |
3,0 і 2,0 |
|
4і2 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
4 і 3 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
4і5 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
4І6 |
> |
> |
> |
> |
> |
5,0 і 0 |
|
5І1 |
< |
< |
< |
< |
< |
0 і 0,5 |
|
5 і 2 |
> |
= |
< |
> |
> |
3,5 і 1,5 |
|
5ІЗ |
< |
< |
= |
< |
< |
0,5 і 4,5 |
|
5І4 |
< |
< |
< |
< |
< |
0 і 5,0 |
|
5 і 6 |
< |
> |
< |
< |
< |
1,0 і 4,0 |
|
6І 1 |
< |
< |
< |
< |
< |
0 і 0,5 |
|
6 і 2 |
> |
< |
> |
> |
> |
4,0 і 1,0 |
|
6ІЗ |
|
< |
> |
|
< |
2,0 і 3,0 |
|
6 і 4 |
< |
< |
< |
<! |
< |
0 і 5,0 |
|
6 і 5 |
> |
< |
> |
> |
> |
4,0 і 1,0 |
Чисельне значення пріоритету початкового показника з кожної пари показників визначають шляхом ділення загальної суми оцінок Ф. (з колонки 3) на суму оцінок цієї пари (колонка 5). Так, наприклад, для пари показників 1 і 2 перший показник має 20,5/24,0 =0,845, а другий (1-0,845) =0,146; для пари 1 і 3 перший одержує 20,5/33,5=0,612, а третій (1-0,612)= 0,388 і т.д.
Результати розрахунку оцінок пріоритету наведено в колонці 6 табл. 10.9.
Таблиця 10.9. Розрахунок значень попарного пріоритету показників за методом В
|
Порівнювані пари |
Кількість відданих переваг |
Оцінка показників |
Сума відданих переваг |
Оцінки пріоритету | |
|
Попарних (Р) |
Загальних (Ф) | ||||
|
1 І2 |
5,0 |
|
20,5 і 3,5 |
24,4 |
0,845 і 0,156 |
|
1 ІЗ |
3,5 |
|
20,5 і 13,0 |
33,5 |
0,612 і 0,388 |
|
1 і4 |
2,0 |
20,5 |
20,5 і 23,0 |
43,5 |
0,471 і 0,529 |
|
1 і5 |
5,0 |
|
20,5 і 5,0 |
25,5 |
0,804 і 0,196 |
|
1 іб |
5,0 |
|
20,5 і 10,0 |
30,5 |
0,672 і 0,328 |
|
2і 1 |
0 |
|
3,5 і 20,5 |
24,0 |
0,156 і 0,845 |
|
2 і 3 |
1,0 |
|
3,5 і 13,0 |
16,5 |
0,212 і 0,788 |
|
2і4 |
0 |
3,5 |
3,5 і 23,0 |
26,5 |
0,132 і 0,868 |
|
2і5 |
1,5 |
|
3,5 і 5,0 |
8,5 |
0,412 і 0,588 |
|
2і6 |
1,0 |
|
3,5 і 10,0 |
13,5 |
0,259 і 0,471 |
|
Зіі |
1,5 |
13,0 і 20,5 |
33,5 |
|
0,388 і 0,612 |
|
| |||||
|
| |||||
|
4і5 |
5,0 |
|
23,0 і 5,0 |
28,0 |
0,821 і 0,179 |
|
4і6 |
5,0 |
|
23,0 і 10,0 |
33,0 |
0,697 і 0,303 |
|
5і 1 |
0 |
|
5,0 і 20,5 |
25,5 |
0,196 і 0,804 |
|
5і2 |
3,5 |
|
5,0 і 3,5 |
8,5 |
0,588 і 0,412 |
|
5ІЗ |
0,5 |
5,0 |
5,0 і 13,0 |
18,0 |
0,278 і 0,722 |
|
5і4 |
0 |
|
5,0 і 23,0 |
28,0 |
0,179 і 0,821 |
|
5і6 |
1,0 |
|
5,0 і 10,0 |
15,0 |
0,33 і 0,667 |
|
6і 1 |
0 |
|
10,0 і 20,5 |
30,5 |
0,328 і 0,612 |
|
6і2 |
4,0 |
|
10,0 і 3,5 |
13,5 |
0,741 і 0,259 |
|
6іЗ |
2,0 |
0,0 |
10,0 і 13,0 |
23,0 |
0,435 і 0,565 |
|
6 і 4 |
0 |
|
10,0 і 23,0 |
33,0 |
0,303 і 0,697 |
|
6і5 |
4,0 |
|
10,0 і 5,0 |
15,0 |
0,667 і 0,333 |
|
СУМА |
- |
75,5 |
- |
750,0 |
- |
Розрахунок коефіцієнтів важливості А\. Отримані значення чисельних оцінок попарного пріоритету (табл. 10.7-10.9) використовують для розрахунків величин коефіцієнтів важливості кожного показника, які зручно виконувати в таблицях. Результати розрахунків поданого прикладу занесені в табл. 10.10 і 10.11. Порядок визначення коефіцієнтів для усіх випадків однаковий, тому пояснення подано на прикладі табл. 10.10 для перших значень величин, які наведені в чисельнику згідно з методом А.
