45. Процесуальне становище перекладача

Перекладач — це викликана слідчими органами чи судом особа, яка вільно володіє мовою, що нею ведеться судочинство, а також рідною чи іншою мовою, котрою володіють особи, які залучаються до участі у кримінально-процесуальній діяльності та веде усний переклад з однієї мови на іншу, а також робить письмовий переклад процесуальних документів, що підлягають врученню обвинуваченому, який не володіє мовою судочинства, Його рідною мовою або іншою мовою, якою він володіє.

Особа вважається такою, що не володіє мовою, якою ведеться судочинство, якщо вона не може розуміти цю мову і вільно говорити нею.

Особа, яка провадить дізнання, слідчий, прокурор, головуючий і член суду, секретар судового засідання, учасники судового розгляду не можуть бути одночасно і перекладачами, бо закон, як правило, не допускає поєднання різних процесуальних ролей в одній особі і, крім цього, може викликати сумнів їх об'єктивність з огляду на заінтересованість у результатах справи.

Перекладач повинен з'явитися за викликом особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду, зробити повно і точно доручений йому переклад (ч. 2 ст. 128, ст. 285 КПК). Він повинен перекладати всі показання, пояснення, промови, заяви , клопотання, запитання і відповіді, документи і рішення. Письмовому перекладу на рідну мову обвинуваченого або на іншу мову, якою він володіє, підлягають лише ті документи, які вручаються обвинуваченому (постанова при притягненні як обвинуваченого, обвинувальний висновок, вирок), також ті, які не вручаються, а перекладаються йому та іншим особам в усній формі. Слідчі органи і суд повинні роз'яснити перекладачу його обов'язки і попередити його про кримінальну відповідальність за відмову виконати обов'язки перекладача за ст. 384 КК і за завідомо правдивий переклад за ст. 385 КК, про що у нього береться підписка (ч. 3 ст. 128, ст. 285 КПК), яка додасться до справи. За злісне ухилення від явки до суду, органів дізнання або слідчого перекладач несе адміністративну відповідальність у вигляді штрафу, який накладає суддя (ч. 2 ст. 185³, ст. 185⁴ КпАП).

Правила, що стосуються перекладача, поширюються на особу запрошену до участі у процесі для роз'яснення знаків німого або глухого (ч. 4 ст. 128, ч. 2 ст. 270 КПК).

Перекладач має право на відшкодування витрат, пов'язаних з явкою за викликом до органів дізнання, слідчого, прокурора й суду. За ним зберігається середній заробіток за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою за викликом. Крім того, він має право на винагороду за виконання дорученої роботи, якщо вона не входить до його службових обов'язків (ст. 92 КПК).

46. Процесуальне становище понятого

Повитий - це незаінтересована у справі особа, яка на запрошення особи, що провадить дізнання, чи слідчого присутня при проведенні передбачених КПК слідчих дій і своїм підписом підтверджує відповідність записів у протоколі викопаним діям (ст. 127 КПК )

Понятих повинно бути не менше двох. їх присутність обов'язкова при проведенні обшуку, виїмки, огляду, ексгумації трупа, пред'явленні осіб і предметів для впізнання, при відтворенні обстановки і обставин події, опису майна. До участі у проведенні освідування поняті можуть бути залученні у разі, якщо слідчий визнає це за необхідне (ч. 2 ст. 127 КПК).

Перед початком слідчої дії понятим, відповідно до ст. 53 КПК, роз'яснюються їх права і обов'язки, про що зазначається у протоколі.

Понятими не можуть бути потерпілий, родичі підозрюваного, обвинуваченого і потерпілого, працівники органів дізнання і досудового слідства (ч. 3 ст. 127 КПК).

Поняті зобов'язані бути присутніми при проведенні спід дії, але не брати участі у ній, і засвідчувати своїми підписами у протоколі відповідність записів у ньому виконаним діям. Вони мають право робити зауваження з приводу проведеної слідчої дії. Ці зауваження підлягають обов'язковому занесенню до протоколу.

У протоколі слідчої дії повинні бути вказані прізвище, ім'я, по батькові понятих, їх адреси. За необхідності вони можуть бути викликані для допиту як свідки з приводу проведеної в їх присутності слідчої дії.

Поняті мають право на відшкодування їм витрат за явку в слідчі органи і на збереження середнього заробітку за місцем роботи за час, витрачений у зв'язку з явкою (ст. 92 КПК).