Територіально-галузева структура промисловості карпатського економічного району у 2000 р.

Галузі промисловості	Україна	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)					Україна	Галузева структура, %
		Карпатський район	Закарпатська область	Івано-Франківська область	Львівська область	Чернівецька область		Карпатський район	Закарпатська область	Івано-Франківська область	Львівська область	Чернівецька область
Уся промисловість	100,0	4,2	0,4	1,2	2,1	0,3	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	5,7	0,2	3,3	1,8	0,4	12,1	17,0	5,6	33,3	10,4	13,5
Паливна промисловість	100,0	8,0	—	2,4	5,7	—	10,1	16,5	—	16,2	22,0	—
Чорна металургія	100,0	0,1	—	0,0	0,1	0,0	27,4	0,5	—	0,0	0,7	0,7
Кольорова металургія	100,0	0,4	0,1	0,0	0,2	0,0	2,4	0,1	0,5	0,1	0,2	—
Хімічна і нафтохімічна промисловість	100,0	6,1	0,1	3,0	2,6	0,4	5,9	6,9	1,5	11,3	5,6	3,1
Машинобудування і металообробка	100,0	4,0	0,3	0,6	2,6	0,6	13,4	10,4	9,4	5,4	12,4	17,3
Деревообробна і целюлозно-папе­рова промисловість	100,0	24,0	6.4	4,6	1,2	2,4	2,4	9,6	28,5	6,2	8,0	11,5
Промисловість будівельних матеріалів	100,0	11,8	1,3	4,6	5,1	0,7	2,7	6,6	8,3	8,7	5,4	5,0
Легка промисловість	100,0	19,7	3,4	6,1	7,8	2,3	1,6	5,6	11,0	6,0	4,2	7,9
Харчова промисловість (без борош­номельно-круп'яної)	100,0	8,1	1,0	1,2	4,9	1,0	16,8	22,3	30,5	п,з	25,5	33,5

Висока освоєність Львівсько-Волинського басейну супрово­джується старінням існуючих шахт, відсутністю нового шахтного будівництва, значною моральною і фізичною зношеністю шахт­ного обладнання. Це перешкоджає нарощуванню і підтриманню на належному рівні вугледобування, погіршується паливозабез-печення місцевих електростанцій і стабільність їх роботи, особ­ливо в осінньо-зимовий період.

Нафтопереробна промисловість зосереджена в Дрогобичі і Над­вірній. Ці заводи забезпечують регіон бензином, мазутом після ваку­умної перегонки, гідроочищеними мастильними матеріалами, наф­тобітумом, твердими парафінами та ін. Вони переробляють біль­шість української нафти, є стратегічно важливими, але в сучасних економічних умовах мають завантаження не більше 50 % від проект­ної потужності і працюють протягом року лише кілька місяців. Слід зауважити, що в перспективі нафтопереробні заводи району будуть працювати лише на імпортованій, в першу чергу з Росії, сировині, бо родовища є вичерпаними. Тому необхідно прискорити модерніза­цію існуючих потужностей для збереження цієї галузі спеціалізації.

Машинобудування в регіоні спеціалізується на виробництві ливарного обладнання, нафтопромислового устаткування та устат­кування для тваринництва і кормовиробництва, виготовлення ко­вальсько-пресових машин. Зниження місткості внутрішнього ри­нку відбулось через обмеження капітальних вкладень і купівель­ної спроможності населення, що призвело до падіння вироб­ництва в галузі. Виконання інвестиційних проектів (в основному іноземних) для створення нових конструкцій машин, технологій і потужностей сприяло підвищенню обсягів виробництва у 2000 р.

У галузевій структурі хімічної промисловості переважають фондомісткі галузі: гірничохімічна, основна хімія, промисловість хімічних волокон та синтетичних барвників. Калушське ВАТ «Оріана» переробляє продукцію, напівфабрикати Надвірнянсько-го і Дрогобицького НПЗ, а також місцевих, складних полімінера-льних руд, де функціонують виробництва вінілхлориду, перхлор-вуглеводнів, полікарбецину, цинебу, хлору та каустичної соди.

