Конвенція про відшкодування працівникам під час нещасних випадків на виробництві

(документ Міжнародної організації праці

№ 17 від 10 червня 1925 року)

(Витяг)

Стаття 7

У тих випадках, коли непрацездатність у результаті нещасного випадку має такий характер, що потерпіла особа потребує постійної допомоги іншої особи, надається додаткове відшкодування.

Стаття 9

Потерпілі від нещасних випадків на виробництві мають право на медичну допомогу і на таку хірургічну допомогу і допомогу лікувальними засобами, яка буде визнана необхідною внаслідок нещасного випадку. Ця медична допомога надається за рахунок або роботодавця, або установи по страхуванню від нещасних випадків, або установи по страхуванню на випадок хвороби чи інвалідності.

Стаття 10

1. Потерпілі від нещасних випадків на виробництві мають право на отримання і регулярне поновлення за рахунок роботодавця або страхувальника протезних та ортопедичних засобів, використання яких буде визнане необхідним. Однак у виняткових випадках національне законодавство може передбачити замість надання і поновлення цих протезних та ортопедичних засобів надання потерпілому додаткової допомоги, сума якої відповідатиме можливій вартості придбання чи поновлення цих засобів і буде визначена в момент надання або перегляду допомоги.

2. Національне законодавство передбачає щодо поновлення таких засобів необхідні заходи контролю їх для запобігання зловживанню та для забезпечення надання додаткової допомоги.

Конвенція про допомоги у випадках виробничого травматизму

(документ Міжнародної організації праці

№ 121 від 8 липня 1967 року)

(Витяг)

Стаття 16

Щодо інвалідів, які потребують постійної допомоги чи догляду іншої особи, передбачаються підвищення ставок періодичних виплат або інші спеціальні додаткові допомоги, як це може бути встановлено законом.

Стаття 17

Законодавство країни встановлює умови, за яких періодичні виплати, які лежать у разі втрати здатності заробляти або відповідної втрати фізичної повноцінності, переглядаються, частково або повністю припиняються залежно від зміни ступеня такої втрати.

Стаття 18

1. У разі смерті годувальника родини грошові допомоги удові, як це встановлено законом, вдівцю-інваліду, який перебував на утриманні померлої, дітям та іншим особам, як це може бути встановлено законом, виплачуються періодично, і розмір їх встановлюється у відповідності до положень статті 19 або статті 20. Проте немає потреби передбачати положення про виплату допомог вдівцю-інваліду, який перебував на утриманні, якщо грошові допомоги іншим одержувачам значно перевищують допомоги, передбачені цією Конвенцією, і якщо системи соціального забезпечення, крім системи забезпечення при виробничому травматизмі, забезпечують такого вдівця допомогою, значно більшою за допомогу по інвалідності, передбачену Конвенцією 1952 року про мінімальні норми соціального забезпечення.

Розділ IV. Адміністративна взаємодопомога

Стаття 14.1. Органи влади і страхові установи Членів Організації сприяють одне одному тією ж мірою, як у разі якби йшлося про застосування їх власного законодавства соціального страхування. Зокрема, на прохання установи будь-якого Члена Організації вони проводять перевірки й опитування, а також медичні експертизи для з'ясування питання про те, чи відповідають особи, які звертаються за допомогою, умовам, що дають на них право.

2. Оскільки відповідні Члени Організації не мають інших угод, сума витрат для надання взаємного сприяння, що підлягає відшкодуванню, встановлюється на підставі тарифу страхової установи або відповідного органу влади, що надає свої послуги; за відсутності встановленого тарифу витрати відшкодовуються у розмірі дійсно понесених витрат.

Стаття 15. Звільнення від сплати зборів, що передбачається в законодавстві одного з Членів Організації щодо поданих органам влади або страховим установам документів, поширюється на відповідні документи, які надаються в силу даної Конвенції органам влади або страховим установам будь-якого іншого Члена Організації.

