Для отримання звіту по результатах у вікні «Результаты поиска решений» визначити процедуру і активізувати ок. Звіт розміститься в новому листі робочої книги (рис.4.17)

Рисунок 4.17. Заключний (розгорнутий) звіт за результатами оптимізації

При вирішенні оптимізаційних задач за допомогою Exсel можлива і інша форма робочої матриці (рис. 4.18). Принципи і технологія рішення залишаються такими ж як і попередні.

Рисунок 4.18. Приклад форми робочої матриці оптимізації

Розподіл ресурсів у часі

Всяку роботу у спрощеному вигляді можна описати як: Q_i³ = Q_i^п + t, де: Q_i³ – час закінчення i-ї роботи; Q_i^п – час початку i-ї роботи; t – термін, що потрібний для виконання i-ї роботи. У символьному опису це може виглядати як кортеж моделі: Q^п_і+і = f(λ, Q_i^п, t_i), де: λ – логічна і технологічна залежність робіт.

Наприклад, потрібно виконати 5 робіт, котрі мають таку черговість:

Рисунок 4.19. Послідовність робіт і сітковий графік виконання

Роботи можуть бути: послідовні - (Q^п_і+і = t^з _і); паралельні (2, 3, 4); Q₂^п = Q₃^п = Q₄^п; Q ^з_2,3,4 = max (Q₂ ^з, Q₃ ^з, Q₄ ^з); комбіновані.

Роботи, що є паралельними мають залишок часу: ∆_і = Q^з _{2, 3, 4} – t_і^з . Роботи, що не мають залишок часу розміщені на „критичному шляху”.

Формування таблиці часових характеристик.

Алгоритм

1.Скласти таблицю логічної послідовності робіт (рис.4.19).

2. Сформувати таблицю часових характеристик і ввести вихідні дані в робочу матрицю (рис.4.20).

Рисунок 4.20. Робоча матриця

У комірки діапазону D4:J8 ввести формули: D4:=0; D5…D7=$E4; D8:=макс(G5…G7). У діапазоні E4:E8 – формули: D4:=D4+C4…D8+C8. У комірки діапазону F4:F8 – формули: D4-D$4….D8-D$8. Комірки діапазону G4:G8 зайняті відповідно формулами: = С4......=С8. В комірки діапазону Н4:Н8 ввести формули: Н4:=G4-C4;H5:=макс(E$5:E$7)-E5; H6:=макс(E$5:E$7)-E6; H7:=макс(E$5:E$7)-E7; H8: = макс(E$5:E$7)-E8. D. В комірки діапазону J4:J8 відповідно мають розміститись формули: =ЕСЛИ(H4=0, “Критичний шлях”, “Є резерв”)………= ЕСЛИ(H8 = 0,”Критичний шлях”, “Є резерв”). У комірки діапазону С4:С8 потрібно ввести фактичні витрати часу на кожну роботу. В результаті отримаємо таблицю (рис.4.21) для побудови лінійного графіку (рис. 4.22).

Алгоритм побудови графіку.

1.Виділити у підсумковій таблиці діапазон В3 : В8 і F3 : Н8

2.Майстер діаграм:

Рисунок 4.21. Результати розрахунків

Крок 1- В діалоговому вікні вставити параметри:

Крок 2 – лінійчата

Крок 3 – вид 3

Крок 4 – ряд даних у стовпцях

Крок 5 – додати легенду (ввести назву діаграми і осі У)

Маємо вмонтований лінійний графік

3.Поставити курсор на полі діаграми

4.ЛМ2. На екрані з’являється виділений лінійний графік

5. ЛМ2.

6.Призначити:

- рамка – невідома;

- колір – білий;

- колір діаграми – білий;

7.Виставити курсор на стовпчик “очікування” будь-якої з робіт - ЛМ2.

8.Призначити фарбування білого кольору.

9.Курсор за межі діаграми.

10.ЛМ1. На екрані маємо відформатований лінійний графік.

Графік (рис.4.22) пов’язаний з рисунком 4.21 і якщо ввести нові значення параметрів, результати у підсумку будуть відображені.

Рисунок 4.22 Календарний графік

Якщо при управлінні проектами строкові (календарні) характеристики визначені в датах, то реалізується такий алгоритм:

1. Виділити в табл. 4.20 діапазон DН4:DН8

2. Формат – Ячейки – Число – Дата

3. Обрати потрібний формат

4. В D4 ввести початкову дату для першої роботи.

Будемо мати рисунок 4.23, що керує датами виконання робіт.

Рисунок 4.23. Матриця управління строками виконання робіт