Клопотання

Ознайомившись при виконанні вимог статей 218-220 КПК Ук­раїни, з матеріалами кримінальної справи № 01-7788 за обвинува­ченням Корбач Раїси Максимівни у вчиненні злочину, передбаче­ного ч. 2 ст. 367 КК України, дійшов висновку, що кримінальна справа розслідувана необ'єктивно, з обвинувальним нахилом, гру­бим порушенням ст. 62 Конституції України та норм криміналь-нопроцесуального законодавства України. Так, під час першого допиту Корбач Р. М. як свідка їй не була роз'яснена ст. 63 Консти­туції України про ЇЇ право відмовитись давати показання, а під час допиту Корбач Р. М. як підозрюваної та обвинувачуваної ще й не роз'яснені права цих учасників процес}' на захист. А отже ці пока­зання, відповідно до постанови № 9 Пленуму Верховного суду України від 1 листопада 1996 р. «Про застосування Конституції Ук­раїни при здійсненні правосуддя» є такими, що одержані з пору­шенням вимог КПК України, тобто на них не може ґрунтуватися обвинувальний висновок.

18 березня 2006 р. Корбач Раїсі Максимівні було пред'явлено обвинувачення за ч. 2 ст. 367 КК України. Відповідно до обвинуваль­ного висновку, Корбач Раїса Максимівна, згідно з наказом директора ВАТ «ОМАС» від 20.07.2005 р. № 66 з 21.07.2005 р., була призначена на посаду тимчасово виконуючої обов'язки завідувача магазина № 41 на період щорічної відпустки завідувача цього магазина Савчен-ка Г. Д. З Корбач Р. М. було укладено договір про повну індивідуаль­ну матеріальну відповідальність. Крім того, вона була ознайомлена з посадовою інструкцією завідувача магазина. Згідно з цією інструк­цією завідувач магазина виконує організаційно-розпорядчі й адмі­ністративно-господарські функції, тобто є посадовою особою.

У період з 21.07.2005 р. по 22.09.2005 р. Корбач Р. М. неналеж­ним чином виконувала свої службові обов'язки, порушуючи поса­дову інструкцію, а саме: передавала ключі від приміщень магазина продавцям, не здійснювала належний контроль за їх роботою, не звіряла залишки товару у відділах і цим самим належним чином не забезпечила збереження матеріальних цінностей в магазині.

Своїм недбалим ставленням до виконання функціональних обов'язків Корбач Р. М. в період з 21.07.2005 р. по 22. 09.2005 р. до­пустила недостачу товарно-матеріальних цінностей на загальну су­му 5395 грн., яка була виявлена при проведенні інвентаризації в ма­газині № 41 ВАТ «ОМАС».

Таким чином, ВАТ «ОМАС» завдана шкода на вказану суму, яка більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум дохо­дів громадян і відноситься до тяжких наслідків.

Як відомо, з теорії кримінального права, такий злочин, як службо­ва недбалість, має матеріальний склад, тобто суспільно небезпечні наслідки діянь перебувають у прямому причинному зв'язку з упу­щеннями посадової особи по роботі. Лише за таких умов в діях поса­дової особи буде наявний склад злочину. Матеріалами кримінальної справи не встановлено, що Корбач Р. М. вчинила вказаний злочин. Так, продавці гастрономічного відділу Смірнова Л. В. (а. с 25-27) та Кравченко С. В. (а. с 29-30) показали, що вони, без відома Кор­бач Р. М., використовували у власних цілях переданий у їх відання товар, за збереження якого під час роботи вони несуть персональну відповідальність, оскільки з ними укладено договір про повну інди­відуальну матеріальну відповідальність, (а. с. 28; 31). Аз цього випливає, що ВАТ «ОМАС» матеріальної шкоди було завдано не службовою недбалістю Корбач Р. М., а умисними діями інших осіб, зокрема Смірновою Л. В. та Кравченко С. В., оскільки, згідно з ак­том інвентаризації (а. с. 45-49), недостача на суму 5395 грн. була виявлена під час інвентарізації саме в гастрономічному відділі. Фактів розпродажу матеріальних цінностей з гастрономічного від­ділу поза робочим часом Смірнової Л. В. і Кравченко С. В. слід­ством не встановлено (а. с. 55-56). Тобто, це свідчить про відсут­ність у діяннях Корбач Р. М. об'єктивної сторони злочину, передба­ченого ст. 367 КК України.

Передбачені посадовою інструкцією (а. с. 75-77) функції заві­дувача магазина мають не конкретний, а загальний характер, на­приклад: «... завідувач магазина повинен постійно знаходитись в магазині, здійснювати щоденний контроль роботи продавців, за­безпечувати збереження матеріальних цінностей в магазині...» та інші.

