- •Тема 1. Предмет та метод курсу. Економічна думка стародавнього світу
- •Предмет і метод
- •Економічна думка Стародавнього Єгипту
- •Середня Азія
- •Стародавня Індія
- •5. Економічна думка Стародавнього Китаю
- •6. Стародавня Греція
- •7. Стародавній Рим
- •Тема 2. Становлення економічної думки середньовіччя та виникнення класичної політекономії
- •Становлення економічної думки середньовіччя
- •Меркантилізм
- •Уїльям Петті та п’єр Буагільбер – засновники класичної політекономії
- •Перша школа класичної політекономії у Франції – фізіократи
- •Тема 3. Класична політична економія
- •1. Економічна теорія Адама Сміта
- •2.Теорія народонаселення Томаса Роберта Мальтуса
- •3.Політична економія ж.Б. Сея
- •4. Теорія розподілу суспільного продукту ф. Баста
- •5. Теорія національної економіки та протекціонізму г.К. Кері
- •6. Економічна теорія Давіда Рікардо
- •8. Постулати класичної політекономії
- •9. Питання розвитку і періодизації економічної теорії
- •Тема 4. Критичний напрям політичної економії
- •Теорія відтворення і криз с. Сісмонді
- •2. Теорія «конституйованої вартості» п.Ж. Продона
- •3. Концепція історичної школи в працях в. Рошера, к. Кніса, б. Гільдебранда
- •4. Погляди Адама Мюллера – як реакція на класичну економічну теорію
- •5. Принцип «промислового виховання націїї» та ідеї протекціонізму ф. Ліста
- •6. «Нова» Історична школа в Німеччині
- •7. Концепція «ідеальних типів» м. Вебера
- •8.Історична школа в інших країнах Європи
- •Тема 5. Соціально – утопічні вчення
- •Виникнення та класифікація утопічних моделей
- •2. Модель Платона
- •3. Християнський комунізм та інші комуністичні єресі
- •4. Модель Томаса Мора
- •5. Томазо Кампанела і комунізм у Парагваї
- •6. Модель Морелі
- •7. Вчення Анрі Сен-Сімона
- •8. Погляди Шарля Фур'є
- •Підхід до побудови ідеального суспільства Роберта Оуена
- •Тема 6. Теорія Карла Маркса
- •1. Загальна характеристика теорії к. Маркса
- •2. Трудова теорія цінності
- •3. Теорія капіталу к. Маркса
- •«Органічна побудова капіталу»
- •4. Норма експлуатації
- •5. Концепція «перевтілених форм»
- •Тема 7. Становлення неокласичної традиції в економічній теорії
- •Зміна класичної школи політичної економії неокласичною
- •2. Виникнення маржиналізму
- •3. «Трикутник» маржиналізму
- •4. Австрійська школа граничної корисності
- •5. Англійська (Кембріджська) школа маржиналізму
- •Тема 8. Подальший розвиток неокласичного напряму в економічній теорії
- •1. Теорія статики та динаміки граничної продуктивності д.Б. Кларка (1847–1938)
- •2. Економічна концепція шведської (стокгольмської) школи
- •3. Розвиток неокласичної традиції в працях а. Пігу, р. Хоутрі, і. Фішера
- •4. Математичний підхід – Лозанська школа
- •5. Другий класичний стан в розвитку економічної думки
- •Тема 9. Кейнсіанство і його особливості в різних країнах
- •Історичні умови виникнення кейнсіанства
- •Теоретична система Дж.М. Кейнса
- •Американський варіант кейнсіанства – а. Хансен (дивись тему 10);
- •4. Кейнсіанство у Франції – в. Перру.
- •5. Кейнсіанство у Швеції – г. Мюрдаль
- •6. Неокейнсіанські теорії економічного зростання
- •Наступне рівняння відображує на думку Харрода, умови досягнення «рівноваги безперервного поступового руху»:
- •7. Посткейнсіанство
- •Тема 10. Еволюція неокласичних ідей. Неолібералізм
- •Головні елементи «неокласичного відродження»
- •2. Теорія суспільного розвитку й. Шумпетера
- •3. Виникнення і загальна характеристика неолібералізму
- •4. Концепція «ідеальних типів господарських систем» в. Ойкена
- •5. Неолібералізм в Німеччині
- •6. Неокласичний синтез в теорії п. Самуєльсона, Дж. Хікса
- •7. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •8. Неокласичні теорії росту – р. Солоу, Дж. Мід
- •9. Загальна характеристика монетаризму
- •10. Монетарна модель циклу м. Фрідмена
- •11. «Економіка пропозиції» – а. Лаффер, р. Мандель
- •12. Теорія «раціональних очікувань»
- •13. Четверта класична ситуація
- •Тема 11. Інституціоналізм
- •1. Загальна характеристика інституціоналізму
- •Головні напрями американського інституціоналізму початку хх ст.
