135. Відновлення досудового слідства у закритій кримінальній справі

Згідно зі ст. 216 КПК досудове слідство в закритій кримінальній справі може бути відновлене у межах встановлених строків давності притягнення до кримінальної відповідальності постановою прокурора, начальника слідчого відділу, а у випадках, передбачених ст. 2366 КПК - постановою судді.

Підставою для скасування постанови слідчого про закриття кримінальної справи і відновлення слідства можуть бути отримані прокурором або начальником слідчого відділу нові дані про обставини справи, а також допущені слідчим порушення закону.

У постанові прокурора, начальника слідчого відділу, судді про скасування постанови про закриття кримінальної справи і відновлення досудового слідства, зокрема, зазначаються, підстави для скасування і обставини, які треба з'ясувати при проведенні розслідування. Останнє може бути доручено прокурором або начальником слідчого відділу іншому слідчому; вони можуть прийняти справу й до свого провадження.

Відновлення справи полягає в скасуванні прокурором чи начальником слідчого відділу постанови слідчого про закриття справи і продовженні розслідування і подальшого провадження в справі в загальному порядку або ж у скасуванні вищестоящим судом в порядку нагляду постанови судді чи ухвали суду про закриття справи і повернення її до суду для розгляду зі стадії, в якій вона була закрита.

Тема 14. Підсудність кримінальних справ

136. Підсудність кримінальних справ

Законом передбачено такий процесуальний інститут, як підсудність, який служить для розмежування повноважень судів у розгляді кримінальних справ.

"Підсудність" суду необхідно відрізняти від його "компетенції". Компетенція охоплює сукупність всіх прав суду як державного органа судової влади, який покликаний здійснювати правосуддя. Це поняття використовується для розмежування прав суду першої інстанції і вищестоящих судових інстанцій - апеляційної і наглядної, а також для розмежування прав суду першої інстанції та інших державних органів.

Під підсудністю розуміється сукупність ознак кримінальної справи, залежно від яких закон відносить її до відання того чи іншого суду першої інстанції.

Аналіз кримінально-процесуального законодавства дозволяє виділити такі ознаки (види) підсудності: предметна (родова), територіальна або місцева, спеціальна, персональна, альтернативна, за зв'язком справ.

Предметна (родова) ознака підсудності визначається характером вчиненого злочину і відображена в його кваліфікації.

Вона дозволяє розмежувати повноваження кожної судової системи як суду першої інстанції, так би мовити, по вертикалі.

Районному (міському) суду підсудні всі кримінальні справи, крім справ підсудних вищестоящим судам і військовим судам (ст. 33 КПК).

Апеляційному суду Автономної Республіки Крим, апеляційним судам областей, міст Києва і Севастополя підсудні такі кримінальні справи:

1) про злочини проти основ національної безпеки України, передбачені ст.ст. 109-114 КК України;

2) про злочини, за вчинення яких Кримінальний Кодекс України передбачає покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

У випадках особливої складності або важливості справи, підсудної місцевому суду, апеляційний суд Автономної Республіки Крим, апеляційні суди областей, міст Києва і Севастополя мають право прийняти її до свого провадження (ст. 34 КПК).

Особливо складними є справи, вироки у яких неодноразово скасовувались вищестоящими судами.

Особливо важливими можна вважати справи, що за своїм значенням виходять за межі території, яку обслуговує районний (міський) суд, наприклад, про злочини, вчинені на території декількох районів або особами, які проживають у різних районах.

У виняткових випадках у разі особливої складності або важливості справи, що підсудна районному (міському), міжрайонному (окружному), військовому суду гарнізону, прокурор Автономної Республіки Крим, області, міст Києва і Севастополя, військовий прокурор (на правах прокурора області) та їх заступники можуть направити її на розгляд відповідно Верховному суду Автономної Республіки Крим, обласному, Київському чи Севастопольському міським судам, військовому суду регіону, Військово-Морських Сил (ч. 3 ст. 232 КПК). Територіальна або місцева ознака підсудності визначається місцем вчинення злочину. Залежно від цього вирішується питання, якому конкретно однойменному судові підсудна певна справа, так би мовити, по горизонталі.

Кримінальна справа розглядається в тому суді, в районі діяльності якого вчинено злочин. Якщо місце вчинення злочину встановити не можливо, то справу має розглянути суд у районі діяльності якого закінчено дізнання чи досудове слідство у даній справі (ст. 37 КПК).

Спеціальна ознака підсудності визначається особливостями суб'єкта злочину або місцем вчинення злочину.

У межах спеціальної підсудності виділяється персональна підсудність, яка визначається виключно особливостями суб'єкта вчинення злочину.

Персональна підсудність встановлена стосовно військовослужбовців (з урахуванням займаної посади та військового звання), суддів усіх систем судів та народних депутатів України.

Відповідно до ст. 36 КПК військовим судам гарнізонів як судові першої інстанції підсудні справи про злочини осіб, які мають військове звання до підполковника, капітана другого рангу включно, крім тих справ, які підсудні військовим судам вищого рівня.

Військовим судам регіонів Військово-Морських Сил як судам першої інстанції підсудні:

1) справи про злочини осіб, які мають військове звання полковника, капітана першого рангу і вище;

2) справи про злочини осіб, які займають посаду від командира полку, командира корабля першого рангу і вище, а також осіб, рівних їм за службовим становищем;

3) справи про всі злочини, за які в умовах мирного часу закон передбачає можливість призначення покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Кримінальну справу щодо суді Конституційного Суду України та будь-якого суду загальної юрисдикції розглядає у першій інстанції апеляційний суд. Підсудність справи визначає Голова Верховного Суду України або його заступник. При цьому справу не може розглядати той суд, у якому обвинувачений працював суддею (п.п. 5,6 ст. 13 Закону України "Про статус суддів").

Альтернативна підсудність передбачена у ст. 39 КПК, у разі об'єднання в одному проваджені кримінальних справ, обвинуваченням декількох осіб у вчиненні декількох злочинів, коли ці справи підсудні двом або декільком однойменним судам", справу розглядає той суд, у районі діяльності якого було порушено кримінальну справу або закінчено досудове слідство чи дізнання.

Підсудність за зв'язком справ зумовлюється можливістю об'єднання в одному провадженні справ за обвинуваченням однієї особи або групи осіб у вчиненні одного чи декількох злочинів, які (справи) підсудні за територіальною чи родовою ознакою різним судам - як однойменним, так і різнойменним.

Підсудність кримінальних справ спочатку визначає прокурор, який направляє справу до суду (ст. 232 КПК), а остаточно - суддя на стадії попереднього розгляду справи (п. 4 ч. 1 ст. 244 КПК), а іноді н на стадії судового розгляду (ст. 41 КПК).