4.5. Основні райони і центри машинобудування

Підприємства машинобудівного комплексу сконцентровано пе­реважно у великих промислових вузлах і часто визначають їхню га­лузеву спеціалізацію.

Особливості розміщення підприємств та характер кооперова­них зв'язків між ними дозволяють виокремити територіальні угру­повання — райони розміщення галузей машинобудування.

Основними районами, промисловими вузлами і центрами маши­нобудівного комплексу є такі, що названі далі.

Донецька і Луганська області — галузі машинобудування, які обслуговують промисловість основної спеціалізації району, в ос­новному галузі групи важкого машинобудування. Основні пром-вузли: Краматорський (металургійне, гірничошахтне, важке верс­татобудування), Донецький (металургійне, гірничошахтне), Луган­ський (залізничне, транспортне, гірничошахтне), Маріупольський (металургійне, виробництво цистерн, вагонобудування), Дружків-ський і Горлівський (гірничошахтне) та ін.

Харківська, Полтавська, Сумська області — машинобудуван­ня визначає основну спеціалізацію цього району. Основні пром-вузли: Харківський з найбільшою в Україні концентрацією ма­шинобудування (енергетичне, транспортне, хімічне, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, верстобудівна та ін­струментальна, електротехнічна, радіоелектронна та інші науко-місткі галузі тощо); Сумський (хімічне, електротехнічне маши­нобудування, приладобудування), Полтавський (електротехнічна, приладобудівна промисловість, машинобудування для перероб­них галузей, харчової і легкої промисловості, хімічне), Кремен­чуцький (вагонобудування, автомобільна промисловість).

Дніпропетровська і Запорізька області. Промвузли: Дніпропет­ровський (металургійний, транспортне, тракторне і сільськогоспо-

380

дарське машинобудування, виробництво металоконструкцій, ра­діотехнічна, аерокосмічна промисловість та ін.), Запорізький (ав­томобільна, електро- і радіотехнічна, інструментальна промисло­вість, енергетичне і підйомно-транспортне машинобудування та ін.), Мелітопольський (автомобільна промисловість, верстатобудуван­ня, машинобудування для харчової промисловості, хімічне), Бер­дянський (електротехнічна промисловість, будівельно-шляхове і сільськогосподарське машинобудування), Токмацький (дизеле­будування, ковальсько-штампувальне виробництво), Криворізький (гірничорудне машинобудування, електротехнічна промисловість).

Місто Київ, Київська, Кіровоградська, Черкаська, Чернігівська, Житомирська області — електротехнічна, радіоелектронна, при­ладобудівна, верстатобудівна, радіотехнічна промисловість, буді­вельно-шляхове, хімічне, харчове, сільськогосподарське машино­будування. Основні промвузли: Київський, Білоцерківський, Жито­мирський, Бердичівський, Кіровоградський, Олександрійський, Чер­каський, Уманський, Смілянський та ін.

Хмельницька, Вінницька, Тернопільська області — електротех­нічна і радіоелектронна, приладобудівна, верстатобудівна та інст­рументальна, підшипникова промисловість, сільськогосподарське машинобудування, машинобудування для переробної промисло­вості. Основні промвузли: Вінницький, Хмельницький, Кам'я-нець-Подільський, Тернопільський, Шепетівський.

Львівська, Волинська, Рівненська, Івано-Франківська області — автомобільна, підшипникова, верстатобудівна та інструментальна, електротехнічна, радіоелектронна, приладобудівна промисловість, сільськогосподарське і підйомно-транспортне машинобудування та ін. Основні промвузли: Львівський, Стрийський, Івано-Франків­ський, Луцький, Рівненський.

Одеська, Миколаївська, Херсонська області, АР Крим — суд­нобудування, верстатобудівна та інструментальна, електротехніч­на, радіоелектронна, автомобільна промисловість, енергетичне, тракторне і сільськогосподарське машинобудування та ін. Основ­ні промвузли: Одеський, Миколаївський, Херсонський, Каховсь­кий, Сімферопольський.

Закарпатська і Чернівецька області основною спеціалізацією в машинобудуванні мають приладобудування, електротехнічну, верстатобудівну та інструментальну промисловість, машинобу­дування для хімічної і нафтової, легкої промисловості, сільсько­господарське машинобудування.

Як бачимо, спеціалізація районів розміщення машинобудуван­ня склалася в основному під дією споживчого чинника, але при

381

тому враховувались і інші, в першу чергу — доцільність певного ступеня концентрації виробництва однорідної продукції. На спе­ціалізації значною мірою позначився також вплив єдиного маши­нобудівного комплексу СРСР, до якого входило машинобудуван­ня України. Поряд з позитивними наслідками (концентрація і ко­оперування виробництва, забезпечення зовнішніми ринками збу­ту) мали місце і негативні (насамперед, звуження номенклатури продукції, перевезення на далекі відстані, не завжди раціональні кооперовані зв'язки). Це має бути враховано в процесі структур­ної перебудови економіки України, зокрема її машинобудівного комплексу, удосконалення його розміщення і територіальної орга­нізації.