У матрицю значень оцінок (колонки 2-7) заносять відповідні значення попарного пріоритету для показників за даними табл. 10.7 (колонка 8). Після заповнення матриці знаходять суму оцінок за рядками
для кожного показника, тобтоУ нашому випадку для першого
показника
(KJ = 0+0,75+0,75+0,25+0,75+0,75 = 3,25;
для другого показника
QL) = 0,25+0+0,25+0,25+0,25+0,25=1,25 і т.д.
Результати підрахунків заносять в колонку 8 табл. 10.10. Сума оцінок для усіх показників дорівнює
Значення коефіцієнта важливостікожного показника на першому етапі розрахунків визначають як відношення часткової суми в рядку до загальної суми в колонці 8 (наприклад, Кв1 = 3,25/15=0,217 для першого показника, Кл = 1,25/15=0,083 для другого і т.д.)
Після заповнення колонки 9 потрібно перевірити умову
З метою отримання достовірніших
оцінок пріоритету виконують другий
етап розрахунків. Для
кожного показника (за рядками) знаходять
суму добутків а. на
відповідні часткові суми
,
які одержані на першому етапі, і поміщають
в колонку 10 табл. 10.10.
Так,для першого рядка це буде
Для другого рядка:
Післяцього знаходять суму для колонки Ш табл. 10.10 (яка в прикладі дорівнює 33,13) і визначають, як і на першому етапі, значення коефіцієнта К
Таблиця 10.10 Розрахунок коефіцієнтів /^.показників* за методами А, Б
|
Матриця значень оцінок 1-й етап 2-й етап 3-й етап | ||||||||||||
|
|
X, |
х2 |
X, |
х, |
xs |
Х„ |
Сума оцінок |
К.і |
Сума оцінок |
К,і |
Сума оцінок |
К.і |
|
X, |
|
0.75 1.0 |
0.75 "6.7 |
0.25 0.4 |
0.75 1.0 |
0.75 Т.о" |
3.25 4.1 |
0.217 0.273 |
6.939 ~7.36~ |
0.209 0.297 |
15.425 10.927 |
0.208 0.299 |
|
X, |
0.25 0 |
|
0.25 0.2 |
0.25 0 |
0.25 0.3 |
0.25 0.2 |
1.25 0.7 |
0.083 0.047 |
3.438 1.22 |
0.104 0.049 |
7.424 1.653 |
0.101 0.046 |
|
х3 |
0.25 0.3 |
0.75 0.8 |
|
0.25 0 |
0.75 0.9 |
0.75 0.6 |
2.75 2.6 |
0.183 0.173 |
5.688 3.89 |
0.172 0.157 |
12.894 5.679 |
0.174 0.156 |
|
xt |
0.75 0.6 |
0.75 1.0 |
0.75 1.0 |
|
0.75 1.0 |
0.75 1.0 |
3.75 4.6 |
0.250 0.307 |
8.439 8.76 |
0.255 0.354 |
18.579 13.026 |
0.252 0356 |
|
xs |
0.25 0 |
0.75 0.7 |
0.25 1.0 |
0.25 0 |
|
0.25 0.2 |
1.75 0.7 |
0.117 0.067 |
3.938 1.15 |
0.118 0.046 |
8.988 1.723 |
0.120 0.047 |
|
х„ |
0.25 0 |
0.75 0.8 |
0.25 0.4 |
0.25 0 |
0.75 0.8 |
|
2.25 2.0 |
0.150 0.133 |
4.688 2.40 |
0.142 0.097 |
10.760 3.502 |
0.145 0.096 |
|
СУМА |
15.0 15.0 |
1.0 1.0 |
33.13 24.78 |
1.0 1.0 |
74.07 36.51 |
1.0 1.0 | ||||||
Примітка: *чисельник
- метод А, знаменник - метод Б. Наприклад,
для першого показника
Необхідність подальших розрахунків щодо уточнення величин на основі аналізу результатів, одержаних на першому та другому етапах: якщо величини усіх коефіцієнтів не відрізняються більш, ніж на ± 0,02, їхні значення, отримані на другому етапі, визнають придатними для подальших розрахунків. Якщо співвідношення показників перевищує ± 0,02, треба виконати третій етап розрахунків, використав методику як на другому етапі.
