4.4. Особливості прийняття управлінських рішень в сучасних умовах господарювання

Стратегічні та оперативні рішення. Керуючись критеріями області дії рішення, часу його дії, ієрархічного рівня прийняття рішення, багато авторів виділяють стратегічні й оперативні (поточні) рішення (рис.4.1).

Перше фундаментальне розходження стратегічних і оперативних рішень складається в масштабі їх дій, що пов'язано з числом областей, які стосуються цих рішень, тобто з їх параметрами. Оперативні рішення впливають на якусь визначену ділянку діяльності компанії, наприклад, розширення діяльності по просуванню продажу, збільшення кількості продукції, що випускається. Стратегічні рішення впливають на всі сфери діяльності фірми. Вони стосуються фінансової, виробничої, комерційної, соціальної області, тобто, за своєю суттю є багатопрофільними. Оперативні - частіше однопрофільні.

Рис.4.1. Стратегічні та оперативні рішення

Друге розходження - тривалість часу дії. Стратегічні рішення діють протягом тривалого часу (10 і більше років), оперативні - короткострокові (1 рік) або середньострокові (3 роки).

Наступний критерій - оборотність рішень. Стратегічні рішення подібні танкеру: почавши рух, він може зупинитися тільки через десяток морських миль.

При ухваленні оперативного рішення оточення задано, і менеджер приймає рішення на основі наявної в нього інформації про товари, ринки, конкурентів, технології. При прийнятті стратегічного рішення час і оточення вважаються змінними величинами, тому що саме вибір оточення і горизонт дії лежать в центрі стратегічних рішень.

Стратегічні рішення визначають відразу декілька цілей, наприклад рентабельність, норма продукту, типи росту, кожна з яких формується з різним ступенем точності. Таким чином, менеджер, що приймає рішення, опиняється перед вибором визначення послідовності виконання своїх цілей (функція ранжування). Оперативне рішення направлене на досягнення однієї конкретної цілі: зменшення витрат на три відсотки, скорочення строків постачання на тиждень.

Одне з найбільш важливих відмінностей пов'язано з об’ємом інформації. Стратегічне рішення часто приймається в умовах наявності обмеженої інформації загального характеру, в той час як оперативне рішення спирається на точну, досить достовірну інформацію. Тому навіть добре підготовлене стратегічне рішення містить певну частку ризику.

Іншими критеріями є частота і рівень прийняття рішення. Стратегічні рішення зазвичай приймаються вищою управлінською ланкою, оперативні рішення - всією управлінською структурою підприємства.

Необхідно підкреслити зв'язок між ієрархічним рівнем прийняття рішення і частотою його прийняття; якщо рішення по поточним питанням приймаються регулярно на різних рівнях управління, то стратегічні рішення приймаються тільки на вищому рівні при необхідності зміни перспективних напрямів розвитку компанії.

Програмовані і непрограмовані рішення. Програмовані рішення приймаються відповідно до писаних чи неписаних правил, процедур, моделей, які полегшують процес ухвалення рішення в повторюваних ситуаціях, шляхом обмеження або виключення альтернатив. Якщо проблема повторюється, і її складові елементи можуть бути визначені і проаналізовані, отже вона може бути вирішена шляхом ухвалення програмованого рішення.

Непрограмоване рішення приймається у випадку незвичайної або виняткової ситуації, коли проблема значна і вимагає особливого підходу. Чим вище положення менеджера на ієрархічній градації, тим більше цінується вміння приймати непрограмовані рішення.

Структуризовані і неструктуризовані рішення. Структуризовані рішення відповідають проблемам, структура яких відома. Існують методи (автоматизовані), які дозволяють наблизитися до структуризованого рішення. Неструктуровані рішення є похідними від евристики, тобто вимагають оригінального, інтуїтивного пошуку в прийнятті рішення.

Останнім часом здійснюється перехід від неструктурованих рішень до структурованих і від структурованих до програмованих. Це забезпечується накопиченням досвіду і прогресом інформаційних і програмних технологій.

Таблиця 4.1.

Тип рішення та рівень його прийняття

Тип рішення Рівень процесу	Програмовані	Структуровані	Неструктуровані
Стратегічний	Розташування заводів і торгових представництв	Купівля нового підприємства	Рішення про диверсифікацію
Адміністративний	Аналіз розриву зі стандартними витратами	Процедура відновлення устаткування	Визначення розміру індивідуальної винагороди.
Оперативний	Звільнення від поточних клієнтських заборгованостей	Розробка маршруту постачання	Виробництво специфічних деталей

Що стосується стратегічних проблем, то можуть пройти місяці, роки, перш ніж керівництво помітить необхідність повної переорієнтації підприємства. Цей ефект уповільнення варіює в залежності від підприємства або конкретного випадку, і впливає на процес ухвалення рішення.

Втілення стратегічного рішення поєднано з більш великими витратами, ніж реалізація адміністративного рішення, хоча й воно обходиться недешево.