Оскільки машинобудування розміщено в кожній області, по­дальше вивчення його регіональних особливостей потребує більш детального розгляду структури галузі в рамках кожного окремого регіону.

Луганська область. Машинобудування і металообробка є ва­гомою складовою промислового потенціалу області. У 1990 р. частка машинобудування в структурі промисловості становила 24,3 %, а у 2000 р. — лише 7,6 %, тобто намітилась тенденція до її зменшення. У 1990 р. найбільшу питому вагу мали: гірничошахт­не машинобудування, оборонне, тракторне і сільськогосподарсь­ке, санітарно-технічне, приладобудування, автомобільна промис­ловість, ремонт машин і обладнання. Область є також значним виробником залізничного машинобудування. У 2000 р. галузева структура машинобудування регіону суттєво змінилась. Так, по­мітно зросла частка метало-місткого машинобудування: металур­гійного, гірничошахтного. Зросла також частка електротехнічної промисловості, санітарно-технічного машинобудування, автомо­більної промисловості, ремонту машин і обладнання. За цей період в області в кілька разів скоротився потенціал наукомістких галузей: приладобудування, радіопромисловості, промисловості засобів зв'язку. Скоротилась також у цілому питома вага галузей війсь­ково-промислового комплексу.

Луганська область у загальнодержавному виробництві виріз­нялася виготовленням: магістральних тепловозів, електродвигу­нів вибухонебезпечних, телефонних апаратів, верстатів металорі­зальних, засобів обчислювальної техніки і запасних частин до них, інструменту металообробного, хімічного обладнання і запас­них частин до нього, автомобілів, металоконструкцій зварних, литва чавунного, стального, поковок, штамповок. Порівняно з 1990 р. збільшилася частка області у виробництві металорізаль-

382

них верстатів, засобів обчислювальної техніки і запасних частин до них, чавунного литва.

Найбільші підприємства області: ПКХ «Луганськтепловоз», Луганський верстатобудівний завод, ОП «Луганські акумулято­ри», ВАТ «Стаханівський вагонобудівний завод».

Дніпропетровська область. У структурі промисловості облас­ті частка машинобудування і металообробки в 1990 р. становила 22,4 %, а у 2000 р. вона скоротилася до 8,0 %. Вагоме місце посі­дали галузі військово-промислового комплексу: радіопромисло­вість, промисловість засобів зв'язку, електронна промисловість та ін. В області також отримали розвиток тракторне і сільського­сподарське хімічне і нафтохімічне, металургійне машинобудування, електротехнічна, верстатоінструментальна промисловість, гір­ничошахтне машинобудування. Були також суттєві виробники залізничного, санітарно-технічного, підйомно-транспортного маши­нобудування.

У 1990—2000 pp. спостерігалось падіння частки галузей ВПК (радіопромисловості, електронної, промисловості засобів зв'язку та ін.) і одночасне збільшення частки металургійної, енергетичної, електротехнічної промисловості та ремонту машин і обладнання.

Область є найбільшим в Україні виробником акумуляторів. Тут виготовляються телефонні апарати, доменне і сталеплавиль­не обладнання, хімічне обладнання та запасні частини до нього, трактори, чавунне, сталеве, кольорове литво, поковки, штампов­ки, металоконструкції зварні. Порівняно з 1990 р. збільшилася частка області у загальнодержавному виробництві литва чавунного, сталевого, кольорового, штамповок, поковок. Намітилась тенден­ція зростання виробництва електродвигунів змінного струму, апа­ратури низьковольтної електричної, інструменту металообробного.

Найбільшими підприємствами області є: державне підприємст­во «Південний машинобудівний завод», ВАТ «Дніпровський маши­нобудівний завод», ВАТ «Констар», ВАТ «Центральний рудоре-монтний завод», ВАТ «Дніпроважмаш», Дніпропетровський ком­байновий завод, Електровагонобудівний завод ВАТ «Дніпропо-лімермаш».

Донецька область. Частка машинобудування і металообробки у промисловому виробництві області в 1990 р. становила 17,0 %, у 2000 р. вона знизилася до 8,9 %. Структура промисловості знач­ною мірою формувала структуру машинобудівного виробництва. Так, найбільшу питому вагу в 1990 р. мало гірничошахтне та ме­талургійне машинобудування. Помітне місце посідали електро­технічна промисловість, машинобудування для легкої і харчової

383

промисловості, промисловість засобів зв'язку та оборонна. У 2000 р. частка гірничошахтного і металургійного машинобуду­вання, а також машинобудування для легкої і харчової промисло­вості підвищилась. Разом з тим знизилась частка промисловості металоконструкцій, засобів зв'язку, електротехнічної промисло­вості, тракторного і сільськогосподарського машинобудування. У 2000 р. область займала провідні позиції з виробництва електро­двигунів малої потужності, доменного і сталевого обладнання, виробів загального машинобудівного застосування, а також з ви­пуску апаратури електричної високовольтної та низьковольтної, електроустановочних виробів, приладів і засобів автоматизації та запчастин до них, литва чавунного. Порівняно з 1990 р. збільши­лася частка області з виробництва поковок, штамповок, апарату­ри низьковольтної, металоконструкцій зварних.

