Територіально-галузева структура промисловості причорноморського економічного району у 2000 р.

Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)					Україна	Галузева структура, %
		Причорно­морський район	АР Крим	Миколаївська область	Одеська область	Херсонська область		Причорно­морський район	АР Крим	Миколаївська область	Одеська область	Херсонська область
Вся промисловість	100,0	6,5	1,6	2,0	2,3	0,6	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	6,3	0,9	3,7	1,0	0,7	12,2	11,8	7,3	22,8	5,2	13,3
Паливна промисловість	100,0	1,9	1,2	—	0,3	0,4	10,1	2,9	7,9	—	1,3	5,6
Чорна металургія	100,0	0,4	0,1	0,02	0,3	0,02	27,4	2,1	1,8	0,4	4,0	1,1
Кольорова металургія	100,0	21,4	0,2	19,2	2,0	—	2,5	8,2	0,4	24,2	2,2	—
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	16,7	6,1	—	10,6	0,03	5,8	14,8	22,9	—	26,2	0,3
Машинобудування і металообробка	100,0	9,7	3,0	3,1	2,5	1,1	13,2	19,7	25,3	20,9	14,3	21,8
Деревообробна і целюлозно-паперова про­мисловість	100,0	1,7	0,3	0,1	1,1	0,2	2,3	0,6	0,4	0,2	1,1	0,6
Промисловість будівельних матеріалів	100,0	5,8	1,6	1,3	2,6	0,3	2,6	2,3	2,7	1,7	2,9	1,1
Легка промисловість	100,0	13,7	0,6	9,8	1,4	1,9	1,6	3,4	0,6	7,9	1,0	4,5
Харчова промисловість (без борошномель­но-круп'яної)	100,0	2,4	10,8	2,3	4,5	1,6	17,4	29,0	27,3	20,4	33,9	40,7

Власні паливно-енергетичні ресурси району обмежені. Експлуа­туються родовища природного газу Криму: Глібівське, Задорнен-ське, Джанкойське та Стрілкове. Інші енергоносії в район завозять: вугілля — з Донбасу, нафту — з Поволжя та Кавказу, а також газ, електроенергію — зі Східного та Придніпровського районів.

На місцевих гідроенергоресурсах працюють: Каховська ГЕС на Дніпрі та малопотужні — Первомайська, Костянтинівська і Вознесенська на Південному Бузі. Діють теплові електростанції: Сімферопольська, Севастопольська, Одеська, Миколаївська, Хер­сонська, Керченська. У Миколаївській області споруджена Пів-денно-Українська АЕС.

Машинобудування і металообробка відіграє надзвичайну роль в економіці району і охоплює такі галузі спеціалізації: суд­нобудування і судноремонт, сільськогосподарське машинобуду­вання, верстатобудування, обладнання харчової промисловості, електронне, електротехнічне машинобудування і приладобуду­вання. Налагоджено випуск велико- і маловантажних суден, плавучих кранів, доків, металорізальних верстатів, кукурудзо­збиральних комбайнів, тракторних плугів, устаткування для хар­чової промисловості (млинарське, виноробне, холодильне, а та­кож устаткування для консервного виробництва), важких кра­нів, будівельно-шляхових машин тощо.

Машинобудування відіграє важливу роль у внутрішньорайон-них, міжгалузевих та внутрішньогалузевих зв'язках району. Особ­ливо тісні зв'язки налагоджені в системі суднобудівного галузево­го комплексу, який забезпечують дизелями і дизельними гене­раторами Первомайський машинобудівний завод, електромотора­ми — Новокаховський електромашинобудівний завод, холодиль­ним устаткуванням — Одеський завод, електрозварювальними ма­шинами — Каховський завод електрозварювального устаткування.

У районі виробляється переважна частина морських і річкових суден країни. Центри морського суднобудування: Миколаїв і Херсон. Працює Керченський суднобудівний завод. Судноремон­тні заводи є в Одесі, Іллічівську, Ізмаїлі, Кілії.

До підприємств сільськогосподарського машинобудування, що посідає важливе місце в економіці Причорноморського району, належать Херсонський комбайновий завод, а також Одеський, Сімферопольський, Джанкойський заводи, що виготовляють зап­частини і обладнання для сільськогосподарських машин.

Верстатобудування також є галуззю спеціалізації району. В Одесі зосереджено виробництво радіально-свердлильних верста­тів (універсальні і координаторосточні верстати з програмним ке-

864

руванням, ковальсько-пресове обладнання). Електричне і енерге­тичне устаткування виготовляють у Новій Каховці, Херсоні, Пе-рвомайську, Сімферополі, Одесі.

Металургійний комплекс представлений первинною сиро­винною ланкою. Камиш-Бурунський залізорудний комбінат по­близу Керчі видобуває у кар'єрах залізну руду (Керченський залі­зорудний басейн), збагачує та агломерує її з вапняком і постачає на металургійний завод «Азовсталь» (Маріуполь). Найякісніші в Україні флюсові вапняки для металургії видобувають на Балак-лавському родовищі, які транспортують у Запоріжжя і Маріуполь. Поблизу Миколаєва розташований глиноземний завод. Перероб­на металургія представлена Одеським сталедротовим заводом, це­хами малої металургії великих машинобудівних заводів Одеси, Ми­колаєва та Херсона.

Хімічна промисловість району має здебільшого внутрішньо-районне обслуговуюче значення. Низка підгалузей хімії працю­ють на світовий ринок — виробництво брому, реактивів, пергід­ролю, хіміко-фармацевтичних препаратів.

