Визначення найбільш ефективного варіанту інвестицій (капітальних вкладень) для організації нового виробництва

Приведення порівнюваних варіантів до економічно співставного вигляду.

При розрахунках економічної ефективності капітальних вкладень повинна бути дотримана зіставність витрат і ефекту за варіантами, що порівнюються відносно наступних чинників:

Форма 11. Розрахунок податку від фактичного прибутку

Показники	Основний варіант	Альтернативний варіант
1 . Валовий прибуток
2. Сума відрахувань у резервний фонд (до досягнення обсягів фонду не більше 25% статутного фонду, але не вище 50% прибутку, що підлягає оподаткуванню
3. Оподаткований прибуток
4. Ставка податку на прибуток, %
5. Сума податку на прибуток, ум. од.

- по значенню і структурі корисного ефекту;

- за часом отримання ефекту і внесення витрат;

- за ціною, прийнятою для виразу ефекту;

- по методах числення вартісних показників.

Приведення варіантів по ефекту. Вимога тотожності ефекту по проектному і базовому варіантах забезпечується у випадку, якщо по кожному з варіантів однакові:

- склад продукції (номенклатура видів продукції), що одержується при використанні даного устаткування;

- річний об’єм продукції;

- якість продукції;

- терміни отримання продукції;

-соціальні чинники виробництва даного устаткування і використання їх продукції, включаючи умови праці, вимоги техніки безпеки, а також вплив на навколишнє середовище.

Наявність тотожності між всіма цими показниками зводить всі відмінності між варіантами, що зіставляються, тільки до відмінності у витратах, обумовлених виробництвом і експлуатацією даних виробів.

Якщо в результаті проектування опинилися покращеними експлуатаційні показники, що впливають на будь-який (або відразу на декілька) із вище перелічених чинників, що забезпечують тотожність ефекту, капітальні вкладення і поточні витрати по варіантах мають бути приведені до тотожного ефекту. Для цієї мети розраховуються або відносні показники приведення, або абсолютні значення приростів капітальних вкладень і поточних витрат ΔС, ΔСі, ΔК, ΔKі. При цьому: і = 1,2,...,0, де: α_і - приватний показник приведення до тотожного ефекту, залежний від значення i-гo експлуатаційного параметра в варіантах, що порівнюються; α - загальний показник приведення до тотожного ефекту, залежний від значень всієї сукупності параметрів μ, що змінюються по варіантах:

, , де: ΔСі, ΔКі- додаткові поточні (експлуатаційні) і капітальні витрати, залежні від ступеня зміни i-ro техніко-експлуатаційного показника по порівнюваних варіантах.

Типовими випадками приведення до тотожного ефекту приладів і устаткування є випадки підвищення продуктивності, надійності, довговічності, точності, універсальності і т.ін.

Вираз приватного коефіцієнта приведення по продуктивності: , де: q_np, q_aн - продуктивність виробу в проектному і базовому варіантах, одиниць продукції. Вираз приватного коефіцієнта приведення по безвідмовності: , де: η – коефіцієнт технічного використання виробу, який визначається відношенням річної наробки до суми річної наробки плюс час простою у планових і позапланових ремонтах, або , де: Р_пр, Р_ан - вірогідність безвідмовної роботи системи по проектному і базовому варіантах.

Вираз приватного коефіцієнта приведення по терміну служби: ,

де: - частки амортизаційних відрахувань на реновацію по базовому і проектному варіантах; Н_рен = 1/Т; Т - термін служби виробу, років; Е_н - нормативний коефіцієнт ефективності (Е_н = 0,15).

У разі співставлення виробу, що відрізняється великою універсальністю, із виробом-аналогом порівнюються запроектований виріб і сукупність виробів (і інших технічних пристроїв), що забезпечують рішення тієї ж задачі. У розрахунках порівняльної економічної ефективності братимуть участь капітальні вкладення по базовому варіанту Кан і капітальні вкладення в додаткові технічні засоби К, експлуатаційні витрати по базовому варіанту С_ан і поточні витрати на утримання додаткових технічних засобів С, з одного боку і капітальні вкладення К_пр і експлуатаційні витрати по запроектованому виробу С_пр, з іншого боку.

Якщо по порівнюваних варіантах капітальні вкладення здійснюються в різні терміни, а поточні витрати змінюються в часі, то слід приводити витрати пізніших років до теперішнього моменту шляхом застосування коефіцієнта приведення, що обчислюється по формулі: , де: В - коефіцієнт приведення; t - період приведення, років; Е_нр - норматив для приведення різночасних витрат. Норматив для приведення різночасних витрат приймається у розмірі 0,1.

Розрахунок показника економічної ефективності

Розрахунки порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень застосовуються при зіставленні варіантів господарських або технічних рішень, розміщення підприємств і їх комплексів, будівництва нових або реконструкції діючих підприємств, вибору взаємозамінної продукції, впровадження нового вигляду техніки і т.ін.

Показником якнайкращого варіанту, визначеного в результаті розрахунків порівняльної економічної ефективності вкладень, є мінімум приведених витрат.

С_і+Е_н·К_і → min , де: K_і - капітальні вкладення по кожному варіанту; С_і - поточні витрати (собівартість) по тому ж варіанту, Е_н - нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень.

При обмеженому числі варіантів можливо їх послідовне попарне порівняння по наступних формулах:

, де: Е - коефіцієнт порівняльної ефективності; Т - термін окупності додаткових капітальних вкладень економією від зниження собівартості; К₁, К₂ - капітальні вкладення по порівнюваних варіантах; C₁, C₂ - собівартість по порівнюваних варіантах. Якщо Е>Ен або Т<Т_н, то додаткові капітальні вкладення, а отже, і більш капіталомісткий варіант, ефективні.

Показники К_і і С_і можуть застосовуватися як з використанням повної суми капітальних вкладень і собівартості річної продукції, так і у вигляді питомих величин - питомих капітальних вкладень на одиницю продукції і собівартості одиниці продукції при обов’язковій зіставності варіантів.

Розрахунок річного економічного ефекту проводиться за формулою: Эг=З₁ - З₂ = (С₁+Е_н·К₁) – (С₂+Е_н·К₂).

Основні показники виробничо-господарської діяльності підприємства.

На підставі розрахунків по економічному обґрунтуванню заповнюється зведена таблиця основних показників виробничо-господарської діяльності підприємства по двох варіантах технологічного процесу (форма 13).

Форма 13. Основні показники діяльності підприємства

Показники	Означення	Одиниці виміру	Варіанти техноло­гічного процесу
			1	2
1. Середньорічна чисельність
робітників, всього
2. Середньомісячна заробітна
платня одного робітника, загал.
3. Початковий капітал, всього
в тому числі:
3.1 Власний капітал
3.2. Кредит
4. Собівартість продукції
5. Виручка від реалізації продукції
6. Прибуток від реалізації продукції
7. Податки, всього
в тому числі:
7. 1 . На додану вартість
7.2. В бюджет
8. Плата за кредит, всього
в тому числі:
8.1. Повернення кредиту
8.2. Відсоткові платежі
9. Чистий дохід підприємства
в тому числі:
9. 1 . Чистий прибуток
9.2.Амортизаційні відрахування
10. Резервний фонд
11 . Фонд розвитку
12. Планова ставка дивідендів
Економічний ефект

При її заповненні необхідно додатково розрахувати тільки середньомісячну заробітну платню тих, що працюють на підприємстві, а також пам’ятати, що амортизаційні відрахування, що враховуються в собівартості продукції, залишаються у розпорядженні підприємства і надходять до фонду розвитку.