Найбільші підприємства області: ЗАТ «Новокраматорський машинобудівний завод», ВАТ «Норд», ВАТ «Точмаш», ВАТ «Азов» (концерн «Азовсталь»), ВАТ «Дружківський машинобудівний завод», ВАТ «Старокраматорський машинобудівний завод», «Завод важкого верстатобудування», ВАТ «Горлівський машинобудів­ний завод», ВАТ «Енергомаш-спецсталь».

Запорізька область належить до тих областей, де машинобу­дування стало високо розвинутою і провідною галуззю. У 1990 р. воно становило 41,5 % загального обсягу промислової продукції області. Щоправда, в подальшому спостерігається різке змен­шення питомої ваги машинобудування: до 15,1 % в 2000 р. У 1990 р. найбільшу частку в структурі машинобудування і метало­обробки області займали електротехнічна, автомобільна, авіацій­на промисловість, тракторне і сільськогосподарське машинобу­дування, радіопромисловість, ремонт машин і обладнання, промис­ловість засобів зв'язку, верстатоінструментальна промисловість, хімічне і нафтохімічне обладнання. У 2000 р. підвищилась частка авіаційної та електротехнічної промисловості. Разом на ці галузі припадає близько половини продукції машинобудування. Збільши­лась також частка хімічного і нафтохімічного обладнання та вер-стато-інструментальної промисловості. Щодо інших галузей, то їх питома вага навпаки суттєво знизилася: це стосується радіо- і електронної промисловості, промисловості засобів зв'язку, буді­вельно-дорожнього і комунального машинобудування, автомобіль­ної промисловості.

Область є лідером з виробництва потужних трансформаторів, дизелів і дизель-генераторів, приладів силових напівпровідникових. Тут виготовляється значна частка трансформаторів малої потужності,

384

апаратури високовольтної електричної, кабельних виробів, інструмен­ту металообробного, автомобілів, литва чавунного і кольорового.

Найбільші підприємства області: ВАТ «Підприємство «Мо-тор-Січ», електромашинобудівний завод «Іскра», ВАТ «Запорізь­кий автомобільний завод», ВАТ «Трансформаторний завод», ВАТ «Південнодизельмаш», ЗАТ «Автоскладальний завод».

Кіровоградська область. У структурі промислової продукції області у 1990 р. машинобудування і металообробка займали 35,7%, у 2000 p. —21,9%.

У 1990 р. помітно вирізнялися: тракторне і сільськогосподар­ське машинобудування, електронна промисловість та приладобу­дівна. У 2000 р. ще більше зросла частка тракторного і сільсько­господарського машинобудування. На друге місце вийшло маши­нобудування для легкої і харчової промисловості. Підвищилася також частка електротехнічної промисловості. Разом з тим у структурі галузі скоротилася питома вага електронної, радіо-, приладобудівної промисловості. Найбільшого розвитку в області набуло виробництво апаратури низьковольтної електричної, устат­кування технологічного для переробних галузей АПК, виробів за-гальномашинобудівного застосування, кольорового литва.

Найбільші підприємства області: ВАТ «Червона зірка», завод «Гідросила», AT «Автоштамп», HBO «ETAJI».

Полтавська область. У структурі промислової продукції області машинобудування і металообробка у 1990 р. займали 32,1 %, у

2000 р. — 14,7 %.

У 1990 р. найбільшу питому вагу мала автомобільна промис­ловість. Значну частку становили: залізничне машинобудування, електротехнічна, приладобудівна промисловість, тракторне і сільсь­когосподарське машинобудування, будівельно-дорожнє і кому­нальне, машинобудування для легкої і харчової промисловості. У 2000 р. зменшилась частка електротехнічної промисловості, при­ладобудівної і електронної. І навпаки, зросла частка енергетично­го машинобудування, тракторного і сільськогосподарського. Про­відною галуззю залишилася автомобільна промисловість. Частка області в загальнодержавному виробництві автомобілів становить близько 1/4. Тут також виплавляється значна кількість сталевого литва, точних заготовок, зварних металоконструкцій. У регіоні розвинуте виробництво алмазного інструменту, електродви­гунів змінного струму, обладнання електрозварювального.

Найбільшими підприємствами області є: ВАТ «Автомобільне виробництво КРАЗ», ВАТ «Крюківський вагонобудівний завод», ВАТ «Кредмаш», «Електромотор», «Алмазний завод» та ін.

385

Сумська область. Машинобудування і металообробка в струк­турі промислової продукції протягом 1990—2000 рр. займали близько 30 %.

