5. Принцип «промислового виховання націїї» та ідеї протекціонізму ф. Ліста

«…політична економія – це наука, яка навчає тільки, яким чином мінові цінності виробляються індивідуумами, розподіляються між ними і споживаються… окрім цього, державний діяч бажає і повинен знати, як збуджуються виробничі сили цілої нації, як вони зростають, що їм сприяє, від чого вони слабіють, замирають і повністю зникають…» Так писав Фрідріх Ліст (1798–1846) у своїй відомій і самій головній праці «Національна система політичної економії» (1841). В центрі уваги його теорії – національна економіка як ціле, у її взаємозв’язках з зовнішнім оточенням.

Принцип промислового виховання нації.

Головний об’єкт Лістової полеміки – те, що Сміт називав «системою природної свободи». На відміну від Мюллера, Ліст більше всього нападає на принцип необмеженої свободи міжнародної торгівлі. Замість цього він висуває принцип промислового виховання націй. Життя нації продовжується нескінченно. Звідси відповідний погляд на багатство народу. Воно міститься не у кількості мінових цінностей, а у всебічному розвитку виробничих сил нації. Для того щоб завлекти у виробництво незадіяні ресурси, треба розвивати такі галузі, які у теперішній час не витримали б конкуренції із закордонними і імпорт був би дешевшим. «Але цю втрату треба розглядати як плату за промислове виховання нації» – говорить Ліст. Для захисту подібних вітчизняних виробництв треба сміло використовувати протекціоністську політику, у тому разі підвищення цін товарів, що імпортуються, шляхом відповідного митного збору. Ліст не заперечує свободу міжнародної торгівлі в принципі. Він вважає її корисною для таких країн, торгуючих між собою, які знаходяться на однаковій стадії промислового розвитку.

Здорова і розвинена нація повинна мати однаково гармонічно розвинуті виробничі сили у всіх трьох крупних секторах: сільському господарстві, промисловості і зовнішній торгівлі. Особливий наголос Ліст робить на розвиток морського і сухопутного транспорту (то було початком ери залізничних доріг), а також «вищих родів» технічного знання і вміння.

Стадії економічного розвитку нації та обґрунтування протекціонізму.

У своєму розвитку нормальна нація, вважає Ліст, проходить ряд стадій, починаючи зі «стану дикості». За ними слідують стани «пастушеський» і «землеробський». На зміну останньому приходе стан «землеробсько-промисловий», після якого настає стан рівномірного розвитку усіх трьох секторів. Не виключено, що Ліст самостійно розробив свою доктрину про стадії. Хоча ці питання задовго до нього були розглянуті шотландцями – Адамом Фергюссоном і Адамом Смітом.

На кожній стадії розвитку держава повинна впроваджувати політику, яка відповідає головній меті – розвитку виробничих сил. На чисто землеробській стадії – це політика повної свободи іноземної торгівлі. Ввозяться продукти промислової обробки в обмін на вивіз сировини. Землеробство вдосконалюється і кріпне, поступово налагоджується вітчизняна промисловість. Коли вона досягає визначеного ступеня розвитку, стає необхідною зміна політики. Впроваджується протекціоністська політика для вітчизняної промисловості, яка захищає її від іноземної конкуренції на внутрішньому ринку. І тільки після того, як національна промисловість досягне повного розвитку, знову стає можливою свобода зовнішньої торгівлі.

Беззаперечною науковою заслугою Ліста можна визнати явно сформульоване положення про нерівномірність розвитку різних країн у одну і ту ж епоху. Він вважав, що у ті часи Іспанія, Португалія і Італія були країнами чисто землеробськими, Германія і США знаходились на шляху до землеробсько-промислової стадії, Франція була близька до найвищої промислової стадії, якої досягла тільки Англія. Для останньої тільки і годилася тоді, на думку Ліста, система свободної торгівлі.

Книга Ліста в Германії мала великий успіх. Трактат складався з чотирьох книг: «Історія», «Теорія», «Системи» і «Політика».

Особливої уваги заслуговує «Історія». Займаючи майже 40 % загального обсягу трактату, вона містить не мало цікавої інформації про господарський розвиток окремих країн. Але цій книзі, однак, економічна думка зобов'язана значно більшим. Вказаним матеріалом Ліст, сам того не усвідомлюючи, розпочав цілий напрямок в економічній науці, який відомий під ім’ям Історичної школи.