36. Використання технологій лінгвістичного аналізу мови претендента на вакантну посаду під час проведення інтерв'ю.

Можна провести лінгвістичний аналіз резюме. Якщо описуючи свою роботу, кандидат переважно використовує дієслова першої особи однини минулого часу, які вказують на те, що було зроблено: проаналізував, розробив, провів, організував, досягнув, обробив тощо, то швидше за все, інформація претендента про досвід роботи є правдивою. Якщо резюме містить, головним чином, іменники, які походять від дієслів: аналіз, розроблення, проведення, організація, досягнення, оброблення тощо, то йдеться не про конкретні результати, а певні процеси.

Крім змістовного наповнення резюме інформацією про досвід роботи, рівень освіти та іншими формальними даними, необхідно звернути увагу на форму подання інформації, логіку викладу, формулювання. Варто оцінити рівень форматування резюме. Наприклад, неупорядковане форматування тексту навряд чи свідчитиме про відмінне володіння програмою МS Word, незважаючи на те, що про це зазначено у резюме.

Доцільно звернути увагу на грамотність складання резюме. Причому вона є важливою з кількох позицій. З одного боку, є посади, для яких грамотність є обов'язковою. З другого боку, якщо кандидат безвідповідально поставився до складання резюме і «продажу» себе, то немає гарантій, що він відповідально ставитиметься до роботи незалежно від того, на яку посаду його підбирають.

В окремих випадках, особливо якщо важливою є командна робота, резюме можна розглядати у групі колег, з якими доведеться працювати претендентові у разі, якщо він успішно подолає усі відбіркові процедури. Це допоможе звести до мінімуму ризик упущення важливої інформації. Бажана при цьому присутність лінійного керівника.

Слід узяти до уваги наявність супровідного листа та його зміст. Супровідний лист виділяє кандидата з-поміж тих, хто наді­слав лише резюме. Аналізуючи зміст листа, варто звернути увагу на таке:

• чи повторюється інформація, зазначена в резюме;

• чи володіє кандидат мовою ділового спілкування: чи використовує належні обороти, уникає зайвих слів, неточних формулювань тощо;

• якими є логічність побудови, форма викладу (позитивна, зарозуміла), чи притаманні кандидатові грамотність і ввічливість.

37. Визначення типу референції претендента під час проведення інтерв'ю.

Тип референції показує співвідношення врахування власної думки та думки інших людей у прийнятті рішень. Орієнтація на власну думку, позицію, настанови, бачення і пріоритети характер­на для людей із внутрішнім типом референції. Люди із зовнішнім типом референції орієнтуються на думку інших людей (керівни­ків, колег, клієнтів, знайомих та ін.) чи певні обставини (резуль­тати, норми, графіки, терміни, звіти тощо). Слід зазначити, що жоден тип референції не є виключно хорошим чи поганим. Лю­дина з тим чи іншим типом референції може підходити чи не під­ходити для роботи на певній посаді.

Визначити тип референції можна за допомогою відкритих за­питань: Чому Ви так вважаєте? Що вплинуло на прийняття дано­го рішення? Наприклад:

• Яким чином Ви визначаєте, що робота виконана добре (проект є успішним)?

• Чи легко Ви адаптуєтесь до нових умов роботи? Чому Ви так вважаєте?

• Як Ви визначаєте, що переговори (збори, нарада, зустріч, розмова тощо) пройшли успішно?

• Ви надійний партнер у роботі? Чому Ви так вважаєте?

• Ви хороший керівник (продавець, бухгалтер, секретар то що)? Чому Ви так думаєте?

Відповіді на такі запитання передбачають обгрунтування ситуації, що склалася (переважно успішної).

Приклади відповідей на запитання, що визначають, який тип референції переважає у людини, подано у табл.