3.3. Галузева і територіальна структура господарства

Галузева структура економіки Придніпров'я має ряд особли­востей. Тут сформувався господарський комплекс зі значною пе­ревагою промисловості над сільським господарством, співвідно­шення яких у структурі випуску товарів і послуг становить 6:1, а у створенні валової доданої вартості — 5:1.

У структурі господарського комплексу району за випуском (то­вари і послуги) промисловість становить 62,3 %; сільське госпо-

688

дарство — 9,8; будівництво — 3,3; транспорт і зв'язок — 6,7; га­лузі сфери обігу — 4,6; соціально-культурна сфера — 3,8 %.

У галузях, що виробляють товари, створюється понад 64 % валової доданої вартості, в тому числі в промисловості майже 48 % і сільському господарстві близько 11 %. У галузях, що на­дають послуги, створюється близько 36 % валової доданої варто­сті економіки, з них особливо виділяється транспорт і зв'язок — понад 11 % і галузі сфери обігу — понад 7 %.

За обсягом створення валової доданої вартості в Україні При­дніпров'я характеризується високою часткою галузей, що вироб­ляють товари, — 19,2 %, зокрема, промисловість — 23,2, будів­ництво — 14,7 і сільське господарство — 12,5 %. (табл. 4.10).

Таблиця 4.10

Територіально-галузева структура валової додаткової вартості економіки придніпровського економічного району у 2000 р.

Галузі	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)					Галузева структура, %
	Україна	Придніпровський район	Дніпропетровська область	Запорізька область	Кіровоградська область	Україна	Придніпровський район	Дніпропетровська область	Запорізька область	Кіровоградська область
Усього	100,0	16,6	9,2	5,8	1,6	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Галузі, які виробля­ють товари	100,0	19,2	10,9	6,8	1,5	55,1	64,1	65,4	65,5	51,6
Промисловість	100,0	23,2	14,1	8,3	0,8	34,2	47,8	52,2	49,7	16,2
Будівництво	100,0	14,7	8,8	4,5	1,4	5,2	4,6	5,0	4,1	4,5
Сільське господарство	100,0	12,5	4,6	4,5	3,4	14,1	10,7	7,1	11,1	29,8
Інші галузі, які вироб­ляють товари	100,0	10,0	6,7	2,1	1,2	1,6	1,0	1,1	0,6	1,1
Галузі, які надають послуги	100,0	13,2	7,1	4,4	1,7	44,9	35,9	34,6	34,5	48,4
Транспорт та зв'язок	100,0	12,8	6,6	4,1	2,1	14,8	11,4	10,6	10,5	19,5
Галузі сфери обігу	100,0	11,8	6,1	4,4	1,3	9,9	7,1	6,6	7,7	8,2
Житлово-комунальне господарство	100,0	17,1	10,9	4,7	1,5	5,5	5,7	6,5	4,5	5,2
Галузі соціально-куль­турної сфери	100,0	13,4	6,7	4,6	2,1	8,3	6,7	6,0	6,7	ю, 8
Інші галузі, які нада­ють послуги	100,0	12,7	7,0	4,5	1,2	6,4	4,9	4,9	5,1	4,7

689

Промисловість — основна галузь господарського комплексу Придніпровського економічного району. Тут працює близько 31% загальної чисельності зайнятих в економіці району, зосере­джено понад 24 % основних фондів. У районі виробництво чаву­ну становить 11,9 млн т (46,3 % до України), сталі — 14,7 млн т (46,2 %), готового прокату — 11,7 млн т (52 %), сталевих труб — 174 млн м (76 %), видобуток залізної руди — 49,4 млн т (88,4 %), марганцевої руди (товарної) — 2,7 млн т (100 %).

У загальнодержавному поділі праці район виділяється спеціа­лізацією (за основними галузями промисловості): електроенерге­тика (Запорізька обл.), чорна металургія (Дніпропетровська, За­порізька обл.), кольорова металургія (Запорізька обл.), машино­будування і металообробка (Кіровоградська і Запорізька обл.), промисловість будівельних матеріалів (Кіровоградська обл.), хар­чова промисловість (Кіровоградська обл.).