У структурі лісового комплексу істотну роль відіграють лісо­ва, деревообробна і целюлозно-паперова промисловість. Частка лісопромислового комплексу і надалі посідатиме значне місце в господарському комплексі, що зумовлено наявністю лісосиро­винних ресурсів і забезпеченістю трудовими ресурсами.

Регіон є перспективним для подальшого розвитку виробницт­ва меблів, які є конкурентоспроможними на вітчизняному ринку як за ціною, так і за якістю.

835

Будівельний комплекс регіону працює недосидь ефективно. Зберігаються диспропорції, що склалися в економіці між вироб­ничими галузями і соціальною сферою. Незбалансованість виро­бничих програм, будівельних потужностей, ресурсного потенціа­лу веде до заморожування значних коштів, існування довгобудів, зниження ефективності дії як самого комплексу, так і майбутніх промислових та соціальних проектів.

Останнім часом в економіці району відбувається постійне зрос­тання частки агропромислового комплексу, що є загалом пози­тивною тенденцією для всього господарства. Від галузей, що за­безпечують АПК засобами виробництва, безпосередньо залежить рівень матеріально-технічного оснащення суміжних галузей АПК. У районі переважає частка тракторного і сільськогосподарського машинобудування, ремонт тракторів і сільськогосподарських ма­шин у структурі не перевищує 24 %. Недоліком районного АПК є відсутність підприємств з виробництва тари та пакувальних мате­ріалів; а також недостатнє забезпечення тваринництва та харчової промисловості продукцією мікробіологічної галузі.

Карпатський район характеризується великою різноманітніс­тю сприятливих природних ресурсів для сільського господарства; є значно диференційованим виробничо-територіальним комплек­сом. Північна частина розташована в поліській зоні, східна — це лісостепова зона, західна — тепла Закарпатська, південна — гір­ська Карпатська. Карпати поділяються ще на 6 сільськогосподар­ських виробничих підзон: Передкарпатську низинну, Передкар-патську передгірську, Гірську західну, Гірську східну, Закарпат­ську передгірську, Закарпатську низинну.

Таблиця 4.47

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ

ПРОДУКЦІЇ У КАРПАТСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р.

(у господарствах усіх категорій), тис. т

Види продукції	Україна	Карпатсь­кий район		Закарпат­ська область		Івано-Франківсь­ка область		Львівська область		Чернівець­ка область
		усього	у%до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	У % до України	усього	у % до України
Зерно	24 459	1227,2	5,0	166,8	13,6	253,1	1,0	481,4	2,0	325,9	1,3
Цукрові буряки (фабричні)	13199	923,9	7,0		_	201,7	1,5	400,6	3,0	321,6	2,4

836

Закінчення табл. 4.47

Види продукції	Україна	Карпатсь­кий район		Закарпат­ська область		Івано-Франківсь­ка область		Львівська область		Чернівець­ка область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Соняшник	3457	8,0	0,2	1,2	0,0	0,6	0,0	—	—	6,2	0,2
Овочі	5821	673,5	11,6	123,3	2,1	135,4	2,3	268,6	4,6	146,2	2,5
М'ясо (у забійній вазі)	1663	197,3	11,8	45	2,7	55,3	3,3	68	4,1	29	1,7
Молоко	12 658	1816,4	14,3	360	2,8	91,4	0,7	1032	8,2	333	2,6
Яйця, млн шт.	8809	958,1	10,9	230	2,6	79,1	0,9	466	5,3	183	2,0

У Передкарпатській низинній підзоні сільськогосподарське виробництво різногалузеве з провідним значенням тваринництва і технічних культур як товарних галузей. Основний напрям тва­ринництва підзони — молочно-м'ясне скотарство та напівсальне свинарство. Вовно-м'ясне вівчарство знаходить тут необхідні умови для розвитку лише на суходольних пасовищах; сприятли­вими є умови для розвитку птахівництва і риборозведення. У під­зоні посіви зернових і технічних культур займають найбільшу питому вагу порівняно з Карпатською зоною в цілому. З техніч­них культур провідне місце в підзоні займають цукрові буряки, льон, соняшник, ріпак озимий, тютюн. У Передкарпатській пе-редгірській підзоні тваринництво займає провідне місце. Значно зменшується порівняно з низинними районами питома вага ріль­ництва, але зростає частка садівництва. Основним напрямом тва­ринництва залишається молочно-м'ясне скотарство. Питома вага вівчарства значно перевищує показники свинарства і птахівницт­ва. Товарною продукцією рільництва є технічні культури і овочі.

