94. Методичні аспекти розроблення оцінювальних форм.

Для оформлення результатів оцінювання можуть використовуватися спеціальні оцінювальні форми: бланки, листи, характеристики.

Оцінювальна форма є робочим документом, який має відповідати наведеним нижче вимогам.

1.На початку оцінювальної форми бажано зазначити логотип чи найменування організації.

2.В оцінювальній формі потрібно розмістити звернення до суб'єктів оцінювання і співробітників, яких оцінюють.

3.Оцінювальна форма має бути простою для заповнення. Тому перед використанням, як і у разі проведення опитування й анкетування, її слід апробувати на кількох працівниках. Типовою помилкою є брак місця для відповідей на відкриті запитання, занесення коментарів і поведінкових індикаторів. Не варто використовувати також таблиці, які важко заповнювати.

4. Оцінювальна форма має бути зрозумілою як для суб'єктів оцінювання, так і для тих, кого оцінюють. Слід уникати визначень, які неоднозначно сприймаються.

5. Має бути забезпечено оптимальний баланс між необхідною та достатньою інформацією. Небажаним є дефіцит інформації, необхідної для прийняття відповідних рішень, а також її надлишок, що ускладнює процедуру заповнення та оброблення.

6. Необхідно забезпечити можливість та зручність оброблення інформації. Дана вимога є особливо актуальною, якщо необхідно порівняти результати оцінювання значної кількості працівників.

7. Недопустимими є недбалість і наявність в оцінювальній формі орфографічних і редакційних помилок.

95. Порядок встановлення оцінок.

Порядок оцінювання має свою специфіку в кожній організації, проте принципові елементи процесу оцінювання працівників мають загальний характер. Організація роботи з підсумкового комплексного оцінювання, головним призначенням якого є встановлення факту відповідності працівників посадам, які вони обіймають, включає такі етапи: підготовка до процедури, проведення оцінювання, прийняття рішень за результатами.

Порядок використання результатів оцінювання має обов'язково передбачати обговорення їх з працівником під час оцінювального інтерв'ю.

Оцінювальне інтерв'ю дає змогу зробити висновки щодо рівня досягнення поставлених цілей чи результатів роботи; дати позитивне підкріплення обраній співробітником лінії поведінки за умови її правильності; виявити «вузькі місця» у роботі співробітника та причини їх виникнення, якщо останні мали місце розробити шляхи покращання роботи та підвищення результативності.

Ефективність оцінювального інтерв'ю залежить від низки чинників, серед яких слід звернути увагу на такі:

1.Рівень розвитку у керівника чи іншого суб'єкта оцінювання навиків налагоджувати контакт та вміння слухати.

2.Розуміння керівником і самим працівником цілей завдань роботи, знання стандартів її виконання. '

3.Усвідомлення працівником своїх сильних і слабких сторін.

4.Достатня кількість інформації стосовно рівня прояву відповідних компетенцій і досягнутих результатів, необхідної для прийняття відповідних рішень.

5.Активна участь працівника у процесі постановки цілей та оцінюванні їх досягнення.

6.Участь працівника в обговоренні та розв'язанні проблем, які впливають на результативність трудової діяльності.

7.Готовність керівника за потреби надати необхідну допомогу працівникові.

8.Налаштування керівника та працівника, якого оцінюють, на співпрацю.