Частка району в загальному обсязі України по чорній і кольо­ровій металургії перевищує 50 %, досить високою є питома вага електроенергетики та машинобудування і металообробки — по­над 20 % (табл. 4.11).

У галузевій структурі промисловості (за обсягом продукції) провідне місце належить чорній металургії, машинобудуванню і металообробці, а також харчовій промисловості.

У структурі металургії значну перевагу має чорна металургія. За обсягами продукції в її складі виділяється: виробництво чор­них металів, видобуток та збагачення рудної сировини для чорної металургії, відкритий видобуток руд чорних металів, виробницт­во труб, виробництво електроферосплавів, коксохімічна промис­ловість, виробництво вогнетривів і вторинна обробка чорних ме­талів. У кольоровій металургії особливий розвиток отримала алю­мінієва промисловість, розвинуті також промисловість рідкісних металів та напівпровідникових матеріалів (зокрема, видобуток та збагачення руд рідкісних металів), титано-магнієва промисловість. У структурі машинобудування і металообробки за обсягом ви­пуску продукції виділяються: авіаційна промисловість, електро­технічна промисловість, автомобільна промисловість, виробницт­во електротехнічних машин, устаткування апаратури і виробів ви­робничого призначення, ремонт пересувного складу залізниць, сіль­ськогосподарське і тракторне машинобудування, залізничне маши­нобудування, верстатобудівна та інструментальна промисловість, промисловість з виробництва штучних алмазів, металургійне ма­шинобудування, промисловість міжгалузевих виробництв, хіміч­не і нафтохімічне машинобудування, акумуляторна та елементна промисловість, виробництво ковальсько-пресового устаткування.

690

Таблиця 4.11

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ в 2000 р.

Галузі промисловості	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)					Галузева структура, %
	Україна	Придніпровський район	Дніпропетровська область	Запорізька область	Кіровоградська область	Україна	Придніпровський район	Дніпропетровська область	Запорізька область	Кіровоградська область
Уся промисловість	100,0	25,4	16,0	8,7	0,7	100,0	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	21,3	7,7	12,5	1,1	12,2	10,2	5,9	17,6	17,6
Паливна промисло­вість	100,0	6,1	4,6	1,3	0,2	ю, 1	2,4	2,9	1,5	3,1
Чорна металургія	100,0	54,6	39,9	14,7	0,0	27,4	58,7	68,3	46,3	1,3
Кольорова металур­гія	100,0	51,0	7,7	42,7	0,6	2,5	5,0	1,2	12,3	2,1
Хімічна та нафтохі­мічна промисловість	100,0	16,6	15,2	1,3	0,1	5,8	3,8	5,5	0,9	0,5
Машинобудування і металообробка	100,0	20,2	9,3	9,7	1,2	13,2	10,5	7,7	14,7	22,2
Деревообробна і це­люлозно-паперова промисловість	100,0	4,3	4,2	0,0	0,1	2,3	0,4	0,6	0,0	0,3
Промисловість буді­вельних матеріалів	100,0	9,5	7,4	2,0	0,1	2,6	1,0	1,2	0,6	5,5
Легка промисловість	100,0	5,8	4,0	1,1	0,7	1,6	0,4	0,4	0,2	1,5
Харчова промисло­вість (без борошно-мельно-круп 'яної)	100,0	10,1	5,8	2,8	1,5	17,4	6,9	6,3	5,6	35,8

У міжгалузевому комплексі металургії і обробки металів у Дніп­ропетровській області вирізняються 32 експортно орієнтовані під­приємства, з них у Дніпропетровську — ВАТ «Дніпровський мета­лургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського»; ВАТ «Дніпровський металургійний завод ім. Петровського»; а також «Криворіжсталь», Криворізький державний металургійний комбінат; ВАТ «Нікополь­ський завод феросплавів»; ВАТ «Нікопольський південно-труб­ний завод», «Новомосковський трубний завод»; у Запорізькій об­ласті — 23 експортно орієнтовані підприємства, з них у Запоріж­жі — Дніпроспецсталь, ВАТ електрометалургійний завод; ВАТ

