Тема 12. Організація обслуговуючих господарств підприємства

Сукупність обслуговуючих процесів, про які йшла мова в розділі 2, створює обслуговуючі господарства підприємства - транспортне, складське тощо. Вони забезпечують безперебійну роботу основного і допоміжного виробництва. Унаслідок цих процесів не створюється продукція, а тільки виконуються послуги, такі як транспортування, складування і видача усіх матеріалів, напівфабрикатів у виробництво, накопичення і механізована обробка науково-технічної інформації, процеси лабораторних перевірок і аналізу матеріалів, напівфабрикатів, різні контрольні операції тощо.

12.1. Організація складського господарства промислового підприємства

Правильна організація складського господарства - один з факторів поліпшення матеріально-технічного постачання підприємства.

ДСТУ 29.60-94 11.1. Матеріально-технічне постачання

Процес своєчасного і комплексного забезпечення підприємства засобами виробництва.

Завдання складського господарства полягає у прийманні, збереженні, обліку матеріальних цінностей і регулюванні рівня їхніх запасів та

підготовка готової продукції до відправляння споживачеві. Важливу роль в організації роботи складів відіграють підготовка вихідних матеріалів до видачі в виробництво та організація заготівельних відділень в складі складського господарства.

ДСТУ 29.60-94 11.7. Склад

Виробничий комплекс для вантажно-розвантажувальних робіт, зберігання продукції та підготовлення її до видачі споживачеві.

На складах виконується великий обсяг вантажно-розвантажувальних робіт із переміщення сировини, матеріалів, готової продукції тощо. Тому основним напрямом у розвитку складського господарства є комплексна механізація та автоматизація робіт, яка спрямована на підвищення продуктивності праці і ліквідацію важких ручних операцій, поліпшення використання складських приміщень, скорочення витрат.

Залежно від різних ознак склади поділяють на окремі види (рис. 12.1).

Рис. 12.1 Класифікація складів промислового підприємства

Кожен із складів згідно з особливостями матеріалів, які зберігаються, напівфабрикатів, готової продукції (габарити, номенклатура, асортимент, вага тощо) має бути обладнаний необхідними підйомно-транспортними засобами, стелажами, шафами, ящиками та іншими пристосуваннями, які дають змогу ефективно виконувати операції зі складування матеріальних ресурсів. В умовах масового виробництва широко використовують мірну тару, яка одночасно служить для збереження, транспортування та обліку матеріалів.

Обладнання та оснащення складів залежить насамперед від ванта-жообороту, тривалості збереження, форми і габаритів виробів, вимог до умов збереження, від використовуваної тари, вимог комплексної механізації, а також від обсягу і частоти постачання і відправлення вантажів, від використовуваного рухомого складу.

Залежно від цих чинників матеріали і готові вироби можуть зберігатись на спеціально обладнаних відкритих майданчиках, під навісами, в опалюваних і неопалюваних приміщеннях. Наприклад, склади тарних і штучних вантажів розміщують зазвичай у закритих спеціально обладнаних приміщеннях. Площу складу розбивають на дільниці, які відділяють одну від одної проходами чи проїздами. Кожна дільниця спеціалізується за характером складських операцій чи за видом матеріалів. Тарні і штучні вантажі можна зберігати на спеціальних стелажах у штабелях, контейнерах, на піддонах з багатоярусним установленням. Матеріали можуть зберігатись на акумулювальних пристроях засобів безперервного транспорту.

Для скорочення складських операцій велике значення мають уніфікація легких розбірних конструкцій і стандартизація розмірів чарунок стелажів. Унаслідок цього скорочується номенклатура конструкцій стелажів, спрощується ремонт і створюються необхідні передумови для організації їхнього централізованого виготовлення.

Останнім часом значного розповсюдження набули палетні та поличні стелажі (рис. 12.2, 12.3).

Рис. 12.2. Палетні стелажі (завантажений варіант) Розмір складу розраховують на основі таких даних: номенклатури матеріалів, що зберігаються, із технічною характеристикою (габарити, питома вага, властивості); розмірів щоденних витрат матеріалу і максимальних складських запасів; допустимого навантаження на один квадратний метр площі підлоги.

Загальну складську площу розділяють на вантажну, чи корисну (проходи, проїзди, місця для сортування, приймання і відпуску матеріалів, службових і побутових приміщень), і конструктивну (перегородки, колони, сходи, тамбури, підйомники).

