- •Тема 1. Предмет та метод курсу. Економічна думка стародавнього світу
- •Предмет і метод
- •Економічна думка Стародавнього Єгипту
- •Середня Азія
- •Стародавня Індія
- •5. Економічна думка Стародавнього Китаю
- •6. Стародавня Греція
- •7. Стародавній Рим
- •Тема 2. Становлення економічної думки середньовіччя та виникнення класичної політекономії
- •Становлення економічної думки середньовіччя
- •Меркантилізм
- •Уїльям Петті та п’єр Буагільбер – засновники класичної політекономії
- •Перша школа класичної політекономії у Франції – фізіократи
- •Тема 3. Класична політична економія
- •1. Економічна теорія Адама Сміта
- •2.Теорія народонаселення Томаса Роберта Мальтуса
- •3.Політична економія ж.Б. Сея
- •4. Теорія розподілу суспільного продукту ф. Баста
- •5. Теорія національної економіки та протекціонізму г.К. Кері
- •6. Економічна теорія Давіда Рікардо
- •8. Постулати класичної політекономії
- •9. Питання розвитку і періодизації економічної теорії
- •Тема 4. Критичний напрям політичної економії
- •Теорія відтворення і криз с. Сісмонді
- •2. Теорія «конституйованої вартості» п.Ж. Продона
- •3. Концепція історичної школи в працях в. Рошера, к. Кніса, б. Гільдебранда
- •4. Погляди Адама Мюллера – як реакція на класичну економічну теорію
- •5. Принцип «промислового виховання націїї» та ідеї протекціонізму ф. Ліста
- •6. «Нова» Історична школа в Німеччині
- •7. Концепція «ідеальних типів» м. Вебера
- •8.Історична школа в інших країнах Європи
- •Тема 5. Соціально – утопічні вчення
- •Виникнення та класифікація утопічних моделей
- •2. Модель Платона
- •3. Християнський комунізм та інші комуністичні єресі
- •4. Модель Томаса Мора
- •5. Томазо Кампанела і комунізм у Парагваї
- •6. Модель Морелі
- •7. Вчення Анрі Сен-Сімона
- •8. Погляди Шарля Фур'є
- •Підхід до побудови ідеального суспільства Роберта Оуена
- •Тема 6. Теорія Карла Маркса
- •1. Загальна характеристика теорії к. Маркса
- •2. Трудова теорія цінності
- •3. Теорія капіталу к. Маркса
- •«Органічна побудова капіталу»
- •4. Норма експлуатації
- •5. Концепція «перевтілених форм»
- •Тема 7. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •3. «Трикутник» маржиналізму
- •4. Австрійська школа граничної корисності
- •5. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму
- •Тема 8. Подальший розвиток неокласичного напряму в економічній теорії
- •1. Теорія статики та динаміки граничної продуктивності д.Б. Кларка (1847–1938)
- •2. Економічна концепція шведської (стокгольмської) школи
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, р. Хоутрі, і. Фішера
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки
- •Тема 9. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система Дж.М. Кейнса
- •Американський варіант кейнсіанства – а. Хансен (дивись тему 10);
- •4. Кейнсіанство у Франції – в. Перру.
- •5. Кейнсіанство у Швеції – г. Мюрдаль
- •6. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Наступне рівняння відображує на думку Харрода, умови досягнення «рівноваги безперервного поступового руху»:
- •7. Посткейнсіанство
- •Тема 10. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •Головні елементи «неокласичного відродження»
- •2. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера
- •3. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •4. Концепція «ідеальних типів господарських систем» в. Ойкена
- •5. Неолібералізм в Німеччині
- •6. Неокласичний синтез в теорії п. Самуєльсона, Дж. Хікса
- •7. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •8. Неокласичні теорії росту – р. Солоу, Дж. Мід
- •9. Загальна характеристика монетаризму
- •10. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •11. «Економіка пропозиції» – а. Лаффер, р. Мандель
- •12. Теорія «раціональних очікувань»
- •13. Четверта класична ситуація
- •Тема 11. Інституціоналізм
- •1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •Головні напрями американського інституціоналізму початку хх ст.
- •3. Неоінституціоналізм
- •4. Теорії «конвергенції»
- •5. Колективний капіталізм г. Мінза та а. Берлі
- •6. Еволюція теорій трансформацій капіталізму під впливом нтр
- •7. Буржуазна футурологія
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії
- •1. Суть реформізму
- •2. Економічні концепції е. Бернштейна, к. Каутського, р. Гільфердінга
- •3. Еволюція реформізму. Концепція «демократичного соціалізму» як теоретична платформа сучасного соціал – реформізму
- •4. Моделі «змішаного економічного ладу»
- •5. Розвиток концепції «демократичного соціалізму» в межах соціал-демократичного руху наприкінці хх ст.
Підхід до побудови ідеального суспільства Роберта Оуена
«Влаштування комуністичних селищ буде до тих пір невдалим, доки не вдасться створити іншу вдачу. Набагато важливіше впливати на людей духовним шляхом, ніж змінювати відразу практичні умови їх життя». Так підсумував свій багаторічний теоретичний і практичний досвід Роберт Оуен (1771–1858).
