5.4.4. Економічна комісія для Африки (ека)

Економічна комісія для Африки — ЕКА (United Nations Economic Commission for Africa — ECA), — заснована 1958 p., є найбільшою за своїм складом регіональною комісією — 53 афри­канські держави. Крім того, в роботі Комісії мають право брати участь як спостерігачі або консультанти представники будь-якої іншої країни — члена ООН, органів і спецустанов ООН, міжуря­дових і неурядових організацій, акредитованих при ООН.

Вищим органом Комісії є конференція міністрів, яка прохо­дить двічі на рік у штаб-квартирі в Аддис-Абебі (Ефіопія). Допо­міжним органом конференції є технічний підготовчий комітет, до якого входять відповідальні працівники урядових установ дер­жав-членів. Комітет скликається напередодні сесій, до його функ­цій входить вивчення підготовлених секретаріатом ЕКА дослі­джень і розробка рекомендацій конференції міністрів. Крім того, періодично на рівні міністрів проводяться зустрічі з окремих

127

проблем економічного розвитку, зокрема фінансів, економічного планування, планування розвитку, соціальних питань, торгівлі, транспорту і комунікацій, ресурсів тощо.

Секретаріат як виконавчий орган забезпечує проведення конфе­ренцій і керує допоміжними органами ЕКА. До його складу вхо­дять: галузеві відділи — планування, торгівлі і фінансів, промисло­вості, сільського господарства, соціального розвитку, природних ресурсів, транспорту, зв'язку та туризму, державної адміністрації, управління і людських ресурсів, статистики, народонаселення, а та­кож чотири функціональних відділи — координації політики і про­грам розвитку, економічного співробітництва, технічного співробі­тництва та адміністративний. Структура ЕКА подана на рис.5.7.

Рис. 5.7. Структура ЕКА

Для розробки і здійснення програм розвитку й економічного співробітництва 1977 p. створено п'ять субрегіональних цент­рів, які розміщені в Лусаці (Замбія), Яунді (Камерун), Танжері (Марокко), Ніамеї (Нігер), Гізенії (Бурунді). Якщо в перші роки діяльності ЕКА основну увагу приділяла збору, аналізу і поши­ренню інформації, організації форумів з обміну досвідом, дослі­дницькій діяльності, то нині Комісія прагне сприяти налаго­дженню міжафриканської кооперації в гідроенергетиці, розвит­кові наземного, та повітряного транспорту, промислового будів­ництва, ефективного використання природних ресурсів, органі­зації внутрішньоафриканських платіжних, клірингових та валю­тних механізмів тощо. Під егідою ЕКА створені й успішно діють понад 20 економічних організацій.

Нині основна діяльність Комісії спрямована на розвиток і по­глиблення інтеграційних процесів у регіоні з метою припинення подальшого загрузання Африки у трясовину економічної кризи.

128

5.4.5. Економічна і соціальна комісія оон для Західної Азії (ескза)

Економічну і соціальну комісію ООН для Західної Азії — ЕСКЗА (United Nations Economic and Social Commission for Western Asia — ESCWA) — було створено 1973 p. на заміну Бю­ро ООН з економічних і соціальних питань у Бейруті (ЮНЕСОБ), що існувало з 1963 р. під егідою ЕКОСОР. Секретаріат ЕСКЗА у 1979 р. було переведено з Бейрута (Ліван) до Багдада (Ірак). Чле­нами ЕСКЗА є 12 арабських держав: Бахрейн, Єгипет, Ірак, Йор­данія, Ємен, Катар, Кувейт, Ліван, Об'єднані Арабські Емірати, Оман, Саудівська Аравія, Сирія, а також Організація визволення Палестини.

Організаційна структура Комісії майже аналогічна структурі інших регіональних комісій ООН: вищий орган ЕСКЗА — щорі­чні сесії, виконавчий орган — Секретаріат, допоміжні органи — галузеві і функціональні відділи.

Основними напрямами діяльності ЕСКЗА визнано: здійс­нення погоджених дій країнами-членами для економіч­ного розвитку країн Західної Азії і зміцнення економічних від­носин як між країнами регіону, так і з іншими державами;

вивчення економічних і соціальних проблем у регіоні; збір, оцінка і поширення економічної, технічної і статистичної ін­формації; надання країнам регіону дорадчих і консультативних послуг.