2.3. Галузева і територіальна структура господарства

У загальнодержавному та міжнародному поділі праці Донець­кий економічний район спеціалізується на промисловому вироб­ництві і є індустріально-аграрним регіоном. Показник валової до­даткової вартості (ВДВ) у розрахунку на душу населення в До­нецькому економічному районі у 1999 р. на 137,5 грн перевищував середній рівень даного показника по державі. При цьому його рі­вень у Донецькій області був більший, ніж у Луганській на 667 грн.

Таблиця 4.3

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ВАЛОВОЇ ДОДАТКОВОЇ ВАРТОСТІ ЕКОНОМІКИ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ у 1999 р.

Галузі	Територіальна структура (частка району і областей у загальному обсязі України, %)				Галузева структура, %
	Україна	Донецький район	Донецька область	Луганська область	Україна	Донецький район	Донецька область	Луганська область
Усього	100,0	17,0	12,2	4,8	100,0	100,0	100,0	100,0
Галузі, які виробля­ють товари	100,0	19,7	14,1	5,6	55,1	63,8	63,7	64,1
Промисловість	100,0	25,7	19,0	6,7	34,2	51,5	53,1	47,6
Будівництво	100,0	13,5	9,2	4,3	5,2	4,1	3,9	4,6
Сільське господарство	100,0	8,9	5,1	3,8	14,1	7,4	5,9	11,2
Інші галузі, які вироб­ляють товари	100,0	7,9	5,7	2,2	1,6	0,7	0,8	0,7
Галузі, які надають послуги	100,0	13,8	9,9	3,9	44,9	36,2	36,3	35,9
Транспорт та зв'язок	100,0	13,1	9,0	4,1	14,8	11,3	10,8	12,5
Галузі сфери обігу	100,0	14,0	11,3	2,7	9,9	8,1	9,1	5,6
Житлово-комунальне господарство	100,0	18,7	12,8	5,9	5,5	6,0	5,7	6,7
Галузі соціально-куль­турної сфери	100,0	13,5	9,2	4,3	8,3	6,5	6,2	7,5
Інші галузі, які нада­ють послуги	100,0	11,3	8,5	2,8	6,4	4,2	4,5	3,6

661

Структура господарського комплексу Донбасу порівняно з Україною характеризується значно вищою часткою промисловості у ВДВ району. Питома вага всіх інших галузей матеріального ви­робництва у ВДВ району нижча середніх показників по країні, при цьому частка сільського господарства у ВДВ району в 2 рази ниж­ча, ніж у цілому по Україні. При раціоналізації територіально-господарських пропорцій пріоритетним у розвитку регіональної структури економіки Донецького економічного району повинні бути сільське господарство, транспорт і зв'язок, галузі соціальної сфери за умови збереження промислової орієнтації регіону. Для зменшення територіально-господарських диспропорцій Донбасу необхідно швидшими темпами залучати в суспільне виробництво значний господарський потенціал Луганської області.

Частка економіки Донбасу в цілому у ВДВ України — 17,0 %, з якої 51,5 % припадає на промисловість. Також помітні частки у ВДВ району вносять такі галузі, як сільське господарство — 7,4 %, транспорт та зв'язок — 11,3, галузі сфери обігу — 8,1% (табл. 4.3).

Промисловість. Донецький економічний район вирізняється розвинутим промисловим виробництвом, особливо галузей важ­кої промисловості, яке сформувалося під впливом специфічного природно-ресурсного потенціалу району. У 2000 р. частка палив­ної промисловості і чорної металургії району в галузевій струк­турі виробництва промислової продукції майже у 2 рази переви­щувала середні показники по країні. Найбільшу питому вагу у промисловому виробництві Донецької області має чорна металур­гія — 52,3 %, а в Луганській — паливна промисловість — 30,7%. Питома вага всіх інших галузей промислового виробництва ра­йону в його структурі нижча, ніж у середньому по Україні. Крім вище згаданих галузей, Донецька область вирізняється розвину­тим машинобудуванням і металообробкою, електроенергетикою, потужним хімічним комплексом, а Луганська — машинобуду­ванням і металообробкою та харчовою промисловістю, хоча час­тка останньої в промисловому виробництві регіону нижча більш як у 2 рази, ніж у середньому по Україні. Удосконалення струк­тури промислового виробництва Донбасу необхідно проводити в напрямку зростання частки легкої, нафтохімічної, харчової галу­зей та промисловості будівельних матеріалів (табл. 4.4).

