101. Залучення громадськості до розкриття і розслідування злочинів

Вести ефективну боротьбу зі злочинністю силами лише правоохоронних органів, навіть добре технічно оснащених, неможливо. Значну допомогу органам розслідування у розкритті злочинів, розшуку осіб, які їх вчинили, | у виявленні причин та умов, що сприяли вчиненню злочинів, може надавати громадськість.

Форми участі громадськості у досудовому розслідуванні можуть бути різними: як процесуальні (порука громадської організації або трудового колективу за належну поведінку і своєчасну явку обвинуваченого до суду, слідчого або особи, яка провадить дізнання, при обранні такого запобіжного заходу), так і непроцесуальні (повідомлення громадянами відповідної інформації після звернення працівників органів розслідування через пресу, радіо, телебачення про допомогу в розкритті злочинів, зокрема у зв'язку з виявленням трупів, допомога у розшуку осіб, які обвинувачуються у вчиненні злочинів, прочісування місцевості для виявлення там осіб, які вчинили злочин, та ін.).

При всіх формах участі громадськості у розкритті й розслідуванні злочинів її представники лише допомагають органам розслідування у встановленні обставин вчинення злочину та осіб, які його вчинили, не замінюючи їх, бо законом їм не надане право самостійно виконувати процесуальні дії у кримінальній справі.

102. Виявлення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів

При провадженні дізнання, досудового слідства орган дізнання і слідчий зобов'язані виявити причини й умови, які сприяли вчиненню злочину.

Відповідно до ст. 23 КПК причини та умови, які сприяли вчиненню злочину, входять до предмета доказування в кожній кримінальній справі. Це - несприятливі умови формування особи підозрюваного, обвинуваченого, які призвели до формування в нього антигромадських поглядів, навиків, звичок, обставини його життя перед вчиненням злочину, під впливом яких у нього виникла "рішучість" вчинити злочин, конкретні недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій чи посадових осіб та інших громадян, наявність яких (недоліків) полегшила вчинення злочину і настання шкоди.

Дослідження обставин справи не є всебічним і повним, якщо не виявлені причини та умови вчинення злочину. Така прогалина може бути підставою для повернення справи на додаткове розслідування або новий судовий розгляд.

Дії слідчих органів щодо виявлення причин та умов вчинення злочину та вжиття заходів до їх усунення є процесуальними і мають відображатися в матеріалах справи.

Висновки органів досудового розслідування, прокурора про безпосередні причини та умови вчинення злочину повинні ґрунтуватися не на припущеннях, а на достовірних доказах, що є у справі. У своїх поданнях вони не мають права посилатися на обставини, не досліджені при розслідуванні справи.

Орган дізнання, слідчий, прокурор, встановивши причини й умови, що сприяли вчиненню злочину, подають у відповідний державний орган, громадську організацію або посадовій особі подання про вжиття заходів для усунення цих причин і умов.

Не пізніше як у місячний строк щодо подання необхідно вжити необхідних заходів і про результати повідомити особу, яка надіслала подання.

У разі залишення посадовою особою подання без розгляду орган дізнання, слідчий чи прокурор зобов'язані вжити заходів, передбачених у ст.ст. 254 -257 КпАП.