Безперечно, провідним є хімічне і нафтове машинобудування. Суттєву частку в структурі машинобудування у 1990 р. займали також радіопромисловість, тракторне і сільськогосподарське ма­шинобудування, приладобудівна промисловість. У 2000 р. ще біль­ше зросло хімічне і нафтохімічне машинобудування, різко збіль­шилася питома вага автомобільної промисловості, міжгалузевих виробництв. Частка більшості інших галузей знизилася, особливо радіопромисловості. В області виготовляється значна частина за­гальнодержавного випуску обладнання і приладів автоматизова­них із застосуванням мікропроцесорної техніки, газоперекачуваль­них агрегатів, електронних мікроскопів.

Найбільшими машинобудівними підприємствами області є: ВАТ «СМНВО ім. Фрунзе», ВАТ «Селм», ВО «Червоний металіст».

Харківська область — провідний машинобудівний регіон Украї­ни. Частка машинобудування і металообробки в структурі промис­ловості є найбільшою в країні: 56,5 % у 1990 р. та 30,1 % у 2000 р.

У 1990 р. найбільшу питому вагу в структурі галузі мало трак­торне і сільськогосподарське машинобудування. Значного розвит­ку досягли електротехнічна та авіаційна промисловість, міжгалу­зеві виробництва, приладобудівна і електронна промисловість, радіопромисловість, енергетичне машинобудування. У 2000 р. тракторне і сільськогосподарське машинобудування зберегло лі­дируючі позиції. Збільшили питому вагу енергетичне машинобу­дування, електротехнічна та авіаційна промисловість, промисло­вість засобів зв'язку. Проте скоротилася частка електронної про­мисловості і верстатоінструментальної, а також різко зменшилось виробництво у радіопромисловості.

Область виготовляє: 100 % турбін парових і гідравлічних, біль­ше половини електромашин великих, значну кількість електро­двигунів змінного струму, апаратури низьковольтної електрич­ної, кабельних виробів, інструменту металообробного, приладів і засобів автоматизації та запасних частин до них, устаткування технологічного для переробних галузей АПК, поліграфічного об­ладнання, медичної техніки, кранів мостових електричних, тех­нологічного обладнання для виробництва будівельних матеріалів, тракторів, кольорового литва, заготовок точних.

Найбільші підприємства області: ВАТ «Харківський трактор­ний завод ім. С Орджонікідзе», Харківське ДП «Завод ім. Мали-шева», Харківський приладобудівний завод ім. Т. Г. Шевченка,

386

Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, ВО «Комунар», ВАТ «Турбоатом», ВАТ «Лозівський ковальсько-механічний завод», ВАТ «Харківський підшипниковий завод», ВАТ «Серп і молот», ДП ВО «Харківський завод «ФЕД», ДП ВО «Харківський електромеханічний завод», ВАТ «Куп'янський ли­варний завод», ДП ВО «Завод «Електроважмаш», Ізюмський приладобудівний завод ім. Дзержинського.

Вінницька область. У структурі промисловості регіону маши­нобудування і металообробка в 1990 р. займали 26% загального обсягу продукції, у 2000 р. — 13,6 %. У галузевій структурі про­відне місце належало приладобудівній промисловості, трактор­ному і сільськогосподарському машинобудуванню, електронній і підшипниковій промисловості, машинобудуванню для легкої і харчової промисловості, будівельно-дорожньому і комунальному машинобудуванню, металоконструкціям зварним, автомобільній, верстато-інструментальній та електротехнічній промисловості. Суттєвою була частка ремонту машин і обладнання. У 2000 р. на перше місце вийшло машинобудування для легкої і харчової промисловості. Зросло тракторне і сільськогосподарське маши­нобудування, автомобільна та електротехнічна промисловість. Найбільшого спаду зазнала електронна промисловість і приладо­будування. Область вирізняється виробництвом електродвигунів малої потужності, устаткування технологічного для переробних галузей АПК, інструменту металообробного, виробів загально-машинобудівного призначення, кольорового литва.

Найбільшим підприємством галузі в області є ВАТ «Вінниць­кий підшипниковий завод». До великих належать ВАТ «Вінниць­кий завод тракторних агрегатів», «Могилів-Подільський маши­нобудівний завод» та ін.

Волинська область. Частка машинобудування і металооброб­ки в структурі промислової продукції регіону в 1990 р. становила 25,6 %, у 2000 р. — до 14,1 %.

У 1990 р. найбільш розвинутим було тракторне і сільськогос­подарське машинобудування. Вагомою була частка електротех­нічної, підшипникової, автомобільної, приладобудівної промис­ловості. У 2000 р. на перше місце вийшла підшипникова про­мисловість. Питома вага інших галузей знизилась: тракторного і сільськогосподарського машинобудування, автомобільної та елект­ротехнічної промисловості. Крім підшипників, в області виготов­ляють апаратуру низьковольтну електричну, прилади, засоби ав­томатизації та запасні частини до них, автомобілі, заготовки (ли­ті, ковані, штамповані, металоконструкції зварні).

