- •Тема 1. Теоретико-методологічні основи організації виробництва
- •1.1. Предмет, методи і зміст курсу "Організація виробництва"
- •1.2. Сутність та поняття організації виробництва
- •1.3. Функції, завдання та напрями організації виробництва
- •1.4. Основи теорії організації виробництва
- •1.5. Поняття, характеристики та основні типи систем
- •1.6. Системний підхід до організації виробництва
- •Тема 2. Виробничий процес і організаційні типи виробництва
- •2.1. Визначення виробничого процесу та його основних елементів
- •2.2. Класифікація виробничих процесів залежно від призначення та ролі у процесі виробництва
- •2.3. Класифікація виробничих процесів за технологічною ознакою
- •2.4. Основні принципи організації виробничого процесу на підприємстві
- •2.5. Організаційні типи виробництв та їхня техніко-економічна характеристика
- •2.6. Одиничний та партіонний методи організації виробництва
- •Тема 3. Організація виробничого процесу в часі
- •3.1. Сутність організації виробничого процесу в часі. Структура виробничого циклу
- •3.2. Розрахунок тривалості технологічного циклу з урахуванням різних видів руху предметів праці
- •3.3. Аналіз тривалості технологічного циклу простого процесу виробництва
- •3.4. Особливості мінімально-уривчастої системи організації виробничого процесу в часі
- •3.5. Вплив дублюючих робочих місць на тривалість технологічного циклу
- •3.6. Структура складного виробничого процесу й розрахунок тривалості його циклу
- •3.7. Технологічний цикл у багатономенклатурному виробництві
- •Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
- •4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
- •4.2. Склад і класифікація основних виробничих ланок
- •4.3. Особливості спеціалізації виробничих ланок підприємства
- •Тема 5. Організація потокового та автоматизованого виробництва
- •5.1. Характеристика потокового виробництва, його основні ознаки
- •5.2. Класифікація потокових ліній
- •5.3. Розрахунок параметрів безперервно-потокових ліній
- •Дсту 2960-94, 6.19. Регламентований ритм
- •5.4. Основні види конвеєрів у безперервно-потоковому виробництві та розрахунок їхніх параметрів
- •5.6. Особливості організації перервно-потокових (прямоточних) ліній
- •5.7. Основи проектування перемінно-потокових ліній
- •2. Розрахунок робочих тактів (г) за фондом робочого часу на виготовлення окремих груп виробів.
- •3. Розрахунок часткового (виробничого) такту через кількість робочих місць і трудомісткість окремих виробів.
- •5.8. Складання план-графіка (стандарт-плану) роботи перемінно-потокової лінії
- •5.9. Організація автоматичних потокових ліній
- •5.9.1. Типи автоматичних потокових ліній
- •5.9.2. Розрахунок автоматичних потокових ліній
- •5.9.3.Організація роторно-конвеєрних потокових ліній
- •5.9.4. Організаційні основи гнучкого автоматизованого виробництва (гав)
- •Розділ 6. Комплексна підготовка виробництва до випуску нової продукції
- •6.1. Зміст і завдання підготовки виробництва
- •6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
- •6.3. Конструкторська підготовка виробництва
- •6.4. Технологічна підготовка виробництва
- •6.5. Організаційна підготовка виробництва та перехід на випуск нової продукції
- •7.1. Основні поняття і визначення сітьового планування та управління
- •7.2. Правила побудови сітьового графіка
- •7.3. Впорядкована нумерація подій сітьового графіка
- •7.4. Оцінка часу виконання робіт сітьового графіка
- •7.5. Розрахунок параметрів сітьового графіка
- •7.6. Оптимізація сітьових графіків за часом
- •7.7. Оптимізація сітьових графіків за трудовими ресурсами з вільним обміном ресурсами
- •7.8. Використання сітьового графіка на стадії оперативного управління
- •Розділ 8. Організація трудових процесів і робочих місць
- •8.1. Сутність і завдання організації праці
- •8.2. Поділ і кооперація праці на підприємстві
- •8.3. Організація й обслуговування робочих місць
- •8.4. Умови праці
- •8.5. Робочий час. Режим праці та відпочинку. Працездатність
- •Тема 9. Нормування праці
- •9.1. Сутність нормування праці та його значення
- •9.2. Класифікація затрат робочого часу
- •9.3. Об'єкти нормування праці та методи дослідження трудових процесів
- •9.4. Норми затрат праці
- •Тема 10. Організаційно-виробниче забезпечення якості та конкурентоспроможності продукції
- •10.1. Якість продукції та методи її визначення
- •10.2. Конкурентоспроможність продукції та методи її визначення
- •10.3. Стандартизація
- •10.4. Сертифікація
- •10.5. Методика визначення технічного рівня і якості продукції під час створення нових виробів
- •10.5.1. Визначення коефіцієнтів зміни показників
- •10.5.2. Методика визначення коефіцієнта важливості (пріоритету) показників
- •10.6. Організація технічного контролю якості продукції на підприємстві. Функції відділу технічного контролю (втк)
- •10.6.1. Структура втк