Земельні угіддя гірських територій розміщуються у вертикаль­ному напрямі, починаючи з гірських долин аж до високогірних пасовищ-полонин. У гірській західній підзоні зростає значення тваринництва як основного напряму сільськогосподарського ви­робництва. Сприятливі умови в підзоні також для ведення вовно-молочно-м'ясного вівчарства, м'ясного свинарства. З технічних культур тут вирощують льон-довгунець. Гірська східна підзона —

837

це підзона пасовищного тваринництва і лісових промислів. Про­відною галуззю тваринництва є м'ясо-молочне скотарство і вов-но-м'ясне вівчарство. Рільництво майже відсутнє, а невеликі площі орної землі використовуються в основному під посіви кар­топлі, вівса і багаторічних трав.

У Закарпатській передгірській підзоні є найбільш сприятливі умови для розвитку садівництва і виноградарства, а також тва­ринництва, основними напрямами якого тут є: молочно-м'ясне скотарство, м'ясне свинарство і вовно-молочне вівчарство. Осно­вою кормової бази для тваринництва є кукурудза. Сільське гос­подарство Закарпатської низинної підзони різногалузеве і най­більш інтенсивне у зоні; широко розвинуте тваринництво, в кормовій базі якого велику роль відіграє кукурудза. Колективні сільськогосподарські підприємства спеціалізуються на молочно-м'ясному скотарстві, напівсальному свинарстві та напівтонкору­нному вовно-м'ясному вівчарстві. Розвинуте виноградарство, са­дівництво і ягідництво. Ця зона є зоною спеціалізації на продук­тах тваринництва, виноградарства і технічних культур — тютюну та соняшнику. Поряд з технічними культурами товарними в ріль­ництві є овочеві і зернові.

Профілюючими галузями харчової промисловості регіону є м'ясна, молочна, борошномельна, хлібопекарська, кондитерська, цукрова. Показники виробництва основних видів продовольчих товарів наведено у табл. 4.48. У міжрегіональному обміні Кар­патський економічний район бере участь у поставках не тільки м'яса, цукру, молока, спирту, а й вина, соків, плодоовочевих кон­сервів, тютюнових виробів. Рівень споживання основних продук­тів харчування населенням Карпатського економічного району нижчий за відповідні середньоукраїнські показники, особливо біл­кової групи (м'ясо, риба, цукор, олія).

Транспорт. Територію Карпатського економічного району перетинає в усіх напрямах густа мережа залізничних і автомо­більних шляхів, головні з них виходять на західний кордон України в Польщу, Угорщину, Словаччину, Румунію, Молдову. Міжнародний аеропорт Львова з'єднує регіон з багатьма краї­нами світу. Гірські річки використовують як засіб для транспор­тування лісу.

Вантажні і пасажирські перевезення здійснюються в основно­му автотранспортом, чому сприяє розгалужена мережа автошля­хів з твердим покриттям. Головні автошляхи району — Київ— Львів—Перемишль, Київ—Чоп, Рахів—Хуст—Ужгород, Мукаче­ве—Ужгород, Львів—Берегово.

