- •Тема 1. Предмет та метод курсу. Економічна думка стародавнього світу
- •Предмет і метод
- •Економічна думка Стародавнього Єгипту
- •Середня Азія
- •Стародавня Індія
- •5. Економічна думка Стародавнього Китаю
- •6. Стародавня Греція
- •7. Стародавній Рим
- •Тема 2. Становлення економічної думки середньовіччя та виникнення класичної політекономії
- •Становлення економічної думки середньовіччя
- •Меркантилізм
- •Уїльям Петті та п’єр Буагільбер – засновники класичної політекономії
- •Перша школа класичної політекономії у Франції – фізіократи
- •Тема 3. Класична політична економія
- •1. Економічна теорія Адама Сміта
- •2.Теорія народонаселення Томаса Роберта Мальтуса
- •3.Політична економія ж.Б. Сея
- •4. Теорія розподілу суспільного продукту ф. Баста
- •5. Теорія національної економіки та протекціонізму г.К. Кері
- •6. Економічна теорія Давіда Рікардо
- •8. Постулати класичної політекономії
- •9. Питання розвитку і періодизації економічної теорії
- •Тема 4. Критичний напрям політичної економії
- •Теорія відтворення і криз с. Сісмонді
- •2. Теорія «конституйованої вартості» п.Ж. Продона
- •3. Концепція історичної школи в працях в. Рошера, к. Кніса, б. Гільдебранда
- •4. Погляди Адама Мюллера – як реакція на класичну економічну теорію
- •5. Принцип «промислового виховання націїї» та ідеї протекціонізму ф. Ліста
- •6. «Нова» Історична школа в Німеччині
- •7. Концепція «ідеальних типів» м. Вебера
- •8.Історична школа в інших країнах Європи
- •Тема 5. Соціально – утопічні вчення
- •Виникнення та класифікація утопічних моделей
- •2. Модель Платона
- •3. Християнський комунізм та інші комуністичні єресі
- •4. Модель Томаса Мора
- •5. Томазо Кампанела і комунізм у Парагваї
- •6. Модель Морелі
- •7. Вчення Анрі Сен-Сімона
- •8. Погляди Шарля Фур'є
- •Підхід до побудови ідеального суспільства Роберта Оуена
- •Тема 6. Теорія Карла Маркса
- •1. Загальна характеристика теорії к. Маркса
- •2. Трудова теорія цінності
- •3. Теорія капіталу к. Маркса
- •«Органічна побудова капіталу»
- •4. Норма експлуатації
- •5. Концепція «перевтілених форм»
- •Тема 7. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •3. «Трикутник» маржиналізму
- •4. Австрійська школа граничної корисності
- •5. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму
- •Тема 8. Подальший розвиток неокласичного напряму в економічній теорії
- •1. Теорія статики та динаміки граничної продуктивності д.Б. Кларка (1847–1938)
- •2. Економічна концепція шведської (стокгольмської) школи
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, р. Хоутрі, і. Фішера
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки
- •Тема 9. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система Дж.М. Кейнса
- •Американський варіант кейнсіанства – а. Хансен (дивись тему 10);
- •4. Кейнсіанство у Франції – в. Перру.
- •5. Кейнсіанство у Швеції – г. Мюрдаль
- •6. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Наступне рівняння відображує на думку Харрода, умови досягнення «рівноваги безперервного поступового руху»:
- •7. Посткейнсіанство
- •Тема 10. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •Головні елементи «неокласичного відродження»
- •2. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера
- •3. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •4. Концепція «ідеальних типів господарських систем» в. Ойкена
- •5. Неолібералізм в Німеччині
- •6. Неокласичний синтез в теорії п. Самуєльсона, Дж. Хікса
- •7. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •8. Неокласичні теорії росту – р. Солоу, Дж. Мід
- •9. Загальна характеристика монетаризму
- •10. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •11. «Економіка пропозиції» – а. Лаффер, р. Мандель
- •12. Теорія «раціональних очікувань»
- •13. Четверта класична ситуація
- •Тема 11. Інституціоналізм
- •1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •Головні напрями американського інституціоналізму початку хх ст.