Оскільки Корбач Р. М. відповідної кваліфікації та досвіду робо­ти на керівних посадах, зокрема завідувача магазина чи його заступ­ника, не має і раніше на цих посадах не працювала (а. с. 17-19), а з нею будь-яких занять чи роз'яснень стосовно виконання посадових обов'язків проведено не було (а. с. 21-22), то, звичайно, вона і не

могла виконувати покладені на неї обов'язки завідувача магазина належним чином.

Виявити фактичну недостачу в магазині можна лише шляхом ін­вентаризації, щоденне проведення якої реально неможливе, та й не передбачене посадовими інструкціями (а. с, 75-77).

Крім того, звичайними методами контролю за діяльністю підлег­лих продавців Корбач Р. М. не могла запобігти вчиненню з їх боку розтрати, тому й було додатково укладено з ними договори про пов­ну індивідуальну матеріальну відповідальність (а. с. 28; 31).

А це свідчить про те, що в діяннях Корбач Р. М. відсутня і суб'єк­тивна сторона злочину, передбаченого ст. 367 КК України.

Таким чином, якщо і були з боку Корбач Р. М. допущені певні порушення вимог посадової інструкції під час виконання нею обов'язків завідувача магазина, то вони повинні кваліфікуватися не як злочин, передбачений ст. 367 КК України, а лише як дисциплі­нарний проступок.

В Україні склалася певна практика вирішення аналогічних справ. Так, зокрема, постановою президії Харківського обласного суду від 17 червня 1988 р., опублікованою в бюлетені «Законодав­ство і юридична практика України» за 1993 р. № 4, по кримінальній справі до аналогічних обставин підсудного оправдано.

У зв'язку з відсутністю в діяннях Корбач Р. М. складу злочину, передбаченого ст. 367 КК України, та з урахуванням того, що вона, працюючи на різних посадах, щодо роботи характеризувалась лише з позитивного боку (а. с. 18, 19, 20) і до неї уже застосоване найсу-воріше, дисциплінарне стягнення, яке передбачене ст. 147 КЗпП, тобто її звільнено з роботи за п. 2 ст. 41 цього самого Кодексу (а. с. 25), керуючись ст. 219 КПК України, прошу кримінальну справу стосовно Корбач Р. М. закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК Ук­раїни.

підпис (Кучер Ю. В.)

Адвокат

20 березня 2006 р.

Зразок заперечення на порушення норм

Конституції України, кримінально-процесуального законодавства

України та керівних постанов Пленуму

Верховного Суду України під час судового

розгляду справи

До Білоцерківського міського суду Київської області, адвоката Крав­ченко Н. П. у кримінальній справі за обвинуваченням Дробота П. Ф. і Пісаренка А. Ф. у вчиненні злочи­ну, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України

ЗАПЕРЕЧЕННЯ

і

на порушення норм Конституції України, кримінально-процесу­ального законодавства України та керівних постанов Пленуму Вер­ховного Суду України під час судового засідання 20 березня 2006 р.

1. При допиті підсудного головуючий початково не запропону­ вав їм дати показання по суті справи, а безпосередньо сам їх допи­ тує, і тільки після цього з'ясовуються обставини справи прокуро­ ром, а потім адвокатом.

Цим самим порушено вимоги ст. 300 КПК України та п. 13 по­станови Пленуму Верховного Суду України від 27 грудня 1985 р. № 11 із змінами, внесеними постановами Пленуму від 4 червня 1993 р. № 3, від 13 січня 1995 р. № 3 та від 3 грудня 1997 р. № 12.

2. Під час допиту підсудного Дробота П. Ф. на запитання голову­ ючого, чому він змінив у суді свої показання, підсудний відповів, що під час досудового слідства він давав показання під моральним і фізичним примусом. На що головуючий заявив: «А ви що думали? З усіма злочинцями так учиняють».

Цим головуючий порушив вимоги ст. 62 Конституції України, статей 15 та 22 КПК України щодо принципу презумпції невинува­тості особи та об'єктивності дослідження матеріалів справи.

3. Під час судового засідання головуючий зробив зауваження адвокатові з приводу запису ним відповідей учасників процесу, а та­ кож стосовно запитань адвоката, заявляючи: «Навіщо ви все пишите, ведеться протокол судового засідання?», «Ви своїми запитаннями

тільки час тягнете і так все зрозуміло, а мені ще вирок писати по­трібно». (Порушено вимоги статей 48 та 260 КПК України, чим об­межено діяльність захисника щодо виконання його процесуальних обов'язків).

Керуючись статтями 48 та 260 КПК України, прошу головуючо­го в судовому засіданні п. Тарасова П. П. це заперечення додати до протоколу судового засідання.

Адвокат Підпис (Кравченко Н. П.)

21 березня 2006 р.

Зразок апеляційної скарги на вирок суду

До апеляційного суду Київської області

адвоката Підручного І. С. 05035 м. Київ, вул. Прирічна, 5 на вирок Іванківського районно­го суду Київської області від 24.03.2006 р. у кримінальній справі № 1711 за обвинуваченням Олій­ника Руслана Степановича