387

Великими підприємствами області є: ВАТ «Ковельсільмаш», «Луцький підшипниковий завод», «Луцький електроапаратний завод», Луцький автомобільний завод.

Житомирська область. У 1990 р. в структурі промислової продукції машинобудування займало 24,9 %, у 2000 р. — 12,0 %. В області отримали розвиток верстатоінструментальна, приладо­будівна промисловість, хімічне і нафтохімічне машинобудуван­ня, тракторне і сільськогосподарське, будівельно-дорожнє і ко­мунальне, електротехнічна промисловість. Значний обсяг займав спеціалізований ремонт машин і обладнання. У 2000 р. за обся­гом продукції на перше місце вийшло хімічне і нафтохімічне ма­шинобудування. Зросло також тракторне і сільськогосподарське машинобудування, автомобільна промисловість, машинобудування для легкої і харчової промисловості. Частка інших галузей змен­шилася: верстатоінструментальної промисловості, приладобу­дування, електротехнічної промисловості, будівельно-дорожньо­го машинобудування, ремонту машин і обладнання.

Область вирізняється виробництвом електроустановочних ви­робів хімічного обладнання і запасних частин до них, устатку­вання технологічного для переробних галузей АПК.

Великими машинобудівними підприємствами області є: ВАТ «Бердичівський завод «Прогрес», ВО «Електровимірювач», Пер-шотравненський завод електротехнічного фарфору, Житомирський завод станків-автоматів.

Закарпатська область. Машинобудування і металообробка в структурі промислової продукції регіону в 1990 р. займали більше третини (36,2 %). У подальшому частка знизилась до 8,7 % у 2000 р.

Найбільшого розвитку набула приладобудівна промисловість. Помітне місце займала верстатоінструментальна промисловість, електронна, суднобудівна, електротехнічна. За період 1990— 2000 pp. відбулися певні структурні зміни. Приладобудування, хоча й знизило свою частку, залишилось провідною галуззю регіону. Збільшилася частка верстатоінструментальної промисловості, машинобудування для легкої і харчової промисловості, електро­технічної промисловості. І навпаки, скоротилась частка електрон­ної промисловості. Область виготовляє значну кількість електро­двигунів змінного струму, електродвигунів малої потужності, ве­рстатів металорізальних, приладів, засобів автоматизації і запас­них частин до них.

Провідними підприємствами області можна вважати: ВО «За-карпатприлад», ВАТ «Мукачівський верстатзавод», Ужгородсь­кий завод «Електродвигун».

388

Івано-Франківська область. У структурі промислової продук­ції машинобудування і металообробка в 1990 р. займали 20,5 %, у 2000 р. частка галузі скоротилась і становила 4,8 %. У 1990 р. в га­лузевій структурі провідне місце займала електронна промисло­вість. Значного розвитку набуло тракторне і сільськогосподарсь­ке машинобудування, хімічне і нафтохімічне, верстато-інструмен-тальна і машинобудівна промисловість, електротехнічна, радіо­промисловість, ремонт машин і обладнання, будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування. У 2000 р. на перше місце вийш­ло хімічне і нафтохімічне машинобудування. Збільшила частку електротехнічна промисловість, приладобудування, верстато-інст-рументальна промисловість. Найбільшого спаду зазнала елект­ронна промисловість. Дещо зменшилося тракторне і сільськогос­подарське машинобудування. Збільшився обсяг ремонту машин і

обладнання.

Область виготовляє апаратуру високовольтну електричну, те­лефонні апарати, металообробні інструменти, прилади, засоби автоматизації і запасні частини до них, технологічне устаткуван­ня для виробництва будівельних матеріалів, ковальсько-пресові

машини.

Великими виробниками продукції машинобудування і метало­обробки в області є: AT «Родон», ВО «Карпати», ВАТ «Карпат-нафтомаш», «Івано-франківський арматурний завод», ВАТ «Коло-миясільмаш», «Коломийський завод комплексних розподільчих пристроїв» та Івано-Франківське підприємство «Пресмаш».

Київська область. У 1990 р. в структурі промислової продук­ції області машинобудування і металообробка займали 24,0 %, у

2000-му— 11,6%.

Згідно з даними за 1990 p., найбільшу питому вагу в структурі галузі мали електронна промисловість, приладобудування, авіа­ційна промисловість, будівельно-дорожнє і комунальне машино­будування, електротехнічна промисловість, тракторне і сільсько­господарське машинобудування, машинобудування для легкої і хар­чової промисловості, хімічне і нафтохімічне, санітарно-технічне. У 2000 р. на перше місце за питомою вагою вийшла електро­технічна промисловість. Збільшилась також частка санітарно-технічного машинобудування та ремонту машин і обладнання.

Область вирізняється виробництвом світлотехнічного облад­нання, електротермічного, нафтопереробного, хімічного і запас­них частин до нього, машин сільськогосподарських для рослин­ництва. Розвинуте також виробництво окремих видів продукції електронної промисловості.

