6.4. Вплив на підлеглих через авторитет

Співвідношення між авторитетом і владою керівника, який прийняв рішення, схоже із взаємозв'язком переконання і примусу. Авторитет у широкому значенні слова є концентрованим відображенням у рішеннях керівника, у свідомості оточуючих людей переконуючого потенціалу особистості керівника. Влада керівника співвідноситься з тим примусовим потенціалом, що містить у собі передані йому правові повноваження, які неминуче відображаються у всіх його рішеннях. Можна бути авторитетним, не маючи ніякої влади в правовому значенні. Скажемо, талановитий агроном в одному із господарств, до якого приїжджають з інших господарств колеги за порадою, не має влади над своїми колегами. І все ж таки до його думки прислухаються, його рекомендації виконують не гірше (а, нерідко, навіть і краще), ніж накази та інструкції, підкріплені правовими нормами. Такий агроном у психологічному розуміння теж має владу над людьми, які йому не підлеглі, тому що він має на них цілеспрямований вплив. Його поради мають силу рішення авторитетного начальника. Це - влада розуму, професійної майстерності, особистості, тобто неформальна влада.

Протилежне співвідношення авторитету і правових повноважень (формальної влади) особистості теж зустрічається. Той факт, що людині надаються правові повноваження при призначенні на посаду, додає, звісно, у особистості силу впливу на підлеглих, але тільки через права. Як тільки виявляється невідповідність особистих якостей керівника загальновизнаним вимогам до даної посади, правові повноваження, які б важливі вони не були, не врятують від втрати впливу на людей. Чим частіше використовуються адміністративні способи впливу, які не ґрунтуються на особистому престижі, тим швидше вплив послаблюється, а рішення виконуються все рідше й рідше.

Як бачимо, правова влада авторитетна, тобто має владу впливу на людей. Авторитет цікавить нас, насамперед, як фактор керування, як умова підвищення ефективності рішень. Відомо, що до розпорядження авторитетного і неавторитетного керівників підлеглі ставляться по-різному.

У першому випадку вказівки приймаються без внутрішнього опору, з готовністю виконуються без додаткового адміністративного натиску.

6.5. Принципи керівництва

Перший: Головним завданням менеджера є: спрямувати дії працівників на чітко визначені та зрозумілі цілі організації.

Якщо ви бажаєте керувати діями підлеглих, то повинні вміти відповісти на питання: «Куди спрямувати їх дії?» Для цього слід перед цим розробити план дії для досягнення конкретних цілей, чітко визначених за термінами і результатами.

Другий (принцип єдності цілей): організація працює найкращим чином, коли її цілі й цілі кожного окремого робітника співпадають. Це забезпечує ефективне досягнення цілей організації та задоволення роботою кожного

Якщо їх будуть переконувати в необхідності інтенсифікувати свою працю для того, щоб компанія отримувала більший прибуток, вірогідно, вони не стануть працювати напруженіше. Однак, якщо їм пояснити, що більш напружена праця не тільки збільшить прибуток компанії, а й їхні преміальні, дозволить отримати підвищення в посаді або задовольнить інші потреби, вони охочіше погодяться інтенсифікувати свою працю.

Третій: Ним безпосередніший особистий контакт з підлеглими, тим ефективніше буде керівництво. Хоча керівник може використовувати об'єктивні засоби оцінки та контролю за діяльністю підлеглих, нічим не можна замінити безпосередній контакт. Справа не тільки в тому, що людям подобається виявлення особистого інтересу до них та їх роботи з боку керівництва, але об'єктивно інформація ніколи не буває достатньою для здійснення вірної оцінки.

Четвертий: найбільш ефективною буде комунікація тоді коли керівники використовують неформальну організацію у доповненні до каналів зв'язку формальної організації. Неформальна організація становить явище, з яким керівники повинні змиритися. Інформація, достовірна вона чи ні, швидко проходить неформальні організації. Керівники повинні використовувати переваги цього способу для виправлення невірної інформації та забезпечення передавання потрібної інформації.

П'ятий (принцип хамелеона). Цей принцип стверджує: «Щоб зберегти роботу, менеджер повинен пристосовуватись до обставин». Хамелеон - вид ящірки, яка змінює колір шкіри, щоб не відрізнятися від фону.

Принцип хамелеона потребує, щоб ви розуміли ставлення вашого начальника до застосування деяких принципів керування. Навіть якщо принцип вірний, ті, на кого ви працюєте, можуть цього не знати. Іноді ви можете вмовити свого начальника дозволити спробувати нову ідею на практиці в ролі експерименту. Якщо ви будете при цьому надто наполегливими, вас можуть звільнити. Звичайно, що, стоячи у черзі безробітних, ви можете втішатись усвідомленням своєї правоти.