838

Таблиця 4.48

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ У КАРПАТСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

Види продукції	Україна	Карпат­ський район		Закар­патська область		Івано-Франків­ська область		Львівська область		Черніве­цька область
		усього	у % до України	усього	у %до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Борошно	3068	230	7,5	30	0,9	38	1,2	114	3,7	48	1,5
Хліб і хлібо­булочні ви­роби	2461	176	7,2	22	0,9	24	0,9	107	4,3	23	0,9
Цукор-пісок	1780	76,3	4,3	—	—	21,1	1,2	17,9	1,0	37,3	2,1
М'ясо (вклю­чаючи суб­продукти І категорії)	400	33,0	8,3	1,2	0,3	14,3	3,5	13,2	з,з	4,3	Ы
Продукція з незбираного молока	699	25,0	3,6	2,7	0,4	12,1	1,7	6,5	0,9	3,7	0,5
Тваринне масло	135,4	24,4	1,8	0,1	0,0	1,6	1,2	21,9	16,3	0,8	0,6
Олія	971,6	112,0	11,5	0,4	0,0	1,0	0,1	100,0	10,3	10,6	1,0
Сири жирні (включаючи бринзу)	67,3	27,6	41,0	0,1	0,0	2,4	3,5	24,0	35,8	1,1	1,6
Консерви (млн умов­них банок)	1283	109,9	8,6	22,2	1,7	4,3	0,3	75,6	5,8	7,8	0,6

Залізничний транспорт району також високорозвинутий: загаль­на довжина залізничної колії — 2887 км, з них електрифіковані — 1023 км, проходять залізничні магістралі — Київ—Чоп, Київ— Львів—Перемишль, Львів—Стрий—Мукачеве, Ботево—Короле­ве—Рахів—Делятин. Основні вантажі, що перевозяться залізни­цями: вугілля, мінеральні добрива, гірничо-хімічна і хімічна про­дукція, нафта, нафтопродукти, лісоматеріали, сировина і готова продукція для харчової промисловості.

839

З північного сходу на південний схід територією району про­ходять нафтопроводи «Дружба» і Уренгой—Помари—Ужгород, через які з Росії транспортується на Захід нафта, а також продук-топровід Броди—Самбір—Дрогобич, через який перекачуються бензин і керосин та етиленопровід з Румунії.

Зовнішньоекономічна діяльність. Експорт Карпатського ре­гіону становить 768,1 млн дол. США, або 5,3 % у загальному об­сязі експорту України, що є одним з найнижчих показників серед регіонів України, хоча продукція його є досить важливою: про­дукція хімічної та нафтохімічної промисловості, машинобуду­вання, деревина та вироби з неї, меблі, м'ясо, вовна, плодово-овочеві консерви та інша продукція переробки сільськогосподар­ської сировини. В експортній діяльності задіяні 2302 підприємст­ва, на жаль, переважає сировинний напрям експорту і найближ­чим часом різкої зміни його на продукцію технологічного напряму не передбачається. Валютні надходження дозволяють підтримувати і розширювати виробничий потенціал, особливо в експортному секторі.

Імпортується, як правило, готова високотехнологічна продук­ція та вироби критичного напряму — ліки, нафтопродукти, спе­цифічна сировина і домішки та витратне устаткування (у значно меншій кількості) для місцевих деревообробних підприємств, харчової та легкої промисловості на суму 705 млн дол. США, що становить 5,1 % від України. Сальдо експорту-імпорту є до­датним, перевищення на 63,1 млн дол. США. Напрямом покра­щання зовнішньоекономічної діяльності регіону є вдосконален­ня структури експорту, підвищення частки продукції обробної промисловості.

Економічна криза не обминула жодної галузі господарського комплексу, жодного сектору економіки району. Це стосується і соціальної сфери, де основні показники погіршуються, бо відбу­вається падіння обсягу надання послуг у торгівлі, громадському харчуванні, побутовому обслуговуванні, медичному забезпеченні і освітній галузі. Лише забезпеченість населення житлом у серед­ньому на одного жителя та забезпеченість потужностями амбула­торно-поліклінічних закладів є вищими, ніж у 1990 р. Основні показники розвитку соціальної сфери наведено у табл. 4.49. Кар­патський район належить до регіонів, в яких споживання благ і послуг населенням відрізняється порівняно високою питомою ва­гою споживання з особистих підсобних господарств, а звідси і більш низькою часткою і обсягом витрат населення на купівлю в торгівлі.