- •3. Неоінституціоналізм
- •4. Теорії «конвергенції»
- •5. Колективний капіталізм г. Мінза та а. Берлі
- •6. Еволюція теорій трансформацій капіталізму під впливом нтр
- •7. Буржуазна футурологія
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії
- •1. Суть реформізму
- •2. Економічні концепції е. Бернштейна, к. Каутського, р. Гільфердінга
- •3. Еволюція реформізму. Концепція «демократичного соціалізму» як теоретична платформа сучасного соціал – реформізму
- •4. Моделі «змішаного економічного ладу»
- •5. Розвиток концепції «демократичного соціалізму» в межах соціал-демократичного руху наприкінці хх ст.
6. Модель Морелі
Перейдемо до ХVIII ст. Тут перед нами зразу постає фігура Морелі з його «Корабельною аварією плаваючих островів» і «Кодексом природи». Для теорії цього скромного шкільного вчителя головним словом безперечно є «насильство». Мало нового ми знайдемо у Морелі. Оригінальним він був тим, що відомі вже нам моменти утопій він доводе до граничних ступенів.
Ми вже знаємо, що ідеї природного руху речей, природної свободи, природної людини володіли суспільною думкою ХVIII ст. Фактично Морелі від цієї ідеї узяв лише словесну оболонку. «Кодекс природи» вигаданий і складений самим Морелі від імені природи, не містить послідовного опису якоїсь гіпотетичної країни, він є ні що інше, як конституція для реальних країн. Цей головний закон повинен замінити все інше законодавство. Закон цей настільки мудрий, що думка про його відміну може прийти в голову тільки божевільному. Така людина повинна бути об’явлена ворогом людства і покарана особливим чином: його живцем замуровують у печері, родина його отримує інше прізвище і переселяється в інше місто
Головний пункт конституції Морелі – це знищення приватної власності. Її він не просто засуджує, він пише про неї з якоюсь загадковою пекучою ненавистю. Ось перші параграфи конституції Морелі:
1. У суспільстві нічого не буде належати чийсь власності, окрім тих речей, які необхідні для задоволення особистих потреб.
2. Кожний громадянин буде посадовою особою, забезпеченою працею. Буде отримувати пособіє за суспільний рахунок.
Все, що виробляється, буде враховуватися і розподілятися між громадянами порівну. Заборона продажу або обміну названа «священним законом». Усі міста будуть однакові по території, формі будинків, планіровці вулиць і кількості жителів. Шлюб є обов’язковим для всіх, хто досяг шлюбного віку. Розлучення допускається тільки після 10 років шлюбу. У випадку розлучення діти залишаються з батьком.
Декілька родин складають «трибу», яка займає окремий квартал міста. Чисельність усіх триб однакова, кількість триб у місті – теж. Усе – люди, речі – розподіляються на десятки, сотні і т. д. З п’яти років діти залишають дім батьків і оселяються у дитячих домах: хлопчики і дівчата окремо. Там вони отримують суспільне виховання. При досягненні десятирічного віку, кожна дитина переходить у майстерні. Це теж, що і наші ПТУ- з гуртожитком, спільним харчуванням і виробничим навчанням. Усі громадяни віком від 20 до 25 років мусять займатися землеробством. Керує всім суспільством Верховний Сенат. Його членами стають усі батьки родин після 50‑тирічного віку.
Звісно, що в такій країні буде тільки одна суспільна філософія і одна суспільна наука (під якою слід розуміти «Кодекс природи» єдиного і неповторного Морелі).
Тепер ми підійшли до тієї стадії розвитку утопічної думки, яка, можливо, найбільш відома широкому загалу. У всякому випадку відомі імена Клода Анрі Сен-Сімона і Шарля Фур'є. Вони дуже не схожі один на одного, хоча обидва представляли свої теорії як суворо наукові. В обох випадках перед нами синтез двох типів утопій: хіліастичного і політичного.