Постанова

про передачу кримінальної справи за підслідністю прокуророві

м. Київ

12 січня 2006 р.

Слідчий слідчого відділу Печерського РУ ГУ МВС України у М, Києві л-нт міліції Кучак О. І., розглянувши матеріали криміналь­ної справи № 1021 за обвинуваченням Ониська І. І. у вчиненні зло­чину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

5 грудня 2005 р. о 17-й годині ЗО хв біля станції метро «Арсеналь­на» у м. Києві гр. Онисько І. І. під час сварки з гр. Швайкою М. І. умисно завдав останньому два удари ножем у живіт, чим заподіяв тяжкі тілесні ушкодження, які спричинили смерть потерпілого.

15 грудня 2005 р. Ониську 1.1. пред'явлено обвинувачення у вчи­ненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

Згідно з висновком комплексної судової психолого-психіатрич-пої експертизи під час вчинення злочину обвинувачений Онись­ко І. І. діяв в стані сильного душевного хвилювання, що раптово ви-никло внаслідок тяжкої образи з боку потерпілого Швайки М. І.

Крім того, відповідно до висновку судово-медичної експертизи, потерпілому Швайці М. І. були завдані тілесні ушкодження, несу­місні з життям.

Отже, досудовим слідством доведено, що Онисько І. І. вчинив умисне вбивство в стані сильного душевного хвилювання, кримі­нальна відповідальність за яке передбачена ст. 116 КК України.

Беручи до уваги, що провадження досудового слідства в справах про злочини, передбачені ст. 116 КК України, провадиться слідчи­ми прокуратури, керуючись статтями 112, 130 КПК України,

постановив:

1. Кримінальну справу за обвинуваченням гр. Ониська Ігоря Іва­ новича у скоєнні злочину, передбаченого ст. 116 КК України, на­ правити прокуророві Печерського р-ну м. Києва для передачі за підслідністю.

2. Копію цієї постанови направити прокурору Печерського р-ну

м. Києва.

Підпис (Кучак О. І.)

Слідчий лейтенант міліції

Зразок заперечення на письмові вказівки прокурора

Прокурору м. Києва Державному раднику юстиції 3-го класу Козаченку Д. В.

Заперечення на письмові вказівки прокурора

У моєму провадженні перебуває кримінальна справа № 24126 за обвинуваченням Шкапенка В. Г. та Карпинського А. М. у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Розслідуванням встановлено, що Шкапенко В. Г. та Карпин-ський А. М. 8 січня 2006 р. о 22-й годині поблизу будинку № 5 по вул. Гарматній у м. Києві зустріли наочно знайомого Шовкуна В. П. і, погрожуючи йому насильством, почали вимагати передати їм відео­магнітофон «Шарп», який належав за правом приватної власності Шовкуну. Побоюючись приведення погрози до виконання, Шов­кун В. П. пообіцяв їм передати відеомагнітофон наступного дня (9 січ­ня 2006 р.) о 10-й годині поблизу київського універмагу «Україна».

Оскільки Шовкун не виконав свою обіцянку, то цього самого дня о 21-й годині Шкапенко та Карпинський зустріли його у дворі бу­динку № 3 по вул. Зоологічній у м. Києві і заподіяли йому побої, які завдали фізичного болю, проте не спричинили тілесних ушкоджень. Після цього разом з Шовкуном пішли до нього додому в кв. 32 по вул. Гарматній, 5, де він передав їм зазначений відеомагнітофон.

10 січня 2006 р. Шкапенко та Карпинський були затримані від­повідно до вимог ст. 115 КПК України, а 12 січня 2006 р. їм пред'яв­лено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, за ознаками вчинення вимагання за попередньою змо­вою групою осіб.

15 січня 2006 р. прокурором Святошинського району м. Києва молодшим радником юстиції Брошком А. А. була вивчена зазначе­на кримінальна справа і по ній дана письмова вказівка кваліфікува­ти дії Шкапенка та Карпинського, які мали місце 8 січня 2006 р., за ознаками вимагання - за ч. 2 ст. 189 КК України, а дії, які вони вчи­нили 9 січня 2006 р.,- за ч. З ст. 186 КК України. Таку кваліфікацію їхніх дій 9 січня 2006 р. прокурор мотивував тим, вони вчинили грабіж з метою заволодіння чужим майном шляхом проникнення в житло.

«Я не погоджуюсь із кваліфікацією вчиненого 9 січня 2006 р. Шкапенком та Карпинським діяння за ч. З ст. 186 КК України.

Як видно із матеріалів кримінальної справи, Шкапенко та Кар­пинський мали умисел на заволодіння відеомагнітофоном «Шарп» і їхні дії 8 та 9 січня 2006 р. були спрямовані на досягнення цієї ме­ти. Побої вони заподіяли Шовкуну з метою примусити його у май­бутньому передати їм відеомагнітофон. Тим більше, що при грабежі особа має умисел заволодіти чужим майном відразу, а не в майбут­ньому. Тому їхні дії слід кваліфікувати лише за ч. 2 ст. 189 КК Ук­раїни як вимагання.

У зв'язку з викладеним, керуючись п. 2 ст. 114 КПК України, прошу Вас скасувати вказівку прокурора Святошинського р-ну м. Києва про перекваліфікацію дій Шкапенка та Карпинського, які мали місце 9 січня 2006 р., на ч. З ст. 186 КК України.

міліції

Слідчий слідчого відділу Святошинського РУ ГУ МВС України у м. Києві капітан

Підпис (Трохименко С. В.)

Примітка. Відповідно до ст. 227 КПК України, вказівки прокуро­ра органам дізнання і досудового слідства у зв'язку з порушенням

і розслідуванням ними кримінальних справ надані в порядку, перед­баченому КПК України, є для цих органів обов'язковими. Оскаржен­ня одержаних вказівок вищому прокуророві не зупиняє їх виконан­ня, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 114 цього Кодексу. У разі незгоди слідчого з такими вказівками прокурора:

1. про притягнення як обвинуваченого;

2. про кваліфікацію злочину; 3)обсяг обвинувачення;

4) про направлення справи для притягнення обвинуваченого до

суду;

5) про закриття справи

слідчий вправі подати справу вищестоящому прокуророві з пись­мовим викладенням своїх заперечень. У таких випадках слідчий має право не виконувати вказівки прокурора. В цьому разі проку­рор або скасовує вказівки нижчестоящого прокурора, або доручає провадження слідства в цій справі іншому слідчому.

Зразок супроводжувальної прокурору при поданні заперечень на письмові вказівки