6.6.4. Принципи гатт

Статті Генеральної угоди і сама діяльність організації ґрунту­ються на таких принципах:

1. Торгівля без дискримінації (принцип найбільшого сприян­ня) — всі договірні сторони зобов'язані надавати одна одній одна­ково сприятливі умови; жодна країна не повинна робити винятки для іншої або застосовувати щодо неї дискримінаційний підхід.

2. Захист за допомогою мита — система захисту національ­ного виробництва має будуватися тільки на митних тарифах, а не на будь-яких інших комерційних чи адміністративних заходах.

3. Забезпечення стабільної основи торгівлі — «заморожу­вання» рівня митних ставок, які для кожної країни визначені в тарифних таблицях (невід'ємна частина ГАТТ); перегляд консо­лідованих тарифів і повернення до більш високого рівня вимагає компенсації такого підвищення.

4. Заохочення справедливої конкуренції — однакові фіс­кальні правила та інші регламентації для товарів національного виробництва та імпортованих товарів; заборона демпінгу і дозвіл застосування антидемпінгових заходів; можливість нейтралізації експортних премій або субсидій за допомогою компенсаційних зборів; гармонізація методів розрахунку митної вартості товарів;

недискримінація постачальників залежно від країни походження під час здійснення державних закупівель.

5. Усунення кількісних обмежень (контингентування імпор­ту)— використання таких обмежень є можливим лише у випадку гострого дефіциту платіжного балансу і для країн, що розвиваються.

6. Проведення консультацій, примирення та врегулюван­ня спорів — кожна країна може звернутися до ГАТТ з прохан­ням про допомогу у справедливому вирішенні спорів, якщо вона вважає, що її права порушуються іншими членами; ГАТТ прова­дить двосторонні консультації (як перший крок до врегулювання

194

спору), а за неможливості вирішення питання — створює спеці­альні групи.

7. Визнання регіональних торговельних угод — існування регіональних торговельних угруповань (зона вільної торгівлі, мит­ний союз) допускається як виняток за умови дотримання певних вимог, оскільки регіональна інтеграція повинна доповнювати ба­гатосторонню торговельну систему, а не руйнувати її.

8. Створення пільгових умов для країн, що розвивають­ся, — необхідність забезпечення того, щоб країни, які розвиваю­ться, мали сприятливіші умови виходу на світові ринки, а розви­нуті країни, в свою чергу, утримувались від заходів, що можуть ускладнювати експорт з названих країн.

9. Особливі норми регулювання для текстилю та одягу — ГАТТ передбачає винятки стосовно текстилю та одягу, які забезпе­чують індустріальне розвинутим країнам можливість встановлення квот на ці види товарів на основі угоди «Мультифібр» (МФА), яка існує з 1974 р.; захисні положення угоди можуть застосовуватися її учасниками, якщо існує загроза руйнування внутрішнього ринку внаслідок імпорту; за рішенням Уругвайського раунду ГАТТ квоти МФА будуть поступово скасовуватися протягом 10 років, а тарифи знижуватися, тобто загальні нормативні правила ГАТТ щодо текс­тилю й одягу наберуть чинності з 2004 року.