31. Органи досудового слідства. Процесуальне становище слідчого і начальника слідчого відділу

Відповідно до статті 102 КПК України органами досудового слідства є :

• слідчі прокуратури;

• слідчі органів внутрішніх справ;

• слідчі органів безпеки;

• слідчі податкової міліції.

Слідчий - це особа, яка провадить досудове слідство. На посади слідчого призначаються громадяни України з вищою юридичною освітою, які пройшли стажування і виявили при цьому професійну придатність до слідчої роботи.

Обсяг процесуальних повноважень і процесуальне становище слідчого не залежать від його відомчої належності.

Зміст і спрямованість діяльності слідчого визначається завданнями кримінального судочинства. На нього покладений обов'язок повно, всебічно й об'єктивно досліджувати всі обставини вчиненого злочину, виявляти всіх осіб, причетних до його вчинення, доказувати їх винуватість, встановлювати чини, умови, які сприяли вчиненню злочину. З цією метою слідчий має право у справах, які знаходяться у його провадженні, викликати будь-яку особу для допиту, призначати експертній, проводити огляди, обшуки й інші передбачені законом слідчі дії, вимагати від підприємств, посадових осіб і громадян представ, ієни я предметів і документів, проведення ревізії на підставі і в порядку, передбаченому законом, визнавати особу потерпілою, цивільним позивачем, затримувати особу за підозрою у вчиненні злочину, притягати як обвинуваченого, застосовувати запобіжний захід, зупиняти і закривати кримінальні справи, а також направляти їх через прокурора в суд.

Як суб'єкт кримінального процесу слідчий володіє процесуальною самостійністю. Відповідно до ст. 114 ч. 1 КПК при провадженні досудового слідства всі рішення про спрямування слідства і про провадження слідчих дій слідчий приймає самостійно, за винятком випадків, коли законом передбачено одержання згоди від суду (судді) або прокурора, і несе повну відповідальність за їх законне і своєчасне проведення.

Закон містить вичерпний перелік випадків, коли для прийняття й реалізації рішень слідчого потрібно одержати рішення суду, санкцію чи згоду прокурора. За поданням слідчого погодженого з прокурором, суд виносить мотивоване рішення з питань: застосування запобіжного заходу у вигляді взяття під варту (ст. 156 КПК); проведення обшуку житла чи іншого володіння особи (ст. 177 КПК); примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи (ст. 178 КПК); накладення арешту на кореспонденцію і зняття інформації з каналів зв'язку (ст.187 КПК); поміщення обвинуваченого у медичний заклад для тривалого спостереження за ним при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи (ст. 205 КПК); поміщення особи, яка у віці від 11 до 14 років вчинила злочин до приймальника-розподільника (ст. 7 КПК).

Санкція прокурора потрібна при відстороненні обвинуваченого від посади (ст. 147 КПК), при виїмці документів, що становлять державну і банківську таємницю ( ч. 3 ст. 178 КПК), при проведенні обшуку, за винятком житла чи іншого володіння особи (ч.3 ст. 177 КПК).

Прокурор затверджує: постанови слідчого про ексгумацію трупа (ст.192 КПК), про визначення обвинуваченому та його захиснику строку для ознайомлення з матеріалами справи, якщо вони явно намагаються затягнути її закінчення (ч. 7 ст. 218 КПК), про направлення справи до суду для вирішення питання про застосування примусових заходів медичного характеру (ст. 418 КПК), обвинувальний висновок (ст. 216 КПК), постанову органу дізнання про направлення справи для провадження досудового слідства (ст. 109 КПК).

Прокурор також продовжує строки досудового слідства (ст. 120 КПК), відновлює слідство у закритій справі (ст. 216 КПК).

Обшук і виїмка у приміщеннях, які займають дипломатичні представництва, де проживають члени останніх та їх сімей, котрі користуються правом дипломатичної недоторканності, можуть проводитись лише за згодою дипломатичного представника, обов'язково у присутності прокурора і представника Міністерства закордонних справ (ст. 182 КПК).

Слідчий вправі затримати і допитати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за підставами і в порядку, передбаченими ст.ст.106, 106 і 107 КПК. Затримання підозрюваного у вчиненні злочину співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки в присутності представників цього органу (ст. 115 КПК).

У процесі провадження у справі слідчий може отримувати різні вказівки прокурора або начальника слідчого відділу, які навіть у разі незгоди зобов'язаний виконувати. Але, якщо такі вказівки стосуються суті кримінальної справи (про притягнення як обвинуваченого, кваліфікацію злочину і обсяг обвинувачення, про направлення справи для віддання обвинуваченого до суду або про закриття справи), слідчий може не погодитись з ними і, не виконуючи вказівки, вправі подати справу вищестоящому прокурору з письмовим викладом своїх заперечень. У цьому разі прокурор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому (ч. 2 ст. 114 КПК). Дана норма гарантує незалежність слідчого при вирішенні кримінальних справ.

При здійсненні своїх повноважень слідчий взаємодіє з органами дізнання. Відповідно до ч. 3 ст. 114 КПК слідчий по розслідуваних ним справах має право давати доручення і вказівки про провадження розшукових та слідчих дій і вимагати від органів дізнання допомоги при провадженні окремих слідчих дій. Такі доручення і вказівки слідчого для органів дізнання є обов'язковими.

При проведенні різних слідчих дій слідчий має право використовувати машинопис, звукозапис, стенографування, фотографування, кінозйомку і відеозапис.

Постанови слідчого, винесені відповідно до закону у кримінальній справі, яка перебуває в його провадженні, є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами і організаціями, посадовими особами і громадянами (ч. 5 ст. 114 КПК).

Начальник слідчого відділу. Відомчий контроль за діяльністю слідчого здійснює начальник слідчого відділу. Відповідно до п. 6 "а" ст. 32 КПК під терміном "начальник слідчого відділу" слід розуміти начальника Головного слідчого управління, слідчого управління, відділу, відділення органів внутрішніх справ, податкової міліції, безпеки та його заступники, які діють у межах своєї компетенції. Про начальника слідчого відділу прокуратури закон не згадує, оскільки він користується повноваженнями прокурора, який здійснює нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства.

Начальник слідчого відділу здійснює контроль за своєчасністю дій слідчих щодо розкриття злочинів і запобігання їм, вживає заходів для найбільш повного, всебічного і об'єктивного провадження досудового слідства у кримінальних справах.

Начальник слідчого відділу має право:

- перевіряти кримінальні справи, давати вказівки слідчому про провадження досудового слідства, притягнення як обвинуваченого, кваліфікацію злочину та обсяг обвинувачення, направлення справи, провадження окремих слідчих дій, передавати справу від одного слідчого іншому, доручати розслідування справи декільком слідчим, брати участь у провадженні досудового слідства та особисто провадити досудове слідство, користуючись при цьому повноваженнями слідчого, (ч. 2ст. 114^і КПК).

Вказівки начальника слідчого відділу у кримінальній справі даються слідчому у письмовій формі і є обов'язковими для виконання. Начальник слідчого відділу може дати слідчому вказівки стосовно тих питань, з яких не було вказівок прокурора. Оскарження вказівки зупиняє їх виконання, за винятком випадків, вказаних у ч. 2 ст. 114 КПК.

Вказівки прокурора є обов'язкові для начальника слідчого відділу. Оскарження вищестоящому прокурору не зупиняє їх виконання (ч. 5 ст. 114¹КПК).