389

Найбільшими підприємствами галузі в області є: ВО «Електро-кераміка», ВАТ «Світлотехніка» і «Білоцерківсільмаш», фастів­ський завод «Червоний Жовтень».

Місто Київ є другим після Харківської області регіоном, де біль­ше половини структури промислової продукції займали машино­будування і металообробка (52,0 % у 1990 р.). У подальшому частка галузі постійно знижувалась: до 23,2 % у 2000 р. За даними 1990 р., найбільшого розвитку в місті набуло приладобудування. Наступною була авіаційна промисловість. Отримали розвиток електронна промисловість, радіопромисловість, суднобудівна, електротехнічна, будівельно-дорожнє і комунальне машинобуду­вання, промисловість засобів зв'язку, хімічне і нафтохімічне ма­шинобудування, верстато-інструментальна, автомобільна, промис­ловість, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, маши­нобудування для легкої і харчової промисловості.

У 2000 р. найбільшої питомої ваги в товарній продукції і галу­зі досягла вже авіаційна промисловість, витиснувши приладобу­дівну. Знизилась також частка електронної промисловості, суд­нобудування, автомобільної промисловості. Разом з тим збільши­лась частка тракторного і сільськогосподарського машинобуду­вання, санітарно-технічного, машинобудування для легкої і хар­чової промисловості. У Києві також виготовляється значна кіль­кість електроустановочних і кабельних виробів, телефонних апа­ратів із застосуванням мікропроцесорної техніки, приладів засо­бів автоматизації і запасних частин до них, апаратури низько­вольтної електричної, медичної техніки і запасних частин до неї, верстатів металорізальних.

Найбільшими підприємствами міста є заводи: КІДАЗ «Авіант», «Арсенал», ім. Артема, «ОУМ» НВО «Електронмаш», «Радар», ВО «Київприлад», ВАТ «Меридіан» ім. С. П. Корольова, ХК «Реле та автоматика», КП «Київтрактородеталь», ВАТ «Завод Більшовик», ВАТ «Росток», ВАТ «Квазар», ВАТ «ТЮК. Київський завод автома­тики ім. Г. І. Петровського», ВАТ «Київський верстатобудівний кон­церн «Веркон», ЗАТ «АТЕК».

Львівська область належить до регіонів, де машинобудування є провідною галуззю економіки: у 1990 р. його частка в структурі продукції області становила 43,2 %, у 2000-му — 14,8 %.

Найбільшого розвитку в області отримали три галузі: промис­ловість засобів зв'язку, радіопромисловість, електронна промис­ловість. Відчутною була також частка підйомно-транспортного машинобудування, автомобільної промисловості, приладобуду­вання, хімічного і нафтохімічного машинобудування, електротех-

390

нічної промисловості, тракторного і сільськогосподарського ма­шинобудування, верстатоінструментальної промисловості.

За період 1990—2000 pp. структурні зміни відбулися переваж­но за рахунок скорочення тих галузей, які в 1990 р. були провід­ними. Так, зменшилась питома вага промисловості засобів зв'яз­ку, електронної, радіопромисловості. Збільшилась частка хіміч­ного і нафтохімічного машинобудування, електротехнічної промис­ловості і автомобільної.

Область виготовляє значну кількість електродвигунів малої по­тужності, приладів, засобів автоматизації і запасних частин до них, інструменту металообробного, металорізальних верстатів з число­вим програмним управлінням, ковальсько-пресових машин, авто­мобілів.

Найбільші підприємства області: ВАТ «Львівський завод ав­тонавантажувачів», державний концерн «Львівприлад», електро­ламповий завод AT «Іскра», державний концерн «Лорта», ВАТ «Львівський автобусний завод».

Рівненська область. Частка машинобудування і металооброб­ки в структурі промислової продукції у 1990 р. була найнижчою се­ред регіонів України — 17,1 %. У 2000 р. вона знизилася до 6,5%, що є одним з найнижчих показників в Україні.

В області набули розвитку тракторне і сільськогосподарське машинобудування, електронна, радіопромисловість та електротех­нічна. У 2000 р. на перше місце вийшла електротехнічна промис­ловість. Найбільш відчутно знизилась частка тракторного і сільсь­когосподарського машинобудування, а також електронної про­мисловості.

Серед інших регіонів область вирізняється виробництвом апа­ратури високовольтної електричної, заготовок точних литих, за­собів обчислювальної техніки і запасних частин до них.

Найбільшими підприємствами машинобудування є ВАТ: «Рів­ненський завод тракторних агрегатів», «Рівненський радіотехніч­ний завод» і «Рівненський завод «Газотрон».

Тернопільська область. Частка машинобудування і металооб­робки в структурі промислової продукції області становила у 1990 р. 20,6 %. У подальшому вона знизилась до 13 % у 2000 р.

