- •Тема 1. Предмет та метод курсу. Економічна думка стародавнього світу
- •Предмет і метод
- •Економічна думка Стародавнього Єгипту
- •Середня Азія
- •Стародавня Індія
- •5. Економічна думка Стародавнього Китаю
- •6. Стародавня Греція
- •7. Стародавній Рим
- •Тема 2. Становлення економічної думки середньовіччя та виникнення класичної політекономії
- •Становлення економічної думки середньовіччя
- •Меркантилізм
- •Уїльям Петті та п’єр Буагільбер – засновники класичної політекономії
- •Перша школа класичної політекономії у Франції – фізіократи
- •Тема 3. Класична політична економія
- •1. Економічна теорія Адама Сміта
- •2.Теорія народонаселення Томаса Роберта Мальтуса
- •3.Політична економія ж.Б. Сея
- •4. Теорія розподілу суспільного продукту ф. Баста
- •5. Теорія національної економіки та протекціонізму г.К. Кері
- •6. Економічна теорія Давіда Рікардо
- •8. Постулати класичної політекономії
- •9. Питання розвитку і періодизації економічної теорії
- •Тема 4. Критичний напрям політичної економії
- •Теорія відтворення і криз с. Сісмонді
- •2. Теорія «конституйованої вартості» п.Ж. Продона
- •3. Концепція історичної школи в працях в. Рошера, к. Кніса, б. Гільдебранда
- •4. Погляди Адама Мюллера – як реакція на класичну економічну теорію
- •5. Принцип «промислового виховання націїї» та ідеї протекціонізму ф. Ліста
- •6. «Нова» Історична школа в Німеччині
- •7. Концепція «ідеальних типів» м. Вебера
- •8.Історична школа в інших країнах Європи
- •Тема 5. Соціально – утопічні вчення
- •Виникнення та класифікація утопічних моделей
- •2. Модель Платона
- •3. Християнський комунізм та інші комуністичні єресі
- •4. Модель Томаса Мора
- •5. Томазо Кампанела і комунізм у Парагваї
- •6. Модель Морелі
- •7. Вчення Анрі Сен-Сімона
- •8. Погляди Шарля Фур'є
- •Підхід до побудови ідеального суспільства Роберта Оуена
- •Тема 6. Теорія Карла Маркса
- •1. Загальна характеристика теорії к. Маркса
- •2. Трудова теорія цінності
- •3. Теорія капіталу к. Маркса
- •«Органічна побудова капіталу»
- •4. Норма експлуатації
- •5. Концепція «перевтілених форм»
- •Тема 7. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •3. «Трикутник» маржиналізму
- •4. Австрійська школа граничної корисності
- •5. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму
- •Тема 8. Подальший розвиток неокласичного напряму в економічній теорії
- •1. Теорія статики та динаміки граничної продуктивності д.Б. Кларка (1847–1938)
- •2. Економічна концепція шведської (стокгольмської) школи
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, р. Хоутрі, і. Фішера
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки
- •Тема 9. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система Дж.М. Кейнса
- •Американський варіант кейнсіанства – а. Хансен (дивись тему 10);
- •4. Кейнсіанство у Франції – в. Перру.
- •5. Кейнсіанство у Швеції – г. Мюрдаль
- •6. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Наступне рівняння відображує на думку Харрода, умови досягнення «рівноваги безперервного поступового руху»:
- •7. Посткейнсіанство
- •Тема 10. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •Головні елементи «неокласичного відродження»
- •2. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера
- •3. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •4. Концепція «ідеальних типів господарських систем» в. Ойкена
- •5. Неолібералізм в Німеччині
- •6. Неокласичний синтез в теорії п. Самуєльсона, Дж. Хікса
- •7. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •8. Неокласичні теорії росту – р. Солоу, Дж. Мід
- •9. Загальна характеристика монетаризму
- •10. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •11. «Економіка пропозиції» – а. Лаффер, р. Мандель
- •12. Теорія «раціональних очікувань»
- •13. Четверта класична ситуація
- •Тема 11. Інституціоналізм
- •1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •Головні напрями американського інституціоналізму початку хх ст.
- •3. Неоінституціоналізм
- •4. Теорії «конвергенції»
- •5. Колективний капіталізм г. Мінза та а. Берлі
- •6. Еволюція теорій трансформацій капіталізму під впливом нтр
- •7. Буржуазна футурологія
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії
- •1. Суть реформізму
- •2. Економічні концепції е. Бернштейна, к. Каутського, р. Гільфердінга
- •3. Еволюція реформізму. Концепція «демократичного соціалізму» як теоретична платформа сучасного соціал – реформізму
- •4. Моделі «змішаного економічного ладу»
- •5. Розвиток концепції «демократичного соціалізму» в межах соціал-демократичного руху наприкінці хх ст.