Як і Етьєн Кабе, Оуен теж намагався створити комуністичне поселення в Америці. І воно теж збанкрутувало. Але було це у 1825 р. А до того Оуену вдалося здійснити визначний соціальний експеримент в Нью-Лєнарке (Шотландія).
Оуен йшов від експерименту до теорії. Це звісно не означає, що він починав свій експеримент не знаючи чого хоче. Звісно в нього були деякі ідеї. Головною з них була думка про вирішальний вплив навколишнього середовища на формування характеру людини. Навколишнє середовище Оуен розумів як весь спектр умов життя людини: від матеріальних умов до морального клімату. Але ж моральний клімат у суспільстві якраз і визначається характерами утворюючого його людей. Чи може сформуватися «добра» моральна обстановка у колективі «поганих «характерів? На це питання Оуен відповідає рішучим «Так».
Суть ідеї Оуена – виховання людей. Потрібен досвідчений і гуманний керівник, щоб взяти на себе таку педагогічну задачу.
У 1800 році Оуен стає співвласником раніше створеного іншими прядивно-ткацького підприємства у Шотландії. Підприємство знаходилося в долині, далеко від інших міст. Там було чотири фабрики, завод по виробництву прядивних танків, сільськогосподарська ферма і селище Нью-Ленарк. Ізольованість селища забезпечувала чистоту експерименту. У Нью-Ленаркі панував безпорядок. Загальна кількість населення біля двох тисяч чоловік. У той час, як усі інші власники жили у містах, не приймаючи участі у керуванні підприємством, Оуен оселився в Нью-Ленаркі і взяв на себе функції менеджера. Два роки було потрачено на упорядкування економіки підприємства, доки воно на стало рентабельним. У 1802 році Оуен переходе до вирішення соціальних задач. Він замінює весь обслуговуючий персонал і добивається відданості спільній справі і злагодженої праці. Він формує біля себе актив з розумних і авторитетних робітників і починає змушувати всіх до дисципліни, чистоти і організованості. Примушення супроводжувалося пояснювальною роботою, націленою на виховання свідомості. Робітники зрозуміли своє благо в новому порядку і стали підтримувати його добровільно. Все це схоже на те, що в 20‑х роках ХХст. робив А. Макаренко, який змалював свій досвід у книзі «Педагогічна поема». Крадіжка і інші аморальні вчинки каралися тільки адміністративними заходами. Звинуваченого публічно засуджували. Ніяких каральних заходів не вживали принципово. Звичайно, на перших парах Оуен зіштовхнувся з сильною протидією з «низу». Знадобилась безмежна витримка і постійна доброзичливість господаря. Одночасно утворювалась система дитячих садків, шкіл для дітей та дорослих, культурний центр з бібліотекою, служба санітарного нагляду, соціальне забезпечення і страхування. Постійно працювала народна дружина по підтримці порядку. Все це потрібно було винайти і продумати, тому що всі ці речі були невідомими у ті часи.
Через п’ять років (т.б. у 1807 р.), коли Оуен сплатив усім повний заробіток за декілька місяців змушеного простого (тоді була бавовняна криза), пройшов останній перелом у свідомості робітників. Вони всією масою повірили в нього. В колективі стало формуватися почуття спільності і гордості своїм підприємством. Все більшу роль стали відігравати такі речі, як організаційна і соціальна активність робітників, елементи самоврядування. За десять років від початку роботи були вижиті крадіжки, пияцтво, сексуальна розпущеність, національно-релігійна ворожнеча, та інші негативні явища. Звичайними стали порядок, працелюбність, терпимість, взаємодопомога. Містечко стало чистим та красивим. Реальний прибуток на душу населення був набагато вищим, ніж на інших підприємствах. Робочий день із звичайних тоді 16 годин був скорочений до 10,5 годин.
Експеримент вдався блискуче. Але все пішло прахом, коли виник конфлікт з власниками. Оуен був змушений покинути Нью-Ленарк. Тоді з’ясувалося, що «мікроклімат» цієї общини утримувався головним чином на особистості Оуена. Можливо йому не хватило часу, щоб перевести праведне життя населення в автоматичний режим. Можливо, це відбулося б при другому поколінні, яке б народилося і виросло в Нью-Ленаркі. Але слід зазначити, що це був новаторський досвід. Оуен випередив свій час. Більшість його ідей стали звичайними рисами життя ХХ ст. Наприклад, згадаємо соціальну інженерію і патерналізм (від слова «патер» – батько. Мається на увазі, що господар фірми і співробітники знаходяться у відносинах, нагадуючи відносини між батьком та дітьми. Він краще за них знає, що їм потрібно).
Історичний досвід показав, що для цього потрібен прогрес як у матеріальному виробництві, так і у суспільній свідомості. Утопізм Оуена міститься не в тому, що ідеї його нездійсненні, а у намаганні прискорити їх здійснення. Але це стало зрозумілим лише через 100 і більше років. Але очевидно, що без Оуена та його мрії, теперішні здвигни, можливо, відбулися ще пізніше.