Заходи до охорони навколишнього середовища
Одним з чинників, що негативно впливають на морально-психологічний стан людини, останнім часом вважається радіоекологічний стан навколишнього середовища, у тому числі і будівельних об’єктів промислового і цивільного призначення. Кожний громадянин нашої країни в середньому отримує щороку дозу близько 5 мЗв (1Зв = 100 бер) на все тіло за рахунок природної радіації і медичної діагностики.
Ефективні еквівалентні радіаційні дози опромінювання, що отримує населення від будівельних матеріалів і конструкцій є найбільш високими і складають 56 – 65%, у тому числі: гамма-випромінювання (30 – 35%) і радіоактивні гази (26 – 30%).
Враховуючи нерівномірність розподілу природних радіонуклідів (від 7 до 4700 Бк/кг) в гірничих породах і мінералах, що використовуються для виробництва будівельних матеріалів, виникає необхідність регіонального дослідження на радіоактивність будівельних матеріалів, виробів і конструкцій для складання чіткої і повної картини до внеску їх в ефективну еквівалентну дозу опромінювання.
В районах де нормальний природний радіаційний фон основним фактором радіоактивністі будівельних матеріалів і виробів є природні джерела і в першу чергу природні радіонукліди – 238,235U, 40K, 226Ra і 232Th .
АТ «Будматеріали» у якості карбонатної сировини використовує і крейду. Крейдяні породи родовища відносяться до верхньокрейдяного віку. В геологічній структурі родовища беруть участь крейдяні, палеогенні і четвертині відкладення. Мінералогічний склад крейди – це коколіти, форамініфери, призми іноцерамів і порошковий кальціт. Крейда відрізняється підвищеним ступенем чистоти. В крейдяній породі зустрічаються лише окремі плями, забарвлене гідроокислами залізо. Висока якість крейди підтверджується його хімічним складом, який свідчить про переважний вміст кальциту СаСО3.
Присутні в невеликій кількості карбонати магнію утворюють кристали магнезіального кальциту, доломіту і сидериту, що розпорошені в основній масі крейди. Некарбонатна частина представлена глинистими мінералами, силікатами, оксидами заліза, калію, титана, сполуками марганцю і фосфору.
На рисунку 5.3.1 наведена технологічна картка радіаційного моніторингу виробництва вапна і силікатної цегли.
Рисунок 5.3.1. Технологічна карта радіаційного моніторингу виробництва силікатної цегли.
Аналіз вмісту радіонуклідів в загальній питомій ефективній активності показує, що відносний внесок радіонукліда АК в сумарну гама-активність піску, крейди, вапна і готової силікатної цегли складає відповідно 47; 0,6; 17 і 26 %.
Отримані системні аналізи на радіаційну якість кар’єрних матеріалів, вапняку і готової силікатної цеглини згідно вимозі ДОСТ 30108 – 94 «Матеріали і вироби будівельні. Радіаційний моніторинг в умовах діючого виробництва забезпечується тільки на стадіях 1; 3 і 9 (див. рис. 5.3.1).
Приклад створення технологічного проекту в автоматизованому режимі
Курсове проектування технологічного процесу може відбуватись із використанням комп’ютерних систем і спеціальних автоматизованих процедур (рис. 5.3.2, 5.3.3, 5.3.4).\
Рисунок 5.3.2 Фрагмент головного меню автоматизованої системи планування технологічного процесу
Рисунок 5.3.3 Фрагмент головного меню і процедур розрахунку потужності
Рисунок 5.3.4. Машинна імітація розрахунку проекту технологічного
процесу
Цими процедурами припускається можливість імітаційного моделювання і вибору оптимальних параметрів процесів.
Таким чином, обраний технологічний засіб виробництва силікатної цегли (силосний) слід вважати найбільш ефективним.
Силосний спосіб має значні економічні переваги, оскільки при силосуванні маси на погашення вапна не витрачається пар. Крім того, технологія силосного способу виробництва значно простіше технології барабанного способу. Підготовлені вапно і пісок безперервно подаються живильниками в заданому співвідношенні в одновальну мішалку безперервної дії і зволожуються. Таким чином, відбувається зменшення як фінансових витрат, так і тимчасових. Останні у свою чергу неминуче спричиняють за собою економію грошових коштів. Крім того, збільшується продуктивність підприємства.
Ринок будматеріалів є перспективним для виробництва силікатної цегли. Зараз створюються проекти будівництва нових житлових районів, які зажадають велику кількість будівельних матеріалів. Крім того, вже ведеться інтенсивне будівництво як в абсолютно нових районах міста, так і у вже досить обжитих.
Проте не тільки Херсонські підприємства є споживачами силікатної цегла. Цегла може успішно збуватися по всьому регіону.
Але справа не тільки в достатній кількості споживачів. Виробництво силікатної цегли в області є доцільним з погляду розташування сировини, оскільки транспортування і доставка сировини значною мірою впливає на економічну складову процесу.
Вапняно-зольна цегла в цьому сенсі має ланцюг переваг. Істотне зниження собівартості ефективної зольної цегли досягнуте не тільки за рахунок використання дешевої техногенної сировини, але і завдяки відсутності двох таких енергоємних технологічних операцій, як випалення вапна і помол зв’язуючого.
Перевагою даної технології є також екологічний ефект від застосування промислових відходів замість природних матеріалів.
З погляду соціально-етичного маркетингу, силікатна цегла є прогресивним будівельним матеріалом. А при використанні запропонованого способу виробництва, знижуються не тільки економічні витрати, але і зростають його соціально-етичні властивості, такі як екологічний ефект, полегшення праці робітників.
Застосування даної технології дозволить розширити ринки збуту силікатної цегли, підвищити рентабельність виробництва.
Література до проекту 5.3
1. Боженов П.И. Технология автоклавных материалов. – З.-П., 1978.
2. Вахнін М.П., А.А. Аніщенко Виробництво силікатної цеглини. – М.,1989
3. Горобцев В.А. Строительные материалы. – М., 1979
4. Воронін В.П., Заровнятних В.А. Ефективна силікатна цеглина на основі золи ТЕС і порошкоподібного вапна/ Будівельні матеріали №8 – М., 2000.
5. Гвоздарев И.П. Производство силикатного кирпича– М., 1951.
6. Мітрохина М.М., Хвостенков С.І. Використовування відходів ТЕС у виробництві силікатної цеглини. – М. 977.
7. Павленко В.І., Тушева І.С. Радіаційний моніторинг виробництва вапна і силікатної цеглини/ Будівельні матеріали №4 – М., 2001.
8. Хавкин Л.М. Технология силікатної цеглини. – М., 1982.