Хімічна промисловість Причорноморського району працює здебільшого на власній сировині (ропі, солях озер і лиманів), част­ково на довізній сировині (нафта, аміак, сірчаний колчедан, апатит, ільменит). Хімічний комплекс району включає: основну хімію (мін-добрива: суперфосфат, азотні, амофос; сірчана кислота, сода, бром та його сполуки, двоокис титану, мідний купорос тощо); малото-нажне хімічне виробництво (хіміко-фармацевтика, побутова хі­мія, парфумерно-косметична промисловість; лакофарбове вироб­ництво; переробка полімерних матеріалів).

Найважливішими підприємствами хімічної промисловості в Причорноморському економічному районі є: виробничі об'єд­нання «Хімпром» у Севастополі; «Титан» у Красноперекопську; хімічний завод у Саках; Одеський суперфосфатний, припортовий азотнотуковий завод; хіміко-фармацевтичний лакофарбовий за­вод в Одесі; Кримський завод двоокису титану; Сімферопольсь­кий завод пластмасових виробів для машинобудування, парфумер­но-косметичний комбінат в Миколаєві. Реконструйовано Красно-перекопський хімзавод, збудовано Південно-Сиваський магнезій­ний завод. Нафтопереробна промисловість представлена Херсон­ським і Одеським нафтопереробними заводами.

Лісопромисловий комплекс має місцеве значення. У районі існують підприємства целюлозно-паперової промисловості: Цю-рупинський целюлозно-паперовий комбінат та Ізмаїльський целю­лозно-картонний комбінат.

865

Недостатньо розвинута в районі промисловість будівельних

матеріалів. На заводах цієї галузі виготовляють залізобетонні ви­роби, м'яку покрівлю, лінолеум. Великі заводи — Миколаївський цементний завод, Балаклавський цементно-шиферний комбінат.

Значного розвитку набула легка промисловість. Підприємст­ва цієї галузі зосереджені в основному в обласних центрах. Голов­на галузь промисловості — бавовняна (Херсонський бавовняний комбінат). Працюють підприємства швейної, трикотажної, шкіря­но-взуттєвої промисловості.

У Причорноморському економічному районі сформувались про­мислово-економічні вузли з багатогалузевою структурою про­мислового виробництва при вирішальній ролі машинобудування і металообробки. Найбільші з них — Одеський, Миколаївський та Херсонський. У кожному з них розташовані також підприємс­тва легкої і харчової промисловості. Великими промисловими ву­злами є Каховсько-Береславський, Сімферопольський, Севасто­польський, Керченський і Саксько-Євпаторійський.

Одеський — найбільший промисловий вузол спеціалізується на продукції машинобудування і металообробки.

У Миколаївському промвузлі домінує машинобудування, особ­ливо підприємства суднобудування. Легка промисловість пром­вузла представлена трикотажним і швейним, шкіряним, взуттєвим і швейно-галантерейним виробництвом; харчова промисловість — м'ясним і хлібним комбінатами, лікеро-горілчаними заводами, кондитерською і макаронною фабриками. Багатогалузеві промис­лові центри Миколаївської області — Первомайськ і Вознесенськ.

Ядром Херсонського промвузла є Херсон. Тут добре розвинуті машинобудування, функціонують заводи суднобудування і суд­норемонтний, комбайнобудування, карданних валів, електрома­шинобудівний, гумотехнічних виробів. У галузі легкої промисло­вості функціонує найбільший в Україні Херсонський бавовняний комбінат, фабрика швейних спортвиробів. Харчова промисло­вість представлена консервним, рибним, м'ясним комбінатами, кондитерською та макаронною фабриками, працюють підприємс­тва будіндустрії, скляної і керамічної промисловості.

До складу Каховсько-Бериславського промвузла входять міста Каховка, Нова Каховка, Берислав, Дніпрянець, Козацьке та ін. Провідними галузями промисловості є машинобудування, харчо­ва та виробництво будматеріалів.

Галузями спеціалізації Сімферопольського промвузла є маши­нобудування і металообробка, електромашинобудування. Легка промисловість промвузла спеціалізується на швейному, трикота-

866

жному, взуттєвому, шкіряно-галантерейному виробництві та тек­стильно-художніх виробах. Харчова промисловість представлена консервними заводами, тютюново-ферментаційним комбінатом, кондитерськими і макаронними фабриками; хімічна — заводами побутової хімії і пластмас.

Провідною галуззю Севастопольського промвузла є харчова промисловість, у тому числі рибна і рибоконсервна.

Місто Керч — центр Керчинського промвузла і порт на сході Криму. Значний розвиток у промвузлі отримала промисловість будівельних матеріалів, залізорудна, чорна металургія.

До Саксько-Євпаторійського промислового вузла входять Єв­паторія і Саки. Домінуючими галузями є курортне господарство з санаторіями, будинками відпочинку, пансіонатами. Розвинута харчова промисловість. У Саках функціонує хімічний завод.

Агропромисловий комплекс є провідним міжгалузевим комп­лексом Причорноморського економічного району. В загальноукраї­нському поділі праці район виділяється виробництвом зерна (майже третину в Україні), соняшнику, винограду, фруктів, овочів, м'яса і вовни. Виробництво валової продукції сільського господарства в загальному обсязі України становить 14,4 %.

Сільське господарство району характеризується багатогалузе­вою структурою як землеробства, так і тваринництва. Основний напрям його спеціалізації — зерново-тваринницький з добре роз­винутим садівництвом, виноградарством і овочівництвом. Пито­ма вага рослинництва в районі значно перевищує тваринництво. Показники виробництва основних видів сільськогосподарської продукції наведені у табл. 4.54.

Таблиця 4.54