92. Окреме доручення слідчого

Згідно зі ст. 118 КПК слідчий має право проводити слідчі дії як у своєму районі, місті, так і в інших слідчих районах. Він має право доручити проведення слідчих дій іншому слідчому або органові дізнання іншого району, міста, які зобов'язані виконати це окреме доручення в десятиденний строк.

Окреме доручення слідчого - це письмове прохання слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, до слідчого або органу дізнання іншого адміністративного району про виконання там окремих слідчих дій.

У межах свого міста чи району, хоч і поділеного на декілька слідчих дільниць, слідчий зобов'язаний проводити всі слідчі дії особисто. Окреме доручення дозволяє виконати певні слідчі дії у досить стислий строк і з меншими затратами сил і коштів. На відміну від доручення слідчого органу дізнання (ст. 114 КПК) окреме доручення слідчий дає органові дізнання не того ж району, де розслідується справа, а іншого. Ст. 118 КПК не обмежує кола слідчих дій, які можуть проводитися в інших районах за окремим дорученням слідчого. Проте, враховуючи, що певну відповідальність за законне і своєчасне проведення розслідування несе саме той слідчий, у провадженні якого знаходиться кримінальна справа, він не може доручати проведення таких найважливіших процесуальних дій, як винесення постанови про притягнення як обвинуваченого, пред'явлення обвинувачення і допит обвинуваченого, призначення експертизи тощо.

В окремому дорученні викладаються обставини справи, зокрема ті, що викликали потребу в проведенні слідчих дій за межами району, зазначається яку саме слідчу дію належить виконати та які питання з'ясувати при її виконанні, за якою адресою вислати документи та речові докази. До окремого доручення слідчий повинен додати необхідні документи для проведення відповідної слідчої дії (наприклад, постанову про проведення виїмки).

Десятиденний строк виконання окремого доручення обчислюється із дня його отримання органом досудового слідства або органом дізнання. Процесуальні документи про виконання окремого доручення, складені відповідно до вимог КПК, або довідка про причини неможливості його виконання надсилаються слідчому, який дав окреме доручення.

У протоколах слідчих дій орган, який виконував окреме доручення, зазначає, за чиїм окремим дорученням вони проводилися.

93. Використання групового (бригадного) методу розслідування

На підставі ст. 119 КПК розслідування особливо складних справ може доручатися декільком слідчим. Про це необхідно зазначити у постанові про порушення кримінальної справи або винести окрему постанову. Один із цих слідчих призначається старшим, він приймає справу до свого провадження і безпосередньо керує діями інших слідчих.

Постанова про призначення у справі декількох слідчих оголошується обвинуваченому та іншим учасникам процесу.

Створити групу слідчих мають право начальники слідчих підрозділів відповідних міністерств та відомств і прокурор. Останній має право доручити розслідування справи слідчим із різних відомств та з різних адміністративно-територіальних одиниць.

Керівництво групою слідчих полягає у плануванні розслідування, у розподілі роботи між слідчими, в організації обміном інформації. Робота між слідчими групи розподіляється залежно від версій, кількості епізодів і обвинувачених, території, на якій вчинювалися злочини.

Старший слідчої групи відповідає за розслідування справи у цілому. Він бере участь у провадженні найбільш важливих слідчих дій або проводить їх сам, приймає найважливіші рішення У справі, зокрема порушує клопотання про продовження строку досудового слідства й тримання обвинуваченого під вартою, складає і підписує обвинувальний висновок чи постанову про закриття кримінальної справи.

Слідчий, який входить до складу слідчої групи, не втрачає процесуальної самостійності, із розслідуваних ним епізодів він приймає самостійні рішення. При незгоді його з вказівками старшого групи питання вирішує прокурор або начальник слідчого підрозділу.

Розслідуванням складних, багатоепізодних, з великим обсягом процесуальних і оперативно-розшукових дій кримінальних справ займаються слідчо-оперативні групи, до складу яких, крім слідчих, входять працівники інших служб органів внутрішніх справ і безпеки (оперуповноважені, дільничні інспектори, експерти та ін.).

Про створення слідчо-оперативних груп постанова не виноситься, видається наказ відповідним керівником відомства.