691

завод феросплавів; ВАТ виробничий алюмінієвий комбінат; ти-тано-магнієвий комбінат (ЗТМК); ВАТ металургійний комбінат; ВАТ сталепрокатний завод; Таврія-Магна, українсько-канадське СП; у Кіровоградській області — 8 експортно орієнтованих під­приємств, з них у Кіровограді — ТОВ «Ливарний завод»; ВАТ «Завод металіст»; в Світловодську — AT «Чисті метали»; «Ка­зенний комбінат твердих сплавів і тугоплавких металів»; ВАТ «Побузький феронікілієвий завод».

У міжгалузевому комплексі з виробництва машин і обладнан­ня в Дніпропетровській області виділяється 68 експортноорієнто-ваних підприємств, з них: у Дніпропетровську — ДП «ВО Юж-ний машинобудівний завод ім. А. М. Макарова»; РЕМО, фірма ВО «Южний машинобудівний завод»; підприємство «Авіаагре-гат»; крім того заводи: газової апаратури; гірничошахтного облад­нання; прокатних валків, комбайновий, ливарно-механічний, ста-нкобудівний; медобладнання, електротехнічного обладнання, те-пловозоремонтний; у Верхньодніпровську — ВАТ «Машинобу­дівний завод»; «Завод потужного радіобудування»; а також «Нікр», ВАТ «Нікопольський кранобудівний завод» у Кривому Розі — ВАТ «Завод гірного машинобудування»; Констар, турбін­ний завод, ВАТ «Завод промислової автоматики»; ВАТ «Южний радіозавод» (м. Жовті Води); у Запорізькій області — 73 експорт­но орієнтовані підприємства, з них: у Запоріжжі — ВАТ «Завод надпотужних трансформаторів»; ВАТ «Запоріжавтоматика»; ВАТ «Завод високовольтної апаратури», ВАТ «Кабельний завод»; Іскра, Казенний електромашинобудівельний завод; ВАТ Мотор Січ; СП ЗАТ «АвтоЗАЗ-ДЕУ»; ВАТ «Азовкабель» (Бердянськ); у Кіровог­радській області — 24 експортно орієнтовані підприємства, з них: у Олександрії — ВАТ АГРОМАШ; ЛАН, концерн; у Кірово­граді — ВАТ «Красная звезда», з виробництва сівалок; а також ТОВ «ЛУЧ» Світловодський завод.

У хімічній і нафтохімічній промисловості Придніпров'я най­більшого розвитку набули такі галузі: нафтохімічна і лакофарбо­ва промисловість, а також виробництво пластмасових виробів, скловолокнистих матеріалів, склопластиків та виробів з них.

У деревообробній і целюлозно-паперовій промисловості ра­йону особливо виділяється виготовлення виробів з паперу і картону.

У промисловості будівельних матеріалів найбільші обсяги ви­робництва зосереджені в цементній промисловості, промислово­сті збірних залізобетонних і бетонних конструкцій і виробів, про­мисловості нерудних будівельних матеріалів. Розвинуті також

692

виробництво асфальтобетону, будівельної цегли і керамічної че­репиці, промисловість з виробництва, обробки матеріалів з природ­ного каменю.

У легкій промисловості найбільшого розвитку набули швейна і трикотажна промисловість. Основні центри — Дніпропетров­ськ, Запоріжжя, Кіровоград, Мелітополь, Бердянськ.

Агропромисловий комплекс включає до свого складу галу­зі, що забезпечують АПК засобами виробництва, сільське гос­подарство і харчову промисловість. Перша з названих сфер аг­ропромислового комплексу включає галузі, які виробляють засоби виробництва для сільського господарства і переробних галузей комплексу та надають їм послуги. Найбільшу частку в загальному обсязі випуску товарів і послуг першої сфери АПК становлять тракторне і сільськогосподарське машинобудування (понад 70 %), машинобудування для харчової і комбікормової промисловості.