У табл. 10.11 наведено розрахунок показників важливості К . за методом В.
Одержані значення характеризують важливість кожного показника, а отже, і його питому вагу в формуванні рівня якості виробу: що більша величина коефіцієнта, то вища роль цього показника для споживача.
Таблиця 10.11. Розрахунок коефіцієнтів важливості К за методом В
|
|
Матриця значень оцінок |
1-й етап |
2-й етап |
3-й етап | ||||||||
|
*, |
х2 |
*з |
*4 |
X. 3 |
*« |
Сума оцінок |
кв. |
Сума оцінок |
кв. |
Сума оцінок |
кв. | |
|
їх- |
|
0.845 |
0.612 |
0.471 |
0.804 |
0.672 |
3.413 |
0.288 |
7.321 |
0.233 |
16.218 |
0.223 |
|
£ |
0.146 |
|
0.212 |
0.133 |
0.412 |
0.259 |
1.161 |
0.075 |
2.856 |
0.087 |
6.225 |
0.087 |
|
%_ |
0.388 |
0.788 |
|
0.361 |
0.722 |
0.565 |
2.824 |
0.188 |
6.056 |
0.185 |
13.459 |
0.185 |
|
2U. |
0.529 |
0.868 |
0.639 |
|
0.821 |
0.697 |
3.554 |
0.238 |
7.635 |
0.233 |
16.862 |
0.232 |
|
X. 5 |
0.196 |
0.588 |
0.278 |
0.179 |
|
0.333 |
1.574 |
0.106 |
3.597 |
0.110 |
7.942 |
0.110 |
|
К |
0.328 |
0.741 |
0.435 |
0.303 |
0.667 |
|
2.474 |
0.165 |
5.335 |
0.162 |
11.864 |
0.163 |
|
СУМА |
15.00 |
1.00 |
32.8 |
1.00 |
72.57 |
1.00 | ||||||
Визначення узагальнювальних показників якості. Підсумкові результати розрахунків узагальнювальних показників якості подано у табл. 10.12. Для цього розраховують значення коефіцієнтів зміни показників К. для кожного пристрою (колонки 2,3,4) і, використовуючи одержані вище результати оцінки пріоритету показників (колонка 5), рахують пріоритет кожного пристрою для кожного показника (колонки 6,7,8), як добуток (К • KJ. Узагальнювальний показник якості визначають як суму цих добутків з кожного пристрою (як базовий варіант прийнято пристрій № 1).
Для наведеного прикладу результати розрахунків наведено в табл. 10.12, де В =1; 2,299; 2,877, відповідно, для пристроїв № 1,2,3, за методом А; В =1; 2,147; 2,655-за методом Б; В =1; 2,418; 3,039-за методом В.
Що вище значення коефіцієнта В, то вищий відносний рівень якості виробів порівняно з базовим виробом, у якого цей показник прийнятий В =1,0.
