Тема 4. Побудова виробничої структури у просторі
4.1. Характеристика виробничої структури підприємства
ДСТУ 2960-94,5.1. Виробнича структура
Сукупність виробничих підрозділів підприємства, із зазначенням їх складу, співвідношення та зв'язків між ними.
Кожне промислове підприємство (об'єднання) складається з виробничих підрозділів - виробництв, цехів, дільниць та господарств, робочих місць, а також органів управління й організацій з обслуговування робітників підприємства. У виробничі об'єднання входять й самостійні підприємства зі своїми підрозділами.
Склад виробничих ланок, а також органів з управління та обслуговування робітників, їхня кількість, величина та співвідношення між ними за розміром зайнятих площ, кількості персоналу та пропускними здібностями утворює собою загальну організаційну структуру підприємства й об'єднання.
Склад виробничих ланок підприємства й об'єднання, їхні взаємозв'язки у процесі виготовлення продукції, співвідношення за чисельністю робітників, вартістю обладнання, зайнятих площ та територіальним розміщенням утворює виробничу структуру підприємства, яка є частиною загальної організаційної структури.
Сучасні великі промислові підприємства характеризуються дуже розвиненою виробничою структурою, яка містить багато різних спеціалізованих цехів, дільниць, служб, господарств. На рис. 4.1 наведено виробничу структуру машинобудівного підприємства.
Рис. 4.7. Виробнича структура машинобудівного підприємства
Залежно від життєвого циклу виробу розрізняють комплексну і спеціалізовану виробничу структуру підприємства. Комплексна орієнтована на відносно більшу частину життєвого циклу виробу -"ідея - виробництво - споживання". Така структура відповідає науково-виробничим об'єднанням (НВО). Вона включає науково-дослідні підрозділи, цехи та дільниці основного, допоміжного та обслуговуючого виробництва. Організації такого типу несуть повну відповідальність за розробку, виробництво та експлуатаційне обслуговування техніки та інших виробів, які вони випускають.
При спеціалізованій структурі підприємство зосереджується на окремих стадіях з випуску продукції і має для цього всі необхідні виробничі підрозділи.
Виробнича структура підприємства фіксується в паспорті підприємства і відображується в генеральному плані. Виробничу структуру підприємства визначають характером продукції, що виготовляється, її складністю, типом виробництва, номенклатурою та обсягом випуску, формами взаємозв'язку з іншими підприємствами (рівнем кооперування). Значний вплив на виробничу структуру підприємства має спеціалізація виробництва. Наприклад, усю різноманітність виробничих структур машинобудівних підприємств залежно від спеціалізації можна звести до таких груп:
Підприємства (заводи) з повним технологічним циклом. Вони мають усі заготівельні, обробляючі та складальні цехи з комплексом допоміжних і обслуговуючих підрозділів (ЛАЗ, м. Львів).
Підприємства (заводи) з неповним технологічним циклом. До їхнього складу входять комплекс цехів механічної, термічної та інших видів обробки і складання, а також комплекс допоміжних і обслуговуючих підрозділів. Це механоскладальні заводи, які одержують заготівки, напівфабрикати від інших підприємств в порядку кооперування (завод ім. С.П. Корольова, м. Київ).
Складальні підприємства (заводи), які випускають машини, тобто свою продукцію, з деталей, виготовлених іншими підприємствами (завод "Фотон", м. Сімферополь).
Заводи, що спеціалізуються на виробництві заготовок визначено-го_виду - литих, кованих, штампованих тощо. Вони мають зазвичай технологічну спеціалізацію (завод "Верстатолит").
Заводи подетальної спеціалізації, які виробляють окремі групи деталей чи окремі деталі: зубчаті колеса, муфти, вали тощо (заводи шарикопідшипників, поршнів тощо).
Аналіз показує, що рівень виробничої структури підприємства залежить від складу його підрозділів, величини й характеру внутрішньовиробничих зв'язків, які можна поділити на дві групи: зв'язки з керування виробництвом між апаратом керування та його підрозділами; виробничо-технологічні зв'язки між підрозділами підприємства (об'єднання).
Вибір найефективнішого варіанта виробничої структури підприємства (об'єднання) можна вирішити різними методами:
на основі вивчення й узагальнення досвіду роботи підприємства;
методом порівняння економічної ефективності різних варіантів виробничої структури;
методом математичного моделювання.
Якщо перший і другий методи мають певні недоліки, то третій дає змогу порівняти велику кількість варіантів виробничих структур і вибрати найкращий.
Виробнича структура підприємства (об'єднання) значно впливає на його економіку. Укрупнення цехів і виробничих дільниць сприяє впровадженню прогресивної техніки й більш продуктивному її використанню, поліпшенню основних показників роботи.
Співвідношення між основними й допоміжними виробництвами, цехами та господарствами впливає на рівень продуктивності праці й розмір цехових витрат, тип побудови виробництва, цеха або дільниці може ускладнити чи полегшити керування ними, вплинути на впровадження чи використання техніки й інше. Тому постійне поліпшення виробничої структури - важливий напрям роботи керівництва кожного підприємства та об'єднання.
Для підтвердження сказаного можна навести приклад. У своїх мемуарах під назвою "40 років на службі "Дженерал моторз" колишній президент всесвітньо відомої корпорації А. Слоун, який фактично й створив цей гігант капіталістичної промисловості з маленької, нікому не відомої компанії, і у свій час вважався в Америці напівгенієм у питаннях організації та керування, значну увагу приділяє питанням організації та реорганізації виробництва.
У США навіть найкрупніші підприємства постійно запрошують консультантів і регулярно, кожні 2-3 роки, проводять загальний аналіз роботи підприємства.