Найбільш розвинутими в 1990 р. були: тракторне і сільського­сподарське машинобудування, електронна та електротехнічна про­мисловість, які у 2000 р. виробляли близько 3/4 продукції галузі. Серед інших регіонів України область вирізняється виробницт­вом обладнання світлотехнічного, машин сільськогосподарських для рослинництва.

391

Найбільшими машинобудівними підприємствами області є ВАТ «Ватра» і «Тернопільський комбайновий завод».

Хмельницька область належить до регіонів з високим ступенем розвитку машинобудування і металообробки. їх частка в 1990 р. становила 40,4 % загального обсягу промислової продукції області. У 2000 р. вона скоротилася до 14,9 %.

Область мала багатогалузеву структуру машинобудування. Най­більшу частку займала радіопромисловість, а також електронна, верстато-інструментальна, електротехнічна промисловість, трак­торне і сільськогосподарське машинобудування, машинобудуван­ня для легкої і харчової промисловості, авіаційна промисловість.

За 1990—2000 pp. в галузевій структурі машинобудування відбулися помітні зміни. На перше місце за обсягом виробництва вийшла електротехнічна промисловість, збільшилась частка авіа­ційної промисловості, тракторного і сільськогосподарського ма­шинобудування. За цей же період скоротилась частка електрон­ної та верстато-інструментальної промисловості.

Область виготовляє більше половини загальнодержавного ви­пуску трансформаторів силових (у кількісному обчисленні), комп­лексних трансформаторних підстанцій, а також кабельні вироби, ковальсько-пресові машини, сільськогосподарські машини для рос­линництва, інші вироби.

Найбільшими підприємствами машинобудування і металооброб­ки в області є: ВО «Новатор», AT «Укрелектроапарат», AT «Хмель­ницький завод ковальсько-пресового обладнання «Пригма-прес», ВАТ «Хмельницький завод «Катіон», ЗАТ «Кам'янець-подільський кабельний завод».

Черкаська область належить до регіонів з середнім ступенем розвитку машинобудування і металообробки. У 1990 р. її частка у промисловому виробництві становила 26,7 %, у 2000-му — зни­зилась до 8,7 %. Найбільший розвиток в області отримала прила­добудівна промисловість. Вагомою була частка електронної про­мисловості, тракторного і сільськогосподарського машинобуду­вання, радіопромисловості, енергетичного машинобудування, а та­кож ремонту і обладнання.

За період 1990—2000 рр. приладобудування ще більше зміц­нило свої позиції як провідної галузі. Зросла також питома вага енергетичного машинобудування та машинобудування для легкої і харчової промисловості. Разом з тим скоротилася частка елект­ронної промисловості.

Серед інших регіонів область вирізняється виробництвом кот­лів парових, засобів обчислювальної техніки, устаткування тех-

392

нологічного для переробних галузей АПК, технологічного устат­кування для виробництва будівельних матеріалів.

Найбільшими машинобудівними підприємствами області є: НВО «Ротор», Смілянський радіоприладний завод, ЗАТ «Черкаський завод «Строммашина», ВО «Уманьфермаш», ВАТ «Укрп'єзо».

Чернівецька область. Частка машинобудування і металооброб­ки в структурі промислової продукції області у 1990 р. становила 22,8 %, у 2000-му — 15,0 %.

Найбільшого розвитку в області набули приладобудівна елект­ронна промисловість, хімічне і нафтохімічне машинобудування, ма­шинобудування для легкої і харчової промисловості.

За 1990—2000 рр. відбулися суттєві зміни в структурі галузі. Різко підвищилась частка хімічного і нафтохімічного машинобу­дування та скоротилася частка інших галузей, зокрема: приладо­будівної та електронної промисловості, машинобудування для лег­кої і харчової промисловості.

Сьогодні область вирізняється насамперед виробництвом наф-тогазопереробного обладнання. Здійснюється також випуск засо­бів обчислювальної техніки, телефонних апаратів, металоконструк-цій зварних та деяких інших виробів.

Найбільші підприємства області: ЗАТ «Чернівецький маши­нобудівний завод», державне підприємство Чернівецький завод «Гравітон», ВАТ «Вимірювач».

Чернігівська область. Ступінь розвитку машинобудування і ме­талообробки в області нижчий за середній в Україні. Частка його в структурі промислової продукції у 1990 р. становила 21,5 %, а у 2000-му знизилась до 10,9 %.

Найбільшу питому вагу в 1990 р. мали будівельно-дорожнє, комунальне, тракторне і сільськогосподарське машинобудування, промисловість засобів зв'язку, приладобудівна, автомобільна, електронна та інші підгалузі. У 2000 р. пропорції дещо змінились. Будівельно-дорожнє і комунальне машинобудування зберегло і посилило провідні позиції в області. Проте тракторне і сільсько­господарське перемістилось з другого на четверте місце. Щодо автомобільної промисловості та промисловості засобів зв'язку питома вага їх збільшилась.