Визначення рівня якості у разі неповної визначеності вихідних даних. Занадто часто використання чисельних значень технічних показників П і Я, для визначення коефіцієнтів К виявляється неможливим. Зокрема, такі випадки можуть бути на ранніх стадіях розробки нового виробу, нової конструкції (коли тільки починається формування їхнього технічного рівня) чи за необхідності обліку таких показників, значення яких не піддається чисельній оцінці. Попарне порівняння таких показників можна проводити за пріоритетом "краще", "рівноцінно", "гірше", чи "погано", "середньо", "добре", "дуже Добре", чи за іншим подібним висловам. Нарешті, найчастіше трапляються випадки, коли значення декотрих показників мають чисельний вираз, а друга частина показників не піддається чисельній оцінці. У подібних випадках рівень якості розраховують так.
Таблиця 10.12 Розрахунок значень коефіцієнта (3 за методом А, Б, В
|
Найменування |
Коефіцієнт К. за пристроями |
Коефіцієнт кв. |
Добутки К і ■ Кя. за пристроями | ||||
|
|
№1 |
№2 |
№3 |
№1 - |
№2 |
№3 | |
|
1. Кількість контрольованих пунктів |
1.0 |
1.75 |
2.66 |
0.208 0.299 0.223 |
0.208 0.299 0.223 |
0.364 0.523 0.390 |
0.553 0.795 0.593 |
|
2. Довжина ліній зв'язку |
1.0 |
0.67 |
1.00 |
0.101 0.046 0.087 |
0.101 0.046 0.087 |
0.068 0.031 0.058 |
0.101 0.046 0.087 |
|
3. Граничний обсяг інформації |
1.0 |
5.05 |
5.05 |
0.174 0.156 0.185 |
0.174 0.156 0.185 |
0.879 0.788 0.934 |
0.879 0.788 0.934 |
|
4. Швидкодія |
1.0 |
0.97 |
0.97 |
0.252 0.356 0.232 |
0.252 0.356 0.232 |
0.244 0.345 0.225 |
0.244 0.345 0.225 |
|
5. Основна помилка |
1.0 |
1.00 |
1.43 |
0.120 0.047 0.110 |
0.120 0.047 0.110 |
0.120 0.047 0.110 |
0.172 0.067 0.157 |
|
6. Розрахункове напрацювання до відмови |
1.0 |
4.30 |
6.40 |
0.145 0.096 0.163 |
0.145 0.096 0.163 |
0.624 0.413 0.701 |
0.928 0.614 1.043 |
|
Узагальнювальний показник якості (3 |
1.0 1.0 1.0 |
2.299 2.147 2.418 |
2.877 2.655 3.039 | ||||
Після визначення коефіцієнтів Kg. (за допомогою методики, викладеної в 10.5.2) визначають пріоритет кожного виробу, пристрою тощо для кожного показника шляхом попарного порівняння пристроїв.
За показниками, чисельні значення яких не можуть бути встановлені, експерти визначають пріоритет початкового пристрою (для кожної пари) на основі термінів "краще", "рівноцінно", "гірше" і відповідних ним оцінок 0,75; 0,5; 0,25.
Зазначимо, що подібна оцінка пріоритету "краще" - "гірше", відповідно, 0,75 і 0,25 не завжди правильно відображає співвідношення якості розглянутої пари пристроїв для цього показника. Так, термін "краще" може відповідати пріоритету початкового показника і при 0,55; 0,75; 0,95. Тому, якщо експерти мають достатню інформацію про ступінь поліпшення (зміни) показників, вони дають диференційовану оцінку пріоритету а; базового виробу для терміна "краще" 0,5 < а < 1;
для терміна "гірше" 0,25 < а.< 0,5. Для другого з порівнюваної пари виробу пріоритет оцінюють як (1,0- а).
Для окремих видів оцінок можуть використовувати інші методи. Так, вироби можна відрізняти за кількістю виконуваних функцій. У подібних випадках декотрі нормативні документи [60] рекомендують такий порядок визначення коефіцієнтів:
К і =1,0 за можливості виконання цієї функції;
К.,. =0 за неможливості виконання цієї функції.
Для показників, чисельні значення яких відомі, величини Kyj визначають так (табл. 10.13):
визначається знак пріоритету базового пристрою, як " > ", " = " чи " < " (колонка 2);
визначається співвідношення показників кожної пари пристроїв (К) (колонка 3);
'- визначається чисельне значення пріоритету початкового показника (колонка 4).
