- •Тема 1. Предмет та метод курсу. Економічна думка стародавнього світу
- •Предмет і метод
- •Економічна думка Стародавнього Єгипту
- •Середня Азія
- •Стародавня Індія
- •5. Економічна думка Стародавнього Китаю
- •6. Стародавня Греція
- •7. Стародавній Рим
- •Тема 2. Становлення економічної думки середньовіччя та виникнення класичної політекономії
- •Становлення економічної думки середньовіччя
- •Меркантилізм
- •Уїльям Петті та п’єр Буагільбер – засновники класичної політекономії
- •Перша школа класичної політекономії у Франції – фізіократи
- •Тема 3. Класична політична економія
- •1. Економічна теорія Адама Сміта
- •2.Теорія народонаселення Томаса Роберта Мальтуса
- •3.Політична економія ж.Б. Сея
- •4. Теорія розподілу суспільного продукту ф. Баста
- •5. Теорія національної економіки та протекціонізму г.К. Кері
- •6. Економічна теорія Давіда Рікардо
- •8. Постулати класичної політекономії
- •9. Питання розвитку і періодизації економічної теорії
- •Тема 4. Критичний напрям політичної економії
- •Теорія відтворення і криз с. Сісмонді
- •2. Теорія «конституйованої вартості» п.Ж. Продона
- •3. Концепція історичної школи в працях в. Рошера, к. Кніса, б. Гільдебранда
- •4. Погляди Адама Мюллера – як реакція на класичну економічну теорію
- •5. Принцип «промислового виховання націїї» та ідеї протекціонізму ф. Ліста
- •6. «Нова» Історична школа в Німеччині
- •7. Концепція «ідеальних типів» м. Вебера
- •8.Історична школа в інших країнах Європи
- •Тема 5. Соціально – утопічні вчення
- •Виникнення та класифікація утопічних моделей
- •2. Модель Платона
- •3. Християнський комунізм та інші комуністичні єресі
- •4. Модель Томаса Мора
- •5. Томазо Кампанела і комунізм у Парагваї
- •6. Модель Морелі
- •7. Вчення Анрі Сен-Сімона
- •8. Погляди Шарля Фур'є
- •Підхід до побудови ідеального суспільства Роберта Оуена
- •Тема 6. Теорія Карла Маркса
- •1. Загальна характеристика теорії к. Маркса
- •2. Трудова теорія цінності
- •3. Теорія капіталу к. Маркса
- •«Органічна побудова капіталу»
- •4. Норма експлуатації
- •5. Концепція «перевтілених форм»
- •Тема 7. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •3. «Трикутник» маржиналізму
- •4. Австрійська школа граничної корисності
- •5. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму
- •Тема 8. Подальший розвиток неокласичного напряму в економічній теорії
- •1. Теорія статики та динаміки граничної продуктивності д.Б. Кларка (1847–1938)
- •2. Економічна концепція шведської (стокгольмської) школи
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, р. Хоутрі, і. Фішера
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки
- •Тема 9. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система Дж.М. Кейнса
- •Американський варіант кейнсіанства – а. Хансен (дивись тему 10);
- •4. Кейнсіанство у Франції – в. Перру.
- •5. Кейнсіанство у Швеції – г. Мюрдаль
- •6. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Наступне рівняння відображує на думку Харрода, умови досягнення «рівноваги безперервного поступового руху»:
- •7. Посткейнсіанство
- •Тема 10. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •Головні елементи «неокласичного відродження»
- •2. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера
- •3. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •4. Концепція «ідеальних типів господарських систем» в. Ойкена
- •5. Неолібералізм в Німеччині
- •6. Неокласичний синтез в теорії п. Самуєльсона, Дж. Хікса
- •7. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •8. Неокласичні теорії росту – р. Солоу, Дж. Мід
- •9. Загальна характеристика монетаризму
- •10. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •11. «Економіка пропозиції» – а. Лаффер, р. Мандель
- •12. Теорія «раціональних очікувань»
- •13. Четверта класична ситуація
- •Тема 11. Інституціоналізм
- •1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •Головні напрями американського інституціоналізму початку хх ст.
