Мiнiстерство освіти та науки України
Курсова робота на тему:
«Порівняльна характеристика асортименту круп різних товаровиробників»
Виконала:
студентка 2 курсу
групи 426 Наталя Дарійчук
Перевірив
Науковий керівник КузьмінаВ.В.
Чернівці
2011р.
Вступ
В успішному розвитку багатьох галузей економіки України, насамперед сільського господарства, вирішальну роль відіграє збільшення обсягів виробництва зерна. Зернові культури мають найвищу питому вагу в структурі посівних площ і валових зборів сільськогосподарських культур. Це пояснюється їх винятковим значенням та різнобічним використанням.
Зерно та продукти його переробки є основою харчування людей. Зерно використовується людиною у вигляді хліба, крупи, макаронів, кондитерських виробів. Так, у 1992 р. з розрахунку на душу населення було спожито 142,5, в 1993 р.— 144,5, а в 2010р – 172,1 кг хліба та хлібопродуктів. Ці продукти відзначаються високими поживними та смаковими якостями, містять достатню кількість білків, вуглеводів, вітамінів, амінокислот та мінеральних солей.
Зерно — головний і незамінний корм при виробництві тваринницької продукції. Воно має значно вищу поживну цінність порівняно з іншими видами кормів, характеризується високим вмістом кормових одиниць, перетравного протеїну, макро- та мікроелементів. Як корм використовується також побічна продукція вирощування зернових — солома і полова.
Загальна потреба країни в зерні визначається кількістю зерна, що йде на харчування, переробку, корми, насіння, експорт та створення державних резервів. У цьому обсязі найбільшу питому вагу має зерно, що споживається тваринництвом та використовується населенням як продукт харчування. В Україні від загальної кількості виробленого зерна на корм худобі і птиці використовують 52…57%, на харчування — 15…17, насіння — 8…10, переробку — З…4, втрати при зберіганні і доробці становлять 6…8 %, Виходячи з науково обґрунтованих норм споживання хліба та хлібопродуктів (158 кг на душу населення за рік), зростаючих потреб тваринництва у концентрованих кормах, зменшення залежності країни від імпорту зерна та виходу в перспективі на світовий ринок зерна в ролі одного з експортерів, необхідно довести виробництво зерна до 1 т з розрахунку на душу населення.
Виробництво зерна та зерновий ринок в Україні є основною складовою сільськогосподарського виробництва. Від реалізації зернових культур сільськогосподарські товаровиробники отримують майже третину грошових надходжень (34.7 %в середньому за 2009…2010 роки).
Написання курсового проекту такого плану, а також використанням прикладу діяльності реального підприємства, дасть мені можливість примінити певні здобуті знання на практиці та спробувати скерувати підприємство у правильний напрямок розвитку.
Грунтово-кліматичні ресурси нашого регіону відповідають біологічним і екологічним вимогам розвитку зернового господарства.
Однак, багаті природні ресурси не завжди використовуються економічно раціонально.
Мета даної роботи – дослідити шляхи підвищення економічної ефективності виробництва зерна.
РОЗДІЛ 1. АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1.Стан ринку крупів в україні
Світове виробництво зерна
Зерно є найважливішим продуктом сільськогосподарського виробництва, кормовою базою для тваринництва і товаром світової торгівлі.
З 1995 р. по 1999 p. виробництво зерна у світі становило від 2 до 2,3 млрд т на рік. Монополістами з виробництва зерна є КНР (500—510 млн т на рік), США (340—350 млн т) і Європейський Союз (195—205 млн т). До великих продуцентів зерна належать Індія, Бразилія, Аргентина, Мексика, Канада, Австралія. В Європейському Союзі такими країнами є Франція і Німеччина. Багато зерна виробляють Росія, Польща та Україна.
В Україні з року в рік виробництво зерна зменшується. В 1986—90 pp. середньорічний валовий збір становив 47,4 млн т. У 1990 р. було продуковано понад 51 млн т зерна. Починаючи з 1990 p. спостерігається значне зниження виробництва зерна в нашій країні. У 1995 p. воно становило 33,9 млн т, 1998 p. — 26,5 млн т. У 1998 р. порівняно з 1990 p. валовий збір зерна зменшився майже удвічі і був на рівні 1940 p. Незважаючи на таку ситуацію, Україна залишається великим європейським виробником зерна.
З 1995р. по 1999р. щорічне світове виробництво зерна основних культур становило, млн т.: пшениці — 590—610, кукурудзи — 550—580, рису — 540— 560, ячменю— 145—155.[14]
Монополістами з виробництва пшениці є КНР (110—120 млн т), Європейський Союз (95—105 млн т) і США (65—70 млн т). В ЄС найбільше зерна цієї культури продукують Франція і Німеччина (35—38 і 18—20 млн т відповідно). Іншими країнами світу виробляється така кількість пшениці, млн т: Канадою — 24—26, Австралією — 19—21, Росією — 30—35, Пакистаном — 18—20, Україною — 14—18.
Великий попит у світі має тверда пшениця "дурум". У ній є багато білків, зокрема таких, які здатні утворювати клейковину. Пшениця "дурум" є у 2—З рази дорожчою за звичайну і використовується переважно для виготовлення макароних виробів. Для вирощування такої пшениці придатні обмежені території деяких країн: Італії, Іспанії, Греції, Канади, США, Австралії. У невеликіх обсягах її вирощують у південних областях України.
Світовими монополістами з виробництва кукурудзи є США (190—240 млн т на рік) і КНР (105—125 млн т). Іншими країнами продукується така кількість кукурудзи, млн т на рік: ЄС — 35—40, Бразилія — 30—35, Мексика — 17—19, Аргентина — 15—18, ПАР — 8—10, Україна — 4—5.
До найбільших світових виробників рису належать КНР (175—195 млн т на рік) та Індія (119—121 млн т). Багато такого зерна вирощують Індонезія, Бангладеш, В'єтнам, Таїланд, М'янма, Японія, США, Південна Корея, Пакистан і Єгипет.[14]
Із 145—155 млн т світового виробництва ячменю 50—53 млн т припадає на ЄС, у тому числі 12—13 млн т на Німеччину. Значна його частина вирощується в Росії (16—20 млн т), Канаді (13—16 млн т), США, Україні, Туреччині та Австралії (по 6—8 млн т).
Приблизно 10% світового виробництва зерна є продуктом світової торгівлі. У 1995—99 pp. щорічно на світовий ринок поставлялось 220—230 млн т зерна, у тому числі пшениці — 98—102 млн т, кукурудзи — 65—75 млн т, рису — 19—21 млн т, ячменю — 12—16 млн т.