104. Здійснення прокурорського нагляду та відомчого контролю за законністю в діяльності органів досудового розслідування

Здійснюючи нагляд за виконанням законів органами дізнання і досудового слідства, прокурор у межах своєї компетенції: вимагає від органів дізнання і досудового слідства для перевірки кримінальні справи, документи, матеріали та інші відомості про вчинені злочини, хід дізнання, досудового слідства і встановлення осіб, які вчинили злочини, перевіряє не менш як один раз на місяць виконання вимог закону про прийом, реєстрацію і вирішення заяв та повідомлень про вчинені або ті, що готуються, злочини; скасовує незаконні і необґрунтовані постанови слідчих та осіб, які провадять дізнання; дає письмові вказівки про розслідування злочинів, про обрання, зміну або скасування запобіжного заходу, кваліфікацію злочину, проведення окремих слідчих дій та розшук осіб, які вчинили злочин; дає вказівки про вжиття необхідних заходів для розкриття злочинів і виявлення осіб, які їх вчинили, повертає кримінальні справи органам досудового слідства зі своїми вказівками щодо провадження додаткового розслідування; вилучає від органа дізнання і передає слідчому будь-яку справу, передає справу від одного органа досудового слідства - іншому, а також від одного слідчого іншому з метою забезпечення найбільш повного і об'єктивного розслідування; усуває особу, яка провадить дізнання або слідчого від подальшого ведення дізнання або досудового слідства, якщо вони допустили порушення закону при розслідуванні справи (ст. 227 КПК).

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю" для здійснення нагляду за виконанням законів спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю, розслідування справ про відповідні злочини, а також підтримання державного обвинувачення в суді у цих справах у Генеральній прокуратурі України створено управління, а в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі - його відділи.

Досить широкі повноваження для здійснення відомчого контролю за розслідуванням кримінальних справ має начальник слідчого відділу щодо підлеглого йому слідчого (ст. 1141 КПК), начальник органу дізнання - щодо особи, яка провадить дізнання.

Процесуальний контроль начальника слідчого відділу має забезпечити правильну організацію слідства, його якість, додержання слідчим вимог кримінального і кримінально-процесуального закону. Цей контроль покликаний не допустити слідчим прийняття незаконних рішень.

Тема 10. Слідчі дії

105. Поняття і система слідчих дій

Розслідування злочинів - це - різновид пізнавальної діяльності, мета якої - отримати достовірні знання про будь-який об'єкт і яка здійснюється шляхом проведення процесуальних дій, що передбачені або зумовлені кримінально-процесуальним законом. Процесуальні дії слідчого, незалежно від їх завдання, в цілому спрямовані на всебічне, повне й об'єктивне розслідування кримінальної справи. У такому розумінні всі процесуальні дії слідчого щодо кримінальної справи можна було б назвати слідчими діями. Але в юридичній літературі прийнято називати слідчими лише ті дії, специфічною ознакою яких є безпосередня спрямованість на виявлення, збирання, дослідження, оцінку й використання доказів, тобто ті дії слідчого, результати яких безпосередньо пов'язані з можливістю отримання доказової інформації

Кримінально-процесуальний закон передбачає слідчі дії, сукупність яких дозволяє говорити про них як про систему. Для отримання доказів слідчий має право проводити такі слідчі дії: слідчий огляд (огляд місця події, приміщення, предметів, документів, трупів); обшук (у житлі, іншому володінні особи, у приміщенні, на місцевості, особистий); виїмку (предметів, документів, кореспонденції, документів, що містять державну таємницю); накладення арешту на кореспонденцію та зняття інформації з каналів зв'язку, освідування (слідче і медичне); допит (підозрюваного, обвинуваченого, свідка, потерпілого, експерта); очну ставку; призначення експертизи; одержання зразків для експертного дослідження; відтворення обстановки й обставин події; пред'явлення для впізнання (осіб, осіб за фотознімками, предметів).

Послідовність слідчих дій залежить від конкретної слідчої ситуації і встановлюється слідчим самостійно. В кримінально-процесуальному законодавстві вживається поняття невідкладних слідчих дій. До невідкладних слідчих дій відносять обшук, огляд, виїмку, освідування, допит підозрюваного, допит потерпілого, свідка. Невідкладною може бути будь-яка слідча дія в тому разі, коли зволікання з її проведенням ставить під загрозу закріплення слідів злочину.

Від поняття невідкладних слідчих дій необхідно відрізняти поняття первинних і наступних слідчих дій, які пов'язані з особливостями типових слідчих ситуацій і визначенням при цьому кола слідчих дій, які рекомендується провадити на початковому і наступних етапах розслідування.

Слідчі дії можуть бути повторними і додатковими.

Повторним називають допит, який має той самий предмет, що і попередній допит, тобто, коли мова йде про ті ж відомості, які отримані від допитуваної особи, але слідчий не впевнений І достовірності раніше отриманих відомостей, у зв'язку з чим проводить повторний допит.

Метою додаткового допиту є отримання відомостей, які не були отримані від свідка раніше під час первинного допиту.