Якщо базовий пристрій одержав знак " = ", його пріоритет (і пріоритет порівнюваного пристрою) матиме оцінку 0,5; якщо базовий пристрій одержав знак " < ", його пріоритет повинен бути менший за 0,5 і визначатися шляхом множення коефіцієнта Ку на 0,5; якщо базовий пристрій одержав знак " > ", його пріоритет має бути більший за 0,5 і визначатися за формулою:
а, =1,0-0,5-Ку. (10.35)
У розглянутому прикладі чисельні значення усіх показників відомі, тому оцінка пріоритету пристроїв для кожного показника знаками " > »>" = «t " < " проводиться умовно, з метою пояснення методики розрахунку коефіцієнтів якості при неповній визначеності вихідних даних.
Розрахунки виконують за кожним показником, і вони аналогічні до наведених у табл. 10.13.
При цьому перші значення наводять для умов визначення Kyj за чисельними значенням показників, другі - на підставі оцінок "краще" (>), "рівноцінно" (=), "гірше" (<). У такому випадку значення уза-гальнювальних показників якості пристроїв [З' відбиваються як частка одиниці, а їхня сумарна величина за групою пристроїв, які розглядаються, повинна дорівнювати 1,0.
Для визначення відносного узагальнювального коефіцієнта якості треба поділити знайдену величину коефіцієнта (З' для кожного пристрою на його величину за базовим пристроєм, для якого приймається (3 = 1,0. У цьому прикладі (якщо базовий варіант пристрій № 1) для другого пристрою маємо
для третього –
Таблиця10.13 Оцінка пріоритету пристроїв за показником "Кількість контрольованих пунктів"
|
Пристрої, що порівнюються |
Підсумковий знак пріоритету |
Співвідношення показників пристроїв |
Розрахунок пріоритету початкового показника |
Прийняті до розрахунку оцінки пріоритету |
|
№ І та № 2 |
< |
12 — =0,57 21 |
0,57- 0,5 = 0,285 |
0,285 і 0,715 |
|
№ 1 та № 3 |
< |
12 Т^Т =0,375 32 |
0,375-0,5 = 0,19 |
0,190 і 0,810 |
|
№ 2 та № 3 |
< |
21 — =0,656 32 |
0,656-0,5=0,328 |
0,328 і 0,672 |
Як бачимо, величини коефіцієнтів (3, визначені на основі оцінок "краще", "рівноцінно", "гірше", дають більш усереднену характеристику відносного рівня якості пристроїв порівняно з методом визначення (З на основі чисельної оцінки покращення технічних показників. Це цілком закономірно, тому що в першому випадку фіксується лише підвищення (чи зниження) якості показників, в другому випадку наведено більш точну кількісну оцінку покращення (чи погіршення) показників. Формування матриці оцінок пріоритету пристроїв і подальші розрахунки виконуються згідно з методикою і достатньо зрозумілі з табл. 10.14 та 10.15.
Таблиця 10.14 Розрахунок пріоритету пристроїв за показниками, що порівнюються
|
Показники |
Пристрої |
Матриця значень оцінок |
Сума оцінок |
Пріоритет пристроїв | ||
|
|
|
№ 1 |
№2 |
№3 |
|
|
|
Пункти, що контролюються |
№1 |
|
0.285 0.25 |
0.188 0.25 |
0.473 0.5 |
0.158 0.167 |
|
|
№2 |
