108. Освідування

За необхідності виявити або засвідчити наявність в обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого чи свідка особливих прикмет слідчий виносить про це постанову і проводить освідування (ч. 1 ст. 193 КПК).

Якщо необхідно провести судово-медичне освідування обвинуваченого, підозрюваного, потерпілого або свідка, то таке освідування за вказівкою слідчого проводить судово-медичний експерт або лікар.

Слідчий не має права бути присутнім при освідуванні особи іншої статі, коли це пов'язане з необхідністю оголювати особу, яка підлягає освідуванню. При освідуванні не допускаються дії, які принижують гідність освідуваної особи або небезпечні для її здоров'я.

Про результати освідування, яке провів слідчий, складається протокол, який підписують слідчий та освідуваний. При судово-медичному освідуванні складають акт, а коли освідування провадить лікар, він видає довідку.

Освідування як слідча дія - відрізняється від освідування, яке проводить судово-медичний експерт або лікар. Розбіжності полягають у тому, що освідування, яке проводить лікар або судово-медичний експерт, не регламентоване кримінально-процесуальним законом. Процесуальне освідування провадить слідчий за участю понятих або без них (ч. 2 ст. 127 КПК).

Освідування, яке проводить слідчий, має пошуковий характер і здійснюється з метою виявлення на тілі людини як слідів злочину, так і особливих прикмет. Медичне освідування спрямоване на фіксацію тілесних ушкоджень, його результати можуть бути використані при проведенні судово-медичної експертизи.

Протокол освідування, який склав слідчий, є джерелом Доказів (протокол слідчої дії), а довідка чи акт, у яких результати освідування фіксують лікар або судово-медичний експерт, належать до таких джерел доказів, як документи.

Процесуальною підставою для проведення освідування с постанова слідчого, яка є обов'язковою для особи, щодо якої вона винесена.

Результати освідування фіксуються у протоколі, а також за допомогою науково-технічних засобів.

109. Обшук

Обшук - це слідча дія, суть якої полягає у примусовому обстеженні житла, іншого володіння особи приміщень, інших місць, осіб з метою виявлення знарядь злочину, речей і цінностей, здобутих злочинним шляхом, а також інших предметів і документів, які мають значення для встановлення істини у справі, чи забезпечення цивільного позову.

Обшук проводиться також і в тому випадку, коли є достатні дані про те, що в певному приміщенні або місці знаходяться розшукувані особи, а також трупи чи тварини (ч. ч.1, 2 ст. 177 КПК).

Обшук - як слідча дія - за своєю структурою включає два елементи: пошук (виявлення) і вилучення. Для пошуку і виявлення застосовуються науково-технічні засоби, залучається спеціаліст.

Обшуку піддаються різні об'єкти: особи, місцевість, а також приміщення, що перебувають у віданні громадян, державних, громадських, приватних підприємств, установ, організацій.

Виняток становлять приміщення дипломатичних представництв і приміщення, де проживають члени дипломатичних представництв та їх сім'ї. У таких приміщеннях обшук проводиться лише за згодою дипломатичного представника. Про згоду дипломатичних представників на обшук робиться запит через Міністерство закордонних справ України (ст. 182 КПК).

Обшук місцевості є складовою обшуку приміщення. Це, як правило, обшук місцевості, що прилягає до приміщень, у яких провадиться обшук. Обшук місцевості, як самостійний обшук - може бути проведений у тих випадках, коли місцевість (земельна ділянка) перебуває в особистому користуванні громадян.

Обшук особи називається особистим обшуком. Він передбачає: огляд одягу, взуття, які є на особі, з метою виявлення і вилучення схованих у них предметів, документів і цінностей, що мають значення для справи.