Область виготовляє 100 % загальнодержавної кількості пожеж­них машин, а також телефонні апарати, медичну техніку і запасні частини до неї, штамповки, заготовки точні.

Найбільшими підприємствами області є: ВАТ «Чернігівський завод радіоприладів «Чезара», ОП «Завод Пожмашина», ВАТ «Чер-нігівавтодеталь», завод «Ніжинсільмаш».

393

Автономна Республіка Крим. Частка машинобудування і метало­обробки в структурі промислової продукції регіону в 1990 р. стано­вила 34,5 %. У подальшому ця частка знизилась до 23,9 % у 2000 р.

Найбільшого розвитку в 1990 р. набули такі галузі: промисло­вість засобів зв'язку, суднобудування, електронна промисловість, радіопромисловість, ремонт машин і обладнання, виробництво металоконструкцій, електротехнічна промисловість.

За період 1990—2000 pp. відбулися суттєві структурні зміни. Так, різко скоротилась частка промисловості засобів зв'язку, ра­діо- і електронної промисловості. Найбільшу частку сьогодні зай­мають: ремонт машин і обладнання, машинобудування для легкої і харчової промисловості, суднобудування, електротехнічна про­мисловість. Республіка виробляє значну частину трансформато­рів малої потужності, обладнання електрозварювального, елект-роустановочних виробів, устаткування технологічного для пере­робних галузей АПК, автомобілів.

Найбільшими машинобудівними підприємствами регіону є: Керченське AT «Суднобудівний завод «Затока», ВАТ «Завод «Фіо-лент», ВО «Кримпродмаш», ОП «Сімферопольський завод теле­візорів «Фотон» та ін.

Миколаївська область належить до регіонів з високим ступенем розвитку машинобудування і металообробки. У 1990 р. його частка в промисловому виробництві становила 41,7%, у 2000 р. — 22,2 %.

Провідним в області є суднобудування. Набули розвитку також електронна промисловість, дизелебудування, електротехнічна про­мисловість. У 2000 р. зросла частка суднобудування. Практично припинилося виробництво продукції електронної промисловості, дещо збільшилась частка електротехнічної промисловості.

Область виробляє 100 % турбін газових, а також дизелі і ди­зель-генератори, електродвигунів малої потужності, машин сіль­ськогосподарських для рослинництва, виробів загальномашино-будівного призначення.

Найбільші підприємства області: Миколаївський суднобудів­ний завод ім. 61 комунара, AT «Миколаївський суднобудівний завод «Океан», Миколаївське ДП «Чорноморський суднобудівний завод», Миколаївське ВО «Зоря».

Одеська область. У регіоні виробляється широкий спектр продук­ції машинобудування і металообробки. Частка галузі в структурі про­мислової продукції в 1990 р. становила 28,3 %, у 2000-му — 15,6 %. Найбільш вагому структурну частку займали в 1990 р. верстато-інструментальна промисловість, дещо нижчу — електронне, хіміч­не, нафтохімічне, тракторне і сільськогосподарське машинобуду-

394

вання, машинобудування для легкої і харчової промисловості, міжгалузеві виробництва, ремонт машин і обладнання. У 2000 р. на перше місце вийшла електротехнічна промисловість. Зросло також тракторне і сільськогосподарське машинобудування, ре­монт машин і обладнання. Решта галузей зменшили свою частку, особливо електронна промисловість.

Область виробляє: електроустановочні і кабельні вироби, верс­тати металорізальні, ковальсько-пресові машини, прилади і засоби автоматизації та запасні частини до них, устаткування технологіч­не для переробних галузей АПК, медичну техніку і запасні части­ни до неї, вироби загально-машинобудівного призначення.

Найбільші підприємства області: Іллічівський судноремонтний завод, AT «Пресмаш», AT «Завод радіально-свердлильних верс­татів», ВАТ «Одеський завод сільськогосподарського машинобу­дування», Одеський кабельний завод, ОНВО «Кисеньмаш», НВО «Одесхолод» та ін.

Херсонська область. Машинобудування і металообробка є ва­жливою галуззю в структурі промислового комплексу. За 1990— 2000 pp. його частка не змінилась і становить відповідно 19,8 %.

Провідною галуззю в області є суднобудування. Значний роз­виток отримали також тракторне і сільськогосподарське маши­нобудування, електронна та автомобільна промисловість. У 2000 р. суднобудування зберегло лідируючі позиції, наближаєть­ся до нього електротехнічна промисловість. Зменшили свою час­тку тракторне і сільськогосподарське машинобудування, а також електронна промисловість.

Область виготовляє: електродвигуни змінного струму, елект­родвигуни вибухонебезпечні, апаратуру низьковольтну електрич­ну, обладнання електрозварювальне, машини сільськогосподар­ські для рослинництва.

Найбільші машинобудівні підприємства області: суднобудівний завод, ВАТ «Південний машинобудівний завод» (м. Нова Каховка), ВАТ «Херсонські комбайни».