У сільському господарстві зосереджено 18,6% зайнятих, по­над 14 % фондів економіки району. Частка району у створенні валової доданої вартості сільського господарства в країні стано­вить 12,5 %. Сільське господарство Придніпровського економіч­ного району в загальнодержавному поділі праці спеціалізується на виробництві продукції рослинництва, зокрема, товарного зер­на, соняшнику, овочевих культур, а також продукції приміських овоче-молочних і птахівницьких господарств. Основною галуззю спеціалізації землеробства залишається зернове господарство, тваринництва — молочно-м'ясне скотарство.

Провідні сільськогосподарські культури: зернові, соняшник, овочі, плодово-ягідні культури. Виробництво насіння соняшнику в Придніпров'ї займає майже 35 % від обсягу в Україні, зерна — близько 17%, овочів — понад 15%. У виробництві продукції тваринництва на район припадає: м'яса в забійній вазі — близько 13 %, молока 10 %, яєць — близько 11 % виробництва України.

Зміни в галузевій структурі сільського господарства за 1990— 2000 pp. призвели до поглиблення його спеціалізації на виробни­цтві продукції рослинництва, зокрема, товарного зерна, соняш­нику, а також продукції приміських овоче-молочних і птахівниць­ких господарств. Показники, що характеризують виробництво основних видів сільськогосподарської продукції та продовольчих товарів у Придніпровському економічному районі у 2000 p., наве­дено в табл. 4.12 та 4.13.

Харчова промисловість. У галузевій структурі харчової про­мисловості Придніпровського економічного району основою є га-

693

лузі харчосмакової промисловості — 67 %, у тому числі в Дніп­ропетровській області — 68,9 %, Запорізькій — 69,9 і Кірово­градській — 55,2 %. В їх складі вирізняються олійна і хлібопе­карська, в Кіровоградській області також значну частку станов­лять олійножирова і лікеро-горілчана, в Запорізькій — пивоварна промисловість. М'ясна і молочна промисловість в структурі хар­чової промисловості областей становить майже третину, борош­номельно-круп'яна промисловість має найбільшу питому вагу в Кіровоградській області. Частка району за обсягами виробництва харчової промисловості в Україні становить 11,7 %, у тому числі Дніпропетровська область — 6,7 %; Запорізька — 3,2 і Кірово­градська— 1,8 %.

Таблищ 4.12

ВИРОБНИЦТВО

ОСНОВНИХ ВИДІВ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ПРОДУКЦІЇ

У ПРИДНІПРОВСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ

в 2000 р. (у господарствах усіх категорій), тис. т

Види продукції	Україна	Придніпров­ський район		Дніпропет­ровська область		Запорізька область		Кіровог­радська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Зерно	24459,0	4099,9	16,8	1571,4	6,4	1150,1	4,7	1378,4	5,7
Цукрові буря­ки (фабричні)	13198,8	939,5	7,1	270,2	2,0	26,9	0,2	642,4	4,9
Соняшник	3457,4	1200,6	34,7	451,8	13,1	444,2	12,8	304,6	8,8
Картопля	19838,1	1291,5	6,5	683,2	3,4	291,3	1,5	317,0	1,6
Овочі	5821,3	876,6	15,1	433,0	7,4	230,9	4,0	212,7	3,7
М'ясо (у забій­ній вазі)	1663	212	12,7	85	5,1	74	4,4	53	3,2
Молоко	12658	1261	10,0	522	4,1	354	2,8	385	3,1
Яйця, млн шт.	8809	961	10,9	437	5,0	345	3,9	179	2,0

694

Таблиця 4.13

ВИРОБНИЦТВО ОСНОВНИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬЧИХ ТОВАРІВ У ПРИДНІПРОВСЬКОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ РАЙОНІ у 2000 р., тис. т