Стаття 16. За згодою компетентних органів центральної влади відповідних Членів Організації установа, обов'язком якої є виплата допомог, може, якщо одержувач проживає на території іншого Члена Організації, передоручити виплату допомог компетентній страховій установі за місцем проживання одержувача на встановлених за взаємною угодою умовах.

Розділ V. Порядок функціонування міжнародної системи

Стаття 17

Кожний Член Організації, який до моменту ратифікації ним даної Конвенції ще не установив наведеного нижче режиму співробітництва, зобов'язується у дванадцятимісячний термін після ратифікації ним Конвенції установити:

а) або обов'язкове страхування з правом на одержання пенсії у віці не старше шістдесяти п'яти років для найбільшої частини трудящих, працюючих за наймом у промислових і торговельних підприємствах;

б) або обов'язкове страхування з інвалідності, старості і на випадок втрати годувальника сім'ї для значної частини трудящих, які працюють за наймом у промислових і торговельних підприємствах.

Стаття 18

1. Кожний Член Організації прирівнює до власних громадян громадян будь-якого іншого Члена Організації як щодо обов'язкового страхування, так і щодо одержан­ня страхових допомог, у тому числі субсидій, надлишків до пенсій або частин пенсій, виплачуваних з державних коштів.

2. Однак кожний Член Організації може обмежити лише громадянами своєї країни виплату субсидій, надвишків до пенсій або частин пенсій, виплачуваних з державних коштів і належних виключно застрахованим особам, які до моменту введення в силу законодавства про обов'язкове страхування були старші за установлений вік.

Стаття 19

Члени Організації можуть робити вилучення з даної Конвенції шляхом окремих угод, не порушуючи при цьому прав і обов'язків Членів Організації, що не беруть участі в угоді, і за умови позитивного розв'язання питання про збереження прав, що набуваються, або вже набутих прав на умовах, щонайменше настільки ж сприятливих, як і умови, що передбачаються у даній Конвенції.

Стаття 20

1. Для надання Членам Організації сприяння у застосуванні даної Конвенції при Міжнародному Бюро Праці створюється Комісія в складі одного представника від кожного Члена Організації, а також трьох осіб, відповідно призначених представниками урядів, підприємців і трудящих Адміністративної Ради МБП. Комісія сама встановлює правила своєї роботи.

2. За запитом одного або декількох зацікавлених Членів Організації Комісія рекомендує ті або інші способи застосування даної Конвенції з урахуванням її керівних принципів і цілей.

Стаття 21

1. Пенсії, недовиплачені або виплату яких було припинено до вступу в силу даної Конвенції через проживання застрахованих осіб за кордоном, доплачуються, або ж виплата цих пенсій відновляється в силу застосування даної Конвенції з моменту набрання нею чинності для відповідного Члена Організації.

2. При застосуванні даної Конвенції страхові стажі, що передували її вступу в силу, враховуються за умови, що ці стажі підлягали б обліку, якби під час їх придбання дана Конвенція вже була б у силі.

3. Вимоги, врегульовані до вступу в силу даної Конвенції, підлягають перегляду на прохання зацікавленої особи, за винятком випадків, коли вони були врегульовані шляхом виплати одноразової суми. Перегляд не дає права на випла­ту заборгованості з допомог або на повернення допомог за період часу, що передував вступу в силу даної Конвенції щодо відповідного Члена Організації.

Стаття 22

І. Денонсація даної Конвенції яким-небудь Членом Організації не звільняє підпорядковані йому страхові установи від їх зобов'язань, оскільки ці зобов'язан­ня випливають із страхового випадку, що мав місце до вступу в силу денонсації.

2. Набуті права, що зберігаються в силу даної Конвенції, не втрачають сили у разі денонсації; їх подальше збереження на період часу після дати припинення дії даної Конвенції визначається на підставі законодавства, якому підпорядкована відповідна страхова установа.