- •10.6.2. Види технічного контролю якості продукції на підприємстві
- •10.6.3. Методи технічного контролю якості продукції. Основи статистичного методу управління якістю продукції
- •10.6.4. Облік та аналіз браку продукції на підприємстві
- •Тема 11. Організація допоміжних виробництв підприємства
- •11.1. Основи організації та загальна характеристика допоміжного виробництва
- •11.2. Організація ремонтного господарства промислового підприємства
- •11.2.1. Методи і види ремонтного обслуговування основних фондів на підприємстві
- •11.2.2. Ремонтний цикл та його структура
- •11.3. Організація інструментального господарства підприємства
- •11.3.1. Організаційно-виробнича структура інструментального господарства
- •11.3.2. Нормування потреби та запасів інструментів
- •11.3.3. Класифікація і індексація інструменту
- •11.3.4. Планування забезпечення виробництва технологічною оснасткою
- •11.4. Організація енергетичного господарства підприємства
- •11.4.1. Структура енергетичної галузі України
- •11.4.2. Основи функціонування оптового ринку електроенергії України
- •11.4.3. Організаційна та виробнича структура вге
- •11.4.4. Прогнозування і планування енергопостачання
- •11.4.5. Шляхи економії енергетичних ресурсів на підприємстві
- •Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства
- •12.1. Організація складського господарства промислового підприємства
- •12.2. Організація транспортного господарства
- •12.2.1. Завдання та принципи організації транспортного господарства
- •12.2.2. Класифікація транспортних засобів
- •12.2.3. Планування роботи транспортного господарства
- •12.2.4. Організаційна структура транспортного господарства
- •13.1. Виробнича система та її сутність
- •13.2. Склад і структура виробничої системи
- •13.3. Форма та процес організації виробничої системи
- •13.4. Закони організації виробничих систем
- •1. Універсальні закони організації виробничих систем.
- •2. Закони статики організації виробничих систем.
- •3. Закони розвитку виробничих систем.
- •13.5. Принципи організації виробництва
6.2. Науково-дослідна підготовка виробництва
Наука, як особлива форма суспільної свідомості та практики з виробництва нових знань, їхньої систематизації, матеріалізації збагачує всі елементи продуктивних сил. Новації (оформлений результат наукових досліджень, розробок, експериментальних робіт) спрямовані на підвищення ефективності діяльності у будь-якій сфері, на будь-якій стадії життєвого циклу товару. Потік ідей у вигляді результатів наукових досліджень створює передумови для прийняття принципово нових раціональних рішень при обгрунтуванні доцільності випуску продукції, її конструкції, технології виготовлення, організації виробництва, умов та способів експлуатації, утилізації.
Наукові дослідження (творча діяльність, спрямована на отримання нових знань та способів їхнього використання) за цільовим призначенням поділяють на фундаментальні та прикладні [31, п. 17].
Мета фундаментальних досліджень - розширення, поглиблення наукових знань суспільства. Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття раніше не відомих явищ, закономірностей природи, суспільства, мислення. За методами виконання вони можуть бути теоретичними або експериментальними. Вони мають пріоритетне значення, тому що є генераторами нових ідей, які в процесі дослідження можуть знайти своє підтвердження. Фундаментальні дослідження створюють теоретичну базу науково-технічного прогресу, що є важливим засобом вирішення соціально-економічних задач як окремого підприємства, так і суспільства загалом.
Прикладні дослідження основані зазвичай на досягненнях фундаментальних досліджень, спрямовані на вирішення конкретних наукових проблем, вибір найбільш раціонального шляху досягнення мети, отримання результатів, придатних для практичного використання і можуть завершуватися рекомендаціями з розробки технічних завдань на проектування нових виробів.
У проведенні науково-дослідних робіт (НДР) розрізняють декілька основних етапів. Етап НДР - це частина НДР, що є об'єктом планування та фінансування, на якій виконують певне завдання [ 7, п. 6.6]:
технічне завдання на виконання НДР;
вибір напрямів дослідження;
теоретичні та експериментальні дослідження;
узагальнення та оцінка результатів дослідження. На цьому етапі може бути створено проект технічного завдання на конструкторські роботи.
Зміст етапів, терміни їхнього виконання встановлюють у технічному завданні (ТЗ) на виконання НДР.
Звітна документація містить інформацію про новизну НДР, доцільність використання отриманих результатів, економічну ефективність.
Роботу вважають завершеною після підписання акта прийому її замовником.
Результати наукових досліджень можуть виявлятись у різних формах, наприклад, відкриття, обґрунтування нових понять, принципів, теорій, методів та ін.
