13.3. Форма та процес організації виробничої системи
Для здійснення виробничої діяльності з випуску продукції людина створює підприємство, основним завданням якого є налагодження функціонування виробничої системи.
Виробнича система характеризується організованістю, оскільки створюється цілеспрямовано і має свою структуру. Виробнича система матеріалізується в певній формі, яка її і відображає. Такою формою виробничої системи є підприємство. Воно має всі ознаки, які
властиві системі. Ця система відкрита і тісно взаємодіє із зовнішнім середовищем. Вона складається із взаємопов'язаних елементів, які взаємодіють і змінюються. У виробничій діяльності підприємство є цілісним утворенням, яке включає окремі компоненти як елементи цілого. Сполучаючись між собою за визначеними правилами і принципами, вони створюють різні функціональні, організаційні, виробничі, управлінські системи.
Підприємство - це складна система виробничого призначення, компоненти якої сполучаються і взаємодіють в єдиному процесі, створюють корисний ефект і беруть участь у функціонуванні інших соціально-економічних систем. Виробниче підприємство як цілісна динамічна система володіє новою якістю, що не зводиться до суми властивостей її елементів. Тому можна з'ясовувати його ознаки, риси, характерні властивості [72, с. 19].
Головними рисами підприємства як системи є:
1) динамічність - має здатність до постійних змін, переходу з одного стану в інший, залишаючись системою і не руйнуючись при
цьому;
комплексність - визначається різноманітністю явищ та процесів, що відбуваються на підприємстві, комплексним підходом до встановлення цілей та завдань;
цілісність - виявляється в необхідності залучення всієї сукупності елементів для виконання визначених цілей;
здатність до саморегулювання - відображає можливість пристосовуватись у певних межах до внутрішніх та зовнішніх змін;
цілеспрямованість - здатність створювати певну продукцію для задоволення певних проблем;
поліструктурність - наявність багатьох елементів, які одночасно належать до різних підсистем у системі підприємства;
відкритість - здійснення обміну ресурсами та товарами з навколишнім середовищем;
складність - наявність значної кількості складових, процесів, зв'язків та взаємовідносин.
Підприємство змінює свої якісні та кількісні параметри, не втрачаючи при цьому властивостей системи. Основними з них є:
керованість;
гнучкість;
результативність.
Підприємство є підсистемою в галузевій системі і одночасно складною системою технічних, економічних, інформаційних, соціальних елементів як окремих підсистем.
Підприємство як систему можна поділити на такі чотири блоки (підсистеми):
блок підготовки і розвитку виробництва, в якому здійснюють науково-дослідні й експериментальні роботи, конструкторські роботи, науково-технічну, інформаційну, матеріальну й організаційно-економічну підготовку виробництва;
виробичий блок, де відбувається безпосереднє виробництво кінцевих продуктів;
блок забезпечення виробництва матеріалами, сировиною, ресурсами;
блок обслуговування, куди входить енергообслуговування, транспортне, складське, ремонтне та інші види.
Наведені підсистеми характерні для більшості підприємств. За технологічною ознакою поширеність однакової структури підсистем обмежується однорідністю технологій і зазвичай є характерним для однотипних підприємств галузі. Найповнішу структуру підсистем підприємства можна продемонструвати на прикладі машинобудівних підприємств, де виділяють оброблювальну, заготівельну, складальну підсистеми основного виробництва, інструментальну, ремонтну, транспортну, енергетичну допоміжного виробництва та складську, постачальницьку і збутову обслуговуючого виробництва (рис. 13.7) [56, с. 21-22, 77, с. 23-24].
Рис. 13.7. Підсистеми машинобудівного підприємства, їхні функції і мета
Для виробничої системи характерним станом є функціонування та розвиток. Функціонування виробничої системи відбувається через здійснення виробничих процесів, у процесі яких працівник за допомогою знарядь праці впливає на предмети праці і перетворює їх у готову продукцію. Це супроводжується здійсненням виробничого процесу, в результаті якого відбувається трансформація предметів праці в готовий продукт і знос засобів праці.
Організація виробництва має динамічний характер і відбувається в ході певного процесу. Цей процес складається з комплексу взаємопозв'язаних видів робіт - проектування, побудови, забезпечення функціонування і вдосконалення виробничої системи, яка внаслідок цього переходить із одного стану в інший. Можна виділити такі загальні етапи процесу організації виробництва, які відображають його технологію здійснення (рис. 13.8).
Рис. 13.8. Загальні етапи процесу організації виробництва
1. Цілепокладання. Як саме виробництво, так і процес його організації здійснюється з певною метою і спрямований на досягнення певного результату. Мета процесу організації виробництва має вторинний характер і повинна відповідати меті підприємства та органічно з неї випливати. Оскільки виробництво та процес організації виробництва відбуваються в певних умовах діяльності, то й мета, яка перед ними ставиться, є конкретною і відображається в конкретних цілях для кожного підприємства.