- •3. Неоінституціоналізм
- •4. Теорії «конвергенції»
- •5. Колективний капіталізм г. Мінза та а. Берлі
- •6. Еволюція теорій трансформацій капіталізму під впливом нтр
- •7. Буржуазна футурологія
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії
- •1. Суть реформізму
- •2. Економічні концепції е. Бернштейна, к. Каутського, р. Гільфердінга
- •3. Еволюція реформізму. Концепція «демократичного соціалізму» як теоретична платформа сучасного соціал – реформізму
- •4. Моделі «змішаного економічного ладу»
- •5. Розвиток концепції «демократичного соціалізму» в межах соціал-демократичного руху наприкінці хх ст.
Тема 10. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
План:
1. Головні елементи «неокласичного відродження»;
2. Теорія суспільного розвитку Й. Шумпетера;
3. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму;
4. Концепція «ідеальних типів господарських систем» В. Ойкена;
5. Неолібералізм в Німеччині:
6. Неокласичний синтез в теорії П. Самуельсона, Дж. Хікса;
7. Неокласичні теорії економічного росту – Р. Солоу, Дж. Мід;
8. Виробнича функція Кобба – Дугласа;
9. Загальна характеристика монетаризму;
10. Монетарна модель циклу М. Фрідмена;
11. «Економіка пропозиції» – А. Лаффер, К. Мандель;
12. Теорія «раціональних чекань»:
13. Четверта класична ситуація в історії розвитку економічної теорії.
Головні елементи «неокласичного відродження»
Процес руйнації попереднього класичного стану і пошуки нового консенсусу отримав в західній літературі назву «неокласичного відродження», або «неоконсервативної контрреволюції». Дійсно, в основі його лежить висунення на перший план і подальший розвиток неокласичного напряму з його обґрунтуванням тільки ринкових механізмів регулювання економіки. Проте такий поворот – це не просто збіг традиційних постулатів і висновків неокласичної ортодоксії з економічною кон’юнктурою 70–80 років. Особливості сучасного стану науково-технічного розвитку, інтернаціоналізації господарських відносин, а також кардинальні зрушення в соціальній структурі розвинутих країн ринкової економіки стимулювали процес переосмислення і певного перегляду застарілих уявлень неокласики, розробки нових теорій.
Процес «неокласичного відродження» включав такі основні елементи, просякнуті ідеями докейнсової економічної теорії:
1. Реституцію (відновлення) монетаризму, яка означала повернення мікроекономіці її вирішального місця в економічній теорії;
2. Розробку та уточнення теорії сподівань, яка виходила із визнання раціональності поведінки господарських агентів;
3. Поширення принципів індивідуалізму на процес прийняття урядових рішень (теорія суспільного вибору);
4. Подальшу лібералізацію економічного життя і політики в межах теорії і практики економіки пропозиції та соціального ринкового господарства.
2. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера
Йозеф Алоіз Шумпетер (1883–1950). За своє життя він написав стільки, що бажаючому вивчити його творчу спадщину прийшлося б віддати цьому зайняттю багато років. Остання його фундаментальна праця «Історія економічного аналізу» (від стародавньої Греції до ХХ ст.) – була надрукована посмертно у 1954 р. в тому незакінченому і невпорядкованому вигляді, у якому ці записи залишилися після смерті професора.
Історики сходяться на думці, що Шумпетер дійсно прочитав і знав все, що було написано по питанням економічної теорії з античних часів. В наші часи коли говорять про Шумпетера в теоретичному плані, частіше за все, мають на увазі і розглядають одну з його книг – «Теорію економічного розвитку» (1912 р.), в якій викладена його концепція економічної динаміки.