Види продукції	Украї­на	Придніпровсь­кий райок		Дніпропет­ровська область		Запорізька область		Кіровог­радська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Борошно	3068	370	12,1	197	6,4	113	3,7	60	20
Хліб і хлібобу­лочні вироби	2461	312	12,7	174	7,1	103	4,2	35	1,4
Цукор-пісок	1800,9	95,6	5,3	34,7	1,9	—	—	60,9	3,4
М'ясо (включа­ючи субпродук­ти І категорії)	399,7	48,8	12,2	18,6	4,7	16,9	4,2	13,3	3,3
Продукція з нез­бираного молока	698,9	123,4	17,7	107,2	15,4	11,2	1,6	5,0	0,7
Тваринне масло	135,4	11,8	8,7	5,1	3,8	3,9	2,9	2,8	2,1
Олія	971,6	415,7	42,8	122,3	12,6	190,2	19,6	103,2	10,6
Сири жирні (вк­лючаючи бринзу)	67,3	5,4	8,0	1,5	2,2	2,6	3,9	1,3	1,9
Консерви (млн умовних банок)	1283,4	22,7	1,8	11,9	0,9	7,2	0,6	3,6	0,3

Транспорт і зв'язок. У цій галузі економіки зосереджено 12,5 % основних фондів України вартістю 14,2 млрд грн, зайнято 168,8 тис. осіб (14,5 % в Україні).

У Придніпровському економічному районі розвинуті різні ви­ди транспорту: авіаційний, залізничний, автомобільний, трубопро­відний і річковий. У районі розвивається як вантажний, так і паса­жирський транспорт.

Територію району перетинають найважливіші залізниці, які з'єднують найбільші сировинні бази країни — кам'яновугільний Донбас, залізорудне Криворіжжя та Нікопольський марганцево­рудний басейн. Через територію Придніпровського економічного району проходить Придніпровська і Одеська залізниці, які не збі­гаються з його адміністративно-територіальним поділом. У той же час Придніпровська залізниця виконує великий обсяг перевезень продукції, зокрема гірничо-металургійного та паливного комплек-

695

су Придніпров'я. Експлуатаційна довжина залізничних колій за­гального користування становить у Придніпровському економіч­ному районі 3487 км, а густота колій на 1 тис. км² — 42 км (по Україні — 37 км).

У Придніпров'ї розвинута мережа автомобільних шляхів. Дов­жина шляхів з твердим покриттям загального користування ста­новить 22,2 тис. км, а їх густота 265 км (по Україні — 271 км).

Основні залізничні вузли Придніпров'я: у Дніпропетровській області — Дніпропетровськ, Верхівцеве, Кривий Ріг, Синельни­кове, П'ятихатки, Чаплине; у Запорізькій області — Запоріжжя, Пологи, Мелітополь, Верхній Токмак, Федорівка; у Кіровоград­ській області — Знам'янка, Помічна, Долинська, Гайворон.

Придніпров'я з півночі на південь перетинає головна водна артерія країни — ріка Дніпро. Вона має вихід до Азовського моря (південь Запорізької обл.). Це забезпечує перевезення вантажів річковим і морським транспортом з виходом у Чорне море. Най­більші річкові порти району — Дніпропетровський і Запорізький, морський порт на Азовському морі — Бердянськ.

За період 1991—2000 pp. у зв'язку зі скороченням виробницт­ва в господарському комплексі району зменшуються обсяги ван­тажоперевезень і вантажообігу за всіма видами транспорту. Зок­рема, обсяги вантажоперевезень автомобільним транспортом змен­шились порівняно з 1990 р. у 5 разів і більш як у 2 рази порівняно з 1995 р. У 2000 р. обсяги вантажоперевезень автомобільним транс­портом Придніпров'я становили 243,2 млн т, або 29,6 % до України.

У районі достатньо розвинутий ринок послуг електрозв'язку. Діє мережа Українського мобільного зв'язку (UMC), розвива­ється комп'ютерна мережа Інтернет, надаються послуги елект­ронної пошти, розширюються поштові послуги, здійснюються банківські операції, різні види розрахунків та надаються інфор­маційні послуги.