Особистий обшук може бути продовженням або складовою інших слідчих дій. Обшук особи провадиться на загальних підставах. Обшук особи та виїмка у неї предметів і документів можуть бути проведені без постанови у таких випадках:

1) при фізичному захопленні підозрюваного уповноваженими на те особами, якщо є достатні підстави вважати, що затриманий має при собі зброю або інші предмети, які становлять загрозу для оточуючих, чи намагається звільнитися від доказів, які викривають його чи інших осіб у вчиненні злочину;

2) при затриманні підозрюваного;

3) при взятті підозрюваного, обвинуваченого під варту;

4) за наявності достатніх підстав вважати, що особа, яка знаходиться в приміщенні, де проводиться обшук чи примусова виїмка, приховує при собі предмети або документи, які мають значення для встановлення істини в справі. Особи, які беруть участь у виконанні цих слідчих дій, повинні бути однієї статі з особою, яку обшукують чи у якої проводиться виїмка. Обшук співробітника кадрового складу розвідувального органу України при виконанні ним службових обов'язків здійснюється тільки в присутності офіційних представників цього органу (ст. 184КПК).

Підставою для проведення обшуку є достатні дані, які дозволяють слідчому вважати, що в якомусь приміщенні або іншому місці чи в будь-якої особи знаходяться знаряддя злочину, предмети, цінності, здобуті злочинним шляхом, а також інші предмети і документи, що мають значення для справи, які необхідно відшукати і вилучити.

Під достатніми даними для проведення обшуку розуміються відомості, що містяться в показаннях свідків, потерпілих, підозрюваних, обвинувачених, у протоколах слідчих Дій, заявах громадян, а також одержані в результаті оперативно-розшукової діяльності.

Процесуальною підставою для проведення обшуку є постанова слідчого, санкціонована прокурором або його заступником, за винятком житла чи іншого володіння особи. Обшук житла чи іншого володіння особи, за винятком невідкладних випадків, проводиться лише за мотивованою постановою судді. За необхідності провести обшук слідчий за погодженням із прокурором звертається з поданням до судді за місцем провадження слідства. Суддя негайно розглядає подання і матеріали справи, а в разі необхідності вислуховує слідчого, прокурора і за наявності підстав виносить постанову про проведення обшуку чи постанову про відмову в проведенні обшуку. Постанова судці про проведення обшуку оскарженню не підлягає. На постанову судді про відмову в проведенні обшуку протягом трьох діб із дня її винесення прокурором може бути подана апеляція до апеляційного суду. У невідкладних випадках, пов'язаних із врятуванням життя чи майна або з безпосереднім переслідуванням осіб, які підозрюються у вчиненні злочину, обшук житла чи іншого володіння особи може бути проведено без постанови судді. При цьому в протоколі зазначаються причини, що обумовили проведення обшуку без постанови судді. Протягом доби з моменту проведення цієї дії слідчий направляє копію протоколу обшуку прокуророві (ч. ч. 3,4,5,6, 7 ст. 177 КПК).

При проведенні обшуку участь понятих обов'язкова. В необхідних випадках можуть бути запрошені спеціалісти, обвинувачений, підозрюваний, потерпілий, а також інші особи (прокурор, начальник слідчого відділу, працівники ОВС та ін.).

При проведенні обшуку присутність особи, яка займає дане приміщення, є обов'язковою, а за її відсутності запрошується представник житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів. У міру можливості необхідно забезпечити присутність обшукуваного або повнолітнього члена його родини, а за необхідності - також і потерпілого.

Обшукуваним, понятим і відповідним представникам необхідно роз'яснити їх право бути присутніми при всіх діях слідчого і робити заяви з приводу цих дій; ці заяви підлягають занесенню до протоколу (ст. 181 КПК).

Перед обшуком слідчий пред'являє постанову особам, які займають приміщення, або представникові підприємства, установи, організації, де проводиться обшук, і пропонує їм видати зазначені в постанові предмети або документи, а також вказати місце, де переховується злочинець. У разі відмови виконати його вимоги слідчий проводить обшук у примусовому порядку. Якщо особи, які займають приміщення, відсутні, постанова про проведення обшуку пред'являється представникові житлово-експлуатаційної організації або місцевої Ради народних депутатів, і обшук проводиться за їх присутності.

Проводячи обшук, слідчий має право розкривати замкнені приміщення і сховища, якщо володілець відмовляється їх відкрити. При цьому слідчий повинен уникати не викликаних необхідністю пошкоджень дверей, замків та інших предметів.