Спочатку все буквально по Вальрасу – загальна рівновага попиту і пропозиції. Ця рівновага встановлена колись, тепер підтримується і відтворюється. Всі параметри виробництва, обміну, розподілу, споживання – залишаються незмінними. Все якби рухається по колу. Шумпетер так і назвав цей стан: господарський кругообіг. Ми вже знаємо, що при подібному стані рівноваги:
усі доходи дорівнюються витратам;
цінність любого продукту виробництва (його гранична корисність) дорівнюється цінності використаних факторів (їх граничній продуктивності);
формування цінностей підпорядковується закону альтернативних витрат;
фактори виробництва набувають цінності в результаті вмєнєнія її від цінності результатів виробництва;
прибутку немає (надлишок ціни над витратами – це оплата праці за рівнянням).
Все це ми вже проходили до теперішнього часу. Це чиста неокласична ситуація або модель. Але Шумпетер додає, що в ній відсутній також і відсоток. Чому? Тому, що оскільки все повторюється, не має підстав робити різницю між теперішнім доходом і майбутнім.
Але раптово цей рух по заведеному порядку порушується – з’являється Новатор. Це підприємець, який знаходить можливість отримати додаткову вигоду в існуючих умовах. Виникає «нова комбінація» ресурсів. І ця нова комбінація в спромозі дати Новатору те, що люди називають прибутком, – це надлишок над тим доходом, який встановився в процесі існуючого кругообігу.
Щоб впровадити своє нововведення Новатору потрібна додаткова сума грошей. Він іде до банкіра, отримує позику і несе її на ринок факторів виробництва. Там панує повна рівновага попиту і пропозиції, але Новатор порушує цю рівновагу. Йому необхідна додаткова кількість ресурсів і він пропонує за це підвищену ціну. Порушується система рівноважних цін. Змінюється напрямок потоку ресурсів, а це означає і потоків споживчих товарів. Руйнується весь ритм. Хтось при цьому розорюється, але основна маса підприємців на перегонки намагається прослідувати за Новатором. Зростає попит на позики, а це рано чи пізно призводить до вичерпання позичкового ринка.
Тим часом інновація розповсюджується в сфері виробництва, система цін перебудовується, відновлюється конкурентне балансування, потоки ресурсів і товарів набувають усталений характер в повних обрисах, прибуток від інновації знижується все більше і більше, поки не зникає знову. І все повертається знову до кругового руху – до стану рівноваги на новому рівні.
Таке встановлення нової рівноваги є можливим тільки теоретично – якщо б інновація носила виключний характер за певний період часу. Але в житті такі процеси відбуваються постійно. І тому, говорить Шумпетер, насправді звичним станом є не врівноважений кругообіг, а подібні зрушення. І підприємницький прибуток (це надлишок валового доходу над витратами виробництва) існує постійно. І саме по цим причинам капіталізм не залишається на місці, а безперервно розвивається. Рух відбувається не по колу, а по «спіралі» Гегеля-Маркса.
Очевидно, що особливу роль у схемі Шумпетера відіграє позика – тобто банки і ринок позичкових капіталів. Це питання виникає в моделі Шумпетера, коли мова заходе про потребу Новатора в додаткових коштах. Таким чином банкір виступає тут як необхідний посередник між бажанням здійснити інновацію і можливістю це зробити. Платою за перевтілення бажання в можливість і є відсоток.
В такій схемі не працює кількісна теорія грошей. Кредитування новаторів дійсно підвищує ціни – в першу чергу на фактори виробництва. Але це не просто інфляція, а перебудова всього господарського механізму. Виходить, що гроші виконують функцію не просто засобу обігу і вимірювателя цінностей, вони відіграють роль каталізатора економічного росту, в тому разі і через прибуток і відсоток.
Хоч інновації відбуваються постійно, економічний рост, говорить Шумпетер, не відбувається як безперервний процес, який можна описати монотонною функцією. Одна інновація впроваджується і розповсюджується дуже швидко, інша потребує тривалого часу. До цього додається фактор невизначеності.
Крім того кожна інновація визиває хвилю імітації, яка розходиться на всі сторони. Велика кількість таких хвиль розходиться одночасно, вони накладаються одна на одну і т. д. Такий рух при складанні усіх хвиль – не може бути плавним і рівномірним. Він породжує періоди загального підйому, які можуть змінюватися періодами загального спаду. Тобто Шумпетер підходить до аналізу економічних циклів.