Промисловий комплекс Донецького економічного району спеціалізується на випуску продукції важкої промисловості, зок­рема паливної промисловості — 46,3 % від її виробництва в Україні, чорної металургії — 42,3 %. У цілому Донбас виробляє більше чверті промислової продукції країни. Крім названих ви-

662

ще, галузями спеціалізації району є різнопрофільне, але переваж­но важке матеріаломістке машинобудування та металообробка — 15,0%, яке представлене виробництвом гірничо-шахтного устат­кування, а також станко- і приладобудуванням, транспортним машинобудуванням, виробництвом обладнання для переробних галузей АПК і легкої промисловості, будівельних матеріалів. Ча­стка хімічної та нафтохімічної галузі у промисловості району нижча, ніж у середньому по Україні —- 5,0 % проти 5,8 %. Най­більш розвиненим у галузі є коксохімічне та нафтохімічне вироб­ництва, випуск мінеральних добрив та іншої продукції неоргані­чної хімії, гумотехнічна промисловість. Недостатній розвиток у районі мають переробна галузь АПК — харчова — 7,7 % від вироб­ництва в країні, а також кольорова металургія — 13,7, деревооб­робна та целюлозно-паперова — 7,7, легка промисловість — 6,2 %.

Таблиця 4.4

ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВА СТРУКТУРА ПРОМИСЛОВОСТІ ДОНЕЦЬКОГО ЕКОНОМІЧНОГО РАЙОНУ В 2000 р.

Галузі промисловості	Територіальна структура (частка району і областей у за­гальному обсязі України, %)				Галузева структура, %
	Україна	Донецький район	Донецька область	Луганська область	Україна	Донецький район	Донецька область	Луганська область
Уся промисловість	100,0	24,7	18,3	6,4	100,0	100,0	100,0	100,0
Електроенергетика	100,0	18,0	14,9	3,1	12,2	8,8	9,9	5,9
Паливна промисловість	100,0	46,3	26,8	19,5	10,1	18,9	14,8	30,7
Чорна металургія	100,0	42,3	35,6	6,7	27,4	46,9	53,2	28,8
Кольорова металургія	100,0	13,7	2,9	10,8	2,5	1,4	0,4	4,2
Хімічна і нафтохіміч­на промисловість	100,0	21,4	10,7	10,7	5,8	5,0	3,4	9,7
Машинобудування і металообробка	100,0	15,0	11,6	3,4	13,2	8,0	8,4	7,0
Деревообробна і целю­лозно-паперова про­мисловість	100,0	7,7	1,6	6,1	2,3	0,7	0,2	2,2
Промисловість буді­вельних матеріалів	100,0	16,9	16,2	0,7	2,6	1,8	2,3	0,3
Легка промисловість	100,0	6,2	3,4	2,8	1,6	0,4	0,3	0,7
Харчова промислові­сть (без борошномель­но-круп'яної-)	100,0	7,7	5,5	2,2	17,4	5,4	5,2	5,9

663

Це єдиний район країни, у структурі промисловості якого част­ка паливної галузі вища (19% загального обсягу промислової продукції), ніж машинобудування. У кам'яновугільній галузі функ­ціонує більше 200 підприємств з видобутку (в основному підзем­ним способом) та близько 60 підприємств зі збагачення вугілля. Багато шахт практично відпрацьовані, вугледобування ведеться на економічно неефективних великих глибинах.

На території району знаходиться близько 30 % електростанцій України. Енергетика працює на місцевому вугіллі і привізному мазуті та газі. На базі кількох потужних ГРЕС і багатьох ТЕС створене найбільше в країні енергооб'єднання «Донбас».

На місцевому коксовому вугіллі та рудній сировині Придніп­ров'я в Донецькому районі розвивається чорна металургія. За об­сягом товарної продукції — це провідна галузь промисловості району, де виробляється 47 % продукції промислового комплек­су. У 2000 р. тут було вироблено 46 % металургійної продукції України. Економічний район посідає друге місце в Україні за цим показником. У територіальній організації цієї галузі сформувався великий Донецький металургійний район з основними центрами: Донецьк (ВАТ «Донецький металургійний завод», ВАТ «Донецьк-металопром»), Макіївка (ВАТ «Макіївський металургійний ком­бінат»), Маріуполь (ВАТ «Маріупольський металургійний комбі­нат ім. Ілліча», ТОВ «Маріупольсталь») і декілька територіально розрізнених центрів. Металургія району — важливе складова експортного потенціалу України.

Кольорова металургія представлена Артемівським заводом з обробки кольорових металів, Донецьким заводом алюмінієвих профілів, Стахановським заводом феросплавів, ВАТ «Укрцинк» (м. Константинівка), «Донецьквторцветмет» та ін.