840

Поліпшується ще один важливий показник — забезпеченість житлом у середньому на одного жителя, хоча він ще далекий від середньоєвропейського рівня. Значна частина житла оновлена в Закарпатській області за останні три роки за рахунок цільових державних субвенцій на подолання наслідків катастрофічної по­вені 1998 р.

Таблиця 4.49

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ КАРПАТСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

Показники	Україна	Карпатсь­кий район		Закарпатська область	Івано-Франківська область	Львівська область	Чернівецька область
		усього	у % до України
Торгівля і послуги Роздрібний товарооборот, млн грн	28 757,4	3631,9	12,6	744,9	588,0	1820,4	478,6
Роздрібний товарооборот на одну особу населення, грн	279	260	93,0	254	219	311	284
Кількість об'єктів роздріб­ної торгівлі, тис.	103,2	14,9	14,4	2,9	3,0	7,3	1,7
Кількість об'єктів ресто­ранного господарства, тис.	33,1	5,3	16,1	1,2	1,0	2,5	0,6
Торгова площа магазинів, тис. м2	7029	849	12,1	182	158	406	103
Кількість місць на об'єк­тах ресторанного госпо­дарства, тис.	1916	266	13,8	51	50	128	37
Платні послуги (у фактич­них цінах), млн грн	15 766,2	1704,8	10,8	274,3	296,0	921,0	213,5
Платні послуги на одну особу населення (у фактич­них цінах), грн	319	295	92,5	214	203	340	229
Побутові послуги (у фак­тичних цінах), млн грн	1045,6	89,5	8,6	14,8	19,3	37,4	18,0
Побутові послуги на одну особу населення (у фактич­них цінах), грн	21	14	66,7	12	13	14	19
Освіта Середні навчальні заклади освіти (на початок навчаль­ного року), кількість	22 210	3435	15,5	722	772	1479	462

841

Продовження табл.4.49

Показники	Україна	Карпатсь­кий район		Закарпатська область	Івано-Франківська область	Львівська область	Чернівецька область
		усього	у % до України
у них учнів, тис.	6764	958	14,1	208	222	390	138
Підготовка (випуск) квалі­фікованих робітників про­фесійно-технічними нав­чальними закладами, тис.	266,8	33,7	12,6	5,1	5,4	19,3	3,9
Вищі навчальні заклади І—II рівнів акредитації (на початок навчального року) кількість закладів	664	96	14,5	15	25	40	16
у них студентів, тис.	528,0	74,6	14,1	8,2	19,4	33,4	13,6
Вищі навчальні заклади НІ—IV рівнів акредитації кількість закладів	315	31	9,8	4	6	17	4
у них студентів, тис.	1402,9	140,4	10,0	14,5	24,5	83,8	17,6
Заклади культури та ми­стецтва Театри, од.	131	22	16,8	5	4	10	3
Музеї, од.	378	44	11,6	4	15	18	7
Бібліотеки, од.	20 722	3317	16,0	616	831	1439	431
Клуби, од.	20 408	3128	15,3	534	767	1424	403
Медичне обслуговування Кількість лікарів усіх спе­ціальностей (на 10 тис. на­селення)	46,2	49,3	107,1	40,6	45,6	51,9	47,2
Кількість середнього ме­дичного персоналу (на 10 тис. населення)	110,3	109,0	98,8	103,1	107,6	113,8	101,0
Кількість лікарняних лі­жок (на 10 тис. населення)	95,0	92,3	97,1	84,4	88,6	96,3	87,6
Планова місткість амбула­торно-поліклінічних закла­дів (відвідування за зміну на 10 тис. населення)	198,4	165,7	83,5	189,8	141,8	176,1	162,4
Відпочинок Санаторії та пансіонати з лікуванням, місць	150 554	27 011	17,9	3564	2743	19 807	897