Соціальна сфера. У галузях соціальної сфери зосереджено близько 31 % основних фондів Придніпров'я, зайнято 29% тру­дових ресурсів. У соціальній сфері створюється п'ята частина ва­лової доданої вартості економіки району. В її складі понад 60 % припадає на матеріально-побутові галузі і близько 40 % на соціаль­но-культурні галузі.

У 1990—2000 pp. щорічно скорочувались обсяги введення основ­них фондів та залучення інвестицій в основні галузі соціальної сфери. Забезпеченість населення різними видами послуг за цей період значно зменшилась. Скоротились обсяги надання насе­ленню платних і особливо побутових послуг. Зменшились обсяги

696

роздрібного товарообігу, а забезпеченість населення підприємст­вами торгівлі залишається нижче нормативного рівня.

У структурі виробництва товарів народного споживання При­дніпров'я співвідношення продовольчих і непродовольчих това­рів нераціональне і становило у 2000 р. — 66 : 34 проти 59 : 41 у 1990 р. (при оптимальному 40 : 60).

У системі освіти, зокрема в дошкільному вихованні, за період 1990—2000 рр. скоротилась кількість та частка дітей, охоплених суспільним вихованням, у закладах середньої освіти зменшилась чисельність учнів, що пов'язано з наслідками соціально-економіч­ної кризи, несприятливою демографічною ситуацією, недостат­ньою потужністю шкіл. У галузі культури та мистецтва Придніпро­в'я скоротилась мережа клубів і бібліотек. У галузі охорони здоро­в'я зменшилась кількість лікарняних установ, ліжкового фонду, по­тужностей амбулаторно-поліклінічних закладів. Сучасний стан соці­альної сфери району характеризують показники, наведені в табл. 4.14.

Інвестиційна діяльність. Інвестиції в основний капітал у власне будівництво за 1991—2000 рр. в районі скоротились у 4,6 раза за значного зменшення в джерелах надходжень державних і власних коштів підприємств. Більш високими темпами порівняно з середнім значенням по Україні вони зменшувались у розрахун­ку на душу населення. У 2000 р. інвестиції в основний капітал у районі становили 2,2 млрд грн, або 15,5 % до загального показ­ника в Україні. їх відтворювальна структура за об'єктами вироб­ничого призначення (вкладено за рахунок усіх джерел фінансу­вання) така: технічне переозброєння і реконструкція діючих під­приємств — 79,9 %; будівництво нових підприємств — 1,2; буді­вництво окремих об'єктів — 8,0 %.

Галузева структура інвестицій в основний капітал характери­зується такими пропорціями: промисловість — 78,8 %; сільське господарство — 4,2; будівництво — 1,6; транспорт та зв'язок — 12,8; торгівля і громадське харчування — 2,3; матеріально-технічне постачання та збут— 0,1; заготівлі — 0,1; інформаційне обчислення — 0,1 %.

В усіх сферах економічної діяльності значно скоротились обся­ги капітального будівництва. Загальний обсяг будівельних і мон­тажних робіт у 2000 р. порівняно з 1990 р. зменшився в 6,8 раза. У 2000 р. він становив 921 млн грн, що становить 13,3 % до України.

У розвитку інвестиційного комплексу необхідне вирішення проблем, пов'язаних з удосконаленням структури капітальних вкла­день, створення режиму найбільшого сприяння для вкладання капітальних вкладень у виробничу сферу.

697

Таблиця 4.14

ОСНОВНІ ПОКАЗНИКИ РОЗВИТКУ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ ПРИДНІПРОВСЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 2000 р.