Середня Азія
Стародавній Шумер
З початку 3 тис. до н.е. з'являються перші міста-держави в Шумері (долина річок Тигра і Євфрату). Пізніше виділяється серед них Аккад і виникає перша велика держава (24–22 ст. до н.е.) яка проіснувала недовго і пала під тиском кочівників – кутєїв. Наприкінці 22 ст. до н.е. виникає нове Шумеро – Аккадське царство з центром в Урє (3‑я династія Ура).
Головною умовою землеробства у стародавній Месопотамії була іригація, яка потребувала великих колективних зусиль. Тому одною з матеріальних основ державної влади було регулювання водопостачання і все населення країни приймало участь в роботах по створенню і очистки каналів. Центрами соціально-економічного і суспільно-політичного життя шумерських общин у 3‑му тис. до н.е. були храми, в яких і зосереджувалась головна маса додаткового продукту. З укріпленням державної влади головною формою стає господарство верховного жриця і правителя міста-держави – енсі. Господарські активи Урука, Ура, Лагаша та інших міст дозволяють прослідити основні етапи розвитку храмового, енсіального і державного господарств. У рамках державного господарства вівся щільний облік робочої сили і засобів виробництва, складалися земельні кадастри. Крім того здійснювався щомісячний і щорічний облік зберігаємих на складах матеріальних ресурсів. Таке громіздке державне господарство проіснувало недовго. З падінням 3-ї династії Ура воно зникло зовсім. Але крах жорстокої централізованої системи організації державного господарства не означав повного припинення втручання держави в економічне життя країни. Такі нові форми одержали своє класичне відображення в законах Старовавілонського царства (19–16 ст. до н.е.).
Старовавілонське царство
Ліквідація крупного державного господарства і розподіл царсько-храмових земель (як посадового окладу або в фонд царським людям) сприяла укріпленню приватної власності. Общинники все більше втягувались у товарний обмін. Все гостріше стає необхідність державного регулювання приватновласницьких відносин. Були спроби вирішити ці завдання за допомогою законодавства. Найбільшу відомість набув збірник законів підготовлений при шостому царі 1‑ої вавілонської династії – Хаммурапі (1792–1750 р. до н.е.). Закони Хаммурапі викреслені на чорному базальтовому стовпі. Головною метою законів є захист власності громадян Вавилона. При цьому особлива увага поділяється захисту власності дворця і храму, а також вавилонських громадян і державних службовців, насамперед воїнів.
Хетське суспільство
У XVIII в. до н.е. в східній частині Малої Азії виникає об’єднання хетських племен – Хетська держава. Головного галуззю їх господарства було скотарство, а особливе значення мали вівчарство і конярство. Землеробство відігравало підпорядковану роль. Верховним власником усієї землі вважався цар, хоча самі царські володіння складали лише частину території держави. Головною формою царського господарства були релігійно – господарські комплекси, виникаючі біля «кам’яних домів» (склепів померлих царів).
Найважливішим пам’ятником економічної думки є звід хетських законів (XVI ст. до н.е.). В них міститься розгорнена характеристика державних повинностей, які несло головне населення країни, велика увага наділяється питанням регламентації умов торгівлі, найму, фіксації товарних цін.
Володіння земельною власністю було пов’язане з виконанням визначених повинностей, а несення повинностей було невід’ємною умовою володіння наділом. Повинності визначалися характером наділа. Тому при отриманні землі новим власником, на нього розповсюджувались повинності, пов’язані з цією ділянкою. Характер повинностей визначався царем. Держава не дозволяла продаж землі, але земля могла переходити іншим особам на умовах несення повинностей.
В Хетському суспільстві існувала грошова форма вартості і як головний загальний еквівалент виступає срібна грошова одиниця – сікль срібла. Поряд із сріблом існує і такий еквівалент як вівця (при продажу м’яса). Тому згідно хетського законодавства вартість 1-ї вівці складала 1 сікль срібла.
Хетські закони свідчать про кругову поруку в рамках сільської громади. За скоєний злочин несли відповідальність як общинник, так і те об’єднання до якого він належав.
В Хетському суспільстві існували раби. Одна частина рабів поповнювала військо, отримуючи при цьому наділи. Друга частина, з числа скореного мирного населення, ставала рабами, праця яких використовувалась головним чином у царському і храмовому господарстві. У той же час раби володіли деякими правами. Наприклад, дозволялися шлюби вільних і рабів.
Таким чином ми бачимо, що хетське законодавство зробило подальший крок до ще більшої регламентації економічного життя населення. Регламентування цін відображує слабий розвиток товарно – грошових відносин, перешкоджає розвитку ринкового механізму. Усі виникаючи економічні проблеми Хетська держава намагається вирішити головним образом адміністративним шляхом. Про це свідчать своєрідні службові інструкції, якими повинні були користуватися царські чиновники. У той же час були відсутні намагання об’єднати державу за допомогою економічних заходів. Питання економічного управління державою також не отримали необхідного розвитку у хетській літературі.