Наприклад, можна визначити такі цілі, які має досягнути процес організації виробництва:
забезпечення виробництва матеріально-технічними ресурсами;
нарощування потужності виробництва;
забезпечення ритмічності виробництва;
підвищення ефективності виробництва;
поліпшення якості продукції;
оптимізація запасів товарно-матеріальних цінностей;
покращення використання усіх видів ресурсів;
розробка нового виду продукції;
освоєння нововведень;
диверсифікація виробництва;
налагодження процесу реалізації продукції;
проектування нової організаційної структури;
поліпшення системи управління тощо.
Можна ставити якусь одну ціль, але відбувається комплексне цілепокладання. У зв'язку з цим цілі мають бути системно узгоджені. Треба наголосити, що цілі мають бути конкретними, кількісно визначеними.
2. Встановлення завдань, робіт та виконавців. Досягнення цілей стає можливим, якщо встановлено завдання, види діяльності та конкретний перелік робіт, які треба виконати. При цьому можна використати системну модель цілей підприємства і, зокрема, виробничої системи та її організаційного аспекту, використовуючи методи побудови «дерева цілей», яка забезпечує поділ цілей на підцілі, завдання та окремі дії.
Окрім того, потрібно визначити, які підрозділи і служби підприємства будуть займатись реалізацією організаційних цілей та здійснювати роботи.
3. Аналіз стану підприємства. Унаслідок виконання певних організаційних робіт в процесі досягнення тих чи інших цілей виробнича система та підприємство змінює свій первісний стан. Організатори
виробництва постійно мають аналізувати стан виробничої системи, з'ясовувати її характерні ознаки, взаємозв'язки та ефективність, фінансово-господарське становище підприємства на предмет досягнення визначених цілей.
Оцінка стану підприємства. Виявлення рівня визначених показників стану підприємства та його виробничої системи дає змогу провести оцінку його становища щодо планових, нормативних чи передових параметрів організаційного та загального рівня системи та підприємства. Така робота сприяє формуванню уявлення про ступінь відповідності системи порівняно з вибраним еталоном.
Розробка варіантів організаційної перебудови. Після здійснення порівняльних операцій із зіставлення параметрів виробничих показників підприємства з еталонними показниками, виявлення ступеня відхилень та встановлення відповідних причин можна визначити комплекс організаційних заходів щодо подолання небажаних розривів. Таким способом формуються альтернативні варіанти сценарію організаційної перебудови виробничої системи та обирається найбільш оптимальний.
Розробка організаційного проекту. Маючи конкретні завдання та визначену концепцію організаційної перебудови, стає можливим розробити проект організаційної перебудови. Окрім сутнісного наповнення, у проекті має бути передбачено і його відповідне фінансове, кадрове та інше ресурсне забезпечення.
Реалізація організаційного проекту. До виконавців доводиться зміст організаційного проекту та мотиваційні умови його виконання і втілюються в життя розроблені організаційні заходи. Це забезпечує реальне функціонування виробничої системи або її реорганізацію.
Контроль виконання організаційного проекту. Під час здійснення організаційного проекту ведуть контроль за його виконанням.
Оцінка ефективності організаційного проекту. Після завершення організаційного проекту проводять оцінку його ефективності, визначають кінцевий стан системи і підприємства, оцінюють ступінь досягнення визначених цілей.
Зміна умов функціонування, поява нових впливів внутрішнього і зовнішнього середовища може вимагати певного організаційного втручання або для повнішого виконання намічених цілей, або для досягнення нових цілей. Тоді організаційний процес починається знову, хоча й не завжди з початкової стадії А оскільки ці зміни мають постійний характер і конкретна ситуація на підприємстві постійно змінюється, то процес організації виробництва є безперервним, ітераційним та
циклічним. Він включає різноманітні види робіт - планування, аналіз, організацію, мотивацію, виконання, координацію, контроль, які здійснюються як одна за одною, так і паралельно, або в повному переліку, або вибірково.
Центральною ланкою організації виробництва є організація виробничого процесу з його основними елементами. Суть організації виробничого процесу - узгодження взаємодії предметів праці, знарядь праці і власне праці. Це відбувається при формуванні структури виробничого процесу з цих компонентів та встановленні взаємозв'язків між ними.
Організаційний механізм виробничого процесу діє певними методами та в межах певних форм організації виробництва. Структура відповідає виробничому процесу та організованості, а форма - структурі та механізму. Усі елементи діяльності системи змінюються в часі і просторі відповідно до визначених цілей.
Організація виробничого процесу може здійснюватися різними способами та методами із використанням різних принципів організації на основі законів організації виробництва.