Показники	се X '3 & >	Придніп­ровський район		Дніпропет­ровська область		Запорізька область		Кірово­градська область
		усього	у % до України	| усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Торгівля і послуги Роздрібний товарообіг, млн грн	28 757,4	4258,1	14,8	2379,5	> 8,3	1376.С	) 4,8	504,2	1,7
Роздрібний товарообіг на одну особу населен­ня, грн	581	622	107,1	644	110,8	690	118,8	434	74,7
Кількість об'єктів роз­дрібної торгівлі, тис	103,2	13,0	12,6	6,4	6,2	3,8	3,7	2,8	2,7
Кількість об'єктів рес­торанного господарст­ва, тис.	33,1	4,0	12,1	2,0	6,1	1,3	3,9	0,7	2,1
Торгова площа мага­зинів, тис. м2	7029	968	13,7	543	7,7	269	3,8	156	2,2
Кількість місць на об'єктах ресторанно­го господарства, тис.	1916	252	13,1	136	7,1	73	3,8	43	2,2
Платні послуги (у фак­тичних цінах), млн грн	15 766,2	2161,6	13,7	1300,8	8,2	612,9	3,9	247,9	1,6
Платні послуги на од­ну особу населення (у фактичних цінах), грн	319	316	99,1	352	110,3	307	96,2	214	67,1
Побутові послуги (у фактичних цінах), млн грн	1045,6	136,6	13,0	70,3	6,7	39,8	3,8	26,5	2,5
Побутові послуги на одну особу населен­ня (у фактичних ці­нах), грн	21	20	95,2	19	90,5	20	95,2	23	109,5
Освіта Середні навчальні зак­лади освіти (на поча­ток навчального року), кількість закладів	22 210	2442	11,0	1113	5,0	698	3,2	631	2,8,

Продовження табл. 4.14

Показники	Україна	Придніп­ровський район		Дніпропет­ровська область		Запорізька область		Кірово­градська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
у них учнів, тис.	6764	920	13,6	492	7,3	269	4,0	159	2,3
Підготовка (випуск) кваліфікованих робіт­ників професійно-тех­нічними навчальними закладами, тис.	266,8	40,6	15,2	20,0	7,5	13,0	4,9	7,6	2,8
Вищі навчальні зак­лади І—II рівнів акре­дитації (на початок навчального року) кількість закладів	664	84	12,7	43	6,5	23	3,5	18	2,7
у них студентів, тис.	528,0	66,6	12,6	37,0	7,0	18,4	3,5	11,2	2,1
Вищі навчальні зак­лади III—IV рівнів ак­редитації (на початок навчального року) кількість закладів	315	38	12,0	20	6,3	12	3,8	6	1,9
у них студентів, тис.	1402,9	176,2	12,6	107,0	7,6	51,5	3,7	17,7	1,3
Заклади культури та мистецтва Театри, од.	131	14	10,7	8	6,1	4	3,1	2	1,5
Музеї, од.	378	46	12,1	8	2,1	19	5,0	19	5,0
Бібліотеки, од.	20 722	2020	9,7	769	3,7	604	2,9	647	3,1
Клуби, од.	20 408	1925	9,4	694	3,4	564	2,7	666	3,3
Медичне обслугову­вання Кількість лікарів усіх спеціальностей (на 10 тис. населення)	46,2	45,3	98,1	47,7	103,2	48,3	104,5	35,3	76,4
Кількість середнього медичного персоналу (на 10 тис. населення)	110,3	108,3	98,2	107,0	97,0	111,4	101,0	112,7	102,2

698

699

Закінчення табл. 4.14

Показники	Україна	Придніп­ровський район		Дніпропет­ровська область		Запорізька область		Кірово­градська область
		усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України	усього	у % до України
Кількість лікарняних ліжок (на 10 тис. насе­лення)	95,0	105,3	110,8	109,9	115,7	105,2	110,7	96,3	101,4
Планова місткість ам­булаторно-поліклініч­них закладів (відвіду­вання за зміну на 10 тис. населення)	198,4	229,6	115,7	255,7	128,9	184,3	92,9	238,3	120,1
Відпочинок Санаторії та пансіона­ти з лікуванням, місць	150554	8541	5,6	2742	1,8	5169	3,4	630	0,4
Будинки та пансіона­ти відпочинку, місць	629233	3402	5,4	1140	1,8	1812	2,9	450	0,7
Бази та інші заклади відпочинку, місць	237728	39716	16,7	14072	5,9	24434	10,3	1210	0,5
Дитячі оздоровчі та­бори, місць	227129	36259	15,9	14066	6,2	18922	8,3	3271	1,4
Грошові доходи і витрати населення
Грошові доходи, всьо­го, млн грн	86911	14166	16,3	9072	10,4	3793	4,4	1301	1,5
у розрахунку на душу населення, грн	1755,7	2067,9	117,8	2454,9	139,8	1901,9	108,3	1121,0	63,8
Грошові витрати та заощадження, всього, млн грн	83777	11362	13,6	6848	8,2	3563	4,3	951	1,1
у розрахунку на душу населення, грн	1692,4	1658,6	98,0	1853,2	109,5	1786,5	105,6	819,5	48,4