842

Закінчення табл.4.49

Показники	Україна	Карпатсь­кий район		Закарпатська область	Івано-Франківська область	Львівська область	Чернівецька область
		усього	у % до України
Будинки та пансіонати від­починку, місць	62 923	685	1,1	200	145	340
Бази відпочинку, місць	237 728	4660	2,0	1615	627	2037	381
Дитячі оздоровчі табори, місць	227 179	14926	6,6	3662	3643	3631	3990
Грошові доходи і витра­ти населення Грошові доходи, всього, млнгрн	86 911	6778	7,8	1125	1464	3405	784
Грошові доходи у розра­хунку на душу населення, грн	1755,7	1120,1	63,8	876,9	1006,2	1256,6	842,4
Грошові витрати та заоща­дження, всього, млн грн	83777	8399	10,0	1480	1432	4010	1477
Грошові витрати у розра­хунку на душу населення, грн	1692,4	1228,3	72,6	1153,2	984,1	1479,7	1157,2

Забезпеченість населення потужностями амбулаторно-полік­лінічних закладів підвищується, бо розширюється мережа комер­ційних аптек, лікарень та поліклінік, де, на жаль, не можуть ліку­ватися всі бажаючі через вищий, ніж у державі, рівень оплати на­даних медичних послуг.

Кількість студентів у вищих навчальних закладах освіти всіх рівнів акредитації збільшується. Ця тенденція є позитивною, бо збільшується доступ до вищої освіти бажаючих. Кількість учнів, що навчаються в середніх закладах освіти залишається постій­ною, хоча в гірських районах вона зменшується.

Підготовка кваліфікованих робітників у професійно-навчальних виховних закладах має тенденцію до зниження, бо економічна криза перешкоджає відкриттю великої кількості нових виробництв, а на­вантаження на одне робоче місце посилюється. Молодь, закінчивши ПТУ, як правило, шукає заробітку за межами області.

Клуби, масові універсальні бібліотеки, музеї, театри та інші зак­лади культури переживають нелегкий період. Низька купівельна спроможність населення не сприяє їх повному використанню.

843

Сприятливі кліматичні умови, наявність родовищ мінеральних вод, лікувальних грязей, озокериту, екологічно чисте природне середовище визначають придатність Карпатського економічного району для розвитку рекреаційного господарства різного напря­му. Тут розміщено 249 рекреаційних закладів тривалого перебу­вання місткістю 35 925 місць. Серед них переважають санаторно-курортні заклади — 46 %, заклади оздоровлення та відпочинку становлять — 35 % загальної кількості. Необхідно зазначити, що санаторії та пансіонати з лікуванням переважають у Львівській області, а бази відпочинку — у Закарпатській. У районі знахо­диться 40 туристичних об'єктів, з них 46 % — це туристичні бази місткістю 3735 місць, та 33 % — туристичні готелі з місткістю 3898 місць. Найбільше туристичних закладів та третина місць припадає на Закарпатську та Львівську області, відповідно 15 об'єктів з місткістю 3807 та 10 з місткістю 2998 місць, на Івано-Франківську та Чернівецьку припадає відповідно 18—19 % місць. Карпати — це єдиний регіон в Україні, де є всі можливості для розвитку гірськолижного спорту. Основні зони — Славська і Роз-луцька (Львівська обл.), Рахівська, Воловецька (Закарпатська обл.), Ворохтянська (Івано-Франківська обл.). Регіон має найбагатші мис­ливські угіддя в Україні. Серед них можна виділити лісомис­ливське господарство «Майдан» (Львівська обл.), «Осмолода», «Карпати» (Закарпатська обл.), «Буковинське» (Чернівецька об­ласть). Район має відповідні умови для організації водних видів спорту завдяки наявності річок Черемош, Прут, Тиса, Уж, Дністер. Гірські масиви Карпат мають умови для розвитку альпінізму.

Важливою складовою рекреаційного потенціалу є його істо-рико-культурні ресурси, до яких належать пам'ятки історії, архі­тектури, культурні цінності, шедеври мистецтв, численні замки, палаци, монастирі різних епох, якими багаті старовинні міста ра­йону — Львів, Жовква, Чернівці, Ужгород.