Слідчий має право заборонити особам, що перебувають у приміщенні під час обшуку, а також особам, які під час обшуку або виїмки увійшли в це приміщення, виходити з приміщення і зноситись один з одним або з іншими особами до закінчення обшуку.

У необхідних випадках слідчий має право залучати до участі у проведенні обшуку працівників органів внутрішніх справ та відповідних спеціалістів (ст. 183 КПК).

Разом з тим, слідчий вживає заходів для того, щоб не були розголошені виявлені обставини особистого життя обшукуваного та інших осіб, які проживають або тимчасово перебувають у приміщенні, де проводився обшук (ст. 185 КПК).

Під час обшуку можуть бути вилучені лише предмети і документи, які мають значення для справи, а також цінності і майно обвинуваченого з метою забезпечення цивільного позову або можливої конфіскації майна. Предмети і документи, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до справи.

Всі документи і предмети, які підлягають вилученню, слідчий повинен пред'явити понятим та іншим присутнім особам і перелічити у протоколі обшуку чи в доданому до нього описі із зазначенням їх назви, кількості, міри, ваги, матеріалу, з якого вони виготовлені, та індивідуальних ознак. У необхідних випадках вилучені предмети і документи повинні бути на місці обшуку упаковані і опечатані (ст. 186 КПК).

Протокол обшуку складається у двох примірниках із дотриманням вимог ст.ст. 85, 188 КПК. Копія протоколу вручається особі, у якої проведено обшук, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів.

При проведенні обшуку на підприємстві, в установі або організації другий примірник протоколу і опису вручається представникові підприємства, установи або організації.

За наявності у протоколі зауважень на неправильні дії, допущені під час обшуку, слідчий не пізніше двох днів повідомляє про це прокурора, який здійснює нагляд за слідством (ст. 189 КПК).

110. Виїмка

Виїмка 1 це слідча дія, яка проводиться в тих випадках, коли слідчий має точні дані, що предмети чи документи, які мають значення для справи, знаходяться в певної особи чи в певному місці (ч. 1 ст. 178 КПК).

Виїмка відрізняється від обшуку тим, що про об'єкти, які мають значення для справи, відомо, де і в кого вони знаходяться вже на момент прийняття рішення про проведення виїмки.

Об'єкти, які вилучаються при виїмці, можуть бути речовими доказами, об'єктами для експертного дослідження. Виїмка, як і обшук, створює передумови для забезпечення відшкодування шкоди і виконання вироку в частині конфіскації майна.

Підставою для прийняття рішення про проведення виїмки є дані, які містяться в матеріалах справи, з яких достовірно відомо, де або в кого знаходяться певні предмети, документи, які мають значення для встановлення істини у справі.

Процесуальною підставою проведення виїмки є мотивована постанова слідчого (ст. 178 КПК).

Залежно від об'єкта виїмки розрізняють:

- виїмку предметів і документів;

- виїмку документів, що становлять державну або банківську таємницю (ст. 178 КПК);

- виїмку кореспонденції (ст. 187 КПК).

Виїмка документів, що становлять державну або банківську таємницю, проводиться тільки із санкції прокурора або його заступника і в порядку, погодженому з керівником відповідної установи. Примусова виїмка із житла чи іншого володіння особи провадиться лише за мотивованою постановою судді (ч.ч. 3, 4 ст. 178 КПК).

Посадові особи і громадяни не мають права відмовлятися пред'являти або видати документи чи їх копії або інші предмети, які вимагає слідчий під час обшуку і виїмки. Видача і огляд документів, що містять дані, які становлять державну або банківську таємницю, провадяться з додержанням існуючих правил, що забезпечують охорону державної або банківської таємниці (ст.179 КПК).

Для виїмки документів, що містять державну або банківську таємницю, як поняті запрошуються особи, які мають доступ до таких документів.

Про проведення виїмки слідчий складає протокол у двох примірниках, копія якого вручається особі, у якої проведено виїмку, а в разі її відсутності - повнолітньому членові її сім'ї або представникові житлово-експлуатаційної організації чи місцевої Ради народних депутатів (ст.ст. 188,189 КПК).