68. Види лізингових послуг у галузі управління персоналом.

Лізинг персоналу передбачає надання організацією-провайдером необхідних організації-замовнику працівників у тимчасове користування. Організація-лізингодавець надає на певний термін і на певних умовах співробітників, які перебувають з нею у трудових відносинах, організації-лізингоотримувачу. Співробітники зобов'язані протягом даного періоду працювати на організаціюлізингоотримувача. Організація—провайдер лізингових послуг; виступає своєрідним «підставним» роботодавцем, оскільки існує і реальний роботодавець (хоча таким він фактично не є), який зробив замовлення на підбір фахівців, організовує і використовує їхню працю у власних інтересах, установлює правила внутрішнього трудового розпорядку тощо.

Використання лізингових технологій також дає змогу знизити ризики компанії, пов'язані з найманням низькокваліфікованих і неключових співробітників.

До основних причин залучення співробітників на умовах лізингу за результатами опитування підприємств-замовників у країнах ЄС належать:

— заміна тимчасово відсутніх співробітників (27 %),

— сезонні коливання (23 %),

— «неочікуване» зростання виробництва (21 %).

Найбільш привабливий серед існуючих альтернатив найму працівників є лізинг персонала. Під лізингом персоналу розуміють оренду працівників на певний термін на взаємовигідних умовах працівника і організації.

Фірма, за відповідну плату, може тимчасово надати у розпоряджені іншої організації працівників і нести повну відповідальність за рівень кваліфікації, дисципліну і якість виконуваної роботи. В основу трудових відносин при цьому покладено угоду між лізинговою фірмою та тимчасово найманим працівником, також договір про передачу нею працівників замовникові.

Важливою альтернативою найму працівників є звертання організації за допомогою до спеціалізованих установ (придбання послуг по відбору і найму).

69. Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі.

Технологія взаємодії лізингодавця та лізингоотримувача щодо задоволення тимчасової потреби у персоналі включає такі етапи:

1 етап. Визначення проблемної ситуації організації-замовника лізингових послуг і конкурентної потреби у персонал, зокрема чисельність і кваліфікація персоналу, терміни залучення.

2 етап. Вибір конкретного варіанта лізингової схеми для організації-лізингоотримувача. На цьому етапі обговорюються й узгоджуються такі питання:

• Заробітна плата працівника й гонорар організації – лізингодавця;

• Обсяг робіт, вимоги до якості й термінів виконання;

• Показники оцінювання результатів роботи.

3 етап. Підбір провайдером лізингових послуг персоналу. Підбір може здійснюватися із власного штату, якщо останній сформований, і фахівці необхідної кваліфікації перебувають у ньому на умовах постійної зайнятості. Якщо ж організація-лізингодавець практикує укладання строкових трудових договорів з лізинговими працівниками, то останніх їй слід шукати на зовнішньому ринку праці.

4 етап. Документальне оформлення лізингодавцем лізингових відносин із лізингоотримувачем і фахівцем.

Лізингодавець гарантує лізингоотримувачу якість виконування робіт, що має відображатися у договорі. Договір має містити показники за якими буде оцінюватися якість наданих послуг. Лізингодавець також гарантує непоширення конфіденційної інформації, отриманої фахівцем упродовж роботи в організації.

Організація-замовник лізингових послуг гарантує оплату рахунків агенції у повному обсязі в установлені терміни і створення найманому працівникові належних умов праці, які мають бути чітко визначені договором.

За кордоном лізинговий штат агенції-провайдера лізингових послуг формується відповідно до вимог ринку праці й залежить від того, персонал якого фаху користується попитом у організацій-замовників. Агенція гарантує співробітникам певний мінімальний рівень заробітної плати, навіть якщо вони якийсь час залишаються незатребуваними. Якщо фахівець має високий рівень кваліфікації, то йому не доводиться довго чекати чергової пропозиції.

Специфіка вітчизняного ринку лізингових послуг полягає у тому, що лізинговий штат агенції-лізингодавця формується під конкретне замовлення. Відповідно до вимог організації-лізингоотримувача агенція підбирає необхідних фахівців і зараховує до свого штату. Для цього агенція повинна мати базу даних працівників, які згодні працювати за строковими договорами.