Коефіцієнт використання площі дорівнює відношенню корисної площі до загальної. Так, при збереженні матеріалів у штабелях на підлозі цей коефіцієнт становить 0,6-0,7; при збереженні на стелажах -0,3-0,4.

Існують різні методи розрахунку розмірів складу. Перший з них грунтується на обліку максимально допустимого навантаження на 1 м² площі підлоги і висоті укладки матеріалів. Висота залежить від

способу укладки. Корисну площу складу S_K за цим методом визначають за формулою:

де 3 - максимальний складський запас;

^ max _n

q - розрахункове навантаження на 1 м- площі підлоги. Загальна площа складу:

де S _x - площа проходів.

Рис. 12.3. Поличні стелажі (завантажений варіант)

Другий метод грунтується на розрахунках об'ємних ваг матеріалів. Місткість чарунки В_ч дорівнює

де V- об'єм чарунки, м³;

Y - вага 1 м³ матеріалів, кг/м³.

Для визначення фактичної місткості чарунки вводять коефіцієнт заповнення кубатури X :

Де У у - об'єм матеріалу, який поміщений у чарунку, м³.

Кількість кліток стелажа п визначають за формулою:

де V ■ у • А, - максимальна вагаматеріалу однієї чарунки, кг. Загальна площа складу згідно з другим методом

де h - висота, м;

q - розрахункове середнє навантаження, т/м³ ;

А - коефіцієнт використання площі (А = 0,3 ■*- 0,4 при збереженні матеріалів у стелажах; А = 0,6 + 0,7 при збереженні матеріалів у штабелях на підлозі).

При збереженні штучних матеріалів в штабелях загальну площу визначають за формулою:

де/- площа, яку займає один штабель, м²;

р - вага одного штабеля, кг;

т ~ кількість рядів в одному штабелі, шт.;

х - коефіцієнт нещільності укладки матеріалу (наприклад, для металу з прямокутним профілем х = 0,05^-0,15; для циліндричного профілю х = 0,22^-0,35; для коритоподібного х = 0,4-Ю,7).

За допомогою коефіцієнта використання площі за значенням корисної площі визначають загальну площу складу, а також довжину і ширину складу.

Найбільш раціонально під час проектування площі складу дотримуватися співвідношення довжини складу L_ckji до ширини В_скі від 2,5 до 6. При L /В = 6 маємо

Для розрахунку ширини проходів і проїздів використовують нормативи: за нормами ширина для пішоходів дорівнює 0,7-0,9 м; прохід від стіни 0,5^-1,0 м; ширина головного проходу чи проїзду В визначиться як

де В_т - ширина транспорту,м;

з — зазор між двома теліжками і між теліжкою і стелажем (з=0Д5-Ю,2 м).

Раціональним порядком контролю за видачею матеріальних ресурсів цехам є система лімітних карток, в яких ведуть запис кожної чергової видачі матеріалів і порівняння підсумку з лімітом. Установлені норми (ліміти) заздалегідь записують у лімітній карті. Склад припиняє видачу матеріалів, коли цех вимагає видачі їх понад встановлену норму. У цьому разі потрібно надати пояснення начальника цеху про причини перевитрат матеріалів і дозвіл на додаткову видачу з боку начальника виробництва. Облік матеріалів ведуть за сортовими картками безпосередньо на складі і перевіряє бухгалтерія. Залишки за картками перевіряють інвентаризацією (зняттям фактичних залишків).

До основних заходів із поліпшення роботи складського господарства належать:

• удосконалення системи приймання матеріальних цінностей на основі підсилювання прямих зв'язків між підприємствами-спожива-чами і підприємствами-постачальниками;

• поліпшення умов збереження матеріальних цінностей, оснащення складів сучасними контрольно-вимірювальними приладами, тарою, естакадами, вантажно-розвантажувальними механізмами, засобами пожежної безпеки тощо;

• раціональне використання транспортних засобів згідно з видом і особливостями складів;

• упровадження сучасних досягнень будівельного виробництва при проектуванні і будівництві складських приміщень, прогресивних форм організації складських процесів;

• організація комплексно механізованих і автоматизованих складів з широким застосуванням маніпуляторів на базі електронно-обчислювальної техніки.