Машинобудування посідає третє місце в структурі промисло­вості. У районі виробляється близько 15 % товарної продукції цієї галузі країни. Тут переважає важке, металомістке машинобуду­вання, виробляється обладнання для вугільної, енергетичної, ме­талургійної, чорнорудної, легкої і харчової промисловості. Роз­винуте суднобудування, сільськогосподарське машинобудування. Функціонують підприємства з виробництва обчислювальної тех­ніки, електротехніки, приладобудування та ін. Центри галузі ду­же численні і розміщені у великих містах регіону: Донецьку (ВАТ «Донецькгірськмаш», ВАТ «Донецький машзавод», ВАТ «Донецький машинобудівний завод гірсько-прохідної техніки», АТЗТ «Донмашобладнання»), Макіївці (ЗАТ «Макіївський завод шахтної автоматики»), Маріуполі (ВАТ «Маріупольський завод

664

технологічного обладнання», ВАТ «Маріупольська сільхозтехні-ка»), Луганську (ХК «Луганськтепловоз», ВАТ «Луганський за­вод гірського машинобудування», ЗАТ «Луганський машинобу­дівний завод ім. Пархоменка», ЗАТ «Луганський верстатобудів­ний завод»), Горлівці (ВАТ «Горлівський машинобудівний завод»), Краматорську (ВАТ «Краматорський завод важкого верстато­будування»), Сєвєродонецьку (ВАТ «Сєвєродонецький завод при­ладобудування») та ін.

До провідних галузей промисловості Донецького району на­лежать також коксохімія і хімія. Коксохімія працює на відходах чорної металургії і дає більше, ніж 50 % продукції коксової галузі України. Хімія включає гірничо-хімічну промисловість, яка пра­цює на місцевій сировині — кам'яній солі, газовому вугіллі, вап­ні тощо. Добре розвинено виробництво соди, мінеральних добрив і кислот, хімічних реактивів, лакофарбова промисловість та ін. Хімічна промисловість економічного району представлена також виробництвом капролактаму, пластмас, синтетичних смол, гумо-технічних виробів та ін. Основні центри хімічної промисловості: Лисичанськ (AT «Лисичанськнафтооргсинтез», ВАТ «Лисичансь-ка сода»), Сєверодонецьк (ВАТ «Сєвєродонецький Оргхім»), До­нецьк (ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів», АТЗТ «До­нецький хімічний завод»), Маріуполь (ВАТ «Маркохім») та ін.

Комплекс важкої промисловості доповнюється промисловістю будівельних матеріалів. Міжрегіональне значення має виробниц­тво скла віконного, цементу, облицювальних плиток. Переважно на місцевий ринок працює виробництво залізобетонних виробів, стінових, покрівельних матеріалів, бетонних блоків та ін. Дере­вообробна промисловість використовує переважно привізну си­ровину, центрами меблевого виробництва є Донецьк (ВАТ «До-нецькбудматеріали»), Луганськ (ВАТ «Луганськбудматеріали»), Слов'янськ (ВАТ «Слов'янський керамічний комбінат») та ін.

Легка промисловість включає текстильну, трикотажну, швей­ну, шкіряно-взуттєву. Основні центри виробництва знаходяться у великих містах: Донецьку, Луганську, Маріуполі, Макіївці, Арте-мівську та ін.

Агропромисловий комплекс. Донецький економічний район неспроможний повністю забезпечити свої потреби в продоволь­чій продукції, оскільки споживання більшості її видів перевищує за обсяги виробництва. Однак він має високоінтенсивний агро­промисловий комплекс, у структурі якого вирізняються: сільське господарство, харчова промисловість і виробничо-соціальна ін­фраструктура АПК. Галузі із забезпечення АПК засобами вироб-

665

ництва в регіоні розвинуті слабо і представлені лише окремими виробництвами технологічного обладнання для переробних галу­зей АПК і запасних частин до сільськогосподарських машин, а та­кож виробництвами мінеральних добрив і засобів захисту рослин.

Враховуючи специфіку природно-кліматичних умов регіону, сільське господарство Донбасу спеціалізується на вирощуванні зернових (озима і яра пшениця, кукурудза на зерно) і технічних (соняшник) культур, а також овочівництві, виноградарстві і саді­вництві, особливо навколо великих міст. Тваринництво предста­влене молочно-м'ясним скотарством, свинарством, вівчарством і птахівництвом.

Район характеризується високою часткою сільськогосподар­ських угідь. Вони становлять 75,5 % від території району — це на 3,3 % більше ніж у середньому по країні. Але розораність сільсь­когосподарських угідь регіону і особливо Луганської області ниж­ча за середньоукраїнські показники. Посівні площі Донецького району з 1990 по 2000 р. скоротилися на 17,3 %. У структурі посів­них площ основне місце займають зернові культури, частка яких становить майже 50 % посівів регіону.

Динаміка виробництва сільськогосподарської продукції райо­ну показує, що кризові явища охопили дану галузь більше, ніж в Україні в цілому. Так, у 2000 р. випуск валової продукції сільсь­кого господарства регіону становив лише 52,4 % від рівня 1990 р. Показники виробництва основних видів сільськогосподарської продукції у районі у 2000 р. наведені у табл. 4.5.

Таблиця 4.5