- •3. Неоінституціоналізм
- •4. Теорії «конвергенції»
- •5. Колективний капіталізм г. Мінза та а. Берлі
- •6. Еволюція теорій трансформацій капіталізму під впливом нтр
- •7. Буржуазна футурологія
- •Тема 12. Економічні концепції соціал – демократії
- •1. Суть реформізму
- •2. Економічні концепції е. Бернштейна, к. Каутського, р. Гільфердінга
- •3. Еволюція реформізму. Концепція «демократичного соціалізму» як теоретична платформа сучасного соціал – реформізму
- •4. Моделі «змішаного економічного ладу»
- •5. Розвиток концепції «демократичного соціалізму» в межах соціал-демократичного руху наприкінці хх ст.
4. Модель Томаса Мора
Треба зазначити, що утопічна думка не вмирає після реформації. Вичерпавши себе у релігійному плані, вона без якоїсь перерви стає надбанням світської думки. «Утопія» Томаса Мора була написана у 1516 р. Якщо в державі Платона метою була абстрактна справедливість, то у Мора метою є справедливість економічна. Книга Мора написана у формі діалогу. Моряк Гітлодей розповідає Мору про те, що він бачив на острові Утопія. Моряк розповідає, що на острові немає приватної власності і пов’язаних з нею злочинів. Раз немає приватної власності, всі продукти праці йдуть у спільний котел, звідки всім роздається порівну. Мор заперечує: із спільним котлом зникає стимул до праці. У відповідь він чує, що на Утопії все передбачено: праця там обов’язкова, робота суворо організована і проводиться за планом. Кожному доручений зазначений вид праці (який передається у спадок), дається завдання і перевіряється виконання. Для контролю створений особовий стан «сіфогрантів». Робочий день складає 6 годин.
Мор запитує: «Чи достатньо буде спільного котла для задоволення людських потреб, бо вони безмежні?». З’ясовується, що і це передбачено. Встановлені перелік «справедливих потреб» і норми споживання, тобто добовий пайок. Тяжкі і шкідливі роботи виконуються рабами, або найманцями із сусідніх країн (з цього приводу виникає питання, чому в інших країнах не ввели аналогічні правила). Жінки на Утопії прирівняні до чоловіків в усіх правах та обов’язках. Але родина не знищена: діти належать батькам. На Утопії є все ж таки деякі свободи: нема обов’язкової військової служби, є свобода совісті і є загальні вибори посадових осіб.
5. Томазо Кампанела і комунізм у Парагваї
Томазо Кампанела був чернець – домініканець. Його утопія «Місто Сонця» написана у 1611 році у Неаполі і надрукована у 1623 р. у Франкфурті-на-Майні. Не дивлячись на те, що Кампанела був ченцем, його утопія не хіліастична, а політична, і навіть ближча до Платона, ніж модель Томаса Мора.
Глава ідеальної держави – первосвященик, він же Метафізик. В нього три заступника: Пон – керує військовими справами; Сін – духовною сферою, культурою і наукою; Мор – матеріальним виробництвом і приростом населення. Військова служба обов’язкова і для чоловіків, і для жінок, які знаходяться на рівних правах. Навчання дітей так добре організоване, що в 10 років дитина осягає всі науки. Цьому сприяє та обставина, що в країні є лише один підручник «Мудрість», який містить доступне і коротке викладення усіх наук, пов’язаних філософською системою самого Кампанели, яка є істиною на всі часи. Тому всі наукові дослідження безкорисні і неможливі.
У місті Сонця все спільне – майно, житло, дружини, діти. Парування людей для виробництва потомства здійснюється за суворими правилами і точному розкладу, за чим наглядають лікар і астролог. Усі громадяни незалежно від статі і віку одягнені в одяг одного кольору і покрою.
Книга кампанели викликала сильне враження і не залишилася без наслідків. Кальвіністський пастор Іоган Валентин Андре, написав книгу «Христианаполь». Це був протестантський варіант «Міста сонця». Іншим наслідком утопії Кампанели була комуністична держава у Парагваї (1638–1773). Життєздатність цієї держави пояснюється тим, що об’єктом експерименту було плем’я індійців гуарані. Тут майже все було так, як у Платона і Кампанели (збережені були тільки шлюб і родина). Враховуючи рівень потреб первісно – суспільної людини, можна зрозуміти, чому у цій країні не було проблеми Мора: індійці могли отримувати із спільних складів кожному по потребі.
А ось із працею «Від кожного по здатності» було складніше. Як тільки священик відлучався з поля, його паства у ту ж мить кидала роботу, рубила плуг на дрова, різала бика на шашлик і справляла пікнік. Так виявлялась наївна помилка усіх комуністичних утопістів. Вважаючи, що знищивши приватну власність, можливо покінчити з майновими злочинами, вони чомусь не могли уявити собі крадіжку із спільного котла. Між тим, ще ніде і ніколи казнокрадство і корупція не отримували таких гігантських масштабів, як у суспільстві без приватної власності.
Коли орден ієзуїтів був ліквідований, увесь комунізм в країні рухнув в одну мить. Що стосується індійців гуарані, то втративши свою первісну культуру, вони нічого не отримали взамін, тому що наставники відучили їх приймати самостійні рішення і відчувати відповідальність за своє майбутнє.