Зовнішньоекономічна діяльність. За обсягом зовнішньої тор­гівлі район вийшов на перше місце. Прискорення розвитку екс­порту привело до активізації його зовнішньоторговельного балан­су. Основні експортно орієнтовані галузі Придніпров'я: металур­гія і обробка металів, виробництво машин і обладнання.

У структурі експорту значну питому вагу складає сировина і до­сить дорогі напівфабрикати (прокат чорних металів, труби, феро-

700

сплави). У той же час значну частку експорту становлять готові ви­роби, зокрема продукція спеціалізованих галузей машинобудування.

У 2000 р. 2094 підприємства брали участь у зовнішньоеконо­мічній діяльності. Обсяг експорту товарів становив 4323,1 млн дол. США, або 29,7 % до загального обсягу експорту товарів України. Імпорт товарів здійснювало 2705 підприємств на загальну суму 1739,7 млн дол. США (12,5 % до України). Як видно з наве­дених даних, сальдо зовнішньоекономічної діяльності позитив­не (2583,4 млн дол. США).

Прямі іноземні інвестиції в економіку Придніпров'я на поча­ток 2000 р. становили 409,4 млн дол. США, а на кінець року — 426,6 млн дол. США, з них на спільні підприємства припадало 87%. Прямі інвестиції з Придніпров'я в економіку інших країн на по­чаток 2000 р. становили 5186,5 тис. дол. США, а на кінець року — 5797,6 тис. дол. США.

Екологічна ситуація. У Придніпровському економічному райо­ні створилася досить складна екологічна ситуація, хоча за останні роки у зв'язку зі скороченням промислового виробництва вона де­що покращилась.

У 2000 р. в районі було зосереджено 1677 підприємств (12 % до України), які мали викиди шкідливих речовин в атмосферу. їх обся­ги становлять 1058,8 тис. т, з них 867,9 тис. т газоподібних та рід­ких, або 82 %.

Викиди шкідливих речовин одним підприємством становлять у Придніпров'ї 631 т, що більше як у 2,2 раза, ніж в середньому по Україні, в тому числі у Дніпропетровській області — 1143,5 т, у Запорізькій — 589,9 т, у Кіровоградській області — 111,3 т.

Особливості територіальної організації продуктивних сил. Господарський комплекс Придніпров'я має особливу територіальну організацію продуктивних сил. За основними типами господарської діяльності на його території виокремлюються 8 спеціалізованих господарських підрайонів: у Дніпропетровській області — Центра­льний промисловий, Південно-Західний промисловий і Північ­ний аграрно-промисловий; у Запорізькій області — Північний (Запорізький) індустріальний і Південний промислово-аграрний і в Кіровоградській області — Північно-Західний аграрно-промисловий, Центральний промислово-аграрний і Південно-Східний аграрно-промисловий.

Найбільш поширена в районі форма територіальної організації промисловості — промислові вузли. У Придніпров'ї сформувались такі великі промислові вузли: Дніпропетровсько-Дніпродзержинсь-кий (галузі спеціалізації— чорна металургія, хімічна промисловість

701

і машинобудування), Криворізький (чорна металургія і маши­нобудування), Запорізький (чорна і кольорова металургія, важке ма­шинобудування, харчова промисловість), Олександрійський (палив­на промисловість, машинобудування, харчова і легка промисловість).