116. Одержання зразків для експертного дослідження

До призначення експертизи слідчий повинен зібрати матеріали, необхідні для експертного дослідження. Збір матеріалу повинен проводитися з дотриманням вимог кримінально-процесуального закону.

У разі потреби слідчий має право винести постанову про вилучення або відібрання зразків почерку та інших зразків, необхідних для експертного дослідження. Про відібрання зразків складається протокол.

Зразки зберігаються згідно з правилами збереження речових доказів (ст. 199 КПК).

Зразки для експертного дослідження можуть бути відібрані у підозрюваного, обвинуваченого, свідка і потерпілого. У свідка і потерпілого зразки можуть бути відібрані лише коли є необхідність перевірити, чи не залишили ці особи сліди на місці події або на речових доказах.

До зразків для експертного дослідження відносяться відбитки пальців рук, ступнів, губ, чола, взуття, зразки крові, волосся, слини тощо.

Оскільки одержання зразків для експертного дослідження від певної особи є певною мірою примусу, ця дія проводиться за постановою слідчого. В необхідних випадках одержання зразків для експертного дослідження проводиться за участю спеціаліста (відібрання зразків крові, відбитки зубів).

Протокол про відібрання зразків складається відповідно до протоколу слідчої дії. Виклик для відібрання зразків проводиться за правилами виклику на допит.

При відібранні зразків у неповнолітніх необхідно запросити їх батьків або інших законних представників.

117. Відтворення обстановки й обставин події

З метою перевірки й уточнення результатів допиту свідка, потерпілого, підозрюваного чи обвинуваченого або даних, одержаних при проведенні огляду та інших слідчих дій, слідчий може виїхати на місце й у присутності понятих, а в необхідних випадках - за участю спеціаліста, свідка, потерпілого і підозрюваного або обвинуваченого відтворити обстановку і умови, в яких ті чи інші події могли відбуватися насправді.

Завданням відтворення обстановки й обставин події, що включає в себе і слідчий експеримент, і перевірку показань на місці без проведення експериментальних дій, є перевірка зібраних доказів, одержання нових доказів, виявлення причин та умов, що сприяли вчиненню злочину.

Виконання цих дій допускається за умови, якщо вони не принижують гідності особи, яка бере в них участь, і не с небезпечними для її здоров'я.

У необхідних випадках слідчий проводить вимірювання, складає план і креслення, а також проводить фотографування.

Про проведення всіх зазначених дій складається протокол, який підписують особи, які брали в них участь, поняті та слідчий (ст. 194 КПК).

Для одержання найбільш вірогідних результатів таку слідчу дію необхідно проводити у декількох варіантах, і за умов, максимально наближених до тих, за яких відбувалось відтворення події. Найчастіше ця слідча дія проводиться, щоб перевірити:

а) чи могла конкретна особа за певних умов сприйняти ту чи іншу подію, об'єкт (наприклад, чи міг свідок в описаних ним умовах та із вказаної відстані побачити, як відбувалась подія;

б) можливість проведення особою певних дій (наприклад намалювати грошовий білет) за допомогою певного предмета, за певний час;

в) об'єктивну можливість події чи дії (наприклад, чи може відбутися самозаймання певної речовини за відповідних умов, чи можуть утворитися певні сліди);

г) як саме відбувалась певна подія (наприклад, уточнити шлях прямування обвинуваченого до місця вчинення злочину).

Проведення такої слідчої дії лише з метою "закріплення" зізнання підозрюваного чи обвинуваченого, показань свідка чи потерпілого не є виправданим. У таких випадках особа лише повторює у присутності понятих раніше дані показання, від яких вона пізніше може відмовитись.

Протокол відтворення обстановки й обставин події складається з додержанням правил за ст.ст. 85, 196 КПК, у ньому необхідно описати умови, за яких відбувалась дана слідча дія. У протоколі слід перелічити додатки до нього, а також занести всі заяви учасників слідчої дії з приводу її проведення.