Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Варава ОПМ.doc
Скачиваний:
17
Добавлен:
09.11.2019
Размер:
2.76 Mб
Скачать

Висновки

В практиці управління менеджерам приходиться приймати велику кількість рішень на стадіях планування, організації, контролю й координації. Управлінські рішення завжди пов'язані з необхідністю впливу на об'єкт управління з метою приведення його в бажаний стан і, тому що це потребує витрат часу, можна говорити про процес прийняття рішень. Вироблення плану дій зі скасування проблеми складає сутність процесу прийняття рішень.

Вирішення складних управлінських завдань мають багатопланову побудову, тривалий час реалізації, вимагають залучення значної кількості персоналу. Управлінські рішення класифікуються за багатьма критеріями, серед яких первісне значення має оцінка і аналіз одноосібних (індивідуальних) та колективних рішень.

Особами, що приймають рішення, можуть бути індивідууми (як правило, керівники) або групи менеджерів, які мають повноваження для прийняття рішень. Порівняння індивідуально прийнятих рішень з рішеннями колективними показує, що кожен з цих підходів має свої переваги і недоліки. Рішення, що приймаються індивідуально, характеризуються більш високим рівнем творчого підходу, в них часто реалізується багато нових ідей та концепцій. Як правило, індивідуальні рішення потребують менше часу, бо вони не узгоджуються з іншими особами.

При колективному підході до прийняття рішень забезпечуються більш висока обгрунтованість і менша частка похибок, чому сприяє сам механізм роботи груп (взаємне коригування рішень, створення атмосфери співпраці, взаємодія між членами групи), а також багатоваріантність розробок. При цьому збільшується час, що витрачається на розробку, узгодження й прийняття рішень. Тому при рішенні термінових проблем, де фактор часу є вирішальним, перевага віддається індивідуальному суб'єкту рішення.

Проблеми, які пов'язані з радикальними змінами в орагнізації, вирішуються колективно, що забезпечує більш високий рівень сприйняття, а як наслідок, створює необхідні умови для реалізації.

Управлінські рішення ще класифікуються за часом їх реалізації, де розділяються на стратегічні і оперативні. При цьому менеджер повинен розуміти, що рішення поточних проблем на шкоду стратегічним може порушити довгострокову стійкість організації та послабити її конкурентні позиції.

Питання для самоконтролю

  1. У чому сутність управлінського рішення та які вимоги пред'являються до їх прийняття?

  2. Охарактеризуйте різновиди управлінських рішень.

  3. Розкрийте особливості прийняття індивідуальних рішень.

  4. Охарактеризуйте види колективних рішень.

  5. Які рекомендації надаються до організації роботи груп?

  6. За якими критеріями класифікуються стратегічні та оперативні рішення?

  7. Які фундаментальні відмінності між стратегічними та оперативними рішеннями?

  8. Які рішення відносяться до програмованих, а які до непрограмованих?

  9. Яка існує в сучасних умовах тенденція переходу щодо типів управлінських рішень?

  10. Наведіть приклади неструктуризованих управлінських рішень.

Розділ 5. Розподіл та кооперація управлінської праці

При вивченні матеріалу розділу слід засвоїти:

- види розподілу управлінської праці;

- сутність і значення кооперації праці;

- значення розпорядної діяльності керівника при виконанні управлінських функцій;

- алгоритм і правила делегування повноважень.