Відкриття - це встановлення раніше не відомих об'єктивно наявних закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу. Відкриття зазвичай є результатом фундаментальних досліджень і основою винахідницької діяльності.
Винаходом визнають нове або із суттєвими відмінностями технічне рішення в будь-якій сфері народного господарства, що дає позитивний ефект. Винахід принципово відрізняється від відомих у світі рішень аналогічної задачі. Винаходи найчастіше виникають як результати прикладних наукових досліджень.
Для вирішення виробничо-технічних задач підприємства використовують і раціоналізаторські пропозиції, що є результатами технічної творчості, новими та корисними для конкретного підприємства технічними рішеннями, які передбачають зміни конструкції виробу, технології виробництва, техніки, матеріалів, комплектуючих виробів. Не визнають раціоналізаторською пропозицією результат виконання службового завдання.
Правове регулювання науково-технічної творчості здійснюють відповідно до чинного законодавства держави та положень міжнародних пактів, конвенцій з охорони інтелектуальної власності.
Оформлення прав відбувається шляхом отримання відповідних документів.
Автор відкриття отримує диплом, із винаходу - авторське свідоцтво або патент, із раціоналізаторської пропозиції - свідоцтво підприємства, яке прийняло пропозицію до використання. Диплом засвідчує авторство, тобто першість в опублікованні або формулюванні відкриття під час виступу на конференції, а саме відкриття стає загальним надбанням. Авторське свідоцтво підтверджує пріоритет, авторство особи на зроблений нею винахід, а патент, крім підтвердження авторства, надає його власникові виключне право на винахід. Без згоди власника патенту протягом терміну його дії ніхто не може використовувати винахід у країні, яка видала патент.
Власник патенту має право продажу ліцензій, чим підтверджує свою згоду на часткове використання винаходу (автор залишає за собою право на використання винаходу - проста ліцензія) або повну передачу патентних прав (виняткова ліцензія).
Науково-дослідна підготовка виробництва може ґрунтуватись на результатах наукових досліджень, виконаних спеціалістами різних наукових колективів, зокрема: інститутів Академії наук, міжгалузевих науково-технічних комплексів, вищих навчальних закладів, галузевих науково-дослідних та проектно-конструкторських організацій, наукових підрозділів виробничих об'єднань або підприємств.
Якщо підприємство не має наукових підрозділів, то може замовити на основі угод виконання наукових досліджень спеціалізованим науково-дослідним організаціям або придбати та використовувати ліцензії.
У процесі виробництва продукції за ліцензією стадія розроблення продукції відсутня.
Загальну суму витрат на виконання конкретної НДР називають кошторисною вартістю і розраховують за такими калькуляційними статтями витрат: матеріали, оплата праці, відрахування на соціальні заходи, спеціальне обладнання, відрядження, експериментально-виробничі витрати, інші прямі витрати, накладні витрати.
До накладних належать витрати на управління, господарське обслуговування, які стосуються усіх НДР, що здійснює організація. Величину накладних витрат зазвичай визначають у відсотках від витрат на оплату праці.
Кошторисну вартість НДР наближено можна визначити на основі статистичних даних за попередні періоди, використовуючи такі методи:
1. За середньою вартістю одного людино-дня. Цей метод використовують за відсутності тем-аналогів.
де SHa? - кошторисна вартість НДР, грн;
Р. - кількість співробітників в і-тому підрозділі, осіб;
F - дійсний фонд часу роботи одного співробітника в період вста-новленного терміну виконання НДР, дн.;
S . - середня вартість одного людино-дня в і-тому підрозділі організації грн/дн.;
т - кількість підрозділів, що беруть участь у НДР;
де п - кількість розробок в попередньому періоді;
^ндр, _ кошторисна вартістьу'-тої НДР в /-тому підрозділі, грн;
Рг - кількість співробітників /-того підрозділу, що брали участь у виконанні у'-тої НДР, осіб;
Т. - встановлений строк виконання у'-тої НДР, дн.
2° За фактичними витратами на аналогічні роботи.
де SF - кошторисна вартістьбазової теми-аналога після виключення з фактичних витрат на її розробку непродуктивних, зайвих витрат, грн.;
Кск - коефіцієнт складності нової роботи у порівнянні з темою-аналогом, визначають експерти.
3. За питомою вагою калькуляційних статей або окремих етапів роботи.
де "^зп ~ Ф0НД заробітноїплати виконавців цієї теми грн.;
Jm - питома вага заробітної плати в загальній сумі витрат (без вартості спеціального обладнання та контрагентних витрат) на виконання аналогічних досліджень;
S ст - вартість спеціального устаткування, необхідного для виконання теми, грн;
5ст - вартість робіт, які виконують сторонні організації (контрагентних робіт) у цьому дослідженні, грн [37, с. 248-249].
Витрати, пов'язані з науково-дослідною роботою, включають при розрахунках економічної ефективності нової техніки в суму капітальних витрат.