0.715 0.75 |
|
0.328 0.25 |
1.043 1.0 |
0.348 0.333 |
|
|
№3 |
0.812 0.75 |
0.672 0.75 |
|
1.484 1.5 |
0.494 0.50 |
|
|
СУМА |
3.0 3.0 |
1.0 1.0 | |||
|
Довжина ліній зв'язку |
№1 |
|
0.667 0.75 |
0.50 0.50 |
1.167 1.25 |
0.389 0.417 |
|
|
№2 |
0.333 0.25 |
|
0.333 0.25 |
0.666 0.5 |
0.222 0.166 |
|
|
№3 |
0.50 0.50 |
0.667 0.75 |
|
1.167 1.25 |
0.389 0.417 |
|
|
СУМА |
|
|
|
3.0 3.0 |
1.0 1.0 |
|
Граничний обсяг інформації |
№ 1 |
|
0.099 0.25 |
0.099 0.25 |
0.198 0.5 |
0.066 0.166 |
|
|
№2 |
0.901 0.75 |
|
0.50 0.50 |
1.401 1.25 |
0.467 0.417 |
|
|
№3 |
0.901 0.75 |
0.50 0.50 |
|
1.401 1.25 |
0.467 0.417 |
|
|
СУМА |
|
|
|
3.0 3.0 |
1.0 1.0 |
|
Швидкодія |
№1 |
|
0.514 0.75 |
0.514 0.75 |
1.028 1.5 |
0.342 0.50 |
|
|
№2 |
0.486 0.25 |
|
0.50 0.50 |
0.986 0.75 |
0.329 0.25 |
|
|
№3 |
0.486 0.25 |
0.50 0.50 |
|
0.986 0.75 |
0.329 0.25 |
|
|
СУМА |
|
|
|
3.0 3.0 |
1.0 1.0 |
|
Основна помилка |
№ 1 |
|
0.50 0.50 |
0.35 0.25 |
0.85 0.75 |
0.283 0.25 |
|
|
№2 |
0.50 0.50 |
|
0.35 0.25 |
0.85 0.75 |
0.283 0.25 |
|
|
№3 |
0.65 0.75 |
0.65 0.75 |
|
1.30 1.5 |
0.434 0.50 |
|
|
СУМА |
|
|
|
3.0 3.0 |
1.0 1.0 |
|
Розрахункове напра-цювання до відмови |
№ 1 |
|
0.117 0.25 |
0.078 0.25 |
0.195 0.5 |
0.065 0.167 |
|
|
№2 |
0.883 0.75 |
|
0.333 0.25 |
1.216 1.0 |
0.405 0.333 |
|
|
№3 |
0.922 0.75 |
0.667 0.75 |
' |
1.589 1.5 |
0.530 0.50 |
|
|
СУМА |
|
|
|
3.0 3.0 |
1.0 1.0 |
Таблиця 10.15 Підсумкові результати розрахунку узагальнюючих показників якості пристроїв за умов неповної визначеності вихідних даних
|
Найменування |
Коефіці- |
Коефіцієнт А" |
.,за |
Додаток Куі ■ |
Кві | ||
|
показників |
єнти К,і |
п |
ристроями |
|
|
| |
|
№1 |
№2 |
№3 |
№1 |
№2 |
№3 | ||
|
Пункти, що |
0.223 |
0.158 |
0.348 |
0.494 |
0.035 |
0.078 |
0.110 |
|
контролюються |
|
0.167 |
0.333 |
0.50 |
0.037 |
0.074 |
0.112 |
|
Довжина ліній |
0.087 |
0.389 |
0.222 |
0.389 |
0.034 |
0.019 |
0.034 |
|
зв'язку |
|
0.417 |
0.166 |
0.417 |
0.036 |
0.014 |
0.036 |
|
Граничний |
0.185 |
0.066 |
0.467 |
0.467 |
0.012 |
0.086 |
0.086 |
|
обсяг інформації |
|
0.166 |
0.417 |
0.417 |
0.031 |
0.077 |
0.077 |
|
Швидкодія |
0.232 |
0.342 |
0.329 |
0.329 |
0.079 |
0.076 |
0.076 |
|
|
|
0.50 |
0.25 |
0.25 |
0.116 |
0.058 |
0.058 |
|
Основна |
0.110 |
0.283 |
0.283 |
0.434 |
0.031 |
0.032 |
0.048 |
|
помилка |
|
0.25 |
0.25 |
0.50 |
0.028 |
0.028 |
0.055 |
|
Розрахункове |
0.163 |
0.065 |
0.405 |
0.53 |
0.012 |
0.066 |
0.086 |
|
напрацювання до відмови |
|
0.167 |
0.333 |
0.50 |
0.027 |
0.054 |
0.082 |
|
|
1.0 |
П( |
жазник |
3'. |
0.203 0.275 |
0.357 0.305 |
0.44 0.42 |
|
Узагаль |
нюючий |
показниі |
с якості |
3 |
1.00 1.00 |
1.759 1.109 |
2.167 1.527 |
Примітка: у чисельнику наведено величини, встановлені за чисельними значеннями показників; у знаменнику - за оцінками знаків " > ", " = ", " < ".