30. Процесуальне становище прокурора на різних стадіях кримінального процесу

Ст. 121 Конституції України визначає основні напрями діяльності прокуратури. Зокрема, це:

1. Підтримання державного обвинувачення в суді.

2. Представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.

3. Нагляд за додержанням законів органами, які провадять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство.

4. Нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних із обмеженням особистої свободи громадян.

Зазначені функції здійснює Генеральний прокурор України і підпорядковані йому прокурори. Генеральний прокурор призначається на посаду Президентом України за згодою Верховної Ради України та звільняється з посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора -5 років (ст. 122 Конституції). Генеральний прокурор призначає підпорядкованих йому прокурорів (ст.15 Закону України "Про прокуратуру").

Відповідно до КПК "прокурор" - це Генеральний прокурор України, прокурор Республіки Крим, прокурор області, прокурор міста Києва і Севастополя, районний, міський прокурор, військовий прокурор, транспортний прокурор та інші прокурори, прирівняні до прокурорів областей, районних або міських прокурорів, їх заступники і помічники, прокурори управлінь відділів прокуратур, які діють у межах своєї компетенції (п. 6 ст. 32 КПК)

Відповідно до ч. 2 ст. 25 КПК прокурор зобов'язаний на усіх стадіях Щ кримінального судочинства своєчасно вживати передбачених законом заходів щодо усунення всяких порушень закону, від кого б ці порушення не виходили.

Свої повноваження у кримінальному судочинстві прокурор здійснює незалежно від будь-яких органів і посадових осіб, підкоряючись тільки законові і керуючись вказівками Генерального прокурора України (ч. 3 ст. 25 КПК).

Прокурор в кримінальному судочинстві:

1. Порушує кримінальні справи про будь-які злочини.

2.3дійснює нагляд за законністю і обґрунтованістю порушення кримінальної справи і відмов у порушенні кримінальної справи (ст. 100 КПК).

3. Здійснює нагляд за дотриманням законів органами дізнання і досудового слідства (ст. 227 КПК).

4. Бере участь на попередньому розгляді справи суддею, висловлює свою думку щодо клопотань учасників судового розгляду (ст. 240 КПК).

5. Є учасником судового розгляду кримінальної справи по суті, підтримує перед судом державне обвинувачення, подає докази, бере участь у дослідженні доказів, заявляє клопотання і висловлює свою думку щодо клопотань інших учасників судового розгляду, викладає свої міркування з приводу застосування кримінального закону і міри покарання щодо підсудного, пред'являє або підтримує пред'явлений потерпілим цивільний позов, якщо цього вимагає охорона прав фізичних чи юридичних осіб або державних інтересів (ст. 264 КПК).

6. Подає апеляцію на вирок, який не набрав законної сили, бере участь у розгляді справи судом касаційної інстанції, обґрунтовує доводи касаційного подання, висловлює міркування щодо вироку у справі (ст. ст. 347, 360 КПК).

7. Бере участь у вирішенні питань, пов'язаних з виконанням вироку, і висловлює суду з цього приводу свою думку (ст. 411 КПК).

8. Подає касаційне подання на вирок, який набрав законної сили, бере участь у розгляді справи в касаційному суді, підтримує подане ним подання і висловлює свої міркування у справі, що розглядається (ст. 390 КПК).

9. Подає подання про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (ст. 400⁷ КПК), а також провадить розслідування цих обставин (ст. 400⁸ КПК).

Діяльність прокурора у кримінальному судочинстві зводиться до виконання двох функцій:

- здійснення нагляду за дотриманням законів при провадженні кримінальних справ;

- підтримання державного обвинувачення. Постанови прокурора, винесені відповідно до закону,

обов'